БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ На великій вечірні

БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ

На великій вечірні

На «Господи, візвав»

Глас 8, подобен «Всю відклавши»: Ра́ду предвічну* відкрива́ючи Тобі, Отрокови́це,* Гавриїл предста́в, Тебе́ цілу́ючи й звіща́ючи:* «Ра́дуйся, Зе́мле незасіяна;* ра́дуйся, Купино́ неопали́ма;* ра́дуйся, Глибино́ непрогля́дна;* ра́дуйся, Мо́сте, що на Небеса́ перево́диш,* і Ліствице недося́жна, яку́ Яків ви́дів;* ра́дуйся, Боже́ственний Сосу́де ма́нни;* ра́дуйся, Звільнення від прокля́ття;* ра́дуйся, Ада́мове Покли́кання,* – з Тобо́ю Госпо́дь!»

«Явля́єшся мені як люди́на,* – гово́рить Нетлінна Отрокови́ця до Архистрати́га,* – і як же віща́єш слова́ надлю́дські?* Бо сказа́в єси́, що бу́де Бог зо мно́ю* і все́литься в утро́бу мою́.* І як же ста́ну я, скажи́ мені, кра́єм безкра́йнім* і місцем свяще́нним* То́го, Хто над Херуви́мами?* Не мани́ мене́ ома́ною,* бо не пізна́ла я насоло́ди,* не посвя́чена я в та́йну подру́жжя,* як же змо́жу я Дитя́ роди́ти?»

«Там, де хо́че Бог,* перемага́ється поря́док приро́ди,* – гово́рить безпло́тний,* – і те, що по́над люди́ну, сподіюється.* Моїм віруй істинним слова́м, Всесвята́ Пренепоро́чная».* Вона́ ж воскли́кнула:* «Хай ста́неться зо мно́ю ни́ні по сло́ву твоє́му,* і наро́джу Безпло́тного,* що плоть од ме́не при́йме,* щоб Він че́рез злиття́ привів люди́ну* до пе́рвісного досто́їнства,* як Єди́ний Си́льний».

БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ На малій Вечірні

БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ

На малій Вечірні

На «Господи, візвав»

Глас 4, подобен «Званий свише»: Пожалівши творіння, Зверши́тель,* і з милосе́рдя Свого́ приклони́вшись,* спіши́ть всели́тися в ло́но Діви Богоотрокови́ці,* до Яко́ї вели́кий прийшо́в Арха́нгел, провіща́ючи:* «Ра́дуйся, Богоблагода́тная,* ни́ні з Тобо́ю Бог наш!* Не жаха́йся мене́, Царе́вого Архистрати́га,* адже́ знайшла́ Ти благода́ть,* яку́ раніше втра́тила Єва, прама́тір Твоя́;* і зачне́ш, і зро́диш* Отцю́ Єдиносу́щного!»

«Ди́вне сло́во твоє́ і ви́гляд,* ди́вні твої проре́чення і вістува́ння!»* – мо́вить Маріа́м до Ангела,* – «В ома́ну не введи́ мене́:* я – Діва, в подру́жжя не втаємни́чена.* Гово́риш ти, що я зачну́ Безме́жного,* – і як же вмісти́ть моя́ утро́ба То́го,* Кого́ ве́личні про́стори Небе́с вмісти́ти не спромо́жні?»* – «Авраа́мова неха́й навчи́ть Тебе́ покрівля,* що коли́сь Бо́га вмісти́ла, Діво,* прообразу́ючи Богоприє́мне Твоє́ ло́но!»

В град Назаре́т ни́ні прибу́вши,* Тебе́, Град Одушевле́нний Царя́ Христа́,* Гавриїл віта́є, взива́ючи до Те́бе:* «Ра́дуйся, благослове́нная, Богоблагода́тная!* Ти при́ймеш у ло́но Твоє́ Бо́га, що вопло́чується* і че́рез Те́бе лю́дство до дре́внього блаже́нства* у Своє́му благосе́рді призива́є.* Благослове́н ло́на Твого́* боже́ственний Плід безсме́ртний,* що подає́ світові очи́щення* і вели́ку ми́лість!»

ЧИН ПОХОРОНУ ДИТИНИ

ЧИН ПОХОРОНУ ДИТИНИ

Коли помре православна дитина, її родина кличе ієрея. Ієрей, прийшовши в дім, де лежить тіло померлої, одягає єпитрахиль і фелон, насипає ладану в кадильницю, кадить тіло померлої та присутніх і зачинає, як звичайно:

Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Присутні зачинають:

Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас. (3)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, посіти і зціли немочі наші, імени Твого ради.

