Храм свмч. Климентія Шептицького: БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ На Утрені

БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ

На Утрені

На Бог – Господь тропар свята тричі, глас 4:

Днесь спасіння на́шого нача́ло* й одвічного Та́їнства явління:* Син Бо́жий стає́ Си́ном Діви,* і Гавриїл благода́ть благовісту́є.* Тому й ми з ним Богоро́диці возгласімо:* «Ра́дуйся, Благода́тная, Госпо́дь з Тобо́ю!»

Сідальний Благовіщення, глас 1. Подібний «Гроб Твой, Спасе»: Вели́кий воєво́да неорече́влених полків,* у гра́ді Назаре́ті предста́вши,* возвіща́є Тобі, Пречи́стая,* про Царя́ віків і Го́спода:* «Ра́дуйся, – мо́влячи Тобі, – благослове́нная Маріє,* неося́жне й несказа́нне чу́до,* сме́ртних Обно́во!»

Сідальний Благовіщення, глас 3. Под. «Красоті дівства»: Днесь усе́ творіння ра́дується,* бо «Ра́дуйся!» Тобі виголо́шує Арха́нгел:* «Благослове́нна Ти, свяще́нна й чи́ста, Всенепоро́чная!»* Днесь затьма́рюється змієва горди́ня,* бо розрива́ються у́зи прокля́ття пра́отця.* Тим-то і взива́ємо до Те́бе вся́ким гла́сом:* «Ра́дуйся, Благода́тная!»

Величання

Приспів: Архангельський привіт співаємо Тобі, Чистая: «Радуйся, Благодатная, Господь з тобою».

Стих: Бо́же, суд Твій царе́ві дай* і справедли́вість Твою́ – си́нові царя́. (Пс 71:1)

Стих: Благовістіте день у день* спасіння Бо́га на́шого. (Пс 95:2Б)

Стих: Із пло́ду утро́би твоє́ї* посаджу́ на престо́лі твоїм! (Пс 131:11Б)

Стих: Зійде́ як дощ на руно́* і як кра́пля, що ка́пає на зе́млю. (Пс 71:6)

Стих: І приклони́в Він небеса́ і зійшо́в,* і мо́рок під нога́ми Його́. (Пс 17:10)

Стих: Бо обра́в Госпо́дь Сіо́н-го́ру,* уподо́бав її на осе́лю Собі: (Пс 131:13)

Стих: Освяти́в оби́тель* Свою́ Всеви́шній. (Пс 45:5Б)

Стих: І напо́вниться сла́вою Його́ вся земля́.* Хай так бу́де, хай так бу́де! (Пс 71:19Б)

Слава, і нині:

Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тобі, Бо́же. Тричі.

Сідальний Благовіщення, глас 4. Под. «Удивися Йосиф»: Гавриїл з небе́с** «Ра́дуйся! – взива́є до Свяще́нної.* – Ти бо зачне́ш у ло́ні Предвічного Бо́га,* що сло́вом кінці світу встанови́в!»* На що відповіда́ла Маріа́м:* «Без му́жа я, то й як наро́джу Си́на?* Безсіменне наро́дження хто ви́дів?»* І, поя́снюючи, говори́в Ангел Богоро́диці і Діві:* «Найде́ на Те́бе Дух Святи́й* і си́ла Всеви́шнього отінить Тебе́!»

Слава, і нині: інший сідальний свята, глас і подібний той же.

По́сланий був Гавриїл** до Діви і Чи́стої,* і відкри́в Їй невимо́вну ра́дість,* що без сімені зачне́ Вона́ і дівства не втра́тить:* «Наро́диш бо Си́на, Предвічного Бо́га,* і Він спасе́ наро́д Свій од гріхів його́.* А засвідчує се* Той, Хто посла́в мене́ сказа́ти Тобі, Благослове́нна: Ра́дуйся!* Діво, Ти наро́джуєш* і по різдві зно́ву перебува́єш Дівою!»

Степенна святкова, глас 4, антифон 1:

Од ю́ности моє́ї мно́гі бо́рють мене́ при́страсті; та Сам мене́ заступи́ і спаси́, Спа́се мій.

Нена́висники Сіо́ну, посоро́мтеся Го́спода: бо, на́че трава́ од вогню́, посо́хнете.

Слава, і нині:

Святи́м Ду́хом вся́ка душа́ оживля́ється і чистото́ю возно́ситься, просвітля́ється Тро́їчною Єдністю в свяще́нній та́йні.

