УТРЕНЯ - ГЛАС6

Глас 6

Воскресний сідальний: Коли гріб був відкритий, і ад заплакав,* Марія взивала до скритих апостолів:* «Виходьте, робітники виноградника,* проповідуйте слово про воскресіння.* Воскрес Господь,* подаючи світові велику милість».

Стих: Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука Твоя, не забудь убогих Твоїх до кінця.

Господи, Марія Магдалина стояла перед гробом Твоїм* і, маючи Тебе за садівника, взиваючи, плакала й казала:* «Де ти сховав вічне Життя?* Де ти поклав Того, що на херувимському престолі сидить?* Сторожа Його від страху омертвіла.* Або віддайте мені Господа мого, або разом зі мною взивайте:* Ти, що був серед мертвих і мертвих воскресив, слава Тобі».

Слава, і нині: Гедеон провіщає зачаття* і Давид провіщає Твоє різдво, Богородице;* бо Слово зійшло в Твою утробу, немов дощ на руно,* і Ти, Благодатна, Земле Свята,* безсіменно виростила спасіння світу — Христа Бога нашого.

Інший сідальний: Життя у гробі лежало,* і печать на камені була покладена;* мов сплячого Царя стерегли воїни Христа;* та, перемігши невидимо ворогів Своїх, воскрес Господь.

Стих: Буду славити Тебе, Господи, всім серцем моїм, розповідатиму про всі чудеса Твої.

Йона провіщає гріб Твій, Безсмертний Господи,* а Симеон провіщає Божественне воскресіння;* зійшов бо Ти, як мертвий, у гріб, розрушивши брами аду,* і воскрес Ти, тління не зазнавши, як Владика, на спасіння світу,* просвітивши у темряві сущих.

Слава, і нині: Богородице Діво, моли Сина Твого, Христа Бога нашого,* що добровільно був до хреста прибитий і з мертвих воскрес,* щоб спастися душам нашим.

Іпакой: Добровільною і животворною Твоєю смертю, Христе,* брами адові, яко Бог, розбивши,* відкрив Ти нам древній рай* і, з мертвих воскресши,* визволив із тління життя наше.

Прокімен: Господи, піднеси силу Твою* і прийди спасти нас.

Стих: Вслухайся, Пастирю Ізраїля, що провадиш Йосифа, наче ягня.

Канон воскресний

Пісня 1. Ірмос: Як по суші пройшов Ізраїль,* по безодні стопами,* бачачи, як гонитель фараон потопляється, взивав:* «Пісню перемоги Богові співаймо».

Приспів: Слава, Господи, Святому Воскресінню Твоєму.

Розпростертими на хресті долонями Ти, Милосердний Ісусе, благоволінням Отчим все наповнив. Тому всі ми пісню перемоги Тобі співаємо.

Зі страхом, немов невільниця, з наказу підійшла смерть до Тебе, Владики життя, що через неї подаєш нам безконечне життя і воскресіння.

Богородичний: Свого Творця, незбагненно з безсіменної Твоєї утроби воплоченого, з волі його прийнявши, Ти, Чиста, Владичицею творіння явилася воістину.

Пісня 3. Ірмос: Нема святого, як Ти, Господи Боже мій,* що возніс ріг вірних Твоїх, благий,* і утвердив нас на камені* ісповідання Твого.

Бачивши, як Бога тілом розпинали, творіння сколихнулося зі страху, та рукою вседержительною задля нас Розп’ятого кріпко утримуваним було.

Переможена смертю Христа нікчемна смерть лежить бездиханна; бо натиску життя Божественного не здержавши, умертвлюється сильний, і всім дарується воскресіння.

Богородичний: Чудо Твого Божественного різдва, Чиста, вище понад усякий закон природи; Ти бо надприродно зачала в утробі Бога і, породивши, зостаєшся Вседівою.

Пісня 4: Ірмос: Христос моя сила – Бог і Господь;* чесна церква богопристойно співає, взиваючи;* від помислу чистого* у Господі празнуючи.

Дерево істинного життя розцвіло, Христе, бо був поставлений хрест, і він, покроплений кров’ю й водою з нетлінного ребра Твого, життя зростив нам.

Вже більше змій не улещує мене оманливим обоженням, Христос бо, Божественний Творець людського єства, нині дорогу життя мені вільно відкрив.

Богородичний: Таїнства Божественного Твого зачаття, Богородице Вседіво, воістину невимовні й незбагненні для тих, що на землі й на небі.

Пісня 5. Ірмос: Божим світлом Твоїм, Благий,* озори, молюся, душі тих, що зарання в любові звертаються до Тебе,* щоб пізнати Тебе, Слове Божий,* істинного Бога, що викликає з темряви гріховної.

Херувими нині відступають переді мною, і вогненний меч відвертається від мене, Владико, побачивши Тебе, Слово Боже, Істинного Бога, що розбійникові путь до раю проклав.

Вже не боюся повернення в землю, Владико Христе; Ти бо, з милосердя великого, від землі мене, забутого, підніс, до висоти нетління воскресінням Твоїм.

Богородичний: Тих, що Богородицею визнають тебе від душі, Милосердна Владичице світу, спаси; Тебе бо, Істинну Богородительку, за оборону непереможну маємо.

Пісня 6. Ірмос: Житейське море, схвильоване бурею напастей, бачачи,* і до тихого пристановища Твого прибігши,* кличу до Тебе:* «Возведи від тління життя моє, Многомилостивий».

Коли цвяхами розпинали Тебе, Владико, Ти знищив прокляття, що було над нами; коли ж копієм ребро Твоє прокололи, Ти, розірвавши Адамове рукописання, світ визволив.

