Вечірня неділі святих отців І-го вселенського собору

В СУБОТУ НА ВЕЧІРНІ

Стихири на «Господи, взиваю я»

Десять стихир: три воскресні шостого голосу, три Вознесіння і чотири Свв. Отців:

(г. 6, подібний: Поклавши всю надію): Перед досвітньою зірницею ти народився* з лона Отця без матері перед віками.* Хоч Арій славить тебе, як створіння,* а не як Бога,* зухвало й нерозумно змішуючи тебе, Творця, із створінням,* збираючи собі цим паливо на вічний вогонь,* але Собор у Нікеї проголосив тебе, Господи,* Сином Божим,* співпрестольним з Отцем і Духом.

Хто твою, Спасе,* ризу роздер?* – Арій, – сказав ти,* – який розділив однодостойне начало Тройці.* Він заперечив, що ти – один із Тройці.* Він і Несторія навчив не признавати Богородицю.* Але Собор у Нікеї проголосив тебе, Господи, Сином Божим,* співпрестольним з Отцем і Духом.

У пропасть гріха впадає Арій,* що заповзявся не споглядати на світло.* З Божого допусту нутрощі в ньому розриваються,* щоб насильно віддати життя і духа,* ставши другим Юдою* і замислом своїм і ділом.* Але Собор у Нікеї проголосив тебе, Господи,* Сином Божим,* співпрестольним з Отцем і Духом.

Безумний Арій розділив одноістотність Пресвятої Тройці* на три нерівні і різні природи.* Тому богоносні Отці самочинно зійшлись,* палаючи ревністю Іллі тесвітянина,* і духовним мечем посікли ганебного богохульника,* як Дух їм підказав.

Слава (г. 6): Прославмо нині богоносних Отців* таїнственні сурми Духа,* що виконали в Церкві гармонійну богословську пісню:* про Тройцю єдину і незмінну природою і Божеством.* Вони – переможці Арія і захисники правовір'я* – моляться завжди до Господа,* щоб помилував душі наші.

І нині (догмат г. 6): Хто ж тебе не прославлятиме, пресвята Діво?* Або хто не оспівуватиме твого пречистого різдва?* Син бо єдинородний, що предвічно засяяв від Отця,* той вийшов з тебе, Чиста, воплотившись несказанно.* Бувши з природи Богом, став задля нас правдивим чоловіком;* неподільний на дві особи,* але пізнавальний у двох незлитих природах.* Його моли, чиста Всеблаженна,* щоб помилував душі наші.

Вхід; Світло тихе; суботній прокімен і читання:

Читець: З книги Второзаконня читання.

Того часу Мойсей сказав до синів Ізраїля: Оце даю вам край у ваше посідання; йдіть і займіть землю, про яку клявся Господь батькам вашим, Авраамові, Ісаакові та Яковові, що віддасть їм і потомкам їхнім. Того часу промовив я до вас: Не здолаю я один узяти на себе ваші тягарі. Господь, Бог ваш, намножив вас так, що ви оце нині численні, як зорі небесні. Нехай Господь, Бог батьків ваших, додасть до вас тисячу разів стільки, скільки вас є, і благословить вас, як обіцяв вам. Але як же міг би я один нести ваші тягарі, ваші труднощі та ваші свари? Виберіть собі, отже, для ваших поколінь людей мудрих, кмітливих, досвідчених, і я поставлю їх головами над вами. І ви мені відповідаючи, сказали: Добру річ радиш зробити. Отож, я й узяв головних із ваших поколінь, людей мудрих та досвідчених, і настановив їх головами над вами, тисяцькими, соцькими, п'ятдесяцькими й десяцькими та правителями ваших поколінь. Того ж самого часу я дав і суддям вашим такий наказ: Вислуховуйте справи ваших братів і судіть справедливо між будь-ким і його братом та чужинцем. Коли судите, не зважайте на лице; вислухайте так малого, як і великого, нікого не страхайтеся, бо суд – Божий. А коли справа для вас занадто тяжка, передайте її мені, я її вислухаю (1:8-17).

