Утреня святого Богоявлення

Cвяте Богоявлення

На Утрені

Сідальний, глас 3: Коли на Йордані явився Ти, Спасе,* і хрестився від Предтечі, Христе,* глас засвідчив, що Ти Син улюблений;* тому Ти – собезначальний  Отцю.* Дух Свя­тий зійшов на Тебе;* Ним же просвітившись, взиває­мо:* слава Богу сущому у Тройці.

Слава: і нині, глас 4: Освятив Ти Йорданські струмені,* владу ворожу знищив Ти Христе Боже наш;* схилив ти до себе руки Предтечі* і спас єси від омани рід людський.* Тому молимо Тебе: спаси душі наші.

Інший сідальний, глас 5: Йорданськими струменями покрився Той,* Хто світлом одягається пре­славно;* у них же оновив Ти єство Ада­мове,* занепале через злий непослух,  Слове Божий;* тому Тебе вихваляємо* і святе Твоє явління всі славословимо.

Слава: і нині, глас 4: Йордане-ріко, чому ти здивувався, побачивши нагим Невидимого?* Побачив і затремтів, мовить:* «Як я міг не устрашитися і не повернути назад?* Ангели устрашилися, Його побачивши;* небо вжахнулося і земля затремтіла,* і розхвилювалося море, і все видиме і невидиме;* Христос бо явився на Йордані* щоб освятити води».

Жива традиція

Жива традиція

У різдвяний час церкви сповнюються особливим настроєм. Перейняті із західної традиції шопки додають святкового колориту до наших святкувань. Маленький Ісусик серед овечок, осликів, пастирів, царів і ангелят вселяє в наші серця надію, радість і якесь таке зовсім людське відчуття того, що ми потрапили на реальний день народження.

Все це настільки людське і гарненьке, що інколи не зовсім ясно, що ж насправді тут відбувається. У шопці мало що відповідає строгості візантійських піснеспівів, котрі постійно наголошують на Божому приниженні, на величності цього маленького Дитяти: "Ти, Христе, принизив Себе, прийнявши смертне тіло людини, з’єднався з гіршим, щоб обожити його; ставши земним, Ти залишився Богом і підніс нашу природу; свят єси, Господи".

Різдво не є лише явлінням Божої людськості. У яслах лежить не просто дитинка. Тут один із Пресвятої Тройці, Єдинородний Отця, Слово Боже, котрим світ сотворено і все в ньому. У яслах лежить божественне Тіло, Хліб божественний сходить в Дім Хліба (так перекладається назва Вифлеєм): "Едем відкрив Вифлеєм; прийдіть, щоб побачити споживу, в таїні знайдену; прийдіть, щоб прийняти Те, що всередині вертепу. Там - корінь ненапоєний, що відпущення породжує; там - колодязь некопаний, із якого в давнину Давид пити жадав; там Діва, народивши Немовля, припинила спрагу Адама і Давида. Заради цього йдемо туди, де Немовля народилося, Превічний Бог."

Таке бачення Різдва найкраще показане у різдвяній шопці у церкві бл.Климентія Шептицького. Вже кілька років поспіль отець Севастьян Дмитрух готує для вірних своєї церкви особливий образ божественного народження. На столі, застеленому обрусом, лежить сіно. На ньому - горіючий трисвічник, образ Пресвятої Тройці. Він вказує на те, що у Христовому народженні Тройця являється світові, для нас стає можливим доступ до Неї; один із Неї стає тілом, щоб через Його тіло ми освятилися і могли брати участь у житті Пресвятої Тройці: "Царство Твоє, Христе Боже - царство усіх віків, і влада Твоя в усякому роді і роді; коли Ти воплотився від Духа Святого, і від Діви Марії став людиною, світло нам засяяло, Христе Боже, Твоє пришестя; Світло від Світла, Отче сяяння, Ти просвітив усе творіння; всяке дихання, хвалить Тебе. Образ слави Отчої, Сущий і Передсущий, від Діви возсіяв Ти, Боже, помилуй нас".

Старе Євангеліє, відкрите на різдвяній оповіді, - образ Слова Божого, котре воплочується. Вифлеємське Дитя не просто мала солодка дитинка. Дитя є “древнім немовлям”, як про нього говорять наші літургійні тексти. Воно є воплоченим Словом Божим, Євангелієм нашого спасіння. Бог Слово воплочується не для того, щоб ми дивувались Його людськості, не для того, щоб тішились гарненьким народженням, а для того, щоб дати нам Себе у Євангелії та у Своєму Тілі: "З Адамової природи народився Син, і вірним дарується Немовля мале; але Він - Отець будучого віку і Начальник, і Ангелом Великої ради називається. Він Бог кріпкий і тримає все творіння у Своїй владі."

Третім образом на різдвяному столі отця Севастьяна є різдвяний хліб — плетенка. Хліб є образом Тілом Христового, у якому переплітаються і стають єдиними тіла охрещених в ім’я Христове. Це тіло є взаємним даруванням одне одного у Тілі Христовому. Хліб небесний сходить у Дім Хліба — це один із ключових образів Різдва. Дім Хліба сповнюється у сходженні в нього істинного Хліба — Воплоченого Слова. Ми теж покликані стати таким хлібом, хлібом, який з благодаренням розламується і дарується, який, сповнений благодарення, не маліє, а помножується для духовної поживи на спасіння світу: "Едем відкрив Вифлеєм; прийдіть, щоб побачити споживу, в таїні знайдену; прийдіть, щоб прийняти Те, що всередині вертепу. Там - корінь ненапоєний, що відпущення породжує; там - колодязь некопаний, із якого в давнину Давид пити жадав; там Діва, народивши Немовля, припинила спрагу Адама і Давида. Заради цього йдемо туди, де Немовля народилося, Превічний Бог."

