понеділок, 27 лютого 2023 р.

Світле моління Утрені

 

Період Великої Чотиридесятниці цікавий передусім його богослужіннями. Вони зберегли дуже древній спосіб молитви і їх богословські теми дають нам можливість зануритись у віру древньої церкви. 

Із ночі лине дух мій до Тебе, Боже

Початком утрені є саме нічне богослужіння. Шість псалмів на початку утрені, є спробою з одного боку зацікавити вірних богословським різноманіттям тем, які містяться у псалмах, а з іншого - явити жагу молільника щодня медитувати над богослов'ям усього псалтиря. Ця частина сучасної утрені завершується п'ятою піснею сучасного канону - "Із ночі лине дух мій до тебе, Боже, бо світло - повеління Твої на землі". Ця гра фізичної темряви, якій протиставляється світло віри не є випадковою. Саме опівночі, коли темрява є найінтенсивнішою, коли фізичне сонце найдальше від нас, ми потребуємо певності і віднаходимо його у вірі. Вдавнину ця частина утрені, як і перша частина Великого повечер'я (псалми яких разом складають 12 псалмів по одному на кожну годину ночі), були самостійними богослужіннями, які мали б звершувати саме у нічний, а навіть і у опівнічний час, як це можна побачити у одному із троїчних піснеспівів у часі Великого посту: "Нежданно Суддя прийде, і виявляться вчинки кожного; тож зі страхом закличмо опівночі: Свят, свят, свят єси, Боже наш! Богородиці ради помилуй нас". Трисвяті піснеспіви ангелів теж є вказівками на опівнічний час цього богослужіння, як це можна побачити у багатьох свідченнях традиції, зокрема і у сучасній опівнічній молитві: "Ось Ось Жених гряде опівночі, і блажен раб, якого Він застане невсипущим; недостойний же той, якого застане недбалим. Гляди, отже, душе моя: снові не піддавайся, аби смерті тебе не віддано і не замкнено поза Царством, але отямся і взивай: Свят, Свят, Свят єси, Боже, Богородиці ради помилуй нас!"