У ВІВТОРОК П'ЯТОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ

  У ВІВТОРОК П'ЯТОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ

Сідальний (г. 3) Палкою вірою і стриманістю спалімо непогамованстіь пристрастей,* тікаючи від безодні гріха,* потоками сліз погасімо вічнотривале полум'я, взиваючи:* Згрішили ми проти тебе, Премилосердний!* Очисти нас і даруй нам велику милість.

Слава і нині: Ти була божественним храмом Слова,* Єдина Пречиста Діво Мати, що ангелів перевершувала чистотою.* Душа моя, більш від інших, осквернена тілесними прогрішеннями.* Обмий її, Чиста, божественною водою своїх молитов,* подаючи велику милість.

Інший сідальний: Препрославлена благодать пресвятого посту!* Завдяки йому пророк Ілля сідає на вогнену колісницю,* а Мойсей приймає таблиці Закону,* ним Даниїл прославився, а Єлисей воскресив померлого,* юнаки в печі вогонь погасили* і кожний, хто постом живився, ставав Божим приятелем,* Тому закличмо: Благословенний ти, Христе Боже наш,* що так зволив, - слава тобі!

Слава і нині: Непереможну молитву твою, о Мати Божа, отримали ми в горю,* і понад усяке сподівання звільнились чудесно від усіх скорбот;* ти бо завжди випереджуєш тих, що тебе вірно просять* і розганяєш темряву їхніх численних гріхів.* Тому вдячно кличемо до тебе:* Прийми, Владичице, ці короткі подячні моління* і будь нам помічницею в усьому.

Тріодь, глас 3

Пісня 1 Ірмос: Воньми, земле і небо, і зваж на слова мої,* бо звіщатиму на землі Божі чудеса.

Неустанними молитвами, стриманістю і спогляданням окрильмо душі наші до божественного жада́ння.

Холоднечі нестриманості уникнувши, зігріймося всі світлом стриманості в Дусі Божественнім.

Сіллю божественних чеснот гниття́ гріховне відкинувши, душе, до Бога пригорнися.

Богородичний: Спочив Христос у Тобі, єдиній благословенній, і плоть Свою від тебе поніс.

Пісня 8 Ірмос: Ангелами неустанно во вишніх прославлюваного Бога,* небеса небес, земля, і гори, і пагорби, і глибини,* та увесь рід людський,* піснями Його як Творця і Визволителя* благословіте і превозносіте по всі віки.

Скритно уловлює мене кожного дня вселукавий, шукаючи як би схопити мене і вчинити поживою для себе; від його злоби визволь мне, Спасе, як спас єси Йону від кита. 

Постом очистившись, на гору чеснот вийдім, і почуймо ясно що промовить у нас Бог: промовить бо мир і просвічення, і зцілення душевних ран.

Гріховним затьмаренням завжди засліплюваний, неспроможний я пізнати чудес Твоїх, Господи: тож відкрий очі серця мого, Ісусе Світлодавче.

Богородичний: Щедрот твоїх краплями, Нескверна Приснодіво, пристрасну скверну серця мого омий, даруючи чисті потоки сліз, що приносять очищення душевне.

Пісня 9 Ірмос: Тебе, неопальну купину, і святу Діву,* Матір Світла й Богородицю,* надію всіх нас, величаємо.

Полум’я вогню невгасного в умі прийнявши, з теплим помислом приступімо нині до вогню покаяння, що спалює пристрасті.

Із уст того, хто постив, палко виходило колись вогненне слово, і спалювало речі: його наслідуй ревно, і в добрі живи.

Судилище страшне помишляючи, злощасна душе моя, кроки свої завжди до сповнення волі Ізбавителя спрямовуй.

Богородичний: Затьмарену темнотою сла́сностей душу мою, просвіти, Чистая, що Світло зродила, щоб любов’ю і вірою завжди величав я тебе.

Стихири на стиховні

(г. 7) Зранену і упокорену душу мою* навідай, Господи,* Лікарю хворих і безнадійних тиха пристане,* Ти бо Спаситель світу, що прийшов піднести удалого з тління;* тож, з великої своєї милости, піднеси і мене,* що до тебе припадаю.

Стих: Насити нас уранці милістю твоєю, Господи, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші. Звесели нас мірою днів, за яких ти засмутив нас, мірою літ, що в них ми зазнали горя.* — Нехай виявиться твоїм слугам твоє діло, і слава твоя - їхнім дітям. Зранену і упокорену душу мою:

Стих: І милість Господа, Бога нашого, нехай буде над нами,* — і стверди діло рук наших; стверди його - діло рук наших.

Посеред судилища законопереступників,* радіючи, взивали страстотерпці:* Господи, слава Тобі!

Слава і нині: Оспівуємо тебе, Пречиста Богородице,* і славимо Бога Слово, що його ти породила,* кличучи: Слава тобі!