Дідух у кутку є образом нашого добробуту. Він являє собою світ, із його уявленням про добробут і повноту. Він теж дивиться на лежачого тут на сіні єдиного з Тройці, Слово Боже воплочене, що йде віддатися на поживу вірним. У ньому цей дідух бачить своє сповнення. Всі його зернини лише у цьому Хлібі отримають свою повноту і користь. Вони повинні будуть змолотись євангельською проповіддю і спектись вогнем Святого Духа, щоб стати поживою для тих, які через Слово пізнали Отця і постійно живляться життєдайним Тілом Спасителя.
Святкування Різдва є святом радості і близькості Бога, але водночас воно є святкуванням величі Бога. При Різдвяних столах і колядках про маленьке Дитя-Христа ми не повинні забувати також і Його велич.

Дуже часто при діленні традиціями церкви переймають одна від одної якісь особливості, які сподобались тому чи іншому пастирю, вірному, можновладцю-ктитору. Звичайно, все це є можливим. Ділитися християнським переживанням просто необхідно, але при цьому потрібно також розвивати традицію, робити її живою, додавати до побаченого своє бачення і переживання. За це глибока вдяка о. Севастьянові. За те, що перейняв і збагатив власним християнським досвідом, досвідом, який виріс і живиться нашою українською галицькою християнською традицією. Вона приховує в собі скарби, котрі можуть живити наше пережиття різдва Христового довгі віки: "Коли прийшов час Твого на землю пришестя, був перший перепис вселенної, тоді Ти зволив написати імена людей, віруючих у Твоє Різдво; заради цього таке повеління кесаря було проголошено, вічне бо Твоє Царство безначальне Різдвом Твоїм оновилося. Тому і ми приносимо Тобі замість запису імені багатство православного богослов’я як Богу і Спасу душ наших."
У ці різдвяні свята знайдіть кілька хвилин щоб зайти у церкву блаженного Климентія і помолитись біля цього чудового мистецького явління Різдва Христового.
Христос ся раждає!

Неділя по Різдві ГНІХ

Неділя по Різдві.

Пам’ять святих і праведних Йосифа Обручника, Давида Царя і Якова,

по плоті брата Господнього.

На Вечірні

На «Господи, взиваю»

Стихири воскресні, глас 7:

Прийдіте, возрадуємося Господеві,* Сокрушителеві могутности смерти* і Просвітителеві людського роду,* з Безтілесними взиваючи:* «Звершителю і Спасе наш, слава Тобі!»

Хрест перетерпів єси, Спасе,* і погребення заради нас;* та смертю, як Бог, смерть умертвив єси.* Тому поклоняємося Твоєму на третій день воскресінню.* Господи, слава Тобі!

Апостоли, видівши воскресіння Звершителя,* чудувалися, голосячи хвалу ангельську:* «Се – слава Церкви,* се – багатство Царства.* Постраждалий ради нас, Господи, слава Тобі!»

Стихири Різдва, глас 2:

Прийдіте, возрадуємося Господеві,* розповідаючи про оце таїнство;* стіну зруйновано, вогняна зброя відступила,* херувим відступає від дерева життя,* і я причащаюся їжі раю, з якого був вигнаний за непослух.* Незмінний бо Образ Отця,* Образ Його вічності,* вигляд раба приймає,* від Матері, що не знала подружжя,* народившись, залишився незмінним,* бо Яким був, Таким і є, цей Бог істинний;* і чого не було в Нього, те прийняв,* ставши людиною заради чоловіколюбства.* До Нього закличмо:* Народжений від Діви, Боже, помилуй нас.

Господом Ісусом, що народився від святої Діви просвітилося все:* пастирі, що в полі ночували,* волхви, що поклонялися,* ангели, що оспівували,* Ірод, що стривожився,* бо Бог у плоті явився, Спас душ наших.

Царство Твоє, Христе Боже, є царством усіх віків,* і безмежна влада Твоя в усякому роді і роді;* коли Ти воплотився від Духа Святого,* і від Приснодіви Марії став чоловіком,* світло нам засяяло, Христе Боже – Твоє пришестя;* Світло від Світла, Отче сяяння,* все творіння просвітив єси;* всяке дихання хвалить Тебе.* Образ слави Отчої,* Сущий і Передсущий,* що від Діви засяяв, Боже, помилуй нас.

Що Тобі принесемо, Христе,* бо явився Ти на землі заради нас як людина?* Кожне творіння, що від Тебе походить,* подяку Тобі приносить:* ангели — оспівування; небеса — зорю;* волхви — дари; пастирі — чудо;* земля — вертеп; пустеля — ясла;* ми ж — Матір Діву.* Споконвічний Боже, помилуй нас.

Стихири святих, глас 1, подібний «Небесних хорів»:

Богоотця всі восхвалімо, Давида царя,* з нього бо походить жезл – Діва,* і з Неї засяяв цвіт – Христос,* і Адам з Євою із тління віззвали,* Він бо благоутробний. 

