РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
На Господи, візвав я стихири празника на 8,
самогласні. Глас 6:
Із глибини́ взива́ю до Те́бе, Го́споди; * Го́споди,
почу́й го́лос мій.
Сергія Святоградця,
патріарха:
Днесь Той, Хто на розу́мних Престо́лах опочива́є, *
– Бог престо́л святи́й на землі Собі завчасу́ угото́вив; * Хто утверди́в му́дрістю
небеса́ * – Той Не́бо одушевле́нне в любо́ві до люде́й учини́в; * бо
з неплідного ко́реня * Па́рость живоно́сну ви́плекав нам – Ма́тір Свою́. *
Ти – чуде́с Бог і безнадійних надія, * Го́споди, сла́ва Тобі!
Хай бу́дуть ву́ха Твої ува́жні * до го́лосу
моління мого́.
Се – день Госпо́дній, * ра́дуйтеся, лю́ди; * бо
Світла весільна Світли́ця * і Кни́га Сло́ва життя́ із ло́на ви́йшла; *
і Наро́джена – Бра́ма, зве́рнена до схо́ду, * очікує вхо́ду Свяще́ника
вели́кого, * – єди́на і єди́ного вво́дить Христа́ у вселе́нну * на
спасіння душ на́ших.
Якщо́ беззако́ння назира́тимеш, Го́споди, Го́споди,
хто всто́їться? * Бо в Те́бе – поми́лування.
Якщо́ за Боже́ственним при́зволом * знамени́ті
безплідні жінки́ діте́й і ви́ростили, * то Марія більше од усіх рожде́нних
богокра́сно просія́ла; * бо Вона́, Сама́ чуде́сно народи́вшись од
бездітної ма́тері, * породи́ла в пло́ті Бо́га всіх * надприро́дньо із
безсіменного ло́на * – єди́на Бра́ма єдиноро́дного Си́на Бо́жого, *
яку Він, пройшо́вши, за́мкненою зберіг * і, все му́дро влаштува́вши, як
відає Сам, * усім лю́дям спасіння вчини́в.
За́для Імені Твого́ дожида́в я Тебе́, Го́споди,
дожида́ла душа́ моя́ сло́ва Твого́, *
упова́ла душа́ моя́ на Го́спода.
Якщо за Божественним призволом…
Від сторо́жі ра́нньої до но́чі, від сторо́жі ра́нньої *
хай упова́є Ізра́їль на Го́спода.
Стефана Святоградця:
Днесь безплідні врата́ відкрива́ються, * і вихо́дить
дівственна Боже́ственна Бра́ма. * Днесь благода́ть прино́сить первопло́ди, *
явля́ючи світові Бо́жу Ма́тір, * че́рез Яку́ земне́ з небе́сним з’є́днується *
на спасіння душ на́ших.
Бо в Го́спода ми́лість, і ще́дре в Ньо́го
ізбавління, * і Він ізба́вить Ізра́їля од усіх беззако́нь його́.
Днесь безплідні врата
відкриваються…
Хваліте Го́спода, всі наро́ди, * похваліте
Його́, всі племе́на.
Днесь – усесвітньої ра́дости за́спів, * днесь
повіяли вітри́, спасіння провісники; * безпліддя на́шої приро́ди припиня́ється, *
бо безплідна виявля́ється ма́тір’ю * Тіє́ї, Яка́ дівствує і по різдві
Зверши́теля, * од Яко́ї Бог по приро́ді чуже́ Собі присво́ює * і че́рез
плоть влашто́вує обма́неним спасіння: * Христо́с чоловіколю́бець * і
відкупи́тель душ на́ших.
Бо утверди́лася ми́лість Його́ на нас, * і
вірність Госпо́дня трива́є повік.
Днесь неплідна Анна зро́джує Богоотрокови́цю, * з
усіх родів передо́брану * на оби́тель всіх Царя́ і Творця́ Христа́ Бо́га *
для спо́внення Боже́ственного За́думу, * яки́м ми, земноро́дні, відтво́рені *
та відно́влені з тління * до життя́ нескінче́нного.
Слава, і нині; глас той же: Днесь Той, Хто на розумних Престолах опочиває…
На Литії стихири, глас 1.
Стефана
Святоградця: Первоплід на́шого спасіння днесь
зроди́вся: * ось бо передре́чена від родів прада́вніх * Ма́тір і Діва
і вмісти́лище Бо́же * з’явля́ється, наро́джуючись від неплідної. *
Квітка від Єссе́я і па́рость від ко́реня його́ проросла́. * Хай радіє Ада́м-пра́отець
і Єва хай весели́ться ра́дістю. * Ось бо, ство́рена з ребра́ Ада́мового, *
вона́ я́сно ублажа́є До́чку і Вну́чку. * «Адже́ зроди́лося для ме́не, – мо́вить,
– ізбавління, * завдяки́ яко́му я з уз а́дових звільню́ся!» * Хай
радіє Дави́д, ударя́ючи в гу́слі, * і хай благословля́є Бо́га; * ось
бо Діва вито́чується зі ске́лі безплідної * на спасіння душ на́ших.
Глас 2: Прийдіте, ** всі дівства люби́телі * і чистоти́ ревни́телі; *
прийдіте, прийміте з любо́в’ю дівства Похвалу́ * –Джерело́ життя́, що б’є
з твердо́ї ске́лі, * і з бездітної – терно́вий Кущ несьогосвітнього Вогню́, *
що очи́щує і просвічує ду́ші на́ші.