Господи, помилуй. (3)

Слава, і нині:

Отче наш, Ти, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам днесь; і прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим; і не введи нас у спокусу, але ізбав нас від лукавого.

Ієрей: Бо Твоє єсть царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

І тоді співають оці тропарі, глас 4:

З духами праведних померлих душу раба Твого (або раби Твоєї), Спасе, упокой, і збережи її у блаженній жизні у Тебе, чоловіколюбче.

У Твоїм місці спочинку, Господи, де всі святі Твої спочивають, упокой і душу раба Твого (або раби Твоєї), бо Ти єдиний чоловіколюбець.

Слава:

Ти єси Бог, що до аду зійшов, і з уз розрішив закованих, сам і душу раба Твого (або раби Твоєї) упокой.

І нині:

Єдина чиста і непорочна Діво, що Бога без сімени породила, моли, щоб спаслася душа його (або її).

Велика вечірня у свято св.Миколая

6 (19) грудня

ВО СВЯТИХ ОТЦЯ НАШОГО МИКОЛАЯ,

АРХИЄПИСКОПА МИР ЛІКІЙСЬКИХ,

ЧУДОТВОРЦЯ

На великій вечірні:

Стихословимо «Блажен муж», 1-й антифон.

На «Господи, віззвав я» стихири на 8

Глас 2. Подобен «Єгда от Древа Тя мертва»:

Стих: Із глибини́ візва́в я до Те́бе, Го́споди; * Го́споди, почу́й го́лос мій.

В

Ми́рах пожи́вши тіле́сно, * як ми́ро істинне яви́вся ти, * ми́ром пома́заний духо́вним, * святи́й Микола́ю, архиєра́рху Христо́вий, * і миру́єш ли́ця * тих, що з вірою і любо́в’ю твою́ всеоспівану па́м’ять за́вжди зве́ршують, * звільня́ючи їх од бід, і на́пастей, і скорбо́т * твоїми, о́тче, до Бо́га моли́твами.

Стих: Хай бу́дуть ву́ха Твої ува́жні * до го́лосу моління мого́.

П

еремо́ги, могу́тньої у споку́сах, * вірному лю́дові яви́вся ти * воістину тезоіме́нним, * святи́й Микола́ю, служи́телю спра́вжній Христо́вий: * бо всю́ди, де тебе́ призива́ють, * ти ско́ро йдеш назу́стріч до тих, що з любо́в’ю прибіга́ють під твій за́хист. * Ти бо, вдень і вночі до вірних явля́ючись, * спаса́єш їх од споку́с і зли́годнів.

Концерт-зустріч "Україна-Польща"

Іконографічний табір для дітей "Райський сад"

ПОСЛАННЯ БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА ДО МОЛОДІ НА КВІТНУ НЕДІЛЮ

ПОСЛАННЯ 

БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА

ДО МОЛОДІ НА КВІТНУ НЕДІЛЮ

Коли Син вас визволить,
то справді станете вільні.
Ів. 8, 36

Дорога в Христі молоде в Україні та на поселеннях!

Із великою радістю, як і щороку, хочу скористати з нагоди Квітної неділі, урочистого В’їзду Христа-Господа в Єрусалим, щоб звернутися до вас із пастирським словом. Адже молодь, за словами Папи Франциска, – це Боже «тепер» нашої Церкви й народу, в якому Бог прагне об’явити свою присутність, своє милосердя і своє спасіння. Як це зробив Христос тоді, коли входив до свого царського міста та започаткував урочистий прихід свого Царства у смиренному служінні, так Він у своєму вічному «тепер» через вас хоче сьогодні нести у світ своє світло і свою надію. Від вашої відкритості до Христа, чутливості до того, чим сьогодні живе ваша Церква і народ, від вашої здатності брати відповідальність за себе і світ – залежить майбутнє.
За нещодавніми соціологічними опитуваннями, більшість молодих українців найважливішою цінністю свого життя вважає свободу. Варто зауважити, що такої позиції дотримується і велика частина дорослого населення. Для пострадянського українського суспільства такий ціннісний орієнтир можна вважати справжнім проривом. Справді, після десятиліть поневолення і кривавого комуністичного терору в народу пробудився волелюбний дух предків, який дотепер жоден ворог не зміг ослабити чи загасити. Це й не дивно, адже справжня свобода дає нам можливість засвідчити власну гідність, здійснювати свої благородні прагнення і цілі, робить нас здатними почуватися вільними від будь-якого поневолення, щоб жити в правді і творити красу та добро. Як влучно висловився мій достойний попередник Блаженніший Любомир, «свобода – це можливість творити добро».