Пророче передбачення побачивши у старості явно,* та по передзнаменуванню обручення воістину дивне виконуючи,* Йосиф Обручник одкровення прийняв* від ангелів, що викликували:* «Слава Богу, Який мир землі дарував».

Брата Божого всі восхвалімо,* як істинного святителя,* що й мучеництвом засяяв хоробро.* Його молитвами, Ісусе, Боже наш,* що у вертепі і в пеленах був сповитий,* спаси усіх, хто співає Тобі.

Слава, святих, глас 6:

Пам’ять звершуємо Давида і Якова благочестивих,* Царя пророка* і апостола, першого єпископа.* Їхнім навчанням від омани визволені,* Христа славословимо, що від Діви засяяв* і воплотився, щоб спасти душі наші.

І нині Різдва, глас 2:

Коли Август став єдиним володарем на землі,* багатовладдя людське припинилося,* а коли Ти став Людиною з Чистої,* багатобожжя ідольське було знищене;* в єдиному царстві земному всі міста були,* і в єдину владу Божества народи увірували.* Записалися люди повелінням кесаря;* записалися вірні іменем Божества,* коли Ти, Бог наш, став Людиною.* Велика Твоя милість,* Господи, слава Тобі.

Стихири на стиховні

Воскресні, глас 7:

Воскрес єси із гробу, Спасителю світу,* і воздвиг єси людей разом із плоттю Твоєю;* Господи, слава Тобі!

Воскреслому із мертвих і Просвітителеві всього* прийдіте, поклонімся;* від адової бо тиранії Він визволив нас,* Своїм тридневним воскресінням* життя нам дарувавши і велику милість.

До аду зійшовши, Христе,* смерть роззброїв єси* і, на третій день воскреснувши, нас із Собою воскресив єси,* що славимо Твоє всесильне Востання,* Господи Чоловіколюбче.

Страшний виглядав єси, Господи,* коли у гробі лежав як сплячий;* воскреснувши ж на третій день, як сильний,* воскресив єси з Собою Адама, що кликав:* «Слава воскресінню Твоєму, єдиний Чоловіколюбче!»

Слава, святим, глас 6:

Священиків пам’ять, і царів влада,* і радістю є Різдво Твоє,* у ньому ж, вихваляючись, промовляємо:* Отче наш, що єси на небесах,* нехай святиться ім’я Твоє, Чоловіколюбче.

І нині, Різдва, глас 4:

У вертеп вселився єси, Христе Боже наш,* ясла тебе прийняли,* пастирі ж і волхви поклонилися.* Тоді ж бо сповнилася пророча проповідь,* і ангельські сили дивувалися,* взиваючи і промовляючи:* слава сходженню Твоєму, єдиний Чоловіколюбче.

Тропар воскресний, глас 7:

Розрушив Ти хрестом твоїм смерть,* oтворив Ти розбійникові рай,* мироносицям плач перемінив єси,* і апостолам проповідати повелів єси* що воскрес Ти, Христе Боже,* даючи світові велику милість.

Слава, святим, глас 2: Благовістуй, Йосифе, чудеса Давидові, богоотцю.* Ти бачив Діву, що родила;* з пастирями славословив Ти,* з волхвами поклонився Ти, від ангела вістку прийнявши.* Моли Христа Бога спасти душі наші.

I празника, глас 4: Різдво Твоє, Христе Боже наш,* засвітило світові світло розуміння:* в ньому бо ті, що звіздам служили,* від звізди навчилися* поклонятися Тобі – Сонцю правди,* і пізнавати Тебе – Схід з висоти.* Господи, слава Тобі.

(Текст адаптовано Іриною Расяк)

ЧИН ВЕЛИКОГО ПОВЕЧЕРІЯ У НАВЕЧІР'Я БОГОЯВЛЕННЯ

ЧИН ВЕЛИКОГО ПОВЕЧЕРІЯ

За давніми уставами, «о 10-ій годині ночі» по благовісті дзвониться у всі дзвони. Ієрей одягає на себе тільки епітрахиль, диякони ж зодягають усі свої облачення. І відчинивши царські врата, кадять усе, як перед початком великої вечірні на Всенічному. По кадінні диякон мовить: Благослови, владико.

Ієрей: Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь. І початок звичайний:

(Ієрей зачиняє царські врата.)

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі. Царю Небесний: Трисвяте. Слава, і нині: Пресвятая Тройце: Господи, помилуй. (3) Слава, і нині: Отче наш:

Ієрей: Бо Твоє єсть Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Господи, помилуй (12). Слава, і нині:

Прийдіте, поклонімся Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся Христові, Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.

ЧИН ВЕЛИКОГО ПОВЕЧЕРІЯ У НАВЕЧІР'Я РІЗДВА

ЧИН ВЕЛИКОГО ПОВЕЧЕРІЯ

За давніми уставами, «о 10-ій годині ночі» по благовісті дзвониться у всі дзвони. Ієрей одягає на себе тільки епітрахиль, диякони ж зодягають усі свої облачення. І відчинивши царські врата, кадять усе, як перед початком великої вечірні на Всенічному. По кадінні диякон мовить: Благослови, владико.

Ієрей: Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь. І початок звичайний:

(Ієрей зачиняє царські врата.)

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі. Царю Небесний: Трисвяте. Слава, і нині: Пресвятая Тройце: Господи, помилуй. (3) Слава, і нині: Отче наш:

Ієрей: Бо Твоє єсть Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Господи, помилуй (12). Слава, і нині:

Прийдіте, поклонімся Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся Христові, Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.