Патріарха Анатолія: Що то за го́мін ** святку́ючих луна́є? * Йоаки́м і Анна таїнстве́нно
торжеству́ють, промовля́ючи: * «Радійте сього́дні з на́ми, Ада́ме і
Єво, * бо для вас, що в дре́вності пере́ступом замкну́ли Рай, * плід
добросла́вний нам даро́вано * – Богоотрокови́ця Марія, * що всім до
ньо́го відкрива́є вхід!»
Передре́чена ** всіх Цари́ця, Бо́жа Оби́тель, *
з безплідного ло́на Анни сла́вної днесь ви́йшла, * вічносу́щої Су́щности
уділ Боже́ственний. * Не́ю безли́чний Ад пото́птано * і всеро́дна Єва
в непору́шне життя́ вво́диться. * Їй по досто́їнству закли́чмо: *
«Блаже́нна Ти поміж жінка́ми * і Плід ло́на Твого́ благослове́н!»
Слава,
і нині; глас 8, Патріарха Сергія
Святоградця:
У знаме́нний день пра́зника на́шого * задзвенімо на
духо́вній лірі. * Адже́ від сімені Дави́дового * днесь наро́джується
Ма́тір Життя́, * те́мряву розганя́ючи; * Ада́мове відтво́рення *
і Євине призва́ння, * нетління джерело́, тління припи́нення. * Че́рез
не́ї ми обо́жені * і від сме́рти відку́плені. * Тож воззовімо Їй із
Гавриїлом, вірні: * «Ра́дуйся, Благода́тная, * Господь з Тобо́ю *
– че́рез Те́бе нам Дару́ючий * вели́ку ми́лість!»
На стиховні стихири, глас 4,
Патріарха Германа:
Всесвітня ра́дість од пра́ведних возсія́ла нам * –
од Йоаки́ма та Анни всеоспівана Діва, * Яка́ за пребага́тство чистоти́ *
стає́ одушевле́нним хра́мом Бо́жим * і одна́ воістину Богоро́дицею явля́ється. *
Її моли́твами, Хри́сте Бо́же, * світові мир низпошли́ * і ду́шам на́шим
– вели́ку ми́лість.
Стих: Почу́й, До́чко, і погля́нь, і прихили́ ву́хо Твоє́. (Пс 44:11а)
За Ангеловим передвіщенням, * Дитя́ всесвяще́нне од
Йоаки́ма й Анни пра́ведних, * днесь ви́йшла Ти, Діво, * не́бо, і
престо́л Бо́жий, і вмісти́лище чистоти́, * ра́дість відкрива́ючи всьо́му
світові, * життя́ на́шого Засту́пниця, * прокля́ття скасува́ння, *
дарува́ння взамін благослове́ння. * Тому́ в день різдва́ Твого́, Діво, Бо́гом
покли́кана, * світові мир ви́проси, * і ду́шам на́шим – вели́ку ми́лість.
Стих: Лицю́
Твоє́му моли́тимуться багатії наро́ду. (Пс 44:13б)
Безплідна, не зда́тна роди́ти Анна * днесь рука́ми
хай запле́ще радісно; * хай земне́ все ста́не світлоно́сним, * царі
неха́й лику́ють, * свяще́ники в благослове́ннях неха́й веселя́ться, *
неха́й святку́є уве́сь світ! * Ось бо Цари́ця і непоро́чна Невіста
Отча * ви́росла із ко́реня Єссе́я. * Більше не роди́тимуть жінки́
діте́й у му́ках, * ра́дість бо розцвіла́ * і життя́ люде́й у свої
права́ вступа́є в світі. * Вже не верта́ють Йоаки́мові дарів, * бо
рида́ння Анни в ра́дість оберну́лося. * «Ра́дуйтеся зо мно́ю, – мо́вить
вона́, – весь о́браний Ізра́їль; * ось бо дав мені Госпо́дь одушевле́нну
Пала́ту * Боже́ственної сла́ви Його́ * на спільну весе́лість, і ра́дість, *
і спасіння душ на́ших!»
Слава,
і нині; глас 8, Сергія Святоградця:
Прийдіте, всі вірні, до Діви біжім; * ось бо наро́джується *
ще пе́ред зача́ттям передба́чена Бо́га на́шого Ма́тір, * дівства кошто́вність, *
Ааро́нів розквітлий жезл від ко́реня Єссе́євого, * проро́ків звіща́ння *
і пра́ведних Йоаки́ма та Анни па́рость. * От, Вона́ наро́джується, і світ
із Не́ю оно́влюється; * наро́джується, і Це́рква у свою́ оша́тність зодяга́ється; *
Вона́ – храм святи́й, Божества́ вмісти́лище, * дівственне знаря́ддя, *
ца́рський весільний покій, * в яко́му зверши́лося неми́слиме та́їнство *
невимо́вного єдна́ння приро́д, що в Христі злучи́лися. * Йому́ поклоня́ючись,
оспівуємо * Діви всенепоро́чної різдво́.
Тропар тричі, глас 4:
Ржcтво2 твоE бцdе дв7о, * рaдость возвэсти2
всeй вселeннэй: * и3зъ
тебє1 бо возсіS сlнце прaвды, хrт0съ бGъ нaшъ, * и3
разруши1въ клsтву, дадE благословeніе, * и3
ўпраздни1въ смeрть, * даровA нaмъ жив0тъ вёчный.
Різдво́ Твоє́, Богоро́дице Діво, * ра́дість возвісти́ло
всій вселе́нній, * з Те́бе бо возсія́ло Со́нце пра́вди, Христо́с Бог
наш * і, відміни́вши прокля́ття, Він дав благослове́ння, * і, ударе́мнивши
смерть, * дарува́в нам життя́ вічне.
Немає коментарів:
Дописати коментар