У ЧЕТВЕР ШОСТОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ

У ЧЕТВЕР ШОСТОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ

Сідальний (г.5) Поєднавши видіння із діянням,* спішімо послати благання до Христа,* щоб він своєю могутньою владою оживив, немов Лазаря, наш завмерлий розум,* а ми принесемо йому віття правди і будемо кликати:* Благословенний, хто йде в ім'я Господнє!

Слава і нині: Негайно зціли пристрасті душі моєї та недуги мого тіла.* Направ збочення мого ума, Всенепорочна Богородице,* і в тиші роздумів сподоби приносити Цареві всього чисті молитви,* щоб одержати прощення гріхів.

Інший сідальний (г. 6) Сьогодні вже другий день як помер Лазар* і сестри його - Марта з Марією, споглядаючи на камінь гробу,* проливають за ним гіркі сльози.* Але Творець прибув зі своїми учнями подолати смерть і дарувати життя.* Тому закличмо до нього:* Господи, слава тобі.

Слава і нині: Свята Владичице чиста, Бога нашого Мати,* що всіх Творця несказанно породила!* Зі святими апостолами моли завжди його доброту,* щоб визволив нас від пристрастей* і дав нам гріхів прощення.

Тріодь, глас 5

Пісня 4 Ірмос: Божественне пониження Твоє пізнавши,* прозорливий Аввакум з тремтінням кликав до Тебе, Христе:* На спасіння людей Твоїх,* щоб спасти помазанників Твоїх, прийшов єси. 

Сяйвом вашої потіхи, тих, що затворені в гріховній темниці, і благочесно вихваляють вас, просвітіть, світлоносні апостоли.  

Любов із милосердям злучивши, стараймось, вірні, послати їх до Христа на благання, щоб і нас Він воскресив із гробу таємних пристрастей наших.

Плотської приязні не щадімо, умертвлені душею, і дружелюбно пригорнімось до Ізбавителя, щоб Він визволив нас від адового страшного засуду.

Провістив єси успення Лазаря, якого невдовзі воздвиг, і від грудних дітей-квітоносців прийняв єси хвалу, - страсті Твоєї, Спасе мій, образи.

Богородичний: Із тебе витекла божественна вода безсмертя і життя, богородителько всенепорочна, і причасники її, Чистая, від смертоносної спраги визволяються.

Пісня 8 Ірмос: Тобі, Творче всього,* у печі юнаки, всесвітній хор склавши, співали:* Всі творіння Господа оспівуйте* і превозносіте по всі віки. 

Камінь важкий від серця мого забрати моліть Всещедрого, ви бо явились каменями Наріжного Каменя, богоглаголиві апостоли Господні.

«Ходімо», - друзям своїм звіщав Ти, - «друг мій Лазар вже уснув; його підносячи, присплю смерті всепагубну злобу на віки».

Кроткі душею, і смиренні вдачею бувши, приймімо благодаттю Кроткого всіх Владику, який гряде гординю лукавого скрушити.

Богородичний: Просвіченою Брамою світла видів тебе пророк, Всенепорочна, Світлодавця бо народжуєш несказанно, до нас уподібненого, Його ж превозносимо по всі віки.

Пісня 9 Ірмос: Ісає, ликуй!* Діва зачала в лоні й породила Сина Еммануїла, Бога і чоловіка,* а Схід - ім'я йому.* Його величаючи, Діву прославляємо.

Від приязні з обманцем врятуй мене, Владико Христе, що приятелями вчинив Своїх мудрих учнів; з ними прийшовши, возставив Ти, Спасе, вірного друга Свого Лазаря, який благодарно оспівував Тебе.

У сповненні посту, Господи, сповни радістю наші серця та ум, Милосердний, моліннями апостолів Твоїх, які чисто полюбили Тебе, - Спаса душ наших.

Вкритий смердючими гнійними ранами злоби, у гробі лінивства перебуваю, Христе. Тому взиваю до Тебе: воздвигни, спаси мене, щоб і я з галузками чеснот стрінув Тебе, взиваючи «Осанна Богові!»

Богородичний: У двох волях і природах породила нам, Отроковице, єдинородного Отцевого Сина, що став людиною, щоб нас учинити, Пречиста, учасниками Божої природи, Пребожественний.

Стихири на стиховні

(г. 5) Прийдімо всі, браття, перед кінцем посту* приступімо всі з чистим серцем до милосердного Бога!* Відкинувши житейські перешкоди, дбаймо про душу!* Стриманістю відвернувшись від насолоди страв,* подбаймо про гостинність,* бо нею - як написано - дехто, не знаючи, прийняв і гостив ангелів!* Годуючи вбогих, ми годуємо того, хто нас нагодував своїм тілом.* Зодягнімся в Того, хто зодягається у світло, немов у ризу,* щоб, за молитвами Пречистої Богородиці і Діви Марії,* отримавши прощення гріхів,* ми покірно звертались до нього:* Господи, визволи нас від засуду по лівому боці,* і, як милостивий і чоловіколюбець,* сподоби нас стояти по твоїй правиці!

Стих: Насити нас уранці милістю твоєю, Господи, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші. Звесели нас мірою днів, за яких ти засмутив нас, мірою літ, що в них ми зазнали горя.* — Нехай виявиться твоїм слугам твоє діло, і слава твоя - їхнім дітям.

Прийдімо всі, браття:

Стих: І милість Господа, Бога нашого, нехай буде над нами,* — і стверди діло рук наших; стверди його - діло рук наших.

Зазнаючи мук, святі радісно кликали:* Рани - наш виторг у Владики.* Бо замість тілесних зранень* у воскресінні засяють на нас світлі ризи,* замість ганьби - вінки,* за в'язничні кайдани - рай,* і за відсудження разом із злодіями -життя з ангелами.* Їхніми молитвами, Господи, - спаси душі наші.

Слава і нині: Наперед вибрана з-поміж усіх родів,* вислухай наш голос,* і даруй душам нашим те, чого просимо:* визволення від пристрастей і терпінь заради апостолів,* бо ти, як Мати Божа, все можеш.