понеділок, 6 квітня 2020 р.

БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ На Утрені

БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ
На Утрені
На Бог – Господь тропар свята тричі, глас 4:
Днесь спасіння на́шого нача́ло* й одвічного Та́їнства явління:* Син Бо́жий стає́ Си́ном Діви,* і Гавриїл благода́ть благовісту́є.* Тому й ми з ним Богоро́диці возгласімо:* «Ра́дуйся, Благода́тная, Госпо́дь з Тобо́ю!»
Сідальний Благовіщення, глас 1. Подібний «Гроб Твой, Спасе»: Вели́кий воєво́да неорече́влених полків,* у гра́ді Назаре́ті предста́вши,* возвіща́є Тобі, Пречи́стая,* про Царя́ віків і Го́спода:* «Ра́дуйся, – мо́влячи Тобі, – благослове́нная Маріє,* неося́жне й несказа́нне чу́до,* сме́ртних Обно́во!»
Сідальний Благовіщення, глас 3. Под. «Красоті дівства»: Днесь усе́ творіння ра́дується,* бо «Ра́дуйся!» Тобі виголо́шує Арха́нгел:* «Благослове́нна Ти, свяще́нна й чи́ста, Всенепоро́чная!»* Днесь затьма́рюється змієва горди́ня,* бо розрива́ються у́зи прокля́ття пра́отця.* Тим-то і взива́ємо до Те́бе вся́ким гла́сом:* «Ра́дуйся, Благода́тная!»
Величання
Приспів: Архангельський привіт співаємо Тобі, Чистая: «Радуйся, Благодатная, Господь з тобою».
Стих: Бо́же, суд Твій царе́ві дай* і справедли́вість Твою́ – си́нові царя́. (Пс 71:1)
Стих: Благовістіте день у день* спасіння Бо́га на́шого. (Пс 95:2Б)
Стих: Із пло́ду утро́би твоє́ї* посаджу́ на престо́лі твоїм! (Пс 131:11Б)
Стих: Зійде́ як дощ на руно́* і як кра́пля, що ка́пає на зе́млю. (Пс 71:6)
Стих: І приклони́в Він небеса́ і зійшо́в,* і мо́рок під нога́ми Його́. (Пс 17:10)
Стих: Бо обра́в Госпо́дь Сіо́н-го́ру,* уподо́бав її на осе́лю Собі: (Пс 131:13)
Стих: Освяти́в оби́тель* Свою́ Всеви́шній. (Пс 45:5Б)
Стих: І напо́вниться сла́вою Його́ вся земля́.* Хай так бу́де, хай так бу́де! (Пс 71:19Б)
Слава, і нині:
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тобі, Бо́же. Тричі.

