У ВІВТОРОК П'ЯТОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ
Сідальний
(г.
3)
Палкою вірою і стриманістю спалімо
непогамованстіь пристрастей,* тікаючи
від безодні гріха,* потоками сліз погасімо
вічнотривале полум'я, взиваючи:* Згрішили
ми проти тебе, Премилосердний!* Очисти
нас і даруй нам велику милість.
Слава і нині:
Ти була божественним храмом Слова,*
Єдина Пречиста Діво Мати, що ангелів
перевершувала чистотою.* Душа моя, більш
від інших, осквернена тілесними
прогрішеннями.* Обмий її, Чиста,
божественною водою своїх молитов,*
подаючи велику милість.
Інший
сідальний:
Препрославлена благодать пресвятого
посту!* Завдяки йому пророк Ілля сідає
на вогнену колісницю,* а Мойсей приймає
таблиці Закону,* ним Даниїл прославився,
а Єлисей воскресив померлого,* юнаки в
печі вогонь погасили* і кожний, хто
постом живився, ставав Божим приятелем,*
Тому закличмо: Благословенний ти, Христе
Боже наш,* що так зволив, - слава тобі!
Слава і нині:
Непереможну молитву твою, о Мати Божа,
отримали ми в горю,* і понад усяке
сподівання звільнились чудесно від
усіх скорбот;* ти бо завжди випереджуєш
тих, що тебе вірно просять* і розганяєш
темряву їхніх численних гріхів.* Тому
вдячно кличемо до тебе:* Прийми, Владичице,
ці
короткі подячні моління* і будь нам
помічницею в усьому.
Тріодь,
глас 3
Пісня
1 Ірмос:
Воньми,
земле і небо, і зваж на слова мої,* бо
звіщатиму на землі Божі чудеса.
Неустанними
молитвами, стриманістю і спогляданням
окрильмо душі наші до божественного
жада́ння.
Холоднечі
нестриманості уникнувши, зігріймося
всі світлом стриманості в Дусі
Божественнім.
Сіллю
божественних чеснот гниття́ гріховне
відкинувши, душе, до Бога пригорнися.
Богородичний:
Спочив Христос у Тобі, єдиній благословенній,
і плоть Свою від тебе поніс.
Пісня
8 Ірмос:
Ангелами
неустанно во вишніх прославлюваного
Бога,* небеса небес, земля, і гори, і
пагорби, і глибини,* та увесь рід людський,*
піснями Його як Творця і Визволителя*
благословіте і превозносіте по всі
віки.
Скритно
уловлює мене кожного дня вселукавий,
шукаючи як би схопити мене і вчинити
поживою для себе; від його злоби визволь
мне, Спасе, як спас єси Йону від кита.
Постом очистившись,
на гору чеснот вийдім, і почуймо ясно
що промовить у нас Бог: промовить бо мир
і просвічення, і зцілення душевних ран.
Гріховним
затьмаренням завжди засліплюваний,
неспроможний я пізнати чудес Твоїх,
Господи: тож відкрий очі серця мого,
Ісусе Світлодавче.
Богородичний:
Щедрот твоїх краплями, Нескверна
Приснодіво, пристрасну скверну серця
мого омий, даруючи чисті потоки сліз,
що приносять очищення душевне.
Пісня
9 Ірмос:
Тебе,
неопальну купину, і святу Діву,* Матір
Світла й Богородицю,* надію всіх нас,
величаємо.
Полум’я вогню
невгасного в умі прийнявши, з теплим
помислом приступімо нині до вогню
покаяння, що спалює пристрасті.
Із уст того, хто
постив, палко виходило колись вогненне
слово, і спалювало речі: його наслідуй
ревно, і в добрі живи.
Судилище страшне
помишляючи, злощасна душе моя, кроки
свої завжди до сповнення волі Ізбавителя
спрямовуй.
Богородичний:
Затьмарену темнотою сла́сностей душу
мою, просвіти, Чистая, що Світло зродила,
щоб любов’ю і вірою завжди величав я
тебе.
Стихири
на стиховні
(г.
7)
Зранену і упокорену душу мою* навідай,
Господи,* Лікарю хворих і безнадійних
тиха пристане,* Ти бо Спаситель світу,
що прийшов піднести удалого з тління;*
тож, з великої своєї милости, піднеси і
мене,* що до тебе припадаю.
Стих:
Насити
нас уранці милістю твоєю, Господи, щоб
ми раділи й веселились по всі дні наші.
Звесели нас мірою днів, за яких ти
засмутив нас, мірою літ, що в них ми
зазнали горя.* — Нехай виявиться твоїм
слугам твоє діло, і слава твоя - їхнім
дітям. Зранену
і упокорену душу мою:
Стих:
І милість Господа, Бога нашого, нехай
буде над нами,* — і стверди діло рук
наших; стверди його - діло рук наших.
Посеред судилища
законопереступників,* радіючи, взивали
страстотерпці:* Господи, слава Тобі!
Слава і нині:
Оспівуємо тебе, Пречиста Богородице,*
і славимо Бога Слово, що його ти породила,*
кличучи: Слава тобі!
Немає коментарів:
Дописати коментар