середа, 20 березня 2013 р.

У ЧЕТВЕР ДРУГОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ

У ЧЕТВЕР ДРУГОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ
Сідальний (г. 3, подібний: Красотою дівицтва): Христос, як плодовита виноградна лоза,* виростив вас, богоносні Апостоли, немов грона,* які землю напоюють благословенною солодкістю.* Тому визвольте мене від сп’яніння, що походить від пристрастей,* даруючи моїй душі у час божественного посту сльози каяття,* щоб осягнути спасіння і життя вічне.
Слава і нині: Збагнувши безмірне багатство твого милосердя* та нездоланну всевладність твою,* із безмежною журбою приходжу я під твій покров* і в скорботі душевній, з глибин мого серця слізно благаю:* Діво Богородице,* єдина заступнице світу, спаси мене!

У СЕРЕДУ ДРУГОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ

У СЕРЕДУ ДРУГОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ
Сідальний (г.1): Коли ти зійшов на хрест й умер, Христе,* тоді вбив ти змія - ворога,* від якого почалося зло,* та й оживив тих, що померли від його укусів.* Тому молюся: Оживи, Спасе, мою мертву душу,* яка на молитві і в пості звертається до тебе.
Слава і нині: Коли Агниця побачила тебе - свого Агнця, Христе,* на хресті розіп’ятого поміж розбійниками,* заливаючись сльозами, кликала й гірко ридала:* Дитино моя найлюбіша,* що за диво я бачу?* Мати Пречиста, у цьому ти передбачила ще тоді* життя вічне для світу.

У ВІВТОРОК ДРУГОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ

У ВІВТОРОК ДРУГОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ
Сідальний (г. 8) Стримуючи пристрасті вуздечкою непорочного посту,* бездоганною вірою піднесім наш розум до оглядання Бога,* щоб погордили ми земною насолодою,* та доступилися небесного життя і божественного сяйва.
Слава і нині: Через безліч беззаконних і лукавих моїх вчинків,* впавши в глибоку безодню зневіри,* у відчаї і сумнівах, сьогодні тебе я благаю:* Владичице, спаси мене і поможи мені,* бо ти для грішників примирення й спасенне очищення.

У ПОНЕДІЛОК ДРУГОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ

У ПОНЕДІЛОК ДРУГОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ
Сідальний (г. 4, Здивувався Йосиф): Молюся, Христе:* Задля щедрости своєї оживи справжнім постом і покаянням мою душу,* умертвлену забороненим овочем.* І дай мені ласку завжди ходити праведними* і добрими стежками святих твоїх заповідей,* щоб бути причасником твоєї божественної Слави* з усіма, що тебе люблять,* і славословити, Ісусе, Твою вселаскавість.
Слава і нині: Потопаючи у страшній бурі пристрастей,* я безсоромний гаряче благаю тебе, Чиста;* Ти, що народила бездонно Милосердного,* не дай мені окаянному загинути,* бо крім тебе не маю іншої надії.* Не дай, щоб уповаючи на тебе,* я став утіхою і посміховищем для ворогів,* бо ти, як Мати Бога всіх, можеш усе,* що лише забажаєш.

понеділок, 18 березня 2013 р.

У П’ЯТНИЦЮ ПЕРШОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ

У П’ЯТНИЦЮ ПЕРШОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ
Сідальний (г. 2, подібний: Благообразний Йосиф): Стражданнями своїми, Чоловіколюбче,* ти дарував усім безстрастя,* а божественним хрестом умертвив мої тілесні пожадання.* Сподоби мене, Господи,* оглядати твоє святе воскресіння.
Слава і нині: Бережені святим хрестом Сина твого,* Владичице, чиста Богородице,* усі ми легко перемагаємо всякий підступ ворога.* Тому тебе належно завжди ублажаємо* як Матір Божу і надію душ наших.

У ЧЕТВЕР ПЕРШОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ

У ЧЕТВЕР ПЕРШОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ
Сідальний (г. 2) Світилами проповідництва зробив ти, Слове Божий, своїх учнів,* а вони своїм словом осяяли всі кінці землі,* просвіти і наші серця, Христе,* світлом чеснот й очисть нас постом,* сповняючи твоїх слуг каяттям і наверненням,* щоб ми славили тебе, Спасе, бо ти єдиний предобрий.
Слава і нині: Не погорди мною, Богородице,* що потребую твого заступництва,* бо на тебе надіється душа моя,* - помилуй мене.

У СЕРЕДУ ПЕРШОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ

У СЕРЕДУ ПЕРШОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ
Сідальний (г. 2: Благообразний Йосиф). Стражданнями твоїми, чоловіколюбче,* ти подаєш усім безстрасність,* умертвлюючи своїм хрестом пристрасті мого тіла.* Сподоби мене споглядати твої божественні страждання,* і постом боговгодним віддавати тобі славу,* та прийняти незмірно велику милість.
Слава і нині: Діва і Мати твоя, Христе,* бачивши тебе на хресті розп’ятого й мертвого,* гірко плачучи, промовляла: Сину мій, яке страшне це таїнство!* Чому на хресті вмираєш ти смертю ганебною,* даруючи всім життя вічне?