БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ На Утрені

БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ

На Утрені

На Бог – Господь тропар свята тричі, глас 4:

Днесь спасіння на́шого нача́ло* й одвічного Та́їнства явління:* Син Бо́жий стає́ Си́ном Діви,* і Гавриїл благода́ть благовісту́є.* Тому й ми з ним Богоро́диці возгласімо:* «Ра́дуйся, Благода́тная, Госпо́дь з Тобо́ю!»

Сідальний Благовіщення, глас 1. Подібний «Гроб Твой, Спасе»: Вели́кий воєво́да неорече́влених полків,* у гра́ді Назаре́ті предста́вши,* возвіща́є Тобі, Пречи́стая,* про Царя́ віків і Го́спода:* «Ра́дуйся, – мо́влячи Тобі, – благослове́нная Маріє,* неося́жне й несказа́нне чу́до,* сме́ртних Обно́во!»

Сідальний Благовіщення, глас 3. Под. «Красоті дівства»: Днесь усе́ творіння ра́дується,* бо «Ра́дуйся!» Тобі виголо́шує Арха́нгел:* «Благослове́нна Ти, свяще́нна й чи́ста, Всенепоро́чная!»* Днесь затьма́рюється змієва горди́ня,* бо розрива́ються у́зи прокля́ття пра́отця.* Тим-то і взива́ємо до Те́бе вся́ким гла́сом:* «Ра́дуйся, Благода́тная!»

Величання

Приспів: Архангельський привіт співаємо Тобі, Чистая: «Радуйся, Благодатная, Господь з тобою».

Стих: Бо́же, суд Твій царе́ві дай* і справедли́вість Твою́ – си́нові царя́. (Пс 71:1)

Стих: Благовістіте день у день* спасіння Бо́га на́шого. (Пс 95:2Б)

Стих: Із пло́ду утро́би твоє́ї* посаджу́ на престо́лі твоїм! (Пс 131:11Б)

Стих: Зійде́ як дощ на руно́* і як кра́пля, що ка́пає на зе́млю. (Пс 71:6)

Стих: І приклони́в Він небеса́ і зійшо́в,* і мо́рок під нога́ми Його́. (Пс 17:10)

Стих: Бо обра́в Госпо́дь Сіо́н-го́ру,* уподо́бав її на осе́лю Собі: (Пс 131:13)

Стих: Освяти́в оби́тель* Свою́ Всеви́шній. (Пс 45:5Б)

Стих: І напо́вниться сла́вою Його́ вся земля́.* Хай так бу́де, хай так бу́де! (Пс 71:19Б)

Слава, і нині:

Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тобі, Бо́же. Тричі.

БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ На великій вечірні

БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ

На великій вечірні

На «Господи, візвав»

Глас 8, подобен «Всю відклавши»: Ра́ду предвічну* відкрива́ючи Тобі, Отрокови́це,* Гавриїл предста́в, Тебе́ цілу́ючи й звіща́ючи:* «Ра́дуйся, Зе́мле незасіяна;* ра́дуйся, Купино́ неопали́ма;* ра́дуйся, Глибино́ непрогля́дна;* ра́дуйся, Мо́сте, що на Небеса́ перево́диш,* і Ліствице недося́жна, яку́ Яків ви́дів;* ра́дуйся, Боже́ственний Сосу́де ма́нни;* ра́дуйся, Звільнення від прокля́ття;* ра́дуйся, Ада́мове Покли́кання,* – з Тобо́ю Госпо́дь!»

«Явля́єшся мені як люди́на,* – гово́рить Нетлінна Отрокови́ця до Архистрати́га,* – і як же віща́єш слова́ надлю́дські?* Бо сказа́в єси́, що бу́де Бог зо мно́ю* і все́литься в утро́бу мою́.* І як же ста́ну я, скажи́ мені, кра́єм безкра́йнім* і місцем свяще́нним* То́го, Хто над Херуви́мами?* Не мани́ мене́ ома́ною,* бо не пізна́ла я насоло́ди,* не посвя́чена я в та́йну подру́жжя,* як же змо́жу я Дитя́ роди́ти?»

«Там, де хо́че Бог,* перемага́ється поря́док приро́ди,* – гово́рить безпло́тний,* – і те, що по́над люди́ну, сподіюється.* Моїм віруй істинним слова́м, Всесвята́ Пренепоро́чная».* Вона́ ж воскли́кнула:* «Хай ста́неться зо мно́ю ни́ні по сло́ву твоє́му,* і наро́джу Безпло́тного,* що плоть од ме́не при́йме,* щоб Він че́рез злиття́ привів люди́ну* до пе́рвісного досто́їнства,* як Єди́ний Си́льний».

БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ На малій Вечірні

БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ

На малій Вечірні

На «Господи, візвав»

Глас 4, подобен «Званий свише»: Пожалівши творіння, Зверши́тель,* і з милосе́рдя Свого́ приклони́вшись,* спіши́ть всели́тися в ло́но Діви Богоотрокови́ці,* до Яко́ї вели́кий прийшо́в Арха́нгел, провіща́ючи:* «Ра́дуйся, Богоблагода́тная,* ни́ні з Тобо́ю Бог наш!* Не жаха́йся мене́, Царе́вого Архистрати́га,* адже́ знайшла́ Ти благода́ть,* яку́ раніше втра́тила Єва, прама́тір Твоя́;* і зачне́ш, і зро́диш* Отцю́ Єдиносу́щного!»

«Ди́вне сло́во твоє́ і ви́гляд,* ди́вні твої проре́чення і вістува́ння!»* – мо́вить Маріа́м до Ангела,* – «В ома́ну не введи́ мене́:* я – Діва, в подру́жжя не втаємни́чена.* Гово́риш ти, що я зачну́ Безме́жного,* – і як же вмісти́ть моя́ утро́ба То́го,* Кого́ ве́личні про́стори Небе́с вмісти́ти не спромо́жні?»* – «Авраа́мова неха́й навчи́ть Тебе́ покрівля,* що коли́сь Бо́га вмісти́ла, Діво,* прообразу́ючи Богоприє́мне Твоє́ ло́но!»

В град Назаре́т ни́ні прибу́вши,* Тебе́, Град Одушевле́нний Царя́ Христа́,* Гавриїл віта́є, взива́ючи до Те́бе:* «Ра́дуйся, благослове́нная, Богоблагода́тная!* Ти при́ймеш у ло́но Твоє́ Бо́га, що вопло́чується* і че́рез Те́бе лю́дство до дре́внього блаже́нства* у Своє́му благосе́рді призива́є.* Благослове́н ло́на Твого́* боже́ственний Плід безсме́ртний,* що подає́ світові очи́щення* і вели́ку ми́лість!»

ЧИН ПОХОРОНУ ДИТИНИ

ЧИН ПОХОРОНУ ДИТИНИ

Коли помре православна дитина, її родина кличе ієрея. Ієрей, прийшовши в дім, де лежить тіло померлої, одягає єпитрахиль і фелон, насипає ладану в кадильницю, кадить тіло померлої та присутніх і зачинає, як звичайно:

Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Присутні зачинають:

Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас. (3)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, посіти і зціли немочі наші, імени Твого ради.

Господи, помилуй. (3)

Слава, і нині:

Отче наш, Ти, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам днесь; і прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим; і не введи нас у спокусу, але ізбав нас від лукавого.

Ієрей: Бо Твоє єсть царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

І тоді співають оці тропарі, глас 4:

З духами праведних померлих душу раба Твого (або раби Твоєї), Спасе, упокой, і збережи її у блаженній жизні у Тебе, чоловіколюбче.

У Твоїм місці спочинку, Господи, де всі святі Твої спочивають, упокой і душу раба Твого (або раби Твоєї), бо Ти єдиний чоловіколюбець.

Слава:

Ти єси Бог, що до аду зійшов, і з уз розрішив закованих, сам і душу раба Твого (або раби Твоєї) упокой.

І нині:

Єдина чиста і непорочна Діво, що Бога без сімени породила, моли, щоб спаслася душа його (або її).

Велика вечірня у свято св.Миколая

6 (19) грудня

ВО СВЯТИХ ОТЦЯ НАШОГО МИКОЛАЯ,

АРХИЄПИСКОПА МИР ЛІКІЙСЬКИХ,

ЧУДОТВОРЦЯ

На великій вечірні:

Стихословимо «Блажен муж», 1-й антифон.

На «Господи, віззвав я» стихири на 8

Глас 2. Подобен «Єгда от Древа Тя мертва»:

Стих: Із глибини́ візва́в я до Те́бе, Го́споди; * Го́споди, почу́й го́лос мій.

В

Ми́рах пожи́вши тіле́сно, * як ми́ро істинне яви́вся ти, * ми́ром пома́заний духо́вним, * святи́й Микола́ю, архиєра́рху Христо́вий, * і миру́єш ли́ця * тих, що з вірою і любо́в’ю твою́ всеоспівану па́м’ять за́вжди зве́ршують, * звільня́ючи їх од бід, і на́пастей, і скорбо́т * твоїми, о́тче, до Бо́га моли́твами.

Стих: Хай бу́дуть ву́ха Твої ува́жні * до го́лосу моління мого́.

П

еремо́ги, могу́тньої у споку́сах, * вірному лю́дові яви́вся ти * воістину тезоіме́нним, * святи́й Микола́ю, служи́телю спра́вжній Христо́вий: * бо всю́ди, де тебе́ призива́ють, * ти ско́ро йдеш назу́стріч до тих, що з любо́в’ю прибіга́ють під твій за́хист. * Ти бо, вдень і вночі до вірних явля́ючись, * спаса́єш їх од споку́с і зли́годнів.

Концерт-зустріч "Україна-Польща"

Іконографічний табір для дітей "Райський сад"