Інші читання: – Второзаконня 10:14-21

Того часу сказав Мойсей до синів Ізраїля: Небо й небеса небес, земля й усе, що на ній, усе належить до Господа, Бога твого. А все ж таки прихилився Господь до твоїх батьків, щоб їх полюбити, і вибрав вас, їхніх пізніших потомків, з-поміж усіх народів, як оце нині й сталося. Обріжте ж ваше необрізане серце й ваш карк нехай більше не буде впертим! Бо Господь, Бог наш, Бог над богами й Господь над володарями, Бог великий, могутній і страшний, що не зважає на особу й не бере дарунків, що творить суд сироті й удовиці та милує чужинця, даючи йому хліб і одежу. А любіть і ви чужинця, бо ви самі були чужинцями в Єгипетській землі. Господа, Бога твого, бійся, йому служи, його держись, його ім'ям клянись. Він твоя слава, він – Бог твій, який для тебе виконав ті великі і страшні речі, що їх ти бачив на власні очі (10:14-21).

Буття 14:14-20

Як же Аврам почув, що його братанича взято в полон, озброїв своїх вправних слуг, що народилися в його домі, числом триста вісімнадцять, і погнався за тими аж до Дану. Вночі він із слугами, окремими загонами, вдарив на них, розбив їх і гнався за ними аж до Хови, що на північ від Дамаску. Він відібрав усе майно, а й Лота, свого братанича, з його добром, і привів назад, також і жінок з людьми. Коли ж він, розбивши Кедорлаомера з царями, які були з ним, повертався назад, цар Содому вийшов йому назустріч у Шаве-долину, себто в Царську долину. А Мелхіседек, цар Салему, виніс хліб і вино – він був священик Бога Всевишнього – поблагословив його й мовив: "Хай благословен буде Аврам Богом Всевишнім, що сотворив небо й землю. Благословен хай буде Бог Всевишній, що видав ворогів твоїх тобі в руки!" І дав йому (Аврам) десяту частину з усього.

Стихири на стиховні

Воскресні 6-го голосу, а тоді:

Слава (г. 4): Вшановуючи сьогодні річницю правовірних зборів* у світлому місті Нікеї,* вірно вшановуємо богоносних Отців,* що зібралися з усієї вселенної.* Вони бо побожно й мудро відкинули безбожну науку єхидного Арія* і соборно прогнали його з Католицької Церкви,* навчаючи всіх у Символі віри,* – виклавши його докладно й правовірно,* – ясно визнавати одноістотного й споконвічного Сина Божого.* Тому й ми, йдучи за їхнім божественним навчанням,* з несхитною вірою служимо з Отцем Синові і Всесвятому Духові* в одності Божества, Тройці єдиносущній.

І нині: З любови сповнивши тайну,* споконвіку закриту від людей,* прийшов ти, Господи, на гору Оливну з своїми учнями* і Матір'ю своєю, що породила тебе, Творця і Владику всього.* Бо треба було, щоб вона, яка більш усіх по-матерньому співстраждала у твоїх страстях,* втішалася превеликою славою твого тіла.* Ставши її співучасниками у вознесінні твоїм на небо,* теж і ми, Владико, славимо велику твою до нас милість.

Нині відпускаєш; Святий Боже; Пресвята Тройце; Отче наш; і тропарі – (г. 6) Ангельські сили на гробі твоїм,* і сторожі омертвіли;* Марія ж стояла при гробі,* шукаючи пречистого тіла твого.* Полонив ти ад і, не переможений від нього,* зустрів ти Діву, даруючи життя.* Воскреслий з мертвих, Господи, слава тобі! 

Слава: (г. 8) Препрославлений ти, Христе Боже наш,* що на землі Отців наших появив світилами* і ними навів усіх нас на істинну віру.* Багатомилосердний, слава тобі!; 

І нині: (г. 4) Вознісся ти у славі, Христе Боже наш,* учинивши учням радість, обітуванням Святого Духа,* і скріпив їх своїм благословенням,* бо ти Син Божий, визволитель світу.

