У П’ЯТНИЦЮ П’ЯТОЇ СЕДМИЦІ УВЕЧОРІ

У П’ЯТНИЦЮ П’ЯТОЇ СЕДМИЦІ УВЕЧОРІ

Самогласний дня. Глас 6.

Стих: Ви́веди із темни́ці ду́шу мою́, * щоб сповідуватися Імені Твоє́му.

Як із Єрусали́му Твоїх Боже́ственних за́повідей ви́йшовши * і до при́страстей Єрихо́ну дійшо́вши, * сла́вою безче́стя жите́йських турбо́т прива́блений, * у розбійницькі впав я по́мисли, * яки́ми ри́зу благода́ті синівства з се́бе здер, * і в ра́нах, бездиха́нний, лежу́. * Свяще́ник же, прохо́дячи * і падіння ба́чачи, не згля́нувся; * і левіт – і той, цура́ючись, пройшо́в ми́мо. * Ти ж, Го́споди, що з Діви невимо́вно воплоти́вся * і що проли́в із спаси́тельного ребра́ Твого́ * – во́льним пролиття́м – кров і во́ду, * мов єле́ю кра́плями, Хри́сте Бо́же, * стру́пи ура́з моїх ко́рпією стягни́ * і до небе́сного приєдна́й хо́ру, * як Милосе́рдний.

Стих: Мене́ ждуть пра́ведники, * до́ки нагоро́диш мене́.

Як із Єрусали́му…

Мученичний.

Стих: Із глибини́ візва́в я до Те́бе, Го́споди; * Го́споди, почу́й го́лос мій.

Му́ченики Твої, Го́споди, * не відрекли́ся Тебе́, * не відступи́ли від за́повідей Твоїх; * їх моли́твами поми́луй нас.

У ЧЕТВЕР П’ЯТОЇ СЕДМИЦІ УВЕЧОРІ

У ЧЕТВЕР П’ЯТОЇ СЕДМИЦІ УВЕЧОРІ

Самогласний дня. Глас 8.

Стих: Ви́веди із темни́ці ду́шу мою́, * щоб сповідуватися Імені Твоє́му.

Пе́ршим моїм пере́ступом * самовла́дно ски́нув з се́бе я красу́ чесно́т, * але́ че́рез зіше́стя Твоє́ до ме́не зодягну́вся в не́ї зно́ву, Сло́ве Бо́жий. * Бо не знева́жив Ти мене́, упа́лого під лю́тих при́страстей нава́лою * і розбійниками на шляху́ пове́рженого, * але́, всекріпкою Твоє́ю си́лою наділи́вши, * засту́пництва мене сподо́бив, Многоми́лостивий.

Стих: Мене́ ждуть пра́ведники, * до́ки нагоро́диш мене́.

Першим моїм переступом…

Мученичний.

Стих: Із глибини́ візва́в я до Те́бе, Го́споди; * Го́споди, почу́й го́лос мій.

Му́ченики Госпо́дні, * вся́ке місце ви освя́чуєте * і вся́ку неду́гу виго́юєте; * і ни́ні моліте, * щоб ви́зволені були́ із тене́т воро́жих * ду́ші на́ші, мо́лимося.

В СЕРЕДУ П’ЯТОЇ СЕДМИЦІ УВЕЧОРІ

В СЕРЕДУ П’ЯТОЇ СЕДМИЦІ УВЕЧОРІ

Самогласний дня. Глас 8.

Стих: Впаду́ть у сіть свою́ грішники, * єди́ний я, аж до́ки пройду́.

Моїми по́мислами між розбійників попа́вши, * полони́вся я, окая́нний, умо́м * і, тяжки́х побо́їв зазна́вши, всю мою́ ду́шу пора́нив, * і відтоді лежу́ обде́ртий з чесно́т на життє́вім шляху́. * Свяще́ник же, поба́чивши мене́, * ра́нами боля́щого, незціле́нного, * на́віть не гля́нув на ме́не, презре́нного, * і левіт, не зно́сячи душетлінної бо́лісті, * так са́мо, гля́нувши на ме́не, пройшо́в ми́мо. * Але́ Ти, що благоволи́в не з Самарії, * а з Марії воплоти́тися, Хри́сте Бо́же, * чоловіколю́бством Твоїм пода́й мені зцілення, * вилива́ючи на ме́не вели́ку Твою́ ми́лість.

Стих: Го́лосом моїм до Го́спода візва́в я, * го́лосом моїм до Го́спода помоли́вся.

Моїми помислами між розбійників попавши…

Мученичний.

Стих: Проллю́ пе́ред Ним моління моє́, * печа́ль мою́ пе́ред Ним сповіщу́.

Якщо́ яка́ чесно́та і якщо́ яка́ похвала́ * – нале́жить вона́ святи́м! * Під мечі бо приклони́ли вони́ ши́ї * – ра́ди Те́бе, що приклони́в Небеса́ і зійшо́в; * проли́ли кров свою́ * – ра́ди Те́бе, що Себе́ зубожи́в і вид слуги́ прийня́в; * смири́лися аж до сме́рти * – убо́гість Твою́ наслідуючи. * Їх же моли́твами, по мно́жеству щедро́т Твоїх, * Бо́же, поми́луй нас.

В П’ЯТНИЦЮ СЕРЕДНЬОЇ СЕДМИЦІ УВЕЧОРІ

В П’ЯТНИЦЮ СЕРЕДНЬОЇ СЕДМИЦІ УВЕЧОРІ

Самогласний дня. Глас 7.

