Кондак 1. Роде
великий і давній, що з Божої ласки дав світочів із найменням Шептицьких, шаную
тебе і приклад беру, як славити Бога Небесного. З глибини віків, із
старожитностей воскресають забуті лики - і вже іду дорогою, освітленою
архимандритом Варлаамом Шептицьким, що утвердив в Уневі друкарню кириличну і
Слово Боже книжками попливло по нашій землі. І вже іду дорогою, осяяною іменем
Атанасія і Лева Шептицьких, що школи закладали для меншого брата і духовну
школу для пастирів його. І воздвигли вони скелю барокову віри нашої - Собор Св.
Юра над Галицьким подоллям. З тріумфальної висоти розбігаються, як промені
сонячні у світ, стежки Божої благодаті. Тут святий Верхівець впевнено поціляє
списом у язик зла.Ікос 1. У
хвилини сумніву дай мені, Боже, достойним бути імені їхнього, пронести віру у
серці, як вони усі несли. І святоюрською дорогою зійти до моїх братів і сестер
поневажених у селах і містах пригнобленого мого краю. Піду у монашій рясі,
підпоясаний правдою. Не хочу виділятися іменем своїм графським посеред них. Дай
мені, Господи, сили, щоб і мені того протисатанинського списа потримати у
слабосилій руці.
Радуйся, Старче Божий Климентію, ми йдемо нині твоєю
дорогою з іменем твоїм!
Радуйся, Старче Божий Климентію, що разом із мужами
свого роду стоїш перед лицем Господнім!
Радуйся, Старче Божий Климентію, молися разом із ними
за нас!
