НЕДІЛЯ V ВЕЛИКОГО ПОСТУ - утреня

НА УТРЕНІ

На Бог Господь тропар воскресний (двічі); слава: преподобній Через тебе мати; і нині: Ти, Милосердний. Далі порядок звичайний.

Канони: воскресний з Богородичним на 6; Тріоді иа 4 і преподобної на 4; катавасія: Відкрию уста мої.

Приспіви: на воскресному: Слава, Господи, Святому Воекре-сінню Твоєму.

На Тріоді: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.

Преподобній: Преподобна мати Маріє, моли Бога за нас.

ПІСНЯ І

Ірмос, глас 8-й: Воду перейшовши, як по суші, і єгипетського лиха позбувшись, Ізраїль взивав: Визволителеві й Вогу нашому співаймо.

Віддав Ти мене ласолюбству багатого, що кожний день веселиться в багатстві розкошів, але молю Тебе, Спасе, врятуй мене від вогню, як Лазаря.

Зодягнувся я, Спасе, ласощами, як той, що наряджався у вісон, золото і золототкану одежу, але не відішли мене в огонь, як того.

Колись багатий втішався багатством і ласолюбством у тлінному житті і тому був засуджений на муки, бідний же Лазар блаженствував.

Богородичний: Чини ангельські і людські безперестанно прославлять Тебе, Мати Безмужна, бо Творця їх, як Младенця, в обіймах Своїх Ти носила.

ПІСНЯ ІІІ

Ірмос: Ти єси твердиня для тих, що припадають до Тебе, Господи, Ти єси світло потьмарених, і прославляє Тебе дух мій.

Як Лазаря спас єси від полум'я, Христе, так і мене, недо-стойного раба Твого, врятуй від огню геенного.

Багатий я на пристрасті й насолоди, а, як Лазар, убогий на добрі діла, але спаси мене, Господи.

В багряницю й вісон зодягався багатий з похітливістю й гріхами, тому й мучиться в огні.

Богородичний: Дай мені поміч молитвами Твоїми, Всечистая, приступи лютих напастей відганяючи.

Сідальиий, глас 8-й: Приборкавши всі тілесні похоті постовими подвигами, відважні помисли душі своєї виявила єси. Забажавши бо бачити Хрест Господній, ти саму себе для світу розп'яла, всечесна, і відтоді любов'ю до ангельського життя усердно направляла себе, всеблаженна. Моли Христа Бога дарувати відпущення гріхів тим, що з любов'ю шанують пам'ять твою.

Слава, і нині, Богородичний:

Прославмо Двері Небесні і Ковчег, Всесвяту Гору, Світосяйну Хмару, Неопалиму Купину, Рай Словесний, Визволення Єви, усієї вселенної Скарб Великий, через Неї бо сталося спасіння світу і відпущення давніх гріхів. Тому й взиваємо до Неї: молися Синові Твоєму й Богові, щоб дарував Він відпущення гріхів тим, хто побожно поклоняються Всесвятим Родинам Твоїм.

ПІСНЯ IV

Ірмос: Почув я, Господи, про таємницю Провидіння Твого, зрозумів діла Твої і прославив Твоє Божество.

Насолоджувався багатий їжею і одежею пишався, — Лазар же бажав насититися крихами з трапези його.

Навіть пси облизували язиком струпи убогого Лазаря, співчутливішими буваючи до убогого, ніж розум багатого.

Колись Лазар в муках від ран убожества валявся перед ворітьми багатого, Спасе, зате він нині прославляється.

Богородичний: Моли, Пречистая, Народженого Тобою про спасіння від неволі спокусника тих, що Тебе прославляють, бо Ти Єдина єси Заступниця за нас.

ПІСНЯ V

Ірмос: Нащо Ти відкинув мене від лиця Твого, Світе Незаходимий, і покрила пітьма ворожа мене окаянного, але наверни мене й до світла заповідей Твоїх стежки мої направ, — молюся.

Коли багатий побачив Лазаря, що перебував у лоні Авраамовому в радості, світлі і сяйві, то заголосив: Отче Аврааме, помилуй мене, в огонь засудженого, і язик мій від спраги горить.

Насолоджувався ти, багатством життя веселячись, — Авраам сказав багатому, — через те й мучишся тут, перебуваючи вічно в огні; убогий же Лазар радощами вічними втішається.

Багато спокус мав я у житті, подібно до багатого, в розкошах усе своє життя прожив, Чоловіколюбче, але прошу Твоїх щедрот, щоб визволився я від вогню і, як Лазар, спасся.

Богородичний: Матірню сміливість до Сина Твого маючи, єдинокровного піклування про нас, Пречиста, не зневаж, — благаємо, бо ми, християни, одну Тебе милостивою Заступницею перед Владикою маємо.

ПІСНЯ VI

Ірмос: Очисти мене, Спасе, бо великі беззаконня мої, і з глибини зла виведи, — молюся. Тебе бо я звав, і Ти почув мене, Боже спасіння мого.

Багатий засудив себе любострасшш життям на огненне полум'я. Вбогий же Лазар, проживши в цьому житті в нужді, сподобився безконечної радости.

В лоні Авраамовім Лазар сподобився вічним життям втішатися. На вогонь же засуджений багатий мучиться душею й тілом.

На вогонь засуджений багатий за Лазаря. Не осуди мене, окаянного, Чоловіколюбче Господи, але, як Лазаря, світла Твого сподоби.

