БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ На великій вечірні

БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ

На великій вечірні

На «Господи, візвав»

Глас 8, подобен «Всю відклавши»: Ра́ду предвічну* відкрива́ючи Тобі, Отрокови́це,* Гавриїл предста́в, Тебе́ цілу́ючи й звіща́ючи:* «Ра́дуйся, Зе́мле незасіяна;* ра́дуйся, Купино́ неопали́ма;* ра́дуйся, Глибино́ непрогля́дна;* ра́дуйся, Мо́сте, що на Небеса́ перево́диш,* і Ліствице недося́жна, яку́ Яків ви́дів;* ра́дуйся, Боже́ственний Сосу́де ма́нни;* ра́дуйся, Звільнення від прокля́ття;* ра́дуйся, Ада́мове Покли́кання,* – з Тобо́ю Госпо́дь!»

«Явля́єшся мені як люди́на,* – гово́рить Нетлінна Отрокови́ця до Архистрати́га,* – і як же віща́єш слова́ надлю́дські?* Бо сказа́в єси́, що бу́де Бог зо мно́ю* і все́литься в утро́бу мою́.* І як же ста́ну я, скажи́ мені, кра́єм безкра́йнім* і місцем свяще́нним* То́го, Хто над Херуви́мами?* Не мани́ мене́ ома́ною,* бо не пізна́ла я насоло́ди,* не посвя́чена я в та́йну подру́жжя,* як же змо́жу я Дитя́ роди́ти?»

«Там, де хо́че Бог,* перемага́ється поря́док приро́ди,* – гово́рить безпло́тний,* – і те, що по́над люди́ну, сподіюється.* Моїм віруй істинним слова́м, Всесвята́ Пренепоро́чная».* Вона́ ж воскли́кнула:* «Хай ста́неться зо мно́ю ни́ні по сло́ву твоє́му,* і наро́джу Безпло́тного,* що плоть од ме́не при́йме,* щоб Він че́рез злиття́ привів люди́ну* до пе́рвісного досто́їнства,* як Єди́ний Си́льний».

Слава… і нині… Йоана Монаха: По́сланий був з Не́ба Гавриїл Арха́нгел* благовісти́ти Діві зача́ття* і, прийшо́вши в Назаре́т,* розду́мував у собі, чу́дові диву́ючись:* О, як Неося́жний, що перебува́є в Ви́шніх, – од Діви наро́джується?* Той, Хто ма́є за престо́л Не́бо і за підніжжя зе́млю* – в утро́бі вміща́ється діви́чій?* Той, на Ко́го шестикри́лі й многоо́кі диви́тися не мо́жуть* – по сло́ву єди́ному од Не́ї воплоти́тися благоволи́в;* Сло́во Бо́же – Той, Хто тут явля́ється!* Чого́ ж я стою́ і не говорю́ Діві?* – «Ра́дуйся, Благода́тная, Госпо́дь з Тобо́ю;* ра́дуйся, Чи́стая Діво;* ра́дуйся, Невісто Неневісная;* ра́дуйся, Ма́ти Життя́,* благослове́н Плід ло́на Твого́!»

Стихири на литії

Глас 1, візантієва: Шо́стого місяця Архистрати́г по́сланий був до Те́бе, Діви і Чи́стої,* возвісти́ти Тобі сло́во спасіння,* водно́час же і візва́ти Тобі:* «Ра́дуйся, Благода́тная, Госпо́дь з Тобо́ю!* Наро́диш Си́на – Рожде́нного пе́ред віка́ми від Отця́,* і Він спасе́ наро́д Свій від гріхів їх!»

Анатолієва: У місяць шо́стий по́сланий був із небе́с Гавриїл Арха́нгел* у град Галіле́йський Назаре́т* принести́ Отрокови́ці ра́дісне благовістя* і, прийшо́вши до Не́ї, візва́в, промовля́ючи:* «Ра́дуйся, Благода́тная, Госпо́дь з Тобо́ю;* ра́дуйся, вмісти́лище Невмісти́мого Єства́,* бо Кого́ небеса́ не вміща́ють* – Того́ вмісти́ло Твоє́ ло́но, Благослове́нная;* ра́дуйся, Свяще́нная,* Ада́ма відтво́рення і Єви відку́плення,* і ра́дість усе́світу,* і торжество́ ро́ду на́шого!»

По́сланий був Арха́нгел Гавриїл з небе́с од Бо́га* до Діви нескве́рної у град Галіле́йський Назаре́т* благовісти́ти Їй зача́ття небува́лим спо́собом.* По́сланий був раб безтіле́сний* до Одушевле́нного Гра́ду і Ми́сленної Бра́ми* возвісти́ти прише́стя Влади́чного схо́дження.* По́сланий був во́їн небе́сний* до Одушевле́нної Пала́ти Сла́ви* приготува́ти Зверши́телю житло́ постійне* і, прийшо́вши до Не́ї, взива́в:* «Ра́дуйся, престо́ле вогнели́кий,* від Чотирили́ких пресла́вніший;* ра́дуйся, сіда́лище Царя́ Небе́сного;* ра́дуйся, горо́ нерозко́лювана, оби́теле всешано́вана,* в Те́бе бо всели́лася вся повнота́ Божества́ тіле́сно* благоволінням Отця́ вічносу́щого* і співдіянням Свято́го Ду́ха;* ра́дуйся, Благода́тная, Госпо́дь з Тобо́ю!»

