У ЧЕТВЕР ДРУГОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ
Сідальний
(г. 3, подібний: Красотою
дівицтва): Христос, як плодовита
виноградна лоза,* виростив вас, богоносні
Апостоли, немов грона,* які землю напоюють
благословенною солодкістю.* Тому
визвольте мене від сп’яніння, що походить
від пристрастей,* даруючи моїй душі у
час божественного посту сльози каяття,*
щоб осягнути спасіння і життя вічне.
Слава і нині:
Збагнувши безмірне багатство твого
милосердя* та нездоланну всевладність
твою,* із безмежною журбою приходжу я
під твій покров* і в скорботі душевній,
з глибин мого серця слізно благаю:* Діво
Богородице,* єдина заступнице світу,
спаси мене!