РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

На Господи, візвав я стихири празника на 8, самогласні. Глас 6:

Із глибини́ взива́ю до Те́бе, Го́споди; * Го́споди, почу́й го́лос мій.

Сергія Святоградця, патріарха:

Днесь Той, Хто на розу́мних Престо́лах опочива́є, * – Бог престо́л святи́й на землі Собі завчасу́ угото́вив; * Хто утверди́в му́дрістю небеса́ * – Той Не́бо одушевле́нне в любо́ві до люде́й учини́в; * бо з неплідного ко́реня * Па́рость живоно́сну ви́плекав нам – Ма́тір Свою́. * Ти – чуде́с Бог і безнадійних надія, * Го́споди, сла́ва Тобі!

Хай бу́дуть ву́ха Твої ува́жні * до го́лосу моління мого́.

Се – день Госпо́дній, * ра́дуйтеся, лю́ди; * бо Світла весільна Світли́ця * і Кни́га Сло́ва життя́ із ло́на ви́йшла; * і Наро́джена – Бра́ма, зве́рнена до схо́ду, * очікує вхо́ду Свяще́ника вели́кого, * – єди́на і єди́ного вво́дить Христа́ у вселе́нну * на спасіння душ на́ших.

Якщо́ беззако́ння назира́тимеш, Го́споди, Го́споди, хто всто́їться? * Бо в Те́бе – поми́лування.

Якщо́ за Боже́ственним при́зволом * знамени́ті безплідні жінки́ діте́й і ви́ростили, * то Марія більше од усіх рожде́нних богокра́сно просія́ла; * бо Вона́, Сама́ чуде́сно народи́вшись од бездітної ма́тері, * породи́ла в пло́ті Бо́га всіх * надприро́дньо із безсіменного ло́на * – єди́на Бра́ма єдиноро́дного Си́на Бо́жого, * яку Він, пройшо́вши, за́мкненою зберіг * і, все му́дро влаштува́вши, як відає Сам, * усім лю́дям спасіння вчини́в.

За́для Імені Твого́ дожида́в я Тебе́, Го́споди, дожида́ла душа́ моя́ сло́ва Твого́, *

упова́ла душа́ моя́ на Го́спода.

Якщо за Божественним призволом…

Від сторо́жі ра́нньої до но́чі, від сторо́жі ра́нньої * хай упова́є Ізра́їль на Го́спода.

Стефана Святоградця:

Днесь безплідні врата́ відкрива́ються, * і вихо́дить дівственна Боже́ственна Бра́ма. * Днесь благода́ть прино́сить первопло́ди, * явля́ючи світові Бо́жу Ма́тір, * че́рез Яку́ земне́ з небе́сним з’є́днується * на спасіння душ на́ших.

Бо в Го́спода ми́лість, і ще́дре в Ньо́го ізбавління, * і Він ізба́вить Ізра́їля од усіх беззако́нь його́.

Днесь безплідні врата відкриваються…

Хваліте Го́спода, всі наро́ди, * похваліте Його́, всі племе́на.

Днесь – усесвітньої ра́дости за́спів, * днесь повіяли вітри́, спасіння провісники; * безпліддя на́шої приро́ди припиня́ється, * бо безплідна виявля́ється ма́тір’ю * Тіє́ї, Яка́ дівствує і по різдві Зверши́теля, * од Яко́ї Бог по приро́ді чуже́ Собі присво́ює * і че́рез плоть влашто́вує обма́неним спасіння: * Христо́с чоловіколю́бець * і відкупи́тель душ на́ших.

Бо утверди́лася ми́лість Його́ на нас, * і вірність Госпо́дня трива́є повік.

Днесь неплідна Анна зро́джує Богоотрокови́цю, * з усіх родів передо́брану * на оби́тель всіх Царя́ і Творця́ Христа́ Бо́га * для спо́внення Боже́ственного За́думу, * яки́м ми, земноро́дні, відтво́рені * та відно́влені з тління * до життя́ нескінче́нного.

Слава, і нині; глас той же: Днесь Той, Хто на розумних Престолах опочиває…

На Литії стихири, глас 1.

Стефана Святоградця: Первоплід на́шого спасіння днесь зроди́вся: * ось бо передре́чена від родів прада́вніх * Ма́тір і Діва і вмісти́лище Бо́же * з’явля́ється, наро́джуючись від неплідної. * Квітка від Єссе́я і па́рость від ко́реня його́ проросла́. * Хай радіє Ада́м-пра́отець і Єва хай весели́ться ра́дістю. * Ось бо, ство́рена з ребра́ Ада́мового, * вона́ я́сно ублажа́є До́чку і Вну́чку. * «Адже́ зроди́лося для ме́не, – мо́вить, – ізбавління, * завдяки́ яко́му я з уз а́дових звільню́ся!» * Хай радіє Дави́д, ударя́ючи в гу́слі, * і хай благословля́є Бо́га; * ось бо Діва вито́чується зі ске́лі безплідної * на спасіння душ на́ших.

Глас 2: Прийдіте, ** всі дівства люби́телі * і чистоти́ ревни́телі; * прийдіте, прийміте з любо́в’ю дівства Похвалу́ * –Джерело́ життя́, що б’є з твердо́ї ске́лі, * і з бездітної – терно́вий Кущ несьогосвітнього Вогню́, * що очи́щує і просвічує ду́ші на́ші.