Слава…, глас 8, Йоана Монаха: Хай веселя́ться Небеса́ і радіє земля́,* бо Отцю́ співвічносу́щий,* собезнача́льний і сопресто́льний Син,* співчуття́ спо́внившись і чоловіколю́бної ми́лости,* підда́в Себе́ умалінню* – благоволінням і за́думом Отчим* – і в утро́бу всели́вся Діви́чу,* передочи́щену Ду́хом.* О чу́до!* Бог – се́ред люде́й,* Невмісти́мий – у ло́ні,* Позачасо́вий – у ча́сі,* і найпреди́вніше, що і зача́ття – безсіменне,* і умаління – несказа́нне,* і та́їнство – таке́ вели́ке!* Адже́ Сам Бог умаля́ється,* і вопло́чується, і тво́риться,* коли́ Ангел Чи́стій про зача́ття возгласи́в:* «Ра́дуйся, Благода́тная, Госпо́дь з Тобо́ю,* Він ма́є вели́ку ми́лість!»

І нині…, глас 2: Благовісту́є Гавриїл Благода́тній днесь:* «Ра́дуйся, Діви́це, що невістою не ста́ла і подру́жжя не зна́ла!* Не чуду́йся з ди́вного мого́ ви́гляду* і не жаха́йся, бо Арха́нгел я!* Змій коли́сь Єву ошука́в* – ни́ні ж я благовісту́ю Тобі ра́дість,* і зоста́нешся нетлінна* і наро́диш Го́спода, Пречи́стая!»

Стихири на стиховні

Глас 4: Шо́стого місяця по́сланий був Арха́нгел до Діви Чи́стої* і «Ра́дуйся!» їй промо́вивши,* благовісти́в, що з Не́ї ви́йде Відкупи́тель.* Тим-то Вона́, з вірою прийня́вши привіта́ння,* зача́ла Тебе́, Предвічного Бо́га,* що несказа́нно благоволи́в вочоловічитися* для спасіння душ на́ших.

Стих: Благовістіте день у день* спасіння Бо́га на́шого. (Пс 95:2Б)

Мо́ву, яко́ї не відала,* почу́ла Богоро́диця:* адже́ Арха́нгел промовля́в до Не́ї слова́ благовіщення.* Тим-то Вона́, з вірою прийня́вши привіта́ння,* зача́ла Тебе́, Предвічного Бо́га,* Че́рез те і ми, радіючи, кли́чемо до Те́бе:* «Бо́же, що безперемінно з Не́ї воплоти́вся,* мир світові дару́й* і ду́шам на́шим вели́ку ми́лість!»

Стих: Заспіва́йте Го́сподеві пісню нову́,* заспіва́йте Го́сподеві, вся зе́мле! (Пс 95:1)

Ось, покли́кання ни́ні яви́лося нам:* по́над ро́зум Бог із людьми́ з’є́днується,* го́лосом Арха́нгела ома́на відганя́ється,* бо Діва прийма́є ра́дість;* земне́ ста́ло не́бом,* світ звільни́вся від дре́внього прокля́ття.* Неха́й радіє творіння і на всі голоси́ неха́й співа́є:* «Тво́рче і Відкупи́телю наш,* Го́споди, сла́ва Тобі!»

Слава… і нині…, глас тойже, Андрія єрусалимляна: Днесь ра́дости благовістя,* дівства торжество́,* до́лішнє з го́рішнім злуча́ється.* Ада́м обновля́ється,* Єва від пе́рвісної печа́лі визволя́ється,* і ски́нія на́шого єства́* че́рез обо́ження при́йнятої сполу́ки* Хра́мом Бо́жим учини́лася.* О та́їнство!* Спо́сіб умаління невідо́мий,* спо́сіб зача́ття неви́димий:* Ангел слу́жить чу́дові,* діви́ча утро́ба Си́на прийма́є,* Дух Святи́й низпосила́ється,* Оте́ць з висо́т благоволи́ть,* і спільною во́лею зве́ршується прими́рення.* В ньо́му і ним спасе́нні,* ра́зом із Гавриїлом до Діви воззовім:* «Ра́дуйся, Благода́тная, Госпо́дь з Тобо́ю,* із Те́бе спасіння – Христо́с Бог наш;* прийня́вши на́шу приро́ду, Він до Се́бе її возвів.* Його́ блага́й про спасіння ду́шам на́шим!»

Тропар, глас 4: Днесь спасіння на́шого нача́ло* й одвічного Та́їнства явління:* Син Бо́жий стає́ Си́ном Діви,* і Гавриїл благода́ть благовісту́є.* Тому й ми з ним Богоро́диці возгласімо:* «Ра́дуйся, Благода́тная, Госпо́дь з Тобо́ю!

Переклад Андрія Шкраб'юка