Стих: Ви́веди із темни́ці ду́шу мою́, * щоб сповідуватися Імені Твоє́му.

При́страстям понево́ливши душі моє́ї гідність, * скоти́ною став я, * і не мо́жу погля́нути на Те́бе, Ви́шнього; * але́ до́лу схили́вшися, Хри́сте, як ми́тар, * молю́ся, взива́ючи до Те́бе: * Бо́же, очи́сти і спаси́ мене.

Стих: Мене́ ждуть пра́ведники, * до́ки нагоро́диш мене́.

Пристрастям поневоливши душі моєї гідність…

Відтак співаємо 4 мученичні Октоїха чергового гласу,

потім 4 стихири з Мінеї,

Слава: святому або святим з Мінеї, якщо мають наславник,

якщо не мають – покойний Дамаскина з Октоїха, чергового гласу.

І нині: богородичний-догмат чергового гласу.

В СЕРЕДУ СЕРЕДНЬОЇ СЕДМИЦІ УВЕЧОРІ

В СЕРЕДУ СЕРЕДНЬОЇ СЕДМИЦІ УВЕЧОРІ

Самогласний дня. Глас 4.

Стих: Ви́веди із темни́ці ду́шу мою́, * щоб сповідуватися Імені Твоє́му.

Піст, до благ гости́нний, * увів ни́ні своє́ переполови́нення; * пере́йденими дня́ми благоугоди́в він * і ре́шту для використа́ння пода́в, * бо зуси́ллям у до́брому примно́жується благодія́ння. * Ти́м-то, вся́кого добра́ Пода́телю Христо́ві догоджа́ючи, взива́ємо: * Ти, що по́стив нас ра́ди * і Хрест перетерпів, * удосто́й неосу́дно причасти́тися і Боже́ственної Па́схи Твоє́ї * нас, що в ми́рі живу́ть * і досто́йно з Отце́м і Ду́хом Тебе́ сла́влять.

Інший самогласний. Глас 5.

Стих: Мене́ ждуть пра́ведники, * до́ки нагоро́диш мене́.

Ті, що в та́йні чесно́ти чи́нять, * духо́вних воздая́нь чека́ють, * не по́серед то́ржищ і роздоріж їх виставля́ють, * а ра́дше всере́дині се́рця плека́ють; * і Той, Хто ба́чить усе́, що стає́ться в та́йні, * винагоро́ду стри́маности подає́ нам. * Піст зве́ршуймо не з сумни́ми обли́ччями, * але́, в поко́ях душ на́ших мо́лячись, безнаста́нно взива́ймо: * Отче наш, Ти, що єси́ на Небеса́х, * не введи́ нас у споку́су, блага́ємо, * але ізба́в нас од лука́вого.

В П’ЯТНИЦЮ ТРЕТЬОЇ СЕДМИЦІ УВЕЧОРІ

В П’ЯТНИЦЮ ТРЕТЬОЇ СЕДМИЦІ УВЕЧОРІ

Самогласний дня. Глас 7.

Стих: Ви́веди із темни́ці ду́шу мою́, * щоб сповідуватися Імені Твоє́му.

Як блу́дний, відступи́в я від благода́ті Твоє́ї, Го́споди, * і бага́тство розтра́тив бла́гости; * до Те́бе, Благоутро́бного, прибіг я, * взива́ючи Тебе́, Бо́же: * согріши́в я, поми́луй мене.

Стих: Мене́ ждуть пра́ведники, * до́ки нагоро́диш мене́.

Як блудний, відступив я…

Відтак співаємо 4 мученичні Октоїха чергового гласу,

потім 4 стихири з Мінеї,

Слава: святому або святим з Мінеї, якщо мають наславник,

якщо не мають – покойний Дамаскина з Октоїха, чергового гласу.

І нині: богородичний-догмат чергового гласу.

В СЕРЕДУ ТРЕТЬОЇ СЕДМИЦІ УВЕЧОРІ

В СЕРЕДУ ТРЕТЬОЇ СЕДМИЦІ УВЕЧОРІ

Самогласний дня. Глас 4.

Стих: Ви́веди із темни́ці ду́шу мою́, * щоб сповідуватися Імені Твоє́му.

Блу́дно розтра́тив я отцівське моє́ бага́тство, * пусти́м став, * у країну всели́вся лука́вих громадя́н, * і безслове́сністю став подібний * до безду́мної скоти́ни, * і ого́лений був з уся́кої боже́ственної благода́ті; * ось чому́, поверта́ючись, вола́ю до Те́бе, * Благоутро́бного і Ще́дрого Отця́: * Согріши́в я! Прийми́ мене́, ка́янника, Бо́же, * і поми́луй мене!

Стих: Мене́ ждуть пра́ведники, * до́ки нагоро́диш мене́.

Блудно розтратив я…

Мученичний, подібний «Дал єси знаменіє».

Стих: Із глибини́ візва́в я до Те́бе, Го́споди; * Го́споди, почу́й го́лос мій.

Же́ртви одушевле́нні, * всепа́лення слове́сні * – Му́ченики Госпо́дні, * зако́лення доскона́лі Бо́гові, * ове́чки, які Бо́га зна́ють і яки́х Бог зна́є, * – у ва́шу коша́ру вовка́м нема́ вхо́ду; * моліться і за нас * – щоб і нам па́стися з ва́ми * на воді упоко́єння.