субота, 20 квітня 2013 р.


Неділя П'ята Великого Посту.
Преподобної Марії Єгипетської.


В суботу на вечірні

На “Господи, взиваю” 6 стихир Октоїха, глас 5: Чесним Своїм хрестом, Христе,* диявола посоромив Ти,* і воскресінням Своїм жало гріха притупив* і спас нас од врат смерти.* Славимо Тебе, Єдинородний.
Воскресіння Даруючий родові людському* як овеча на заколення був ведений.* Устрашилися Його князі Аду,* і піднялися врата скорботні;* бо ввійшов Цар слави – Христос,* говорячи сущим в узах: «Виходьте!»,* і сущим у пітьмі: «З’явіться!»
Велике чудо!* Творець невидимого,* з любови до людей плоттю постраждавши,* воскрес, Безсмертний.* Прийдіте, племена народів,* Йому поклонімся;* бо ми, добросердям Його від омани визволені,* єдиного в трьох Іпостасях Бога* оспівувати навчилися.
Вечірнє поклоніння* приносимо Тобі – Невечірньому Світлу,* яке в кінці віків через плоть неначе в дзеркалі возсіяло світові* і аж до Аду зійшло,* і тамтешню темряву розсіяло,* і світло воскресіння народам показало.* Світлодавче Господи, слава Тобі!
Основоположника нашого спасіння* – Христа славословмо;* бо з Його воскресінням із мертвих світ від облуди спасся.* Радується хор Ангелів,* тікає демонів облуда,* Адам упалий востав,* диявол силу втратив.
Навчали вартових беззаконники:* «Приховайте востання Христове:* візьміть срібники і скажіть:* поки ми спали, викрадено мерця із гробу».* Хто бачив, хто чув, щоб коли-небудь крадено мерця,* тим паче – смирною помазаного і нагого,* що лишив у гробі й погребальні пелени свої?* Не обманюйте себе, вожді юдейські,* навчіться сказань пророчих і пізнайте,* що Він є воістину Відкупитель світу* і Всесильний.
Стихири преподобної, глас 8: Гріхи колись привабної скверни* перешкоджали тобі бачити благочестя.* Твої почуття і твої Богом умудрені розмисли про твої вчинки* до кращого навернення тобі сприяли.* Пильно вдивившись в ікону Благословенної Богоотроковиці,* розкаялась ти у всіх своїх гріхах колишніх, всехвальна,* і сміливо Чесному Древу поклонилася єси (двічі).
В радості поклонившись святим місцям,* спасительну настанову чеснот звідти прийняла єси* і пішла праведною дорогою.* Течію Йорданську перейшовши,* в пустині, де жив Предтеча,* добровільно оселилася єси* і лютість пристрастей образом життя свого затьмарила єси,* відважно знесилюючи,* повік незабутня мати, тілесні похоті.
В пустині оселившись,* викинула ти з душі уяви пристрастей твоїх,* богосяйний образ написавши в душі прикладом чеснот.* І так просіяла єси, блаженна,* щоб і воду легко переходити* і від землі до Бога линути в твоїх молитвах,* а нині, всехвальна Маріє,* сміливо стоячи перед Христом, молися за душі наші.
Слава: преподобній, глас 4-й: Явила чудо сила Хреста Твого, Христе,* бо й колишня блудниця, поклавши на себе подвиг посту* і з тієї пори відкинувши неміч,* відважно повстала проти диявола;* тому й шану маючи за перемогу,* молиться за душі наші.
І нині, догмат, глас 5: У Червонім морі Невісти, що подружжя не спізнала, образ написався в давнину. Там – Мойсей, розділитель води, тут же – Гавриїл, служитель чуда. Тоді глибину пройшов, не змочивши ніг, Ізраїль, нині ж Христа зродила безсіменно Діва. Море по проходженні Ізраїля зосталось непрохідне, Непорочная по народженні Еммануїла зосталась нетлінна. Сущий і Передсущий, явився Ти як Чоловік – Боже, помилуй нас.

На стиховні стихири октоїха, глас 5: Тебе, Спаса Христа,* що воплотився й від небес не відлучився,* голосами пісень величаємо;* адже хрест і смерть прийняв єси за рід наш,* як чоловіколюбний Господь;* повергнувши адові брами, на третій день воскрес єси,* спасаючи душі наші.
Із проколених Твоїх ребер, Життєдавче,* Ти пролив усім струмені відпущення,* життя і спасіння;* плоттю ж Ти смерть прийняв,* безсмертя нам даруючи;* а вселившися в гріб, нас визволив,* воскресивши нас у славі з Собою, як Бог.* Через те взиваємо:* «Чоловіколюбче Господи,* слава Тобі!»
Дивоглядне Твоє розп’яття* і до Аду зішестя, Чоловіколюбче:* бо роззброївши його* і прадавніх в’язнів воскресивши з Собою* зі славою як Бог,* Ти, отворивши рай, знову прийняти його їх удостоїв.* Тим-то і нам, що славимо Твоє тридневне востання,* даруй очищення гріхів,* раю жителями стати удостоюючи,* як єдиний Благоутробний.
Ти, Чоловіколюбче,* що задля нас плоттю страсть прийняв* і на третій день із мертвих воскрес,* плотські наші страсті зціли* і воскреси з прогрішень лютих,* і спаси нас.
Слава, преподобної, глас 2-й: Душевні спокуси і тілесні пристрасті* мечем стриманости посікла єси,* гріхи помислу пустельницьким подвигом заглушила,* і потоками сліз твоїх всю пустиню напоїла єси,* і виростила нам плоди покаяння.* Тому й пам'ять твою, преподобна, святкуємо.
І нині, богородичний: О чудо нове, вище за всі чудеса давні!* Хто ж бо знав Матір, що без мужа породила* і на руках носила Владику всіх?* З волі Божої походить Народжене.* Його ж, Пречистая, що на Своїх руках носила* і до Нього Матірню сміливість маєш,* безперестанно моли за тих, що почитають Тебе,* помилувати і спасти душі наші.

Тропар воскресний, глас 5: Собезначальне Слово Отцю і Духові,* від Діви роджене на спасення наше,* оспіваймо, вірні, і поклонімся,* бо благоволив плоттю зійти на хрест* і смерть перетерпіти і воскресити умерлих* славним воскресенням своїм.
Слава, тропар преподобній, глас 8: В тобі, мати, дбайливо зберігся образ,* бо, прийнявши хрест, ти пішла слідом за Христом* і ділом навчала ти погорджувати тілом, бо воно проминає,* а дбати про душу – єство безсмертне.* Тим-то з ангелами разом радується,* преподобна Маріє, дух твій.
І нині, богородичний: Ти, що ради нас родився від Діви* і розп’яття перетерпів, Благий,* подолав смертю смерть і воскресіння явив як Бог.* Не покинь нас, створених рукою Твоєю,* вияви Твоє чоловіколюбство, Милостивий,* вислухай Богородицю, Матір Твою, що молиться за нас,* і спаси, Спасе наш, безнадійних людей.  

Немає коментарів:

Дописати коментар