Сідальний Благовіщення, глас 4. Под. «Удивися Йосиф»: Гавриїл з небе́с** «Ра́дуйся! – взива́є до Свяще́нної.* – Ти бо зачне́ш у ло́ні Предвічного Бо́га,* що сло́вом кінці світу встанови́в!»* На що відповіда́ла Маріа́м:* «Без му́жа я, то й як наро́джу Си́на?* Безсіменне наро́дження хто ви́дів?»* І, поя́снюючи, говори́в Ангел Богоро́диці і Діві:* «Найде́ на Те́бе Дух Святи́й* і си́ла Всеви́шнього отінить Тебе́!»
Слава, і нині: інший сідальний свята, глас і подібний той же.
По́сланий був Гавриїл** до Діви і Чи́стої,* і відкри́в Їй невимо́вну ра́дість,* що без сімені зачне́ Вона́ і дівства не втра́тить:* «Наро́диш бо Си́на, Предвічного Бо́га,* і Він спасе́ наро́д Свій од гріхів його́.* А засвідчує се* Той, Хто посла́в мене́ сказа́ти Тобі, Благослове́нна: Ра́дуйся!* Діво, Ти наро́джуєш* і по різдві зно́ву перебува́єш Дівою!»
Степенна святкова, глас 4, антифон 1:
Од ю́ности моє́ї мно́гі бо́рють мене́ при́страсті; та Сам мене́ заступи́ і спаси́, Спа́се мій.
Нена́висники Сіо́ну, посоро́мтеся Го́спода: бо, на́че трава́ од вогню́, посо́хнете.
Слава, і нині:
Святи́м Ду́хом вся́ка душа́ оживля́ється і чистото́ю возно́ситься, просвітля́ється Тро́їчною Єдністю в свяще́нній та́йні.
Прокімен свята, глас 4:
Благовістіте день у день* спасіння Бо́га на́шого. (Пс 95:2Б)
Стих: Заспіва́йте Го́сподеві пісню нову́, заспіва́йте Го́сподеві, вся зе́мле! (Пс 95:1)
Стихира після 50 псалма, Косми Монаха, глас 2:
Благовісту́є Гавриїл Благода́тній днесь:* «Ра́дуйся, Діви́це, що невістою не ста́ла і подру́жжя не зна́ла!* Не чуду́йся з ди́вного мого́ ви́гляду* і не жаха́йся, бо Арха́нгел я!* Змій коли́сь Єву ошука́в* – ни́ні ж я благовісту́ю Тобі ра́дість,* і зоста́нешся нетлінна* і наро́диш Го́спода, Пречи́стая!»
КАНОН БЛАГОВІЩЕННЯ. ГЛАС 4. ТВОРІННЯ ПРП. ЙОАНА ДАМАСКИНА АКРОСТИХ У ПЕРВОТВОРІ ПО АЛФАВІТУ
ПІСНЯ 1 Ірмос: Одкри́ю уста́ мої – і напо́вняться Ду́хом, і сло́во ви́дихну Цари́ці Ма́тері, і явлю́ся світло торжеству́ючим, і оспіва́ю ра́дісно Її зача́ття.
Приспів: Пресвята́я Богоро́дице, спаси́ нас.
Хай співа́є Тобі, Влади́чице, торка́ючи ліру духо́вну, Дави́д, пра́отець Твій: «Почу́й, До́чко, ра́дісний го́лос Ангела; він бо відкрива́є Тобі ра́дість невимо́вну!»
[Ангел] Взива́ю до Те́бе в ра́дості: «Прихили́ ву́хо Твоє́ і воньми́ мені, що звіща́ю Бо́га безсіменне зача́ття; Ти бо таку́ благода́ть знайшла́ пе́ред Го́сподом, яко́ї ніко́ли інша не знахо́дила, Всечи́стая!»
[Богородиця] Бажа́ла б я зрозуміти, Ангеле, слів твоїх си́лу: як бу́де те, що мо́вив ти? Скажи́ ясніше, як зачну́ я, Дівою бу́дучи неторка́нною? Як же і Ма́тір’ю ста́ну я Творця́ Мого́?
[Ангел] Ти ду́маєш, що слова́ мої обле́сні, як гада́ю, – і радію, ба́чачи Твою́ пересторо́гу: дерза́й, Влади́чице, бо коли́ хо́че Бог, ле́гко зве́ршується і неможли́ве.
ПІСНЯ 3 Ірмос: Твоїх піснесло́вців, Богоро́дице, живе́ і цілю́ще Джерело́, що хор собо́ю утвори́ли, духо́вно утверди́ і в свяще́ннім зача́тті Твоїм вінців сла́ви сподо́би.
[Богородиця] Не ста́ло кня́зя від Юди, наста́в відни́ні час, у яки́й я́виться надія наро́дів – Христо́с; ти ж поясни́, як я Його́ наро́джу, Дівою бу́дучи?
[Ангел] Намага́єшся від ме́не довідатися, Діво, спо́сіб зача́ття Твого́, але́ він непоясне́нний; а зверши́ть се Дух Святи́й, отіни́вши Тебе́ тво́рчою си́лою.
[Богородиця] Моя́ Прама́тір, прийня́вши нашіптування змія, ви́гнана була́ з місця Боже́ственної пожи́ви; тому́ і я, остеріга́ючись пере́ступу, бою́ся ди́вного твого́ привіту.
[Ангел] Я, що Бо́гові предстою́, