Сторінки

середа, 12 грудня 2012 р.

СТИХИРИ ВЕЧІРНІ ГЛАС 3

Глас 3
На “Господи, взиваю”:
Твоїм Хрестом, Христе Спасе,* влада смерти зруйнована* і облуда диявола знищена;* рід же людський, вірою спасаючись,* пісню Тобі повсякчас приносить.
Просвітилося все на світі* воскресінням Твоїм, Господи,* і Рай знову відкритий;* а кожне творіння, Тебе восхваляючи,* пісню Тобі повсякчас приносить.
Славлю Отця і Сина силу,* і Духа Святого оспівую владу,* – нероздільне, несотворене Божество,* Тройцю єдиносущну,* що царює повік-віку.

Хресту Твоєму чесному поклоняємося, Христе,* і воскресіння Твоє оспівуємо і славимо;* бо ранами Твоїми всі ми зцілилися.
Оспівуємо Спаса, од Діви воплоченого:* Він бо ради нас розп’явся і на третій день воскрес,* даруючи нам велику милість.
Сущим в Аді Христос, зійшовши, благовістив,* говорячи: «Дерзайте,* я нині переміг, я – воскресіння,* я возведу вас,* зруйнувавши смертні брами!»
Недостойно стоячи в пречистому Твоєму домі,* вечірню пісню возсилаємо,* із глибин взиваючи:* «Христе Боже, що світ просвітив* тридневним воскресінням Своїм!* Вирви люд Твій із рук ворогів Твоїх,* Чоловіколюбче»
Як же не подивляти нам богочоловіче Різдво Твоє, Всесвященна? Співжиття бо з чоловіком не звідавши, Всенепорочная, породила Ти без отця Сина у плоті – перед віками від Отця народженого без матері, і ні в чому не зазнав Він переміни, ані змішання, ані розділення, але обох природ властивості в цілості зберіг. Тому, Мати-Діво, Владичице, Його моли, щоб спаслися душі тих, що православно Богородицею ісповідують Тебе.
На стиховні
Стражданням Своїм, Христе,* Ти затьмарив сонце* і світлом Свого воскресіння осяяв усе* – прийми нашу вечірню пісню,* Чоловіколюбче.
Життєдайне Твоє востання, Господи,* вселенну всю просвітило* і зотліле Твоє творіння до востання візвало.* Тим-то ми, від прокляття Адамового звільнені, кличемо:* «Всесильний Господи, слава Тобі!»
Богом будучи незмінним,* Ти, страждаючи плоттю змінився,* і творіння, неспроможне бачити Тебе повішеним,* страхом стрясалося* і, зітхаючи, оспівувало Твоє довготерпіння.* Та, зійшовши до Аду,* на третій день воскрес єси,* життя даруючи світові* і велику милість.
Аби рід наш, Христе, од смерти відкупити,* смерть перетерпів єси* і, воскреснувши на третій день із мертвих,* воскресив із Собою тих, що Богом Тебе визнали,* і світ просвітив єси.* Господи, слава Тобі!
Без сімені од Божественного Духа і з волі Отчої зачала єси Сина Божого: од Отця без матері перед віками Сущого, але ради нас із Тебе без отця Посталого Ти плоттю виносила і яко младенця молоком годувала. Тим-то не переставай благати, щоб ізбавлені од бід були душі наші.
(Переклад майстерні "Трипіснець")

Немає коментарів:

Дописати коментар