УТРЕНЯ - ГЛАС8

Глас 8

Воскресний сідальний: Воскрес Ти із мертвих, Життя всіх,* і ангел світлий оповіщав жонам:* «Покиньте плакати, благовістіть Апостолам,* співаючи проголошуйте, що воскрес Христос Господь,* Який, як Бог, зволив спасти рід людський».

Стих: Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука Твоя, не забудь убогих Твоїх до кінця.

З гробу воістину воскресши,* велів Ти жонам побожним оповістити про воскресіння Апостолам, як написано.* Петро поспішився до гробу і, світло в гробі бачивши, здивувався;* по тому побачив покривала, що в ньому без Божественного тіла лежали,* і, увірувавши, викликнув:* «Слава Тобі, Христе Боже, бо спасаєш усіх, Спасе наш;* Ти бо єси Отця сяєво».

УТРЕНЯ - ГЛАС7

Глас 7

Воскресний сідальний: Життя у гробі лежало,* і печать на камені було покладено;* воїни стерегли Христа, як царя, що спочиває;* і ангели прославляли, як Бога Безсмертного,* а жони взивали: «Воскрес Господь,* подаючи світові велику милість».

Стих: Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука Твоя, не забудь убогих Твоїх до кінця.

Ти, Христе Боже, Твоїм погребенням трьохденним смерть полонив,* і живоносним Твоїм воскресінням* воскресив людину зотлілу, як Чоловіколюбець.* Слава Тобі.

УТРЕНЯ - ГЛАС6

Глас 6

Воскресний сідальний: Коли гріб був відкритий, і ад заплакав,* Марія взивала до скритих апостолів:* «Виходьте, робітники виноградника,* проповідуйте слово про воскресіння.* Воскрес Господь,* подаючи світові велику милість».

Стих: Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука Твоя, не забудь убогих Твоїх до кінця.

Господи, Марія Магдалина стояла перед гробом Твоїм* і, маючи Тебе за садівника, взиваючи, плакала й казала:* «Де ти сховав вічне Життя?* Де ти поклав Того, що на херувимському престолі сидить?* Сторожа Його від страху омертвіла.* Або віддайте мені Господа мого, або разом зі мною взивайте:* Ти, що був серед мертвих і мертвих воскресив, слава Тобі».

УТРЕНЯ - ГЛАС5

Глас 5

Воскресний сідальний: Хрест Господній похвалімо,* гріб святий піснями вшануймо* і воскресіння його щиро прославмо;* бо Він, як Бог, владу смерти й силу диявола знищивши,* мертвих із гробів воскресив* і в аді сущих світлом осяяв.

Стих: Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука Твоя, не забудь убогих Твоїх до кінця.

Господи, Тебе, що умертвив смерть, названо мертвим;* Тебе, що порожніми вчинив гроби, в гробі покладено;* на землі воїни гріб стерегли,* під землею Ти мертвих од віку воскресив єси* Всемогутній і Незбагненний Господи, слава Тобі.

УТРЕНЯ - ГЛАС 4

Глас  4

Воскресний сідальний: На вхід до гробу глянувши* і не в силі бувши знести сяєва ангельського, мироносиці з трепетом дивувалися, кажучи:* «Невже вкрадено Того, хто розбійникові рай відкрив?* Невже воскрес Той, Хто й перед стражданням про воскресіння проповідував?* Воістину воскрес Христос Бог,* подаючи сущим в аді життя й воскресіння».

Стих: Воскресни, Господи Боже наш, нехай піднесеться рука Твоя, не забудь убогих Твоїх до кінця.

З волі доброї Своєї Ти, Спасе, хрест перетерпів,* і люди смертні в гробі новому поклали Того,* Хто словом кінці світу встановив.* Тому ворог зв’язаний, смерть у тяжкий полон дісталася,* і всі, що в аді взивали під час живоносного воскресіння Твого:* „Воскрес життя Подавець Христос, що перебуває повік».

Слава, і нині: Здивувався Йосиф, надприродне бачивши,* і в безсіменному зачатті Твоєму, Богородице,* помислом добачав дощ на руно,* купину в огні неопалиму,* Ааронів жезл, що розцвів,* і, свідоцтво перед священиками складаючи,* він — обручник Твій і охоронитель — взивав:* «Діва родить і по різдві знову Дівою зостається».

Інший сідальний: Воскрес Ти, Спасе, як Безсмертний, із гробу;* Твоїм воскресінням, Христе Боже наш,* Твій світ із Собою воскресив єси;* Твоєю силою Ти, Милостивий,* владу смерти сокрушив і воскресіння усім явив.* Тому й прославляємо Тебе, Єдиний Чоловіколюбче.

Стих: Буду славити Тебе, Господи, всім серцем моїм, розповідатиму про всі чудеса Твої.

З неба зійшовши* і до каменя, де був Камінь життя, приступивши,* Гавриїл, у білу шату зодягнений,* промовляв до тих, що плакали:* «Покиньте сумне голосіння, назавжди ви що в жалю.* Будьте мужні, бо Той, кого ви з плачем шукаєте, воістину воскрес.* Тому звістіть Апостолам, що воскрес Господь».

Слава, і нині: Здивувалися всі хори ангельські* страшній таємниці різдва Твого, Чиста:* як Того, Хто одним рухом волі все обіймає,* Твої обійми держать, як людину,* і як бере початок Передвічний,* і годується молоком Той, Хто з невимовного милосердя Свого годує все, що дише?* І тому вони, вихвалюючи, прославляють Тебе,* як Правдиву Божу Матір.

