У П’ЯТНИЦЮ ПЕРЕД ПАЛЬМОВОЮ (КВІТНОЮ) НЕДІЛЕЮ ВВЕЧОРІ

У П’ЯТНИЦЮ ПЕРЕД ПАЛЬМОВОЮ (КВІТНОЮ) НЕДІЛЕЮ ВВЕЧОРІ

На вечірні звичайне стихослов’я. На Господи, візвав я поставмо стихів 10.

І співаймо самогласний дня двічі і мученичний,

і праведного Лазаря самогласних 5, розподіляючи їх на сім стихів.

Самогласний дня. Глас 8.

Стих: Ви́веди із темни́ці ду́шу мою́, * щоб сповідуватися Імені Твоє́му.

Душекори́сну зверши́вши Чотиридеся́тницю, * про́симо, Чоловіколю́бче, * і святу́ седми́цю Стра́сти Твоє́ї ви́діти, * щоб просла́вити в ній вели́чні діла́ Твої * і невимо́вний Твій за́для нас Про́мисел, * єдиноми́сленно співа́ючи: * Го́споди, сла́ва Тобі.

Стих: Мене́ ждуть пра́ведники, * до́ки нагоро́диш мене́.

Душекорисну звершивши Чотиридесятницю…

Мученичний:

Стих: Із глибини́ візва́в я до Те́бе, Го́споди; * Го́споди, почу́й го́лос мій.

Му́ченики Госпо́дні, * моліть Бо́га на́шого, * і ви́просіть ду́шам на́шим мно́жество щедро́т * і очи́щення мно́гих прогрішень, мо́лимося.

Відтак співаємо 5 самогласних святого Лазаря. Творіння царя Льва Премудрого. Глас 6.

Стих: Неха́й бу́дуть ву́ха Твої ува́жливі * до го́лосу моління мого́.

Го́споди, бажа́ючи Ла́зарів гріб ви́діти, * Ти, що добровільно мав у гріб всели́тися, * пита́в єси́: Де покла́ли ви його́? * А як дізна́вся те, що знав уже́,  * то́го, кого́ люби́в, покли́кав Ти: * Ла́зарю, ви́йди звідти! * І послу́хав бездиха́нний * свого́ ди́хання Пода́теля * – Тебе́, Спа́са душ на́ших.

Стих: Якщо́ на беззако́ння зважа́тимеш, Го́споди, – Го́споди, хто всто́їться, * бо у Те́бе очи́щення є.

Господи, бажаючи Лазарів гріб видіти…

Стих: Імени Твого́ ра́ди чека́в я на Те́бе, Го́споди, чека́ла душа́ моя́ на сло́во Твоє́; * упова́ла душа́ моя́ на Го́спода.

Го́споди, на гріб чотириде́нного прийшо́в єси́, на моги́лу Ла́заря, * і, над дру́гом сльо́зи проли́вши, * мерця́ чотириде́нного возста́вив єси́, Ко́лосе Життя́. * І так смерть була́ зв’я́зана го́лосом, * пелени́ – розв’я́зані рука́ми. * Тоді ра́дістю спо́внилася грома́да у́чнів, * і всі в єди́ному служи́ли суголо́ссі: * Благослове́н єси́, Спа́се, поми́луй нас.

Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі, від ра́нньої сторо́жі * неха́й упова́є Ізра́їль на Го́спода.

Господи, на гріб чотириденного прийшов єси…

Стих: Бо в Го́спода ми́лість і бага́те в Ньо́го ізбавління. * І Той ізба́вить Ізра́їля від усіх беззако́нь його́.

Го́споди, го́лос Твій зруйнува́в а́дове ца́рство, * і сло́во вла́ди Твоє́ї воздви́гнуло з гро́бу чотириде́нного, * і став Ла́зар зновубуття́ передвіщенням спаси́тельним. * Усе́ можли́во Тобі, Влади́ко, всіх Царе́ві, * дару́й раба́м Твоїм очи́щення * і вели́ку ми́лість.

Стих: Хваліть Го́спода, всі наро́ди, * хваліть Його́, всі лю́ди.

Го́споди, Твоїм у́чням завіря́ючи * Твоє́ із ме́ртвих Воскресіння, * на гріб Ла́зарів прийшо́в єси́; * і як закли́кав Ти його́, Ад був роззбро́єний * і відпусти́в чотириде́нного, що взива́в до Те́бе: * Благослове́нний Го́споди, сла́ва Тобі.

Стих: Бо утверди́лася ми́лість Його́ на нас * і істина Госпо́дня перебува́є на віки.

Го́споди, взя́вши у́чнів Твоїх, * у Вита́нію прийшо́в єси́, * щоб воскреси́ти Ла́заря; * і, просльози́вшися над ним, за зако́ном лю́дської приро́ди, * Ти як Бог його́, чотириде́нного, воздви́гнув, * і взива́в він до Те́бе, Спа́се: * Благослове́нний Го́споди, сла́ва Тобі.

Слава, глас 8:

Пе́ред гро́бом Ла́заревим ста́вши, Спа́се наш, * і закли́кавши ме́ртвого, * на́че зі сну, Ти воскреси́в його́: * він тління обтруси́в – Ду́хом нетління * і Сло́вом ви́йшов – пелена́ми зв’я́заний. * Все мо́жеш Ти, все Тобі слу́жить, Чоловіколю́бче, * все підкоря́ється Тобі, * і ми Тебе́, Спа́са на́шого, сла́вимо.

І нині, інший самогласний, Андрея Сліпого; глас той же:

Душекори́сну зверши́вши Чотиридеся́тницю, закли́чмо: * ра́дуйся, го́роде Вита́ніє, вітчи́зно Ла́зарева; * радійте, Ма́рто і Маріє, його́ се́стри, * за́втра бо Христо́с прихо́дить * оживи́ти глаго́лом поме́рлого бра́та; * го́лос же Його́ почу́вши, гірки́й та ненаси́тний Ад, * стра́хом затрепета́вши й ве́льми застогна́вши, * відпу́стить Ла́заря, пелена́ми обв’я́заного; * чу́до ж Його́ наро́д євре́йський подивля́ючи, * з па́льмовим віттям Його́ зустріне, * і ви́йдуть прославля́ти діти * То́го, Кому́ за́здрять батьки́. * Благослове́н, Хто йде в Ім’я́ Госпо́днє, Цар Ізра́їлів.

Прокімен, глас 6: По́міч на́ша в Імені Го́спода, що сотвори́в Не́бо та зе́млю (Пс 123:8).

Стих: Душа́ на́ша, як пти́ця, ви́зволилась із сіті ловців (Пс 123:7).

Із книги Буття читання 49:33, 50:1-26.

Прокімен, глас 4: Ті, що надіються на Го́спода, як гора́ Сіо́н: не захита́ються повік (Пс 124:1).

Стих: Бо не зоста́вить Госпо́дь жезла́ грішників над до́лею пра́ведних (Пс 124:3).

Із книги Приповідок читання 31:10-31.