Прокімен свята, глас 4:

Благовістіте день у день* спасіння Бо́га на́шого. (Пс 95:2Б)

Стих: Заспіва́йте Го́сподеві пісню нову́, заспіва́йте Го́сподеві, вся зе́мле! (Пс 95:1)

Стихира після 50 псалма, Косми Монаха, глас 2:

Благовісту́є Гавриїл Благода́тній днесь:* «Ра́дуйся, Діви́це, що невістою не ста́ла і подру́жжя не зна́ла!* Не чуду́йся з ди́вного мого́ ви́гляду* і не жаха́йся, бо Арха́нгел я!* Змій коли́сь Єву ошука́в* – ни́ні ж я благовісту́ю Тобі ра́дість,* і зоста́нешся нетлінна* і наро́диш Го́спода, Пречи́стая!»

КАНОН БЛАГОВІЩЕННЯ. ГЛАС 4. ТВОРІННЯ ПРП. ЙОАНА ДАМАСКИНА АКРОСТИХ У ПЕРВОТВОРІ ПО АЛФАВІТУ

ПІСНЯ 1 Ірмос: Одкри́ю уста́ мої – і напо́вняться Ду́хом, і сло́во ви́дихну Цари́ці Ма́тері, і явлю́ся світло торжеству́ючим, і оспіва́ю ра́дісно Її зача́ття.

Приспів: Пресвята́я Богоро́дице, спаси́ нас.

Хай співа́є Тобі, Влади́чице, торка́ючи ліру духо́вну, Дави́д, пра́отець Твій: «Почу́й, До́чко, ра́дісний го́лос Ангела; він бо відкрива́є Тобі ра́дість невимо́вну!»

[Ангел] Взива́ю до Те́бе в ра́дості: «Прихили́ ву́хо Твоє́ і воньми́ мені, що звіща́ю Бо́га безсіменне зача́ття; Ти бо таку́ благода́ть знайшла́ пе́ред Го́сподом, яко́ї ніко́ли інша не знахо́дила, Всечи́стая!»

[Богородиця] Бажа́ла б я зрозуміти, Ангеле, слів твоїх си́лу: як бу́де те, що мо́вив ти? Скажи́ ясніше, як зачну́ я, Дівою бу́дучи неторка́нною? Як же і Ма́тір’ю ста́ну я Творця́ Мого́?

[Ангел] Ти ду́маєш, що слова́ мої обле́сні, як гада́ю, – і радію, ба́чачи Твою́ пересторо́гу: дерза́й, Влади́чице, бо коли́ хо́че Бог, ле́гко зве́ршується і неможли́ве.

ПІСНЯ 3 Ірмос: Твоїх піснесло́вців, Богоро́дице, живе́ і цілю́ще Джерело́, що хор собо́ю утвори́ли, духо́вно утверди́ і в свяще́ннім зача́тті Твоїм вінців сла́ви сподо́би.

[Богородиця] Не ста́ло кня́зя від Юди, наста́в відни́ні час, у яки́й я́виться надія наро́дів – Христо́с; ти ж поясни́, як я Його́ наро́джу, Дівою бу́дучи?

[Ангел] Намага́єшся від ме́не довідатися, Діво, спо́сіб зача́ття Твого́, але́ він непоясне́нний; а зверши́ть се Дух Святи́й, отіни́вши Тебе́ тво́рчою си́лою.

[Богородиця] Моя́ Прама́тір, прийня́вши нашіптування змія, ви́гнана була́ з місця Боже́ственної пожи́ви; тому́ і я, остеріга́ючись пере́ступу, бою́ся ди́вного твого́ привіту.

[Ангел] Я, що Бо́гові предстою́, по́сланий Боже́ственну відкри́ти Тобі во́лю; чом страха́єшся мене́, Всеенепоро́чная, що ще більше Тебе́ страха́юся? Чом остеріга́єшся мене́, Влади́чице, що пе́ред Тобо́ю свяще́нно благоговію?

Сідальний Благовіщення, глас 8. Под. «Свирілей пастирских»:

Сло́во Бо́же на зе́млю ни́ні зійшло́, Ангел предста́в, взива́ючи до Діви: «Ра́дуйся, Благослове́нная, що печа́ть дівства єди́на зберегла́, прийня́вши в ло́но предвічне Сло́во і Го́спода, щоб Він від облу́ди спас, як Бог, рід лю́дський!»

Слава, і нині: глас той же, подібний Повелінноє тайно:

По́сланий був із небе́с Архистрати́г* Гавриїл від Бо́га,* і ско́ро предста́в Одушевле́нному Гра́дові,* гово́рячи Їй вира́зно:* «Зверши́теля при́ймеш, Діво, у ло́но,* і наро́диш Його́ без переміни пло́ттю.* Тому́ я по́сланий звісти́ти Тобі* про ди́вне різдво́, Чи́стая,* і стою́, взива́ючи до Те́бе:* Ра́дуйся, Невісто неневісная!»