Неділя всіх святих

На Утрені

Сідальний воскресний, глас 8: Воскрес ти з мертвих, Життя всіх, і ангел світлий сповістив жонам: перестаньте плакати, благовістіть апостолам, співаючи проголошуйте, що воскрес Христос Господь, Який благозволив як Бог спасти рід людський.

Стих: Воскресни, Господи, Боже мій, нехай піднесеться рука Твоя, не забудь убогих Твоїх до кінця.

Люди, Спасе, гріб Твій запечатали, ангел же від­валив камінь від дверей; жони, побачивши Тебе, воскреслого із мертвих, благовістили ученикам Тво­їм у Сіоні, що Ти воскрес, Життя всіх, і зруйновані кайдани аду; Господи, глава Тобі.

Слава: і нині: Ти, що ради нас народився від Діви і розп’яття перетерпів, благий, подолав смертю смерть і воскресіння явив як Бог. Не покинь нас, створених рукою Твоєю, вияви Твоє чоловіколюбство, милости­вий, вислухай Богородицю, Матір Твою, що молить­ся за нас, і спаси, Спасе наш, безнадійних людей.

Неділя святої П'ятдесятниці

На утрені

Сідальний, глас 4: Післясвяточне і кінцеве свято святкуємо радісно, вірні, це є П'ятдесятниця, виконання обіцяння і свідчення, бо в цей день вогонь Утішителя зійшов на землю в подобі вогняних язиків і просвітив учеників, показавши їх неботаємниками. Світло Утішителя прийшло і світ просвітило.

Інший сідальний, глас 8:Духа джерело, прийшовши на землю, розділилося на вогняні ріки духовні, зрошуючи і просвічуючи апостолів, і стало для них хмарою, що зрошує вогонь, просвічуючи їх, проливає дощ на вогонь; через них ми прийняли благодать, вогнем же і водою. Світло Утішителя прийшло і світ просвітило (двічі).

Неділя святих отців Нікейського Собору

На утрені

Сідальний, глас 6: Гріб відкритий, ад плаче,* Марія взиває до скритих апос­толів:* виходьте, робітники виноградника,* проповідуйте слово про воскресіння* - воскрес Господь, подаючи світові велику милість.

Стих: Воскресни, Господи Боже мій,* нехай піднесеться рука Твоя, не забудь убогих Твоїх ніколи.

Стоячи перед гробом Твоїм, Марія Магдалина,* думаючи, що Ти садівник, плакала й промовляла:* де Ти поклав вічне Життя?* Де сховав Ти Того, Хто си­дить на престолі херувимському?* Сторожа бо його від страху омертвіла.* Або Господа мого дайте мені, або зі мною взивайте:* серед мертвих Ти був, і мертвих воск­ресив, слава Тобі.

Слава: і нині: Богородичний: Благословенною назвавши Матір Твою,* прийшов Ти на вільні страждання,* засяяв на хресті, знайти бажаючи Адама,* кажучи ангелам: ра­дуйтеся зі Мною, бо знайшлася загублена драхма.* Ти все премудро звершив, Боже наш, слава Тобі.

Неділя про сліпородженого

На утрені

Сідальні воскресні, глас 5: Хрест Господній хвалимо, гріб Господній піснями оспівуємо і воскресіння Його прославляємо; бо Він як Бог, владу смерти й силу диявола знищивши, мертвих із гробів воскресив і в аді сущих світлом осяяв.

Стих: Воскресни, Господи, Боже мій, нехай піднесеться рука Твоя, не забудь убогих Твоїх до кінця.

Господи, Ти, що умертвив смерть, назвався мертвим; Ти, що порожніми вчинив гроби, у гробі був покладений; на землі воїни гріб стерегли, Ти ж під землею мертвих від віку воскресив, всемогутній і незбагненний Господи, слава Тобі.

