УТРЕНЯ - ГЛАС 4

Глас  4

Воскресний сідальний: На вхід до гробу глянувши* і не в силі бувши знести сяєва ангельського, мироносиці з трепетом дивувалися, кажучи:* «Невже вкрадено Того, хто розбійникові рай відкрив?* Невже воскрес Той, Хто й перед стражданням про воскресіння проповідував?* Воістину воскрес Христос Бог,* подаючи сущим в аді життя й воскресіння».

Стих: Воскресни, Господи Боже наш, нехай піднесеться рука Твоя, не забудь убогих Твоїх до кінця.

З волі доброї Своєї Ти, Спасе, хрест перетерпів,* і люди смертні в гробі новому поклали Того,* Хто словом кінці світу встановив.* Тому ворог зв’язаний, смерть у тяжкий полон дісталася,* і всі, що в аді взивали під час живоносного воскресіння Твого:* „Воскрес життя Подавець Христос, що перебуває повік».

Слава, і нині: Здивувався Йосиф, надприродне бачивши,* і в безсіменному зачатті Твоєму, Богородице,* помислом добачав дощ на руно,* купину в огні неопалиму,* Ааронів жезл, що розцвів,* і, свідоцтво перед священиками складаючи,* він — обручник Твій і охоронитель — взивав:* «Діва родить і по різдві знову Дівою зостається».

Інший сідальний: Воскрес Ти, Спасе, як Безсмертний, із гробу;* Твоїм воскресінням, Христе Боже наш,* Твій світ із Собою воскресив єси;* Твоєю силою Ти, Милостивий,* владу смерти сокрушив і воскресіння усім явив.* Тому й прославляємо Тебе, Єдиний Чоловіколюбче.

Стих: Буду славити Тебе, Господи, всім серцем моїм, розповідатиму про всі чудеса Твої.

З неба зійшовши* і до каменя, де був Камінь життя, приступивши,* Гавриїл, у білу шату зодягнений,* промовляв до тих, що плакали:* «Покиньте сумне голосіння, назавжди ви що в жалю.* Будьте мужні, бо Той, кого ви з плачем шукаєте, воістину воскрес.* Тому звістіть Апостолам, що воскрес Господь».

Слава, і нині: Здивувалися всі хори ангельські* страшній таємниці різдва Твого, Чиста:* як Того, Хто одним рухом волі все обіймає,* Твої обійми держать, як людину,* і як бере початок Передвічний,* і годується молоком Той, Хто з невимовного милосердя Свого годує все, що дише?* І тому вони, вихвалюючи, прославляють Тебе,* як Правдиву Божу Матір.

Іпакой: Мироносиці, що раніш прийшли,* про Твоє, Христе, преславне воскресіння оповістили апостолам,* — що Ти воскрес, яко Бог, подавши світові велику милість.

Прокімен: Встань, Господи, поможи нам,* і визволь нас імени Твого ради.

Стих: Боже,вухами нашими чули ми, і батьки наші розповідали нам.

Канон воскресний

Пісня 1. Ірмос: Моря Червоного глибінь* пройшовши сухими стопами,* стародавній Ізраїль* хрестообразними Мойсеевими руками* Амаликову силу* переміг у пустині.

Приспів: Слава, Господи, Святому Воскресінню Твоєму.

На пречесному дереві хресному піднесений був Ти, Владико, наше падіння направляючи і зціляючи від повної загибелі, що через дерево сталася, як Милосердний і Всесильний.

У гробі тілом, у аді ж душею, яко Бог, а в раю з розбійником, і на престолі був Ти, Христе, з Отцем і Духом, усе наповняючи, як неописанний.

Богородичний: Безсіменно, з волі Отця від Духа Божественного Ти зачала й тілом породила Божого Сина, що від Отця без матері, а задля нас від Тебе без отця народився.

Пісня 3. Ірмос: Веселиться Тобою Церква Твоя, Христе, взиваючи:* «Ти моя сила Господи, і твердиня і пристановище».

Дерево життя, правдивий виноград духовний, на хресті висить, безсмертя всім проливаючи.