Богородичний: О коли б нам визволитися від гріхів лютих молитвами Твоїми, Божа Мати Чистая, і сподобитися Божественного сяйва Сина Божого, що несказанно від Тебе тіло прийняв.

Кондак, глас 3-й

Різними гріхами раніше сповнена, ти через покаяння Христовою невістою нині явилася; ангельське життя наслідуючи, зброєю Хреста демонів нищиш. Тому явилася єси невістою Царства, Маріє преславна.

Ікос: Невісту Христову і дочку піснями прославмо нині, Марію незабутню, що з'явилася овечам єгипетським; всіх цих спокус уникла і єдиним приростом до Церкви прибула, взявши на себе подвиг отримання й молитви понад міру людського єства. Тому Єдиний Вседержитель підніс і життя й діяння Марії Єгипетської.

ПІСНЯ VI

Ірмос: Отроки, що з Юдеї прийшли, вірою в Тройцю полум'я в печі перемогли колись, співаючи: Отців наших Боже, Благословен єси.

Як колись Іов лежав на гноїщі з червами і в бруді, так і перед ворітьми багатого сидів Лазар, співаючи: Отців Боже, Благословен єси.

Валяючись вдавні перед ворітьми немилосердного багатого, Лазар бажав крихот із його трапези, але ніхто не давав йому: замість них знайшов Авраамове лоно.

Долі немилосердного багатого позбав мене, Христе мій, — молюся, прилучивши до вбогого Лазаря, сподоби взивати до Тебе з подякою: Отців наших Боже, Благословен єси.

Богородичний: Із утроби дівочої тіло прийнявши, явився Ти на спасіння наше. Тому Матір Твою, Богородицю, визнаючи, вдячно взиваємо: Отців наших Боже, Благословен єси.

ПІСНЯ VIІІ

Ірмос: В сім раз сильніше піч розпалив халдейський гнобитель на богочестивих лютуючи, та, побачивши вищою силою спасених, Творцеві й Визволителю заспівав: Отроки, благословляйте; священики, співайте; люди, прославляйте по всі віки.

В багряницю, вісон і порфіру вдавні пишно зодягався окаянний багач, убогий же Лазар при воротях його в муках лежав, впалими від трапези крихтами бажаючи насититися, і ніхто не подав йому. Тепер же в славі царствує з Христом.

При воротях багатого лежав Лазар із гноїстими ранами на тілі і хотів насинитися крихтами від їжі, та ніхто не дав йому, тільки пси співчутливо язиком облизували гній і струпи його. Тому нині втіхи в раю сподобився.

В ласощах премногих, як колись багатий, що кожного дня зодягався в багряницю, і я, Многомилостивии, в розкошах життя цього себе осуджую за ласощі й спокуси. Тому благаю Тебе, Христе, від огню вічного визволи мене по всі віки.

Троїчний: Трисвяте Божество, Єдиносяйну Зорю від Єдиного Триіпостасного Єства: Предвічного Родителя, Єдиносущне з Отцем Слово і Співвладаря Єдиносущного Духа, діти, благословляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

Чеснішу.

ПІСНЯ IX

Ірмос: Тебе, Непорочіну Матір Бога Вишнього, що незбагненно по Закону Істинного Бога породила, Вищу пречистих Сил, невмовкними піснями слави величаємо.

Як Бог Істинний, уподібни мене убогому Лазареві, Христе, — молюся, знищуючи жадобу мою до ласощів, чеснотами мене збагати, щоб я в піснях усердно прославляв Тебе.

Розум мій зневажив те, за що багатий і немилосердний вкинутий був до пекла силою заповідей Твоїх, Чоловіколюбче. Але, як Співчутливий і Милосердний, поверни мене в попередній стан, як колись чотириденного померлого друга Лазаря.

Всім нам відома притча Владична — тому, всі вірні, зненавидьмо немилосердя багатого, щоб не зазнати мук і в лоні Авраамовім вічно радуватися.

Богородичний: Тебе, що на руках носила на небесах прославлюваного всяким творінням Невидимого Бога, Який через Тебе завжди дарує нам спасіння, з вірою величаємо.

Світильний воскресний, а також преподобної:

За приклад покаяння тебе, всепреподобна Маріє, маючи, моли Христа, щоб у час посту і нам дарував його, і ми з вірою і любов'ю в піснях тебе прославимо.

Богородичний: Утіхо ангелів, скорботних Радосте, християн Заступнице, Діво, Мати Господня, охорони нас і врятуй від вічних мук.

Хвалітні Стихири Октоїха на 8.

Також Тріоді.

Стих: Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука Твоя, не забудь убогих Твоїх до кінця. (Пс. 9, 33)

Стихира, глас 1-й: Царство Боже не в їжі і питті, а в правді, стриманості і побожності, тому не багаті увійдуть до нього, а ті, що скарби свої в руки убогих віддають. Цього і пророк Давид учить, кажучи: праведний муж, що милосердує кожного дня, радується в Господі, в світлі ходить і не спотикнеться. Це все для науки нам написано, щоб, постячи, ми добро творили, а Господь дасть нам, замість земного, небесне.

Слава: та ж стихира, і шині: Преблагословенна єси. Славословіє велике і Відпуст.

Текст за Постовою тріоддю 1976 р.(Видання Консисторії Української Православної Церкви в Сполучених Штатах Америки)