У СЕРЕДУ ПЕРШОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ

У СЕРЕДУ ПЕРШОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ

Сідальний (г. 2: Благообразний Йосиф). Стражданнями твоїми, чоловіколюбче,* ти подаєш усім безстрасність,* умертвлюючи своїм хрестом пристрасті мого тіла.* Сподоби мене споглядати твої божественні страждання,* і постом боговгодним віддавати тобі славу,* та прийняти незмірно велику милість.

Слава і нині: Діва і Мати твоя, Христе,* бачивши тебе на хресті розп’ятого й мертвого,* гірко плачучи, промовляла: Сину мій, яке страшне це таїнство!* Чому на хресті вмираєш ти смертю ганебною,* даруючи всім життя вічне?

Інший сідальний (г. 2) Осяйну пору стриманости, Господи,* ти освятив і дарував нам нині.* Сподоби нас, єдиний Чоловіколюбче,* силою твого хреста пережити її чисто* в покаянні й у мирі з усіма. 

Слава і нині: Бережені чесним хрестом твого Сина, Владичице чиста Богородице,* ми легко перемагаємо всі ворожі напади.* Тому тебе всі належно ублажаємо,* як Матір Світла і єдину надію душ наших.

Тріодь, глас 2

Пісня З Ірмос: Процвіла пустеля немов лілея, Господи,* язичницька неплідна церква пришестям Твоїм,* у ній же утвердилося моє серце.

Розіпнімо тілесні члени стриманістю, будьмо тве­резими в молитвах, як і написано, і наслідуймо життя Постраждалого, Який умертвив пристрасті.

Відкиньмо гіркий гріх, поспішімо догодити Христові, що з волі Своєї скуштував жовчі, і хрестом знищив злоначальника.

Гріх став для мене звичаєм, і тягне мене до повної загибелі, але Ти визволи мене від неї хрестом Своїм, Щедрий і Многомилостивий.

Богородичний: Ти володієш усім творінням, Влади­чице, бо породила Владику, визволи мене від рабства спокусника і єдиного борителя.

Пісня 8 Ірмос: Піч вогненна колись у Вавилоні дійства розділяла: з Божого веління халдеїв опаляла, вірних же зрошувала, що співали: благословіть усі творіння Господні Господа.

Вогонь пристрастей розпалює душу мою, але росою милости Твоєї погаси його, бо Ти пролив потоки безстрастя з нетлінних Твоїх ребер, бувши розіп’ятим, Благодійнику, заради великого Твого милосердя.

Підніс Ти нас, що упали в злобу, вознесінням Твоїм на хресті, Христе; тому мене, що впав у безодню гріха, визволи й утверди на камені спасіння, щоб і я славив державу Твою.

Списом Твоїм, Христе, очистивши серце моє від пристрастей гноїння, всього зціли мене, якого змій зранив зубами отруйними, і дай мені непохитно ходити Божественними стежками.

Богородичний: Тебе, як свічник і світлу свічку, в яку вселився вогонь Божества маємо; просвіти, Непорочна, тих, що впали у ніч тління, величаємо Тебе всі, благо­словляючи, Благословенна, Різдво Твоє.

Пісня 9 Ірмос: Безначального Отця Син, Бог і Господь,* воплотившись від Діви, нам з’явився,* щоб просвітити в тьмі сущих, зібрати розсіяних,* Тому ми всехвальну Богородицю величаємо.

Від сонця ясніше засяяв нам піст благодаттю всесвітлою,* благовістує всім хреста проміння, і сяяння чесної Страсті, і воскресіння день спасительний.

Полюбімо чистоту і відкиньмо гріхи блуду.* Підпережімся невинністю, щоб у чистоті стати перед Чистим,* що єдиний від усіх очікує чистоти - перед Спасителем душ наших.

Господи, до страху перед тобою прибий плоть мою.* Ти, що до хреста прибив гріх Адама,* звільни мене від гріховних тенет,* поламай стріли лукавого твоїм списом, Владико,* і відверни від мене його лиходійства.

Богородичний: Суддю найправеднішого і єдиного благосердого породила Ти, Діво, Христа Господа; визволи ж мене від суду, і вогню, і всякої муки, до якої веде мене гріховне насолодження.

Стихири на стиховні

(г. 8) Постом підкорімо пристрасті розумові,* і окрилюймо себе духовно, щоб легше пережити бурю,* яку ворог насилає на нас.* Тоді гідно поклонимось хрестові Сина Божого,* що добровільно віддав себе за світ;* духовно будемо святкувати Спасове із мертвих воскресіння,* і з учнями зійдемо на гору та й прославимо Сина, Чоловіколюбця,* що всю владу прийняв від Отця.

Стих: Насити нас уранці милістю твоєю, Господи, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші. Звесели нас мірою днів, за яких ти засмутив нас, мірою літ, що в них ми зазнали горя.* — Нехай виявиться твоїм слугам твоє діло, і слава твоя - їхнім дітям.

Постом підкорімо…

Стих: І милість Господа, Бога нашого, нехай буде над нами,* — і стверди діло рук наших; стверди його - діло рук наших.

Мученики Христові непереможні!* Силою хресною ви перемогли спокусу* й отримали благодать вічного життя.* Не злякавшись погроз мучителів,* ви тішилися муками і ранами,* а нині кров ваша стала зціленням для душ наших.* Моліться, щоб ми спаслися.

Слава і нині: Яке страшне видовище я бачу, Владико!* Як це Ти, що держиш всесвіт, дав себе на дерево піднести?* Чому умертвлено тебе, Життєдавче?* - плачучи, говорила Всечиста Богородиця,* як побачила на хресті того,* хто незбагненно з неї засіяв - Бога і людину.