Як великий, як страшний, як Той, що гординю адову знищив, і як Бог нетлінний, нині тілом воскрес.

Богородичний: Мати Божа, Ти одна для сущих на землі Подателькою благ надприродних стала; тому співаємо Тобі: «Радуйся».

Пісня 4. Ірмос: Побачивши на хресті піднесеного Тебе,

Сонце правди,* Церква в ході своїй зупинилася,* достойно взиваючи:* «Слава силі Твоїй, Господи».

Зійшов Ти на хрест, зціляючи пристрасті мої стражданням Пречистого Тіла Твого, що в нього добровільно зодягнувся єси. Тому взиваємо до Тебе: «Слава силі Твоїй, Господи».

До Безгрішного й Животворчого Тіла Твого, Владико, доторкнувшись, смерть достойно знищена була, ми ж взиваємо до Тебе: «Слава силі Твоїй, Господи».

Богородичний: Мужа не знавши, породила Ти, Діво, і по різдві все ж Дівою зосталася; тому невмовкаючими голосами з вірою твердою до Тебе, Владичице, взиваємо: «Радуйся».

Пісня 5. Ірмос: Ти, Господи, Світло моє,* у світ прийшов Єси;* Світло Святеє, що з темної несвідомості навертає тих,* хто з вірою прославляє Тебе.

Ти, Господи, милостиво на землю зійшов; Ти підніс природу людську, як був на дереві піднесений.

Ти, Христе, осуд за провини зняв із мене; Ти, Милосердний, недуги смертельні знищив Божественним Воскресінням Своїм.

Богородичний: Богоневісто, як непереможну зброю на ворогів тебе маємо; в Тобі придбали ми підпору і надію спасіння нашого.

Пісня 6. Ірмос: «Піснею хвали Тобі, Господи, жертву принесу»,* взиває до Тебе Церква,* від крови бісівської очищена Кров’ю,* що милосердя ради з ребра Твого виплила.

Опоясавшись могутністю, на хрест Ти зійшов і, в боротьбу з мучителем вступивши, Ти, як Бог, скинув його з висоти, і непереможною силою Адама воскресив єси.

Красою осяяний із гробу воскрес Ти, Христе, і Божественною силою Своєю всіх ворогів розпорошив і, яко Бог, все радості сповнив єси.

Богородичний: О, чудо, з усіх чудес найдивніше. Діва, без мужа зачавши, в утробі Своїй Того вмістила, Хто все обіймає.

Пісня 7. Ірмос: У печі перській отроки Авраамові,* любов’ю побожності більше, аніж полум’ям, запалені, взивали:* «Благословен єси* в храмі слави Твоєї, Господи».

До нетління знов було покликане людство, Божественною кров’ю обмите, і вдячно співає: «Благословен єси в храмі слави Твоєї, Господи».

Як живоносець, воістину красніший від раю, і від усякої палати царської світліший, явився, Христе, гріб Твій джерелом нашого воскресіння.

Богородичний: Радуйся, Богородице, Освячена, Божественна Оселе Всевишнього, через Тебе бо дано радість тим, що взивають: «Благословенна єси між жонами, Всенепорочная Владичице».

Пісня 8. Ірмос: Руки розпростерши, Даниїл лев’ячі пащі затулив у рові,* а вогненну силу загасили опоясані чеснотою отроки,* поборники побожності, взиваючи:* «Благословіть, усі творіння Господні, Господа,* оспівуйте і прославляйте Його повіки».

Руки розпростерши на хресті, Ти, Владико, всі народи зібрав і єдину, що славить Тебе, Церкву заснував для тих, що на землі й на небі однодушно співають: «Благословіть, усі творіння Господні, Господа».

У білу шату зодягнений, осяяний неприступним світлом воскресіння, ангел з’явився жонам, взиваючи: «Чому живого шукаєте у гробі, як мертвого? Воістину встав Христос, до Нього кличемо: Всі творіння оспівуйте Господа, і прославляйте по всі віки».

