Сторінки

середа, 4 січня 2017 р.

Тексти Утрені Різдва Христового



Сідальний, глас 1: В яслах безсловесних заради нас був покладений Ти, довготерпеливий Спасе, і Немовлям добровільно став; пастирі ж з ангелами оспівали Тебе, взиваючи: слава і хвала на землі народженому, Христу Богу нашому, що обожив земнородних єство.

Інший сідальний, глас 3: Превічного і неосяжного, єдиносущного невидимому Отцю, плоттю носила Ти, Богородице, єдине і незлитне в Тройці Божество. Засяяла благодать Твоя у світі, Всехвальна; тому безперестанно взиваємо: радуйся, Пречиста Діво Мати.

Величання: Величаємо Тебе, Життєдавче Христе, що заради нас нині плоттю народився від безневісної і пречистої Діви Марії.

Стих: Відкуплення послав Господь народові своєму.

Стих: Я його поставлю первородним, найвищим над царями землі.

Стих: Йому поклоняться всі царі землі.

Стих: Господь сказав мені: Ти Син мій, я сьогодні народив тебе.

Стих: Він буде мене взивати: Ти – Отець мій.

Слава і нині:

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (Зр.).

Приспів болгарський: Прийдіть з ангельськими хорами заспіваймо: Слава на висотах Богові, народженому в вертепі.

Інший сідальний, глас 4: Прийдіть, вірні, і гляньмо, де народився Христос; ходімо далі за волхвами, східними царями, куди зірка йде, там Його безперестанно ангели оспівують, пастирі на сопілках пісню достойну грають, взиваючи: слава в вишніх Богу, Який народився нині у вертепі від Діви і Богородиці у Вифлеємі Юдейському.

Прокимен, глас 4: Із утроби перше денниці родив Тебе, клявся Господь і не розкаявся.

Стих: Сказав Господь Господеві моєму: сиди праворуч Мене, доки не покладу ворогів Твоїх підніжжям ніг Твоїх.

Євангеліє від Матея, зачало 2 (2,18-25).

Замість Молитвами... співаємо:

Слава: Радістю все нині наповнюється, Христос народив­ся від Діви.

І нині: Радістю все нині наповнюється, Христос народив­ся у Вифлеємі.

Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї,* і багатством щедрот Твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Стихира, глас 6: Слава в вишніх Богу, і на землі мир; нині приймає Вифлеєм Того, Хто сидить вічно з Отцем; нині ангели Немовля народжене як Бога прославляють: слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління.



Канон, творіння преподобного Косми, глас 1

Пісня 1 Ірмос: Христос рождається - славіте; Христос з небес - стрічайте; Христос на землі - підносьтеся. Співайте Госпо­ду, вся земле, і радісно оспівуйте, люди, бо Він прославився.

Того, хто став тлінним через провину, хоч і був ство­рений за образом Божим, але відпав від духовного божественного життя, знову оновлює премудрий Тво­рець; бо Він прославився.

Коли побачив Творець загиблу людину, яку ство­рив Своїми руками, прихилив небеса і зійшов, і всю її істоту на Себе прийняв, воістину воплотившись від божественної чистої Діви; бо Він прославився.

Будучи Премудрістю, Словом і Силою, Сином Отця і Сяйвом Його, Христос Бог таємно від небесних і зем­них, ставши людиною, оновив нас; бо Він просла­вився.

Пісня 3 Ірмос: Предвічно від Отця народженому нетлінно Сину, і в останні дні від Діви безмужньо втіленому, Христу Богу, взи­ваймо: Ти, що підніс ріг наш, свят єси, Господи.

Адам земний, який через вдихання прийняв чис­ту душу, але через жіночу оману зійшов до тління, побачивши Христа, народженого Дівою, виголошує: свят єси, Господи, що заради мене уподібнився мені.

Ти, Христе, принизив Себе, прийнявши смертне тіло людини, з’єднався з гіршим, щоб обожити його; ставши земним, Ти залишився Богом і підніс нашу природу; свят єси, Господи.

Веселися, Вифлеєме, - царю князів Юдиних, бо Христос - пастир Ізраїля, що сидить на херувимах, із тебе вийшов видимо і, піднісши нас, над усіма воцарився.

Іпакої, глас 8: Тобі, Немовляті, що лежало у яслах і зіркою волхвів покликало, небо принесло початок народів, які здивувалися, побачивши не престіл і скіпетр, а крайню убогість; бо що бідніше за вертеп, і що смиренніше за пелени? Але в них засяяло багат­ство Твого Божества; Господи, слава Тобі.