ПІСНЯ 4 Ірмос: Возсіда́ючи у сла́ві на престо́лі Божества́, на хма́рі легкій прийшо́в Ісу́с Пребоже́ственний, носи́мий Нетлінною доло́нею, і спас тих, що взива́ють: «Сла́ва, Хри́сте, си́лі Твоїй!»

[Богородиця] Чу́ла я: проро́к у дре́вності провісти́в, що одна́ свяще́нна Діва наро́дить Еммануїла; та бажа́ю зна́ти, як зміша́ння з Божество́м перенесе́ приро́да сме́ртних?

[Ангел] Яви́ла купина́, охо́плена по́лум’ям і неопа́льною зоста́вшись, ди́во та́їнства на Тобі, Благода́тна неневісная; бо й по різдві зоста́нешся, Чи́стая, Приснодівою.

[Богородиця] Освітлюваний ся́йвом Бо́га Вседержи́теля, істини провіснику! Говори́, Гавриїле, саму́ істину: як я, нето́ркнутою зберігши чистоту́ мою́, наро́джу Сло́во, у пло́ті – Безпло́тного?

[Ангел] Зо стра́хом, як раб пе́ред Госпоже́ю, стою́ я пе́ред Тобо́ю; з тре́петом, Отрокови́це, не смію ни́ні поми́слити про Те́бе; бо як дощ на руно́, зійде на Те́бе Сло́во Отчеє, за Своїм благоволінням.

ПІСНЯ 5 Ірмос: Здивува́лось небе́сне й земне́ Боже́ственній сла́ві Твоїй: Ти бо, не зна́вши подру́жжя, Діво, носи́ла єси́ в утро́бі над усім Бо́га і зроди́ла єси́ Безлітнього Си́на, всім, хто оспівує Тебе́, – ми́ру Пода́теля.

[Богородиця] Не мо́жу досто́ту зрозуміти се́нсу слів Твоїх; бо чудеса́ бува́ли ча́сто – чудодіяні Боже́ственною си́лою знаме́ння та о́брази Зако́ну, але́ Діва, що не пізна́ла му́жа, не роди́ла ніко́ли!

[Ангел] Диву́єшся, Всенепоро́чная; і дійсно, ди́вне чу́до Твоє́; Ти бо єди́на при́ймеш у ло́но всіх Царя́, що ма́є воплоти́тися, і Тебе́ прообразу́ють проре́чення проро́ків і гада́ння та о́брази Зако́ну.

[Богородиця] Ніки́м Невмісти́мий і ніки́м Неви́димий, як Він змо́же всели́тися у ло́но Діви, яке́ Сам сотвори́в? І як же зачну́ я Бо́га Сло́во, собезнача́льного Отцю́ і Ду́хові?

[Ангел] Хто Твоє́му пра́отцю Дави́ду обіця́в посади́ти із Пло́ду утро́би Твоє́ї на престо́лі ца́рства його́, Той Тебе́, красу́ Якова, єди́ну обра́в на розу́мну осе́лю.

ПІСНЯ 6 Ірмос: Воскли́кнув, прообразу́ючи тридне́вне погребе́ння, проро́к Йо́на, в киті мо́лячись: «Від поги́белі ізба́в мене́, Ісу́се, Ца́рю Сил!»

[Богородиця] Віща́нь Твоїх, Гавриїле, глас ра́дісний прийня́вши, я спо́внилася боже́ственної весе́лости, бо ти повідомля́єш ра́дість і весе́лість возвіща́єш безконе́чну.

[Ангел] Тобі да́на, Богома́тір, ра́дість боже́ственна: Тобі, Богоневісто, все творіння воскли́кує «Ра́дуйся»: Ти бо єди́на Ма́тір’ю Си́на Бо́жого призна́чена бу́ти, Чи́стая.

[Богородиця] Засу́дження Єви ни́ні че́рез ме́не хай скасу́ється; хай возда́сться її довг че́рез ме́не сього́дні; че́рез ме́не ся дре́вня заборго́ваність хай бу́де віддана із на́длишком.

[Ангел] Обітува́в Бог Авраа́му пра́отцеві, що в сімені його́ благословля́ться всі наро́ди, Чи́стая; че́рез Те́бе ся обітниця сього́дні отри́мує викона́ння.

Кондак свята, глас 8 самоподібний:

Неперемо́жній Влада́рці на честь перемо́ги ми, врято́вані від ли́ха, благода́рні пісні випи́суємо Тобі, раби́ Твої, Богоро́дице. А Ти, що ма́єш си́лу нездола́нну, від уся́ких нас бід охорони́, щоб зва́ти Тобі: Ра́дуйся, Невісто неневісная!

