В СЕРЕДУ ТРЕТЬОЇ СЕДМИЦІ УВЕЧОРІ

В СЕРЕДУ ТРЕТЬОЇ СЕДМИЦІ УВЕЧОРІ

Самогласний дня. Глас 4.

Стих: Ви́веди із темни́ці ду́шу мою́, * щоб сповідуватися Імені Твоє́му.

Блу́дно розтра́тив я отцівське моє́ бага́тство, * пусти́м став, * у країну всели́вся лука́вих громадя́н, * і безслове́сністю став подібний * до безду́мної скоти́ни, * і ого́лений був з уся́кої боже́ственної благода́ті; * ось чому́, поверта́ючись, вола́ю до Те́бе, * Благоутро́бного і Ще́дрого Отця́: * Согріши́в я! Прийми́ мене́, ка́янника, Бо́же, * і поми́луй мене!

Стих: Мене́ ждуть пра́ведники, * до́ки нагоро́диш мене́.

Блудно розтратив я…

Мученичний, подібний «Дал єси знаменіє».

Стих: Із глибини́ візва́в я до Те́бе, Го́споди; * Го́споди, почу́й го́лос мій.

Же́ртви одушевле́нні, * всепа́лення слове́сні * – Му́ченики Госпо́дні, * зако́лення доскона́лі Бо́гові, * ове́чки, які Бо́га зна́ють і яки́х Бог зна́є, * – у ва́шу коша́ру вовка́м нема́ вхо́ду; * моліться і за нас * – щоб і нам па́стися з ва́ми * на воді упоко́єння.

Інші стихири, Кир Йосифа. Глас 6, подібний «Всю отложивше».

Стих: Неха́й бу́дуть ву́ха Твої ува́жливі * до го́лосу моління мого́.

Со́нця ми́сленного * зірни́цями яви́лись ви, * Богови́дці Апо́столи; * просвічення ви́просіть ду́шам на́шим * і ви́зволення од при́страстей похму́рої те́мряви, * і помоліться, щоб ми узріли день спаси́тельний, * очи́стивши по́стом і моліннями серця́, які лука́вий зра́нив; * щоб ми вас, вірою спаса́ючись, вшано́вували за́вжди * – тих, що всему́дрим проповідуванням * світ спасли́.

Стих: Якщо́ на беззако́ння зважа́тимеш, Го́споди, – Го́споди, хто всто́їться, * бо у Те́бе очи́щення є.

Вкраїну зли́днів, * блу́дний, відійшо́в я * і зле стра́тив бага́тство, * яке́ Ти, Отче Добросе́рдий, дав мені, * і від го́лоду благи́х діл знемага́ю, * і в ганьбу́ пере́ступу ось зодягну́вся я, * з благода́ті Бо́жої оголи́вшись, * і кли́чу до Те́бе: * согріши́в я! – але́ зна́ю Твою́ доброту́; * прийми́ мене́, Ще́дрий, як одно́го з на́ймитів Твоїх, Хри́сте, * моліннями Апо́столів, * що возлюби́ли Тебе́.

Інша стихира, господина Теодора. Глас той же [подібний «Одесную Спаса»].

Стих: Імени Твого́ ра́ди чека́в я на Те́бе, Го́споди, чека́ла душа́ моя́ на сло́во Твоє́; * упова́ла душа́ моя́ на Го́спода.

Апо́столи Спа́сові, * світи́ла вселе́нної і доброчи́нці і рятівники́, * Бо́жої сла́ви – як Небеса́ – повідателі, * і го́йно прикра́шені зо́рями чуде́с * та знаме́ннями зцілень, * усе́рдно за нас мольби́ Го́сподеві принесіте, * щоб Він прийня́в як па́хощі чи́сті – молитви́ на́ші, * і щоб сподо́билися всі ми * Живоно́сний Хрест і цілува́ти, і ви́діти у стра́сі. * Йому́ поклонінням * низпошли́ нам ми́лості Твої, Спа́се, * як Чоловіколю́бець.

І чотири стихири з Мінеї.

Прокімен, глас 4: Упова́ю на ми́лість Бо́жу повіки (Пс 51:10).

Стих: Чого́ хва́лишся у зло́бі, си́льний? (Пс 51:3).

З книги Буття читання 7:6-9.

Прокімен, глас 4: Коли́ пове́рне Госпо́дь із поло́ну люде́й Своїх (Пс 52:7).

Стих: Сказа́в безу́мець у се́рці своїм: «Нема́є Бо́га!» (Пс 52:2).

З книги Приповідок читання 9:12-18.