Адам, хитрощами оманений, був у безодню аду опущений, але Ти, з природи Бог і Милосердний, зійшов, щоб віднайти його, і, взявши на плечі, воскресив із Собою.

Богородичний: Пречистая Владичице, що людям Керманича Господа породила, втихомир непевну й люту бурю пристрастей моїх, і подай спокій серцю моєму.

Пісня 7. Ірмос: Росодайною ото вчинив ангел піч* для преподобних отроків,* а веління Боже, що халдеїв опаляло,* приневолило мучителя кликати:* «Благословен єси,* Боже отців наших».

Ридаючи над стражданням Твоїм, Владико, сонце в темряву зодягнулося, і вдень світло по всій землі померкло, взиваючи: «Благословен єси, Боже отців наших».

Зішестям Твоїм, Христе, у світло зодягнулися глибини підземні, а праотець, сповнений радістю, торжествував та веселився, взиваючи: «Благословен єси, Боже отців наших».

Богородичний: Через Тебе, Мати Діво, ясне світло для всієї вселеної зійшло; Ти бо Творця всіх, Бога, породила; моли ж Його, Пречиста, щоб послав Він нам, вірним, велику милість.

Пісня 8. Ірмос: Із полум’я преподобним Ти росу виточив* і жертву праведного водою спалив,* бо все твориш, Христе, як тільки захочеш.* Тебе превозносимо на всі віки.

Невірних, що колись пророковбивцями були, заздрість нині боговбивцями вчинила; на хрест піднесли вони Тебе, Слово Боже, Якого прославляємо по всі віки.

Небесного круга Ти, Христе, не покинув і, зійшовши до аду, підніс із Собою цілу людину в гної загрузлу, що прославляє Тебе по всі віки

Богородичний: Ти, Діво, від Світла зачала Світлодавця Слово і, породивши Його, прославилась несказанно, бо Дух Божий у Тобі оселився; тому ми прославляємо Тебе по всі віки.

Потім співаємо пісню Богородиці.

Пісня 9. Ірмос: Бога людям неможливо видіти,* на нього й чини ангельські не сміють дивитись,* а через Тебе, Всечиста, з’явилося людям Слово воплочене.* Його величаючи з небесним воїнством, Тебе ублажаємо.

Ти, Слово Боже, тілом страждання перетерпівши, непричетним до страждань зостався; але Ти, Спасе наш, людину від страждань визволяєш, ставши смертю для страждань, Ти бо один Безстрасний і Всемогутній.

Смертну тлінність прийнявши, Ти, Владико, тіло Твоє тлінню непідлеглим зберіг, і Твоя Животворча і Божественна душа не зосталася в аді; але, немов од сну вставши, Ти нас із Собою воскресив.

Троїчний. Усі ми, люди, чистими устами славимо Бога Отця і Сина Рівнобезначального і шануємо невимовну і преславну силу Всесвятого Духа; Ти бо Єдина Всемогутня, Нероздільна Трійця.

Потім «Свят Господь Бог наш»

Стихири хвалитні

Стих: Учинити над ними суд написаний.* Слава ця буде всім преподобним Його.

Хрест Твій, Господи,* для людей Твоїх — життя й воскресіння,* і ми, надію на нього покладаючи,* славимо Тебе, воскреслого Бога нашого;* помилуй нас.

Стих: Хваліте Бога у святинях Його,* хваліте Його у твердині сили Його.

Гріб Твій, Владико,* відкрив рай родові людському,* і ми, від тління визволившись,* славимо Тебе, воскреслого Бога нашого;* помилуй нас.

Стих:Хваліте Його за сили Його,* хваліте Його в Його величі безмежній.

Разом з Отцем і Духом* прославмо Христа, що воскрес із мертвих,* і взиваймо до Нього:* «Ти єси життя наше і воскресіння;* помилуй нас».

Стих: Хваліте Його голосом трубним,* хваліте Його в псалтирі і гуслях.

На третій день воскрес Ти, Христе, з гробу,* як було написано,* воскресивши з Собою праотця нашого;* тому рід людський і прославляє Тебе,* і оспівує Твоє воскресіння.

Стих: Хваліте Його тимпаном і хором,* хваліте Його на струнах і сопілці.

Господи, велике і страшне таїнство Твого воскресіння!* Вийшов Ти з гробу, як жених зі світлиці,* смертю смерть знищивши,* щоб Адама визволити;* тому на небесах ангели торжествують,* а на землі люди прославляють Твоє, Чоловіколюбче, милосердя,* що задля нас сталося.

Стих: Хваліте Його на кимвалах дзвінких,* хваліте Його на кимвалах гучних. Всяке дихання нехай хвалить Господа.

Де печаті і ті срібники, що ви їх воїнам дали, невірні?* Не вкрадено Скарбу,* але Він, як Всемогутній, воскрес.* Ви ж самі осоромилися, відрікшись від Христа,* Господа слави, що постраждав,* був похований і воскрес із мертвих.* Поклонімося Йому.

Слава: Жони мироносиці з плачем прийшли до гробу Твого,* що Життя прийняв;* і, несучи миро, шукали Твого Пречистого Тіла, щоб помазати.* І знайшли світлоносного ангела,* що сидів на камені та, обізвавшись до них, сказав:* „Чому плачете над тим, Хто з ребра життя світові виточив?* Чому шукаєте Безсмертного у гробі, наче мертвого?* Краще йдіть, звістіть ученикам Його* всесвітню радість славного Його воскресіння;* через нього і нас просвітивши, Ти, Спасе,* даруй очищення й велику милість.

І нині, Преблагословенна Ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад.* Покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть і ми ожили,* тому співаючи кличемо:* «Благословенний Христос Бог наш, що на це зволив, слава Тобі!»