Слава: і нині: Радуйся, горо святая, що через Тебе один Бог прийшов! Радуйся, купино одушевлена і неопалима! Радуйся, єдиний для світу мосте до Бога, що мертвих переводиш до вічного життя. Радуйся, чиста Діво, що безмужно породила Спаса душ наших.

Неділя про самарянку

На утрені

Сідальний, глас 4: Поглянувши на вхід до гробу, і на сяйво ангельське дивитися не в силі, мироносиці з трепетом дивувалися, промовляючи: невже вкрадено Того, Хто розбійникові рай відкрив? Невже не воскрес Той, Хто й перед стражданнями воскресіння проповідував? Воістину воскрес Христос Бог, подаючи сущим у аді життя і воскресіння.

Стих: Воскресни, Господи, Боже мій, нехай піднесеться рука Твоя, не забудь убогих Твоїх до кінця.

Воскрес Ти як безсмертний із гробу, Спасе, воскресив із Собою світ Твій силою Твоєю, Христе Боже наш, сокрушив Ти силою смерти владу, показав Ти, милостивий, воскресіння всім. Тому Тебе славимо, єдиний Чоловіколюбче.

Слава: і нині: Від початку віку утаємнене і для ангелів невідоме таїнство, через Тебе, Богородице, сущим на землі явився Бог, що в незлитному з'єднанні втілений, і хрест заради нас добровільно прийняв, тим же воскресив первозданного, спас від смерти душі наші.

Неділя про розслабленого

На утрені

Сідальний, глас 3: Христос воскрес із мертвих, первісток померлих, раніш творіння народжений, Творець усього сущого, Він оновив у Собі Самому зотліле єство роду нашого. Смерте, ти не пануєш більше, бо Владика всіх владу твою знищив.

Стих: Воскресни, Господи Боже мій, нехай підне­сеться рука Твоя, не забудь убогих Твоїх до кінця.

Тілом смерти зазнавши, Ти, Господи, воскресінням Твоїм гіркоту смерти знищив і людині силу проти неї подав, закликаючи до перемоги над давнім проклят­тям. Захиснику життя нашого, Господи, слава Тобі.

Слава: і нині: Красі дівства Твого і пресвітлій чистоті Твоїй зди­вувавшись, Гавриїл взивав до Тебе, Богородице: яку Тобі похвалу принесу достойну? І як Тебе назвати? Не можу збагнути і жахаюся. Тому, як було мені зве­лено, взиваю до Тебе: радуйся, Благодатна.

Неділя мироносиць

На утрені

Сідальний, глас 2: Камінь гробний не заборонив Ти запечатати, а воскресши, дарував всім віри камінь; Господи, слава Тобі.

Стих: Воскресни, Господи Боже мій, нехай возне­сеться рука Твоя, не забудь убогих Своїх до кінця.

Пречистого Лона в Вишніх не залишив Ти, погребіння і воскресіння Ти за всіх прийняв; Господи, слава Тобі.

Слава… і нині: Все вище розуму, всі преславні Твої таїнства, Бо­городице: чистота запечатана, і дівство збережене: Матір'ю стала істинною, Бога породивши істинного: Його моли, щоб спастися душам нашим.

Неділя Антипасхи

На утрені

Сідальний, глас 1: До учеників, що зі страху перед юдеями, ховаючись від них, зібралися на Сіоні, ввійшов Ти, Милосерд­ний, через замкнені двері і став посеред них, подаю­чи їм радість; Ти показав їм руки і рани на пречис­тих ребрах Твоїх, кажучи невіруючому ученикові: подай руку твою і пізнай, що Я є Той Самий, що за тебе постраждав.

Ірший сідальний, глас 1: Коли двері були зачинені, Ти, Життя, став перед учениками і показав ребра і руки і ноги Твої, Христе, щоб утвердити віру у Твоє воскресіння із гробу; але Томи не було, тому він сказав: якщо не побачу Його, не повірю словам вашим.