Вих. ВА 14/426
Синодальне
послання
до вірних
Української Греко-Католицької Церкви
та всіх
людей доброї волі
про суспільно-політичну
ситуацію в Україні
напередодні
виборів до Верховної Ради
…Не
лякайся й не падай духом, бо Господь, Бог твій,
з
тобою, куди б ти не подався
(Книга Ісуса Навина 1, 9).
Дорогі в Христі!
Уже близько року весь наш народ перебуває в
паломництві до справжньої свободи. Пройшовши визвольний досвід Революції
гідності, ми спільно переносимо трагічний військовий конфлікт, анексію Криму й
агресію з боку сусідньої держави на Cході України, переживаємо складну економічну кризу,
постійно стоїмо перед викликами в політичній сфері. Як ми можемо мати певність,
що Бог є з нами?
Під проводом Мойсея народ Ізраїлю 40 років здійснював
своє паломництво, свій перехід – від рабства до свободи, від смерті до життя, з
дому неволі до Обіцяної Землі. Скільки непевності і страху було серед народу,
який відважився піти за покликом Божим; скільки непевності мав сам Мойсей,
якому Господь доручив стати провідником у цьому переході! Всевишній дав
Мойсеєві знаки своєї підтримки та присутності – здатність молитися і чути Бога;
Ковчег Завіту, в якому були скрижалі Заповідей, котрі навчали правди і
справедливості; розквітлий жезл Аарона, що свідчив про Божу пастирську опіку
над вибраним народом. Ми знаємо, що народ Ізраїлю здійснив перехід і посів
Обіцяну Землю.
Ця історія зі Старого Завіту є не просто нагадуванням,
а пророцтвом, знаком, обіцянкою для нас, що Бог є з нами. Він перевів ізраїльтян
через пустелю і тепер супроводжує нашу Церкву та український народ через усі
сьогоднішні випробування, допомагає нам долати страх і непевність. У нас також
є знаки Божої підтримки: молитва Майдану, що помножувала сили; Богом дана земля,
яка годує і підтримує життя; Божі заповіді, що навчають; мучеництво праведників
і героїв, які свідчили в далекому та близькому минулому і свідчать також
сьогодні про силу духу нашого народу та очищують його своєю жертвою. Хоч якими
є горе, страх і відчай, ми знаємо, що Господь – з нами.
Наше паломництво – це час випробувань, але водночас і
нагода для консолідації, об’єднання. У нашому церковному гімні ми молимо:
«Боже, нам єдність подай». Саме зараз ми бачимо неймовірну потугу об’єднаних
зусиль: у праці волонтерів, у мобілізації населення, у щедрих пожертвах на
потреби армії, у допомозі вимушеним переселенцям із Криму і Сходу. Усе це –
діла милосердя, і саме вони стягають на нас благословення Неба. Нас має єднати
не лише горе, небезпека, страх, а й розуміння спільної долі і спільного
майбутнього.
Закликаємо всіх і надалі витривало крокувати дорогою
правди та свободи, щодня будувати наше майбутнє ревною молитвою, солідарністю
зі стражденними і потребуючими, підтримкою всіх ініціатив, державних і
громадських, скерованих на захист нашої Батьківщини та утвердження в нашому
народі Божого спасенного Закону. Ми схиляємо свої голови перед усіма героями,
які віддали своє життя за волю і незалежність нашої держави, за гідність
кожного українця, кожного європейця. Висловлюємо щирі співчуття їхнім родинам,
як рівно ж близьким і рідним усіх загиблих під час військових дій на Сході України.
Скеровуємо особливі слова визнання до всіх, які сьогодні з подиву гідною
самопожертвою стоять на фронті нашої спільної свободи, і дякуємо тим, хто своєю
великодушністю та особистою жертвою свідчить про Божі істини в час війни й
великих моральних викликів.
Заявляємо про нашу близькість до родин поранених,
позбавлених даху над головою та наражених на різноманітні небезпеки. Запевняємо
їм молитовну підтримку та закликаємо всіх священиків посилювати пастирську
солідарність з усіма потерпілими. Заохочуємо всіх вірних УГКЦ і людей доброї
волі в Україні та в міжнародній спільноті до посиленої спільної праці задля
зменшення страждань та зцілення духовних і тілесних ран українців. Закликаємо
всіх, хто нас почує, до конкретних євангельських діл милосердя. Ми не приречені обставинами, ми можемо і повинні діяти!