Патріарха Анатолія: Що то за го́мін ** святку́ючих луна́є? * Йоаки́м і Анна таїнстве́нно торжеству́ють, промовля́ючи: * «Радійте сього́дні з на́ми, Ада́ме і Єво, * бо для вас, що в дре́вності пере́ступом замкну́ли Рай, * плід добросла́вний нам даро́вано * – Богоотрокови́ця Марія, * що всім до ньо́го відкрива́є вхід!»

Передре́чена ** всіх Цари́ця, Бо́жа Оби́тель, * з безплідного ло́на Анни сла́вної днесь ви́йшла, * вічносу́щої Су́щности уділ Боже́ственний. * Не́ю безли́чний Ад пото́птано * і всеро́дна Єва в непору́шне життя́ вво́диться. * Їй по досто́їнству закли́чмо: * «Блаже́нна Ти поміж жінка́ми * і Плід ло́на Твого́ благослове́н!»

Слава, і нині; глас 8, Патріарха Сергія Святоградця:

У знаме́нний день пра́зника на́шого * задзвенімо на духо́вній лірі. * Адже́ від сімені Дави́дового * днесь наро́джується Ма́тір Життя́, * те́мряву розганя́ючи; * Ада́мове відтво́рення * і Євине призва́ння, * нетління джерело́, тління припи́нення. * Че́рез не́ї ми обо́жені * і від сме́рти відку́плені. * Тож воззовімо Їй із Гавриїлом, вірні: * «Ра́дуйся, Благода́тная, * Господь з Тобо́ю * – че́рез Те́бе нам Дару́ючий * вели́ку ми́лість!»

На стиховні стихири, глас 4, Патріарха Германа:

Всесвітня ра́дість од пра́ведних возсія́ла нам * – од Йоаки́ма та Анни всеоспівана Діва, * Яка́ за пребага́тство чистоти́ * стає́ одушевле́нним хра́мом Бо́жим * і одна́ воістину Богоро́дицею явля́ється. * Її моли́твами, Хри́сте Бо́же, * світові мир низпошли́ * і ду́шам на́шим – вели́ку ми́лість.

Стих: Почу́й, До́чко, і погля́нь, і прихили́ ву́хо Твоє́. (Пс 44:11а)

За Ангеловим передвіщенням, * Дитя́ всесвяще́нне од Йоаки́ма й Анни пра́ведних, * днесь ви́йшла Ти, Діво, * не́бо, і престо́л Бо́жий, і вмісти́лище чистоти́, * ра́дість відкрива́ючи всьо́му світові, * життя́ на́шого Засту́пниця, * прокля́ття скасува́ння, * дарува́ння взамін благослове́ння. * Тому́ в день різдва́ Твого́, Діво, Бо́гом покли́кана, * світові мир ви́проси, * і ду́шам на́шим – вели́ку ми́лість.

Стих: Лицю́ Твоє́му моли́тимуться багатії наро́ду. (Пс 44:13б)

Безплідна, не зда́тна роди́ти Анна * днесь рука́ми хай запле́ще радісно; * хай земне́ все ста́не світлоно́сним, * царі неха́й лику́ють, * свяще́ники в благослове́ннях неха́й веселя́ться, * неха́й святку́є уве́сь світ! * Ось бо Цари́ця і непоро́чна Невіста Отча * ви́росла із ко́реня Єссе́я. * Більше не роди́тимуть жінки́ діте́й у му́ках, * ра́дість бо розцвіла́ * і життя́ люде́й у свої права́ вступа́є в світі. * Вже не верта́ють Йоаки́мові дарів, * бо рида́ння Анни в ра́дість оберну́лося. * «Ра́дуйтеся зо мно́ю, – мо́вить вона́, – весь о́браний Ізра́їль; * ось бо дав мені Госпо́дь одушевле́нну Пала́ту * Боже́ственної сла́ви Його́ * на спільну весе́лість, і ра́дість, * і спасіння душ на́ших!»

Слава, і нині; глас 8, Сергія Святоградця:

Прийдіте, всі вірні, до Діви біжім; * ось бо наро́джується * ще пе́ред зача́ттям передба́чена Бо́га на́шого Ма́тір, * дівства кошто́вність, * Ааро́нів розквітлий жезл від ко́реня Єссе́євого, * проро́ків звіща́ння * і пра́ведних Йоаки́ма та Анни па́рость. * От, Вона́ наро́джується, і світ із Не́ю оно́влюється; * наро́джується, і Це́рква у свою́ оша́тність зодяга́ється; * Вона́ – храм святи́й, Божества́ вмісти́лище, * дівственне знаря́ддя, * ца́рський весільний покій, * в яко́му зверши́лося неми́слиме та́їнство * невимо́вного єдна́ння приро́д, що в Христі злучи́лися. * Йому́ поклоня́ючись, оспівуємо * Діви всенепоро́чної різдво́.

Тропар тричі, глас 4:

Ржcтво2 твоE бцdе дв7о, * рaдость возвэсти2 всeй вселeннэй: * и3зъ тебє1 бо возсіS сlнце прaвды, хrт0съ бGъ нaшъ, * и3 разруши1въ клsтву, дадE благословeніе, * и3 ўпраздни1въ смeрть, * даровA нaмъ жив0тъ вёчный.

Різдво́ Твоє́, Богоро́дице Діво, * ра́дість возвісти́ло всій вселе́нній, * з Те́бе бо возсія́ло Со́нце пра́вди, Христо́с Бог наш * і, відміни́вши прокля́ття, Він дав благослове́ння, * і, ударе́мнивши смерть, * дарува́в нам життя́ вічне.