Іпакой: Мироносиці, що раніш прийшли,* про Твоє, Христе, преславне воскресіння оповістили апостолам,* — що Ти воскрес, яко Бог, подавши світові велику милість.

Прокімен: Встань, Господи, поможи нам,* і визволь нас імени Твого ради.

Стих: Боже,вухами нашими чули ми, і батьки наші розповідали нам.

Канон воскресний

Пісня 1. Ірмос: Моря Червоного глибінь* пройшовши сухими стопами,* стародавній Ізраїль* хрестообразними Мойсеевими руками* Амаликову силу* переміг у пустині.

Приспів: Слава, Господи, Святому Воскресінню Твоєму.

На пречесному дереві хресному піднесений був Ти, Владико, наше падіння направляючи і зціляючи від повної загибелі, що через дерево сталася, як Милосердний і Всесильний.

У гробі тілом, у аді ж душею, яко Бог, а в раю з розбійником, і на престолі був Ти, Христе, з Отцем і Духом, усе наповняючи, як неописанний.

Богородичний: Безсіменно, з волі Отця від Духа Божественного Ти зачала й тілом породила Божого Сина, що від Отця без матері, а задля нас від Тебе без отця народився.

Пісня 3. Ірмос: Веселиться Тобою Церква Твоя, Христе, взиваючи:* «Ти моя сила Господи, і твердиня і пристановище».

Дерево життя, правдивий виноград духовний, на хресті висить, безсмертя всім проливаючи.

Як великий, як страшний, як Той, що гординю адову знищив, і як Бог нетлінний, нині тілом воскрес.

Богородичний: Мати Божа, Ти одна для сущих на землі Подателькою благ надприродних стала; тому співаємо Тобі: «Радуйся».

Пісня 4. Ірмос: Побачивши на хресті піднесеного Тебе,

Сонце правди,* Церква в ході своїй зупинилася,* достойно взиваючи:* «Слава силі Твоїй, Господи».

Зійшов Ти на хрест, зціляючи пристрасті мої стражданням Пречистого Тіла Твого, що в нього добровільно зодягнувся єси. Тому взиваємо до Тебе: «Слава силі Твоїй, Господи».

До Безгрішного й Животворчого Тіла Твого, Владико, доторкнувшись, смерть достойно знищена була, ми ж взиваємо до Тебе: «Слава силі Твоїй, Господи».

Богородичний: Мужа не знавши, породила Ти, Діво, і по різдві все ж Дівою зосталася; тому невмовкаючими голосами з вірою твердою до Тебе, Владичице, взиваємо: «Радуйся».

Пісня 5. Ірмос: Ти, Господи, Світло моє,* у світ прийшов Єси;* Світло Святеє, що з темної несвідомості навертає тих,* хто з вірою прославляє Тебе.

Ти, Господи, милостиво на землю зійшов; Ти підніс природу людську, як був на дереві піднесений.

Ти, Христе, осуд за провини зняв із мене; Ти, Милосердний, недуги смертельні знищив Божественним Воскресінням Своїм.

Богородичний: Богоневісто, як непереможну зброю на ворогів тебе маємо; в Тобі придбали ми підпору і надію спасіння нашого.

Пісня 6. Ірмос: «Піснею хвали Тобі, Господи, жертву принесу»,* взиває до Тебе Церква,* від крови бісівської очищена Кров’ю,* що милосердя ради з ребра Твого виплила.

Опоясавшись могутністю, на хрест Ти зійшов і, в боротьбу з мучителем вступивши, Ти, як Бог, скинув його з висоти, і непереможною силою Адама воскресив єси.

Красою осяяний із гробу воскрес Ти, Христе, і Божественною силою Своєю всіх ворогів розпорошив і, яко Бог, все радості сповнив єси.

Богородичний: О, чудо, з усіх чудес найдивніше. Діва, без мужа зачавши, в утробі Своїй Того вмістила, Хто все обіймає.

Пісня 7. Ірмос: У печі перській отроки Авраамові,* любов’ю побожності більше, аніж полум’ям, запалені, взивали:* «Благословен єси* в храмі слави Твоєї, Господи».

До нетління знов було покликане людство, Божественною кров’ю обмите, і вдячно співає: «Благословен єси в храмі слави Твоєї, Господи».

Як живоносець, воістину красніший від раю, і від усякої палати царської світліший, явився, Христе, гріб Твій джерелом нашого воскресіння.

Богородичний: Радуйся, Богородице, Освячена, Божественна Оселе Всевишнього, через Тебе бо дано радість тим, що взивають: «Благословенна єси між жонами, Всенепорочная Владичице».

Пісня 8. Ірмос: Руки розпростерши, Даниїл лев’ячі пащі затулив у рові,* а вогненну силу загасили опоясані чеснотою отроки,* поборники побожності, взиваючи:* «Благословіть, усі творіння Господні, Господа,* оспівуйте і прославляйте Його повіки».

Руки розпростерши на хресті, Ти, Владико, всі народи зібрав і єдину, що славить Тебе, Церкву заснував для тих, що на землі й на небі однодушно співають: «Благословіть, усі творіння Господні, Господа».

