У ВІВТОРОК ПЕРШОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ

У ВІВТОРОК ПЕРШОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ

Сідальний (г. 2) Преблагословенна благодать всесвятого посту,* Це ним Мойсей прославився перед одержанням закону, написаного на скрижалях,* це він зробив і юнаків витривалішими від вогню.* У ньому ж погасімо пекучі пристрасті тілесні,* і закличмо до Христа Спасителя:* Даруй нам всім навернення* і вибав від пекла.

Слава і нині: Ласкава Заступнице всіх християн, Богородице,* моли повсякчасно Сина твого,* щоб визволив нас від усякої злоби та лютости ворога* і дав нам, заради молитов твоїх, Мати Діво, прощення гріхів,* бо він - безмежно милосердний.

Інший сідальний (г. 5) Господи, в цей другий день посту ми кличемо до тебе:* Збуди у серцях твоїх слуг покаяння,* прийнявши ці наші моління,* що з острахом їх ми заносимо тобі.* Подай нам ласку добре зверстати шлях посту,* даруючи очищення й велику милість.

Слава і нині: (под. Співбезначальне Слово). Кореню, що виростив нам божественний Квіт!* Кивоте й світильнику, всезолота посудино манни!* Свята трапезо, що носиш хліб життя!* Зі святим Предтечею благай же Сина твого й Бога,* щоб ущедрив і спас* тих, що визнають тебе Богородицею.

Тріодь, глас 2

Пісня 2 Ірмос: Видіте, видіте,* Я Той, що спас у морі,* і в пустелі наситив ізраїльських людей,* і воду з каменя виточив людям,* щоб підняти того, хто колись упав у тління,* навернути до Себе* заради незбагненної милости.

Будь розсудливою, пильнуй, зітхай, просльозися, постом весь час віддаляйся, душе, від гріха, щирим покаянням тікай від вогню, оплакуванням пристра­стей одежу печалі роздери і прийми Божественну одежу.

До гори приступімо усі, й особливими діяннями посту вийдімо нагору, залишивши внизу всякі пристрасні наміри; увійшовши в морок Божественного видіння, побачимо єдину Христову любов і благість, обожуючись таємно Божественним сходженням.

Горе мені, що буде зі мною? Що вчиню, якщо живу в гріхах, і Владики не страшуся, безсоромний? Тому раніше суду я осуджений: але, Судде праведний і бла­гий, наверни мене і спаси, хоч і згрішив я перед Тобою більше за всіх людей.

Богородичний: Неорана земле, що породила Творця усіх, Який подає руку і благоволінням Своїм насичує всяке життя силою Божественною: утверди хлібом життєвим серця, ослаблені ситістю лютих наших провин.

Пісня 8 Ірмос: Того, Хто в купині Мойсееві на горі Синайській* прообразував колись Діви чудо,* оспівуйте, благословіте і превозносіте по всі віки.

Віджени сон злих лінощів, душе, і пильнуй Божест­венні заповіді: наближається бо Жених-свічконосець, поспіши Його зустріти.

Мене, зраненого злими пристрастями, зціли, Слове, великою і безмежною милістю Твоєю, щоб я з вдяч­ністю славив Тебе повіки.

Від пристрастей марних, від заздрощів і ненависти, від усякої злоби стримайся, душе, споживаючи їжу, що приносить поживу небесну.

Богородичний: Богородице Чиста, зціли душі моєї рани, віджени пристрасті серця і спокусливі думки -як єдина Помічниця грішних, і стіна тих, кого руй­нують.

Пісня 9 Ірмос: Хто з людей чував коли таке,* або хто коли бачив, щоб діва зачала в лоні* і безболісно породила дитя?* Таке твоє чудо, - і тебе, чиста Богородице,* величаємо.

Чи хто з народжених так низько впав і Бога так гнівив, як я?* Чи хтось ще йшов так безоглядно за темними поривами* і був вмістилищем гріха, від мене більшим?* Але помилуй і мене, всемилостивий Боже.

Боговидних ангелів сили, многомилостивого Бога ублагайте, щоб Він спас душу, що потопає в безодні життєвих насолод і в бурхливому хвилюванні пристрастей та знемагає від нападів злих духів.

Прилинь, душе моя, і постом піднесися на крилах чеснот,* встань із мерзенності гріха - земного бруду,* і втішайся пресвітлими видіннями, що ведуть тебе до чеснот* і вірою осягнеш боговідання.

Богородичний: Хто принесе достойну похвалу Тобі, Пречиста, що незбагненне породила, славленого Владику і Господа, Якого хвалять усі сили небесні? Його ж благай за людей, що згрішили, Діво неневісна.

Стихири на стиховні

(г. 3) Почнімо, вірні, непорочний піст, що є спасіння душам нашим.* Служімо Господеві з острахом* і олією благодійности намастімо голови,* а лиця наші вмиймо водою чистоти.* Багатослівними не будьмо в молитвах,* але взиваймо так, як ми навчилися:* Отче наш, що єси на небесах,* прости нам провини наші,* бо ти - чоловіколюбець.

Стих: Насити нас уранці милістю твоєю, Господи, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші. Звесели нас мірою днів, за яких ти засмутив нас, мірою літ, що в них ми зазнали горя.* — Нехай виявиться твоїм слугам твоє діло, і слава твоя - їхнім дітям.

Почнімо, вірні, непорочний піст:

Стих: І милість Господа, Бога нашого, нехай буде над нами,* — і стверди діло рук наших; стверди його - діло рук наших.

Перед царями та мучителями, забувши страх,* Христові воїни сміливо й мужньо визнали тебе,* володаря всього, Царя і Бога нашого,* та й моляться за душі наші.

Слава і нині: Богородице, заступнице всіх, що моляться до тебе,* тобою кріпимось і тобою хвалимось,* бо ти - все наше уповання.* Моли народженого від тебе* за недостойних слуг твоїх.