Сторінки

середа, 20 березня 2013 р.

У П’ЯТНИЦЮ ЧЕТВЕРТОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ

В ПЯТНИЦЮ ЧЕТВЕРТОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ
Сідальний (г. 4) Всечесний хрест, що освячує час посту, виставлений перед нами.* Йому сьогодні поклоняючись, закличмо:* Владико чоловіколюбче, за його допомогою* дай нам благодать в покаянні останок поєного часу пережити,* і побачити животворящі твої страждання,* якими ми спаслися.
Слава і нині: Та, що в останні часи народила тебе, Христе,* родженого від безначального Отця,* коли побачила повислого на хресті тебе, голосила, взиваючи:* Горе мені, наймиліший Ісусе!* Сину мій, як це ти, Бог звеличуваний ангелами,* даєш себе нині розіп'яти беззаконним людям?* Оспівую тебе, Довготерпеливий.

Інший сідальний (г. 4, подібний: Негайно поспішись): Дивлячись нині на світло душ наших,* - на хрест твій пречесний, Христе,* ми з радістю йому поклоняємося.* Слава тобі, що ним просвітив усе створіння!* В ньому ми тебе прославляємо.
Слава і нині: Коли Пречиста твоя Мати побачила на хресті піднесеного тебе. Слово Боже,* по-материнському ридала й кликала:* Що це за нове і таке дивне чудо. Сину мій?* Як то ти, Життя всіх, зазнаєш смерти,* бажаючи оживити померлих, як милосердний.
Тріодь, глас 4
Пісня 5 Ірмос: Вжахнулось усе твоєї божественної слави,* ти бо, Діво, що мужа не знала,* мала в лоні і Бога Всевишнього,* і народила споконвічного Сина,* подаючи мир усім, що тебе величають.
Світила укрили світло своє, бачивши на хресті неправедно прибитим Тебе, єдиного Праведного і Довготерпеливого, що темну владу лукавого, Спасе, викриваєш силою Своєю.
Водою посту лиця омиймо, і цілуймо древо, на ньому бо єдиний всіх вознісся Христос, огорнувшись плоттю смертною, щоб нашого умертвителя умертвити.
Хресте всечесний, апостолів похвало, обладунку страстотерпців, священиків славо, преподобних захистку, всіх вірних охоронче, сохрани і освяти тих, що вірно поклоняються Тобі.
Богородичний: Гроно, яке Лоза Діва проростила, бачивши повислим на древі, взивала: Дитино, виточи солодкість, що відганяє сп’яніння ворогів, які марно розіп’яли Тебе, до всіх довготерпеливого.
Пісня 8 Ірмос: Отроків благочестивих у печі* спасло Різдво Богородичне;* тоді провіщане, а нині здійснене,* воно весь світ спонукає співати:* всі творіння, хваліть Господа і прославляйте повіки.
Бачивши страсті Твої, Безстрасний, створіння співстраждало з Тобою, Довготерпеливий: сонце погасло, а каміння розпадалися, вся земля тряслася, зі страхом взиваючи: Господа, оспівуйте, діла, і превозносіте по всі віки.
Боже мій милосердний, заборони лютим звірям тростяним, що всередині утискають мене, Спасе, Ти, що безчесні зневаги перетерпів, коли били Тебе тростиною, вшанувати бажаючи усіх зневажених давнім переступом.
Коли приймаю в умі страшне Твоє судище, Судде найправедніший, то тремчу, жахаюся, страхаюся, і ридаю, помишляючи свої гідні осудження вчинки. Тому велике милосердя Твоє, Спасе, молю: хай не здолає мене множество зла мого.
Богородичний: «Безболісно породила я Тебе, та зазанаю́ болю в розп’ятті Твоєму, розпалюється утроба моя: цвяхами бо прибився єси, проколений в ребра Твої, Довготерпеливий», - Пречиста Діва взивала. Її ж як Богородицю суголосно оспівуємо.
Пісня 9 Ірмос: Всі земляни хай ликують, просвічені духом!* Нехай торжествує єство безтілесних умів,* і почитаючи священне торжество Богоматері, і хай кличе:* Радуйся, всеблаженна Богородице, чиста Вседіво!
Хрест - це пристань для тих, що серед бурі, провідник і утвердження блукаючих, слава Христова, сила апостолів і пророків, підтримка посників і всіх людей захист Його, що тут посередині виставлено, всі бачимо і в пості цілуємо.
Страсть Твою, Христе, що всім смертним виточила безстрастя, сподоби видіти в безстрасті, тих, що поклоняються Твоєму хресту чесному, і гріхи наші зневаж, і синами істинного воскресіння нас вчини.
Ти підніс нас впалих в смерть, воскресінням Твоїм подолав смерть, і з Отцем Твоїм нас примирив, проливши за нас кров Свою, Благодітелю: тому славимо Тебе як Бога – Ізбавителя всесильного.
Богородичний: Ти єдина породила Божу Мудрість іпостасну, умудри мене, молюся, щоб уникнути мені хитрувань зломудрого Порадника, і уловлювань, і підступів, Богородице Діво нешлюбна, вірних могутнє прибіжище.
Стихири на стиховні
(г. 4) Господи розп'ятий,* ти досліджуєш правду і знаєш усі скриті вчинки.* Ти засудив фарисея, який піддався чванливості* і думав, що оправдається добродійністю,* а митаря, що смиренно молився, і якого фарисей осудив - ти виправдав.* Вчини і нас наслідувачами митаревого покаяння,* як чоловіколюбець, сподоби нас прощення.
Стих: Насити нас уранці милістю твоєю, Господи, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші. Звесели нас мірою днів, за яких ти засмутив нас, мірою літ, що в них ми зазнали горя.* — Нехай виявиться твоїм слугам твоє діло, і слава твоя - їхнім дітям.
Господи розп’ятий:
Стих: І милість Господа, Бога нашого, нехай буде над нами,* — і стверди діло рук наших; стверди його - діло рук наших.
Мученики твої, Господи, не виреклись тебе,* ні не відступили від твоїх заповідей,* тож їхніми молитвами помилуй нас.
Слава і нині: Коли Пречиста побачила тебе на хресті повислого,* закликала: Сину мій, що це за дивне таїнство я бачу?* Як це на дереві тілом розіп'ятий* умираєш ти, Життєдавче?!

Немає коментарів:

Дописати коментар