У білу шату зодягнений, осяяний неприступним світлом воскресіння, ангел з’явився жонам, взиваючи: «Чому живого шукаєте у гробі, як мертвого? Воістину встав Христос, до Нього кличемо: Всі творіння оспівуйте Господа, і прославляйте по всі віки».

Богородичний: В усіх поколіннях Ти єдина, Пречиста Діво, Матір’ю Божою явилася; Ти, Всенепорочна, оселею Божества була, вогнищем неприступного світла неопалена. Тому всі прославляємо Тебе, Маріє Богоневісто.

Потім співають пісню Богородиці.

Пісня 9. Ірмос: Камінь наріжний нерукосічний — Христос* від Тебе, не висіченої гори, Діво,* відсікся і роз’єднані з’єднав єства.* 3 того радіючи, Тебе, Богородице, величаємо.

Цілого мене прийняв Ти, Боже мій, в з’єднанні незлитому цілий, цілому мені спасіння подаючи стражданням Твоїм, яке Ти тілом на хресті перетерпів з великого Твого милосердя.

Твої ученики, оглядаючи відкритий гріб Твій і Богоносні покривала, по воскресінні Твоїм спорожнені, вкупі з ангелом казали: «Воістину воскрес Христос».

Троїчний: Усі ми вірні поклоняємось Одиниці Божественної Істоти, але Тройці Осіб, рівносильній, рівночесній, у незлитих Особах; її нині почитаючи, величаємо.

Потім «Свят Господь Бог наш»

Стихири хвалитні

Стих: Учинити над ними суд написаний.* Слава ця буде всім преподобним Його.

Всесильний Господи,* що хрест і смерть перетерпів* і воскрес із мертвих,* славимо Твоє воскресіння.

Стих: Хваліте Бога у святинях Його,* хваліте Його у твердині сили Його.

Хрестом Твоїм Ти, Христе,* нас від давнього прокляття визволив* і смертю Твоєю диявола, що мучив нашу природу, переміг;* а воскресінням Твоїм Ти все радості сповнив.* Тому взиваємо до Тебе:* «Ти, що воскрес із мертвих, Господи, слава Тобі».

Стих:Хваліте Його за сили Його,* хваліте Його в Його величі безмежній.

Твоїм хрестом, Христе Спасе,* настав нас на істину Твою* і визволи нас із сітей ворожих.* Ти що воскрес із мертвих,* воскреси нас, що впали у гріх,* простягни руку Твою, Чоловіколюбний Господи,* молитвами святих Твоїх.

Стих: Хваліте Його голосом трубним,* хваліте Його в псалтирі і гуслях.

Не відділившись од лона Отця Твого,* Ти Єдинородне Слово Боже,* з чоловіколюбства на землю прийшов,* ставши незмінно людиною,* і хрест та смерть перетерпів тілом,* не страждаючи Божеством;* воскресши ж із мертвих,* безсмертя подав людському родові,* як Єдиний Всемогутній.

Стих: Хваліте Його тимпаном і хором,* хваліте Його на струнах і сопілці.

Смерть прийняв Ти, Спасе,* про безсмертя, для нас піклуючись* і в гробі Ти оселився,* щоб нас із аду визволити, воскресивши з Собою,* як людина постраждавши, але воскресши, як Бог.* Тому взиваємо: «Слава Тобі, Життєдавче Господи,* Єдиний Чоловіколюбний».

Стих: Хваліте Його на кимвалах дзвінких,* хваліте Його на кимвалах гучних. Всяке дихання нехай хвалить Господа.

Каміння розпалося,* коли на лобному місці поставлено хрест Твій, Спасе;* убоялися воротарі адові,* коли Тебе, як мертвого, у гробі покладено,* бо Ти, Спасе, силу смерти знищив,* Твоїм воскресінням подав усім померлим безсмертя.* Життєдавче, Господи, слава Тобі.

Слава: Бажали жони побачити Твоє воскресіння, Христе Боже;* найперше прийшла Марія Магдалина,* знайшла камінь відвалений від гробу,* і ангел, що сидів, казав:* «Чому шукаєте живого між мертвими?* Він, як Бог, воскрес,* щоб усіх спасти».

І нині, Преблагословенна Ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад.* Покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть і ми ожили,* тому співаючи кличемо: «Благословенний Христос Бог наш, що на це зволив, слава Тобі!»

УТРЕНЯ - ГЛАС3

Глас 3

Воскресний сідальний: Христос, перший із померлих, воскрес із мертвих;* перед усім творінням народжений, Творець усього сущого,* оновив у Собі Самому зотліле єство роду нашого.* Смерте, не пануєш більше,* бо Владика всього владу Твою знищив.

Стих: Воскресни, Господи Боже, нехай піднесеться рука Твоя, не забудь убогих Твоїх до кінця.

Тілом смерти зазнавши, Ти, Господи,* воскресінням Своїм гіркоту смерти знищив* і людині силу проти неї подав,* до перемоги над давнім прокляттям закликаючи.* Оборонче життя нашого, Господи, слава Тобі.

УТРЕНЯ - ГЛАС2

Глас 2

Воскресний сідальний: Благообразний Йосиф, з дерева знявши Пречисте Тіло Твоє,* плащаницею чистою обвив* і, пахощами покривши, у гробі новім положив.* Але на третій день воскрес Ти, Господи,* подаючи світові велику милість.

Стих: Воскресни, Господи, Боже мій, нехай піднесеться рука Твоя, не забудь убогих Твоїх до кінця.