ПІСНЯ 7 Ірмос: Не послужи́ли творінню Богому́дрі за́мість Сотвори́теля, але́, вогне́нну загро́зу му́жньо подола́вши, ра́дувалися, співа́ючи: «Преоспіваний отців Госпо́дь і Бог, благослове́н єси́!»

[Богородиця] Звіща́ючи, що Світло неземне́ з земно́ю пло́ттю з’єдна́ється че́рез милосе́рдя премно́ге, ти світле благовіщення, Боже́ственні вісті ни́ні виголо́шуєш мені: «Благослове́н, Всечи́стая, плід Твого́ ло́на!»

[Ангел] Ра́дуйся, Влади́чице Діво; ра́дуйся, Всечи́стая; ра́дуйся, вмісти́лище Бо́же; ра́дуйся, світи́льнику Світла, Ада́мове Покли́кання, Єви відку́плення, го́ро свята́я, пресвітле святи́лище і світли́це безсме́ртя!

[Богородиця] Ду́шу очи́стило, тіло освяти́ло Всесвято́го Ду́ха наше́стя; вчини́ло мене́ хра́мом, що вміща́є Бо́га, ски́нією Богоприкра́шеною, одушевле́нною святи́нею і Життя́ чи́стою Ма́тір’ю.

[Ангел] Як многосвітлу лампа́ду і Богопоста́влену пала́ту спогляда́ю Тебе́ ни́ні; як золоти́й киво́т, прийми́, Всенепоро́чная, Зако́ну Пода́теля, що благоволи́в че́рез Те́бе ізба́вити тлінне єство́ лю́дське.

ПІСНЯ 8 Ірмос: Слу́хай, Отрокови́це, Діво Чи́стая, – хай же ска́же Гавриїл Всеви́шнього за́дум дре́вній, істинний: «Будь гото́ва до прийняття́ Бо́га; бо че́рез Те́бе Невмісти́мий жи́тиме зі сме́ртними; тому́ в ра́дості і кли́чу я: Благословіте, всі діла́ Госпо́дні, Го́спода!»

[Богородиця] Вся́кий ум сме́ртних відступа́є, – відповіда́ла Діва, – досліджуючи небува́лі ре́чі, про які ти мені віща́єш. Я сприйняла́ твої слова́, але́ у по́диві бою́ся, щоб ти обле́сністю мене́, як Єву, не віддали́в від Бо́га; та водно́час ось ти взива́єш: «Благословіте, всі діла́ Госпо́дні, Го́спода!»

[Ангел] Ось розвіялося Твоє́ збенте́ження, – гово́рить на се Гавриїл,– адже́, як до́бре мо́вила єси́ слова́ми уст Твоїх, се діло незбагне́нне; скоря́ючись відни́ні, не сумніва́йся в то́му, як у ви́гадці, а як дійсності – віруй; ось бо я ра́дісно взива́ю: Благословіте, всі діла́ Госпо́дні, Го́спода!

[Богородиця] Таки́й зако́н від Бо́га сме́ртним, – Непоро́чная зра́зу гово́рить, – щоб наро́дження похо́дило від обопільної любо́ви; але́ я зо́всім не зна́ю насоло́ди з чоловіком; як же гово́риш ти, що я наро́джу? Бою́ся, чи не мо́виш ти обма́ну, та водно́час ось ти взива́єш: «Благословіте, всі діла́ Госпо́дні, Го́спода!»

[Ангел] Слова́, які ти віща́єш мені, Всечесніша, – Ангел зно́ву гово́рить, – стосу́ються наро́дження сме́ртних люде́й; я ж возвіща́ю Тобі, що Бог істинний, ви́ще і сло́ва, і по́мислу від Те́бе вопло́чується, як відає Сам; і тому́ я ра́дісно взива́ю: Благословіте, всі діла́ Госпо́дні, Го́спода!

[Богородиця] Ти явля́єшся мені як промо́вець істини, – ви́снувала Діва, – бо прийшо́в єси́ як благовісник спільної ра́дости. Ото́ж, ду́шу очи́стила я з тілом, по сло́ву твоє́му неха́й ста́неться зо мно́ю: неха́й все́литься в ме́не Бог, Яко́му ра́зом з тобо́ю я воскли́кую: Благословіте, всі діла́ Госпо́дні, Го́спода!

Чеснішу не співаємо.

ПІСНЯ 9 Ірмос: Неха́й одушевле́нного Бо́жого Киво́ту нія́к не торка́ється рука́ невтаємни́чених, а уста́ вірних, Богоро́диці, не змовка́ючи, го́лос Ангела виспівуючи, в ра́дості неха́й зову́ть: «Ра́дуйся, Благода́тная, Госпо́дь з Тобо́ю!»