Богородичний: В усіх поколіннях Ти єдина, Пречиста Діво, Матір’ю Божою явилася; Ти, Всенепорочна, оселею Божества була, вогнищем неприступного світла неопалена. Тому всі прославляємо Тебе, Маріє Богоневісто.

Потім співають пісню Богородиці.

Пісня 9. Ірмос: Камінь наріжний нерукосічний — Христос* від Тебе, не висіченої гори, Діво,* відсікся і роз’єднані з’єднав єства.* 3 того радіючи, Тебе, Богородице, величаємо.

Цілого мене прийняв Ти, Боже мій, в з’єднанні незлитому цілий, цілому мені спасіння подаючи стражданням Твоїм, яке Ти тілом на хресті перетерпів з великого Твого милосердя.

Твої ученики, оглядаючи відкритий гріб Твій і Богоносні покривала, по воскресінні Твоїм спорожнені, вкупі з ангелом казали: «Воістину воскрес Христос».

Троїчний: Усі ми вірні поклоняємось Одиниці Божественної Істоти, але Тройці Осіб, рівносильній, рівночесній, у незлитих Особах; її нині почитаючи, величаємо.

Потім «Свят Господь Бог наш»

Стихири хвалитні

Стих: Учинити над ними суд написаний.* Слава ця буде всім преподобним Його.

Всесильний Господи,* що хрест і смерть перетерпів* і воскрес із мертвих,* славимо Твоє воскресіння.

Стих: Хваліте Бога у святинях Його,* хваліте Його у твердині сили Його.

Хрестом Твоїм Ти, Христе,* нас від давнього прокляття визволив* і смертю Твоєю диявола, що мучив нашу природу, переміг;* а воскресінням Твоїм Ти все радості сповнив.* Тому взиваємо до Тебе:* «Ти, що воскрес із мертвих, Господи, слава Тобі».

Стих:Хваліте Його за сили Його,* хваліте Його в Його величі безмежній.

Твоїм хрестом, Христе Спасе,* настав нас на істину Твою* і визволи нас із сітей ворожих.* Ти що воскрес із мертвих,* воскреси нас, що впали у гріх,* простягни руку Твою, Чоловіколюбний Господи,* молитвами святих Твоїх.

Стих: Хваліте Його голосом трубним,* хваліте Його в псалтирі і гуслях.

Не відділившись од лона Отця Твого,* Ти Єдинородне Слово Боже,* з чоловіколюбства на землю прийшов,* ставши незмінно людиною,* і хрест та смерть перетерпів тілом,* не страждаючи Божеством;* воскресши ж із мертвих,* безсмертя подав людському родові,* як Єдиний Всемогутній.

Стих: Хваліте Його тимпаном і хором,* хваліте Його на струнах і сопілці.

Смерть прийняв Ти, Спасе,* про безсмертя, для нас піклуючись* і в гробі Ти оселився,* щоб нас із аду визволити, воскресивши з Собою,* як людина постраждавши, але воскресши, як Бог.* Тому взиваємо: «Слава Тобі, Життєдавче Господи,* Єдиний Чоловіколюбний».

Стих: Хваліте Його на кимвалах дзвінких,* хваліте Його на кимвалах гучних. Всяке дихання нехай хвалить Господа.

Каміння розпалося,* коли на лобному місці поставлено хрест Твій, Спасе;* убоялися воротарі адові,* коли Тебе, як мертвого, у гробі покладено,* бо Ти, Спасе, силу смерти знищив,* Твоїм воскресінням подав усім померлим безсмертя.* Життєдавче, Господи, слава Тобі.

Слава: Бажали жони побачити Твоє воскресіння, Христе Боже;* найперше прийшла Марія Магдалина,* знайшла камінь відвалений від гробу,* і ангел, що сидів, казав:* «Чому шукаєте живого між мертвими?* Він, як Бог, воскрес,* щоб усіх спасти».

І нині, Преблагословенна Ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад.* Покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть і ми ожили,* тому співаючи кличемо: «Благословенний Христос Бог наш, що на це зволив, слава Тобі!»