Мироносицям жонам з’явившись при гробі, ангел взивав:* «Миро мертвим належить,* а Христос вільним від зотління явився.* Взивайте ж: «Воскрес Господь, подаючи світові велику милість».

Слава, і нині: Препрославлена Ти, Богородице Діво;* в піснях славимо Тебе;* бо хрест Сина Твого ад знищив, смерть умертвив;* ми ж, мертвими бувши, встали і життя сподобились,* рай — давню насолоду — знову дістали.* Тому, дякуючи, прославляємо Христа,* Могутнього Бога нашого і Єдиного Многомилостивого.

Інший сідальний: Каменя гробу запечатати не заборонивши,* Ти по воскресінні став для всіх каменем віри;* Господи, слава Тобі.

Стих: Буду славити Тебе, Господи, всім серцем моїм, розповідатиму про всі чудеса Твої.

Хор учеників Твоїх однодушно з жонами мироносицями радіє;* з ними й ми спільне свято на славу і честь Твого воскресіння святкуємо;* через них, Чоловіколюбний Господи, подай людям Твоїм велику милість.

Слава, і нині: Преблагословенна Ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад.* Покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть і ми ожили,* тому співаючи кличемо:* «Благословенний Христос Бог наш, що на це зволив, слава Тобі!»

Іпакой: Коли по смерті Твоїй, Христе Боже,* жони до гробу прийшли, щоб намастити тіло Твоє,* то побачили ангелів у гробі і жахнулися,* бо почули від них слово, що Господь воскрес,* даруючи світові велику милість.

Прокімен: Встань, Господи Боже мій, на суд, що заповідав Ти,* і громади людей обступлять Тебе.

Стих: Господи, Боже мій, на Тебе надіюся: спаси мене.

Канон воскресний

Пісня 1. Ірмос: У глибині знищила колись фараонове все воїнство потужна сила,* а втілене Слово всезлобний гріх загладило,* Препрославлений Господь,* славно бо прославився.

Приспів: Слава, Господи, Святому Воскресінню Твоєму.

Князь світу, що йому ми віддалися, заповіді Твоєї, Милосердний, не послухавшись, хрестом Твоїм осуджений був, він бо на Тебе, неначе на смертного, напавши, розбився о потугу влади Твоєї і виявився безсилим.

Як Визволитель роду людського і нетлінного життя Начальник, прийшов Ти у світ; бо воскресінням Твоїм, яке ми всі прославляємо, Ти пелену смерти розірвав, славно бо прославився.

Богородичний: Понад усе творіння видиме й невидиме вищою явилася Ти, Діво Чистая; бо народила Творця, коли зволив Він тіло прийняти в утробі Твоїй; сміливо моли Його, щоб спастися душам нашим.

Пісня 3. Ірмос: Процвіла пустиня, неплідна церква поганська, немов лілея,* Господи, по пришесті Твоєму;* утвердилося в ній* моє серце.

Під час Твого страждання творіння мінилося, коли Тебе, що все Божественним велінням утвердив, побачило приниженого, беззаконними зневаженого.

З пилу земного сотворив Ти мене рукою Твоєю, і знов мене, в пил смертний за гріх стертого, Ти, Христе, воскресив, коли до аду зійшов.

Богородичний: Чини ангельські здивувалися, і серця людські вжахнулися від родження Твого, Пречиста, тому ми з вірою Тебе, Богородицю, почитаємо.

Пісня 4. Ірмос: Прийшов єси не як заступник і не як ангел,* сам Господь, од Діви втілений,* і спас єси всього мене чоловіка;* тому до Тебе взиваю: «Слава силі Твоїй, Господи».

Перед судом, Владико Боже мій, наче обвинувачений, стоїш безмовно і над народами твориш суд, що його через страждання Свої, Христе, спасінням для світу вчинив єси.

Страждання Твоє, Христе, зброю ворога знищило, а Твоє до аду зшестя зруйнувало твердині супротивників, і зухвальство мучителя повалило.

Богородичний: Тебе, Богородице Владичице, всі ми вірні за пристановище спасіння і стіну нерушиму визнаємо, молитвами бо Твоїми визволяєш від небезпеки душі наші.

Пісня 5. Ірмос: Посередником між Богом і людьми* став Ти, Христе Боже,* через Тебе бо, Владико, ми з темряви незнання до Початку світла, Отця Твого,* доступ маємо.

Пиху ворогів, немов кедр, сокрушив Ти, Христе Владико, коли зволив на кипарис і сосну і кедр добровільно тілом вознестися.

У рові глибокому поклали Тебе, Христе, бездиханного, мертвого, але Ти, поранений Спасе, раною своєю воскресив із Собою забутих, що в гробах спали.

Богородичний: Благай, Діво Чиста, Сина Твого й Господа, щоб полоненим визволення дарував, і спокій тим, що на Тебе в недолі надіються.

Пісня 6. Ірмос: У безодні гріховній потопаючи,* благаю незбагненну безодню милосердя Твого:* від загибелі, Боже,* мене виведи.

Як злочинець, засуджений був Праведник і серед беззаконних до дерева прибитий Той, Хто кров’ю Своєю прощення винним дарує.

Через одну людину — першого Адама — смерть колись у світ увійшла, та через Одного — Сина Божого — воскресіння явилося.

Богородичний: Мужа не знавши, Ти, Діво, породила і вічно єси Дівою, ознаки істинного Божества Сина й Бога Твого являючи.

