У ЧЕТВЕР П’ЯТОГО ТИЖНЯ НА УТРЕНІ

У ЧЕТВЕР П’ЯТОГО ТИЖНЯ НА УТРЕНІ

Сідальний, кир Йосифа, глас 8, подібний “Воскресши з гробу”: Світила богоподібні, апостоли Спасові, просвітіть нас у темряві життя, щоб, як у дні, ми жили благочинно, відганяючи нічні пристрасті світлом здержливості, і щоб у радості ми побачили світлі страсті Христові.

Інший сідальний, глас 8, подібний “Зрозумівши таємне повеління”: Дванадцять апостолів боговибраних, принесіть нині Христові своє благання, щоб усім нам перейти дорогу посту, в зворушенні творячи молитви і ревно плекаючи чесноти, щоб так перед усіма ми бачили славне Воскресіння Христа Бога, хвалу і славу Йому приносячи.

Богородичний: Моли, Богородице, разом із апостолами Неосяжного Бога, Сина і Слово, що невимовно і незбагненно з Тебе народилося, — мир чистий подати усьому світові, простити перед кінцем наші прогрішення і Царства Небесного найвищою милістю сподобити рабів Твоїх.

Тріодь, глас 8.

Пісня 4 Ірмос: Почув я, Господи, про таїнство Твого провидіння, зрозумів діла Твої і прославив Твоє божество.

Просвітлені Христові апостоли, що провели життя у здержливості, час здержливості і нам полегшують своїм заступництвом перед Богом.

Хоре божественних учнів, органе дванадцятиструнний, вознеси пісню спасительну, бентежачи тим співи лукаві.

Вселенну напоїли ви дощем духовним і відігнали посуху багатобожжя, о всеблаженнії!

Богородичний: О Діво Всечиста, що породила Того, Хто возніс нашу смиренну природу, спаси мене, упокореного, що жив зарозуміло.

Пісня 8 Ірмос: Безначальному Цареві Слави, перед яким трепечуть небесні сили і трясуться ангельські чини, співайте, священики, прославляйте, люди [на всі віки].

Як вуглини вогню неземного, попаліть, апостоли, мої земні пристрасті, запалюючи в мені ревність любові божественної.

Вшануймо благоголосі сурми Слова, що від них попадали нестійкі стіни ворожі і тим утвердилися заборола Богопізнання.

Апостоли Господні, храми освячені, як зруйнували ви ворожі стовпи і храми, так ідолів пристрасної душі моєї здолайте.

Богородичний: Вмістила ти Невмістимого єством, носила Того, хто все носить, Богородице Діво, кормила, Чистая, Того, хто Сам кормить творіння — Христа Життєдавця.

Пісня 9 Ірмос: Воістину Богородицю Тебе визнаємо, Діво чистая, спасенні Тобою, з безплотними хорами Тебе величаємо.

Апостоли, джерела води спасенної, зросіть мою душу, знеможену гріховною спрагою.

Учні, ви, що є сіллю прісних, висушіть гнилість мого ума і відженіть темряву незнання.

Мене, що плаває у погибельній безодні і тоне, спаси, Господи, як Петра, десницею Твоєю.

Богородичний: Як Та, що породила Радість, даруй мені плач, Владичице, бо ним божественну втіху в майбутньому дні зможу здобути.

Стихири на стиховні, глас 8

В розбійницькі пута потрапивши, душе моя, ти сильно постраждала від своїх прогрішень, бо віддалася ворогам нерозумним; але, поки маєш ще час, благай зворушено: надіє зневірених, життя тих, що у відчаї, підніми і спаси мене, Спасителю!

Стих: Насити нас уранці милістю твоєю, Господи, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші. Звесели нас мірою днів, за яких ти засмутив нас, мірою літ, що в них ми зазнали горя.* — Нехай виявиться твоїм слугам твоє діло, і слава твоя - їхнім дітям.

В розбійницькі пута потрапивши:

Стих: І милість Господа, Бога нашого, нехай буде над нами,* — і стверди діло рук наших; стверди його - діло рук наших.

Зодягнувшись добре у броню віри й озброївши себе хреста знаменням, явилися ви сильними воїнами, що мужньо протистояли мучителям і диявола облесливість побороли; ви, що, переможцями будучи, сподобилися вінця, моліться завжди за нас, щоб спаслися душі наші.

Слава, І нині. Богородичний, глас той самий

Прийми голоси рабів твоїх, всечесная Богородице Діво: щобмир дарувався нам і відпущення гріхів, моли безнастанно.