Пісня 4 Ірмос: Жезл із кореня Єсеєвого, і цвіт від нього, Христе, народився Ти від Діви, хвальний, від гори осіненої зеленню; прийшов Ти, воплотившись від безневісної, безтілесний і Боже; слава силі Твоїй, Господи.

Тебе, Христе, пророкував у давнину Яків, як на­дію народів, і ось Ти засяяв з коліна Юди, і прийшов, щоб могутність Дамаска і здобич Самарії знищити, і оману перемінити на віру божественну; слава силі Твоїй, Господи.

Ти засяяв, Владико, як зірка від Якова, і радістю сповнив мудрих учеників Валаама волхва старовинного, що зірки досліджували, і прийняв їх явно, як початок народів; слава силі Твоїй, Господи.

Як дощ на руно, і як дощ, що на землю падає, так Ти, Христе, в утробу Діви зійшов. Ефіопія і Тарсис, Аравійські і острови Савські, і ті, що усією землею мідійців володіють, припали до Тебе, Спасе; слава силі Твоїй, Господи.

Пісня 5 Ірмос: Бог Сий миру, Отець щедрот, великої ради Твоєї ангела, що мир подає, Ти послав нам. Ним богорозуміння світлом наставлені, від ночі до ранку славословимо Тебе, Чоловіколюбче.

Ти, Христе, підкорився повелінню і записався се­ред рабів кесаря, щоб нас, рабів гріха і дияво­ла сущих, визволити; ставши таким же вбогим, як і ми, і через це єднання і спільність, Ти земну людину обо­жив.

Ось Діва, як сказано в Писанні, прийняла в утро­бу і народила Бога воплоченого, і залишилася Дівою; заради Неї ми, грішні, примирилися з Богом; прославмо її, вірні, сущу Богородицю.

Пісня 6 Ірмос: З утроби вивергнув морський звір Йону, якого при­йняв; Слово ж, що оселилось у Діві і плоть прийняло, пройшло, зберігши її нетлінною. Той, Кого не то­ркнулося тління, ту, що народила, зберіг неушкодженою.

Прийшов до нас, прийнявши тіло, Христос Бог наш, що його Отець раніше денниці народжує; Хто у Своїй владі тримає Небесні Сили, Той кладеться в яслах для тварин, пеленами повивається і розриває багатоплетені пута гріхів.

З Адамової природи народився Син, і вірним дару­ється Немовля мале; але Він - Отець будучого віку і Начальник, і Ангелом Великої ради називається. Він Бог кріпкий і тримає все творіння у Своїй владі.

Кондак, глас 3: Діва днесь Превічного народжує, і земля вертеп Неприступному приносить, ангели з пастирями славословлять, і волхви з зорею подоро­жують. Нас бо ради Немовля народилося, Превічний Бог.

Ікос: Едем відкрив Вифлеєм; прийдіть, щоб поба­чити споживу, в таїні знайдену; прийдіть, щоб при­йняти Те, що всередині вертепу. Там - корінь ненапоєний, що відпущення породжує; там - колодязь некопаний, із якого в давнину Давид пити жадав; там Діва, народивши Немовля, припинила спрагу Адама і Давида. Заради цього йде­мо туди, де Немовля народилося, Превічний Бог.

Пісня 7 Ірмос: Юнаки, побожно разом виховані, злочестиве пове­ління відкинули, вогняної погрози не убоялися, але серед полум’я стояли, співаючи: отців Боже, благо­словенний Ти.

Пастирі, що грали на сопілках, побачили надзви­чайне світло, бо їх осяяла слава Господня, і ангел взивав до них: співайте, бо народився Христос, Бог отців благословенний.

Після того, як промовив ангел, небесні воїнства заспівали: слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління; бо засяяв Христос, Бог отців благосло­венний.

Що це за слова? - сказали пастирі. - Ходімо, поба­чимо Божественного Христа. Коли ж прийшли до Вифлеєма, поклонилися разом з Тією, що народила, співаючи: Бог отців благословенний.

Пісня 8 Ірмос: Чудо надприродне росоносна піч прообразувала: як не опалила юнаків, так не опалив Діву вогонь Божества, що ввійшов в її утробу. Тому, оспівуючи, взиваємо: нехай благословляє все творіння Господа і прославляє по всі віки.

Дочка Вавилонова збирає від Сіона до себе поло­нених синів Давидових, але посилає своїх синів - волхвів з дарами на поклоніння до дочки Давидової, що прийняла в Себе Бога. Тому, співаючи, взиваємо: нехай благословляє все творіння Господа і прослав­ляє по всі віки.

