У ПОНЕДІЛОК ДРУГОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ
Сідальний
(г.
4, Здивувався Йосиф):
Молюся, Христе:* Задля щедрости своєї
оживи справжнім постом і покаянням мою
душу,* умертвлену забороненим овочем.*
І дай мені ласку завжди ходити праведними*
і добрими стежками святих твоїх
заповідей,* щоб бути причасником твоєї
божественної Слави* з усіма, що тебе
люблять,* і славословити, Ісусе, Твою
вселаскавість.
Слава
і нині: Потопаючи
у страшній бурі пристрастей,* я безсоромний
гаряче благаю тебе, Чиста;* Ти, що народила
бездонно Милосердного,* не дай мені
окаянному загинути,* бо крім тебе не маю
іншої надії.* Не дай, щоб уповаючи на
тебе,* я став утіхою і посміховищем для
ворогів,* бо ти, як Мати Бога всіх, можеш
усе,* що лише забажаєш.
Інший
сідальний (г. 6)
Розпочинаючи другий тиждень посту,
благаємо
тебе,
Господи:* Спрямуй наші стопи на новий
шлях посту.* Освіти нас священним сяйвом
твоїх заповідей* і сподоби нас навколішках
приносити тобі угодну молитву,* бо ти
Отець наш, а ми діти твої,* що з острахом
тобі співаємо і твоє ім’я призиваємо.
Слава
і нині:
Початком спасіння було Гавриїлове
благовіщення Діві.* Вона почула
«Радуйся!»,* і не відвернулась від
привіту* та не засумнівалась, як Сара в
наметі,* але промовила: Це я слугиня
Господнїя,* нехай станеться мені за
твоїм словом.
Тріодь,
глас 4
Пісня
1 Ірмос:
Тобі,
що від Діви народився, молюся:* потопи
в глибині безстрастя воєво́д
трійкови́х,*
- потрійний склад душі,* щоб в уме́ртвленім
тілі, як у тимпані,* переможну пісню
заспівав я Тобі.
Єдиний
благий, Джерело милості, Агнче Божий,
що береш як Бог світу прогрішення, спаси
мене, що у гріховних хвилях
потопаю,
і до пристані покаяння спрямуй мене.
Піст
чистий, - віддалення від гріха, відчуження
від пристрастей, любов до Бога, ревність
у молитві, сльози з умилінням, і турботу
про вбогих, - Христос в писаннях завіщав.
Зраненого
душею гріховним мечем, і ураженого
численними злими ділами, Лікарю душ
наших, зціли як Доброчинець, наклавши
на мене ліки мудрих заповідей Твоїх,
Чоловіколюбче.
Богородичний:
Нескверна скиніє, Пресвята Діво,
оскверненого мене наступами лютих
пристрастей, джерелом милості своєї
очисти, і подай мені потоки умиління,
знищивши гріха глибину.
Пісня
8 Ірмос:
Ізбавителю
всіх всесильний,* посеред полум’я
благочестивих юнаків,* зійшовши, оросив
єси, і навчив співати:* всі діла благословіть
і оспівуйте Гопода.
Проходячи
непостіний шлях життя, упав я в розбійницькі
помисли, і від ран засмердівся; лікарю
недужих, подай мені руку, усіх святих
Твоїх мольбами.
Буря
лютого гріха розбурхує мій розум; як
Петра спаси мене, Ісусе, що співаю: всі
діла благословіте і оспівуйте Господа.
Стриманням
пристрасті умертвімо, постом дух окрильмо
до небес, і закличмо в умилінні сердець:
згрішили ми перед Тобою, Боже, як щедрий,
прости.
Богородичний:
В утробу твою вселився Всевишній і
ширшою від небес тебе показав, і
заступництвом непоборимим для тих, що
співають, Діво: всі діла благословіте
і оспівуйте Господа.
Пісня
9 Ірмос:
Єва,
занедужавши непослухом, стягнула
прокляття,* а ти, Діво Богородице,* плодом
свого лона дала світові квіт благословення,*
тому Тебе всі величаємо.
Постімося
від пристрастей гніву, насолодімося
нело̀жною
любов’ю, нагодуймо убогих хлібом,
годовані божественною благодаттю, і
сльозами вгасімо сьози майбутнього
вироку.
Окаянна
душе, зітхай, печалься, о́брази
покаяння покажи, нині при дверях день,
Суддя нелицемірно судить, і віддає
кожному за вчинками, як написано.
Не
набув я діянь благих, осквернив ризу,
яку прийняв, - божественного хрещення
одежу; у темряві невідання ходжу̀.
Світлом лиця Твого, Господи, мене із
відчаю підведи.
Богородичний:
Маріє, всіх владарко, мене, поневололеного
усяким гріхом, ти, Діво, висвободи, як
родителька Визволителя душ наших: ти
бо невимовно породила сущу Доброту.
Стихири
на стиховні
(г.
5):
Дивна це зброя - молитва й піст.* Бо саме
ним натхнений, Мойсей списав Закон,* а
Ілля - став ревнителем жертв.* В ньому й
ми, вірні, перебуваючи,* до Спасителя
кличмо:* Проти тебе єдиного ми згрішили,
- помилуй нас!
Стих:
Насити
нас уранці милістю твоєю, Господи, щоб
ми раділи й веселились по всі дні наші.
Звесели нас мірою днів, за яких ти
засмутив нас, мірою літ, що в них ми
зазнали горя.* — Нехай виявиться твоїм
слугам твоє діло, і слава твоя - їхнім
дітям.
Дивна
це зброя - молитва й піст:
Стих:
І милість Господа, Бога нашого, нехай
буде над нами,* — і стверди діло рук
наших; стверди його - діло рук наших.
Благословенне
воїнство Царя небесного!* Хоч страстотерпці
були землянами,* то вони, погордивши
тілами,* спромоглися доступитись до
ангельського чину,* і стражданнями
своїми удостоїлись почесті безтілесних.*
Їхніми молитвами, Господи,* спаси душі
наші.
Слава
і нині:
Припадаємо до тебе, Благословенна,* як
до Божої Матері:* Молися за спасіння душ
наших.
Немає коментарів:
Дописати коментар