Перед нами – вибори до Верховної Ради України. В час стрімкого переходу, ці вибори виявляються чи не
найскладнішими й найважливішими в історії нашої держави. Тому нині нам
потрібна єдність – об’єднання не навколо політичних фігур, а навколо спільного
розуміння нашого майбутнього. Минула зима всім нам показала, наскільки
необхідний нам чесний і незалежний парламент, наскільки важливим є вибір
кожного депутата і яка величезна ціна їхньої нечесності та помилки.
Сьогодні наш політичний устрій залежить від нас, бо
Господь Бог, Джерело всієї влади, доручив її народові. Тому наша
відповідальність – привести до влади чесних і мудрих політиків. Можливо, кожен зокрема
не має надто великого впливу на політиків чи ситуацію, але, будьмо певні,
навіть один голос, один чесний вибір, може бути вирішальним на локальному рівні
і сприяти спільному правильному рішенню в масштабах всієї країни. Не
перекладаймо відповідальності на інших, робімо свій вибір мудро і чесно.
У такий непевний
час легко спокуситися на улесливі гасла популістів, які породжують паніку та спонукають
до порожнього критиканства. Критика доцільна, якщо її метою є спільне благо.
Конструктивна критика сприяє єдності, тоді як критиканство і політиканство –
від неї віддаляють. Не вірмо тим, хто обіцяє блискавичне вирішення всіх
проблем. Україні потрібні глибинні і послідовні реформи у дуже багатьох сферах, як
це виявили політична та економічна криза, а тим більше війна. Для реформ ми
потребуємо мудрості і мужності політиків та єднання народу, адже реформи, напевно, будуть болісними та довготривалими. Слід без
зволікань починати їх впроваджувати. Український народ,
після Майдану, справедливо очікує реформ, навіть їх вимагає.
Важливо, - як вже було
сказано, - що причини
з’ясовано: усі ми бачимо, як кровоточить у нас виразка корупції, грошолюбства,
подвійної моралі та безкарності у зловживанні владою. Це передусім духовні
болячки, а тому в духові знаходьмо і ліки від них.
Звертаємося до політиків – чинних і тих, що будуть
обраними. Ви приходите до влади в неймовірно складний час. Зараз не пора втішатися
здобутими благами – це час жертовності. Довірена вам влада передбачає насамперед
відповідальність перед людьми, які вам довірилися. Нехай завжди буде перед вами
жертва Небесної сотні Майдану, а тепер уже й тисяч загиблих українських воїнів
і мирних мешканців Сходу. Нехай це стане мірилом для кожного вашого рішення.
Ми довірилися Богові і пішли паломницьким шляхом гідності
та свободи. Це довге паломництво й далеко не кожен стане свідком його щасливого
завершення. Мойсей, обраний Богом, і той не побачив. І Патріарх Йосиф, який
виводив нас із дому неволі, також не діждав. Бачив тільки Митрополит Андрей, та
й то лише в дарованій йому передсмертній візії. Не побачать уже й Герої Небесної
сотні. Але всі, тут згадані, мають одну спільну рису: вони – вели і йшли до
кінця, передаючи естафету нам. Будьмо ж вірні їхньому провідництву!
Перед нами багато непевності: ми не знаємо, якою ця
дорога буде і скільки вимагатиме жертв, скільки воїнів світла буде потрібно,
щоб вивести нас із пітьми. На багато питань ми не маємо відповіді. Ніхто не
має. Відповідь має лише Господь, який каже: «Не бійтеся! Ідіть! Я буду з вами!»
У цьому ми можемо бути певними. Тому йдімо разом із Богом!
Благословення
Господнє на вас!
Від імені Синоду Єпископів УГКЦ
†
СВЯТОСЛАВ
Дано у Львові-Брюховичах,
дня
13 вересня 2014 року Божого,
в празник Положення чесного пояса Пресвятої
Богородиці
Немає коментарів:
Дописати коментар