Не хотіли співати діти Сіона на землі чужій плач­ливі пісні. Але Христос, що засяяв у Вифлеємі, ви­криває всю оману Вавилонську і музичні співи. Тому, співаючи, взиваємо: нехай благословляє все творін­ня Господа і прославляє по всі віки.

Одержав Вавилон здобич, і полонене багатство царства Сіонського; Христос же повертає Його до Сіона і приводить царів, настановляючи зіркою слу­жителів зірок. Тому, співаючи, взиваємо: нехай бла­гословляє все творіння Господа і прославляє по всі віки.

На 9-й пісні замість Чеснішу... співаємо приспіви свята:

Величай, душе моя, чеснішу і славнішу від небес­них воїнств, Діву Пречисту Богородицю.

Пісня 9 Ірмос: Таїнство дивне бачу і преславне: небо - вертеп; престіл херувимський - Діву; ясла - вмістилище, до возліг невмістимий Христос Бог; Його ж, оспівуючи, величаємо.

Величай, душе моя, Бога, від Діви плоттю народ­женого.

Величай, душе моя, у Вифлеємі народженого Царя.

Коли побачили волхви дивний рух надзвичайної нової зірки, що засяяла на небі, зрозуміли, що наро­дився на землі у Вифлеємі Христос Цар, на спасіння наше.

Величай, душе моя, Бога, Якому волхви поклоня­ються.

Величай, душе моя, зіркою волхвів Сповіщеного.

Волхвів стали питати: де Немовля - Цар, про на­родження Якого сповістила зірка, бо ми прийшли поклонитися Йому? Ірод-богоборець, хвилюючись, у гніві намагався вбити Христа.

Величай, душе моя, чисту Діву і єдину Богороди­цю, що народила Христа Царя.

Волхви і пастирі прийшли поклонитися Христу, що народився у Вифлеємі-граді.

Ірод довідався про час, коли з’явилася зірка, веде­ні якою волхви прийшли до Вифлеєму з дарами по­клонитися Христу; але, направлені нею у вітчизну, залишили посоромленим лютого дітовбивцю.

Світильний: Прийшов до нас з неба Спаситель наш - Схід зі сходу, і ми, в темряві і тіні сущі, знайшли істину; бо від Діви народився Христос.

На Хвалитних... стихири на 4, глас 4.

Веселіться, праведні, радійте, небеса, заграйте, гори! Христос народився! Сидить Діва, до херувимів подібна, і тримає в обіймах Бога - Слово втіленого. Пастирі народженому дивуються; волхви Владиці приносять дари; ангели співають і виголошують: неосяжний, Господи, слава Тобі.

Богородице Діво, що народила Спаса! Ти знищила попередню клятву Євину, бо стала Матір’ю благово­ління Отчого, носячи в обіймах Своїх Слово Боже, втілене. Це таїна, яку не можна зрозуміти; тільки ві­рою її всі прославляємо, з Тобою взиваючи і промов­ляючи: невимовний, Господи, слава Тобі.

Прийдіть, оспіваємо Матір Спасову, Яка і після народження залишилася Дівою; радуйся, граде оду­хотворений Царя і Бога, в Якому Христос, поживши, звершив спасіння. З Гавриїлом оспіваймо, з пасти­рями прославмо, взиваючи: Богородице, благай із Тебе Втіленого, щоб спастися нам.

Отець благозволив, Слово стало плоттю, і Діва на­родила Бога воплоченого; зоря сповіщає, волхви покло­няються, пастирі дивуються, і творіння радується.

Слава... глас 6: Коли прийшов час Твого на землю пришестя, був перший перепис вселенної, тоді Ти зволив написати імена людей, віруючих у Твоє Різдво; заради цього таке повеління кесаря було проголошено, вічне бо Твоє Царство безначальне Різдвом Твоїм оновилося. Тому і ми приносимо Тобі замість запису імені багат­ство православного богослов’я як Богу і Спасу душ наших.

І нині... глас 2: Нині Христос у Вифлеємі народжується від Діви; нині Безначальний починається, і Слово воплочується; Сили Небесні радуються, і земля з людьми веселить­ся; волхви Владиці дари приносять; пастирі Народженому дивуються; ми ж безперестанно взиваємо: слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благово­ління.

Тексти молитов за виданням: http://www.parafia.org.ua/biblioteka/bohosluzhbovi-knyzhky/mineya-svyatkova-chastyna-1/rizdvo-isusa-hrysta/  

Немає коментарів:

Дописати коментар