СТИХИРИ ВЕЧІРНІ ГЛАС 4

Глас 4

На “Господи, взиваю”:

Животворящому Твоєму Хресту* безнастанно поклоняючись, Христе Боже,* тридневне воскресіння Твоє славимо;* ним бо оновив єси зотлілу людську природу, Всесильний,* і шлях сходження на небеса показав єси нам,* як єдиний Благий і Чоловіколюбець.

За древо непослуху* Ти покару відмінив єси, Спасе,* до Древа Хресного добровільно давши Себе прибити;* і до аду зійшовши, Могутній,* Ти окови смерти як Бог розірвав єси.* Тому поклоняємося Твоєму з мертвих воскресінню,* в радості викликуючи:* «Всесильний Господи, слава Тобі!»

Врата адові сокрушив єси, Господи,* і Своєю смертю царство смерти зруйнував;* рід же людський від зотління визволив,* життя і нетління світові дарувавши,* і велику милість.

Прийдіте, люди, оспіваймо* Спасове на третій день востання,* яким ми вирвалися з адових нерозривних оков* і нетління та життя всі отримали, що кличемо:* «Розп’ятий, і Погребенний, і Воскреслий!* Спаси нас воскресінням Твоїм,* єдиний Чоловіколюбче!»

Ангели і люди, Спасе,* оспівують Твоє на третій день востання,* яким просвітилися вселенної кінці* і од рабства ворогові визволилися всі ми, що кличемо:* «Життєтворче, всесильний Спасе!* Спаси нас воскресінням Твоїм,* єдиний Чоловіколюбче!»

Брами мідні повалив єси* і засуви поламав, Христе Боже,* і рід людський падший воскресив єси.* Тому суголосно взиваємо:* «Воскреслий із мертвих Господи, слава Тобі!»

Господи! Від Отця Твоє народження* – позачасове і вічне;* від Діви воплочення* – невимовне для людей і непоясненне;* і до Аду зішестя* – страшне для диявола та ангелів його:* смерть бо подолавши,* на третій день воскрес єси,* нетління людям даруючи* і велику милість.

Званий через Тебе Богоотцем, пророк Давид піснею про Тебе возгласив Твоєї величі Творцеві: «Предстала Цариця праворуч Тебе». Тебе бо Матір’ю, Носійкою Життя учинив Бог, що від Тебе без отця вочоловічитися благоволив, щоб Свій відновити образ, знівечений пристрастями, і заблукану, горами зманену знайшовши овечку, на плечі взявши, до Отця принести, і за Своєю волею з Небесними злучити Силами, і спасти, Богородице, світ – Христос, що має велику і багату милість.

На стиховні:

Господи, вийшовши на Хрест,* Ти прадідне наше прокляття усунув;* і зійшовши в Ад, одвічних в’язнів визволив,* нетління даруючи людському родові.* Тим-то ми, оспівуючи, славимо* животворяще і спасительне Твоє востання.

Повішений на Древі, Єдиний Могутній,* Ти все творіння похитнув єси,* а положений у гробі – тих, що жили у гробах, воскресив єси,* нетління і життя даруючи людському родові.* Тим-то, оспівуючи, славимо* тридневне Твоє востання.

Люд беззаконний, видавши Тебе, Христе, Пилатові,* на розп’яття засудив,* невдячним супроти Доброчинця виявившись.* Але Ти, добровільно перетерпівши погребення,* самовладно воскрес на третій день як Бог,* даруючи нам нескінченне життя* і велику милість.

Зі сльозами діставшись до гробу,* жінки Тебе шукали,* та не знайшовши, побивалися* і, з плачем голосячи, примовляли:* «Леле, Спасе наш, Царю всіх!* Як украли Тебе?* І яке місце вдержує живоносне Тіло Твоє?»* Ангел же їм у відповідь:* «Не плачте, – мовить, – але підіте і звістіте,* що воскрес Господь,* подаючи нам радість,* як єдиний Благоутробний!»

Зглянься на моління Твоїх слуг, Всенепорочная, зупиняючи лиха, що повстають на нас, з усякої скорботи нас визволяючи: Тебе бо єдину твердою і надійною опорою маємо, і в Тобі заступництво здобули. Тож хай не осоромимось, Владичице, Тебе призиваючи! Поспіши, щоб Тебе вблагали ті, що з вірою Тобі голосять: «Радуйся, Владичице, всім Допомого, Радосте і Покрове, і спасіння душ наших!»

(Переклад майстерні "Трипіснець")