Пісня 7. Ірмос: Богопротивне веління беззаконного мучителя* розпалило полум’я високе,* та Христос над побожними отроками простяг росу духовну,* яко Благословений і Препрославлений.

Не стерпів Ти, Владико, з милосердя Свого бачити людину під владою смерти, а прийшов і спас кров’ю Своєю, людиною ставши — Благословенний і Препрославленний Бог отців наших.

Побачивши Тебе, Христе, в одіж помсти зодягненого, жахнулися воротарі аду, бо Ти, Владико, безумного, що перебуває там, мучителя, прийшов убити, як Благословенний і Препрославленний Бог отців наших.

Богородичний: За Найсвятішу між святими визнаємо Тебе, Діво Непорочна, Мати Невісто Неневістная, як єдину, що породила незмінного Бога; Твоїми бо Божественними родинами нетління всім вірним дарувала єси.

Пісня 8. Ірмос: Піч вогненна у Вавилоні* з Божого веління неоднаково колись діяла* — халдеїв опалювала, а росою покривала вірних, що співали:* «Благословіть, всі творіння Господні, Господа».

Одежу тіла Твого, Христе, кров’ю Твоєю скривавлену побачивши, чини ангельські в трепеті довготерпінню великому дивувалися, взиваючи: «Благословіть, всі творіння Господні, Господа».

Ти, Милосердний, Твоїм воскресінням у безсмертя зодягнув моє смертне єство, тому, радіючи, вдячно славлять Тебе, Христе, люди вибрані, до Тебе взиваючи: «Насправді пожерта була смерть перемогою».

Богородичний: Ти, Богородителько Пречистая, безсіменно зачала і невимовно породила нерозлучного з Отцем Сина, що в утробі, як Богочоловік, пожив: тому, як спасіння всіх нас, Тебе визнаємо.

Потім співаємо пісню Богородиці.

Пісня 9. Ірмос: Безначального Родителя Син, Бог і Господь,* тіло від Діви прийнявши,* нам явився у темряві сущих просвітити, розсіяних зібрати;* тому ми Всехвальну Богородицю величаємо.

Триблаженне дерево Твого, Спасе, пречистого хреста, на лобнім місті Божественною кров’ю і водою з Божественного ребра Твого, Христе, наче з джерела, покроплене — як дерево в раю посаджене, життя нам виростило.

Розп’ятий бувши, Ти, Всемогутній, повалив єси сильних, і людську природу, що долі в темниці адовій лежала, на престолі Отця посадив єси; Тебе, що з нею маєш прийти, ми, поклоняючись, величаємо.

Троїчний. Православно оспівуючи Одиницю Тричисленну, Трійцю Одноістотну, прославмо, вірні, нероздільне Пребожественне єство, трисвітле сяєво невечірнє, єдине нетлінне, що нас світлом осяює.

Потім «Свят Господь Бог наш»

Стихири хвалитні

Стих: Учинити над ними суд написаний.* Слава ця буде всім преподобним Його.

Всяке дихання, і все творіння прославляє Тебе, Господи,* Ти бо хрестом смерть знищив,* щоб показати людям Твоє воскресіння з мертвих,* як Єдиний Чоловіколюбець.

Стих: Хваліте Бога у святинях Його,* хваліте Його у твердині сили Його.

Нехай скажуть невіруючі,* як воїни, що стерегли Царя, не встерегли Його.* Чому камінь не зберіг Каменя життя?* Або нехай оддадуть Похованого,* або Тому, Хто воскрес, нехай поклоняться, з нами промовляючи:* «Слава множеству милосердя Твого, Спасе наш, слава Тобі».

Стих:Хваліте Його за сили Його,* хваліте Його в Його величі безмежній.

Радуйтеся, люди, і веселіться.* Ангел сів на камені гробу;* він благовістив нам, промовивши:* «Христос Спаситель світу воскрес із мертвих* і все пахощами наповнив.* Радуйтеся, люди, і веселіться».

Стих: Хваліте Його голосом трубним,* хваліте Його в псалтирі і гуслях.

Ангел перед зачаттям Твоїм, Господи,* приніс Благодатній «радуйся».* Ангел також камінь від Твого славного гробу* під час воскресіння Твого одвалив.* Один ознаки радості замість суму провістив,* другий про Життєдавця Владику замість смерти нам проповідав.* Тому взиваємо до Тебе:* «Доброчинцю всіх, Господи, слава Тобі».

Стих: Хваліте Його тимпаном і хором,* хваліте Його на струнах і сопілці.

Жони з сльозами миро на гріб Твій покропили,* та уста їх радості наповнилися,* коли казали: «Воскрес Господь».

Стих: Хваліте Його на кимвалах дзвінких,* хваліте Його на кимвалах гучних. Всяке дихання нехай хвалить Господа.

Нехай похвалять погани та люди Христа Бога нашого,* що добровільно задля нас хрест перетерпів* і три дні в аді перебув,* і нехай поклоняться Його воскресінню із мертвих,* через яке просвітилися всього світу кінці.

Слава: Розп’ятий і похований Ти був, Христе, як Сам захотів:* але як Бог і Владика, Ти смерть знищив* і воскрес у славі*, даруючи світові життя вічне й велику милість.

І нині, Преблагословенна Ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад.* Покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть і ми ожили,* тому співаючи кличемо:* «Благословенний Христос Бог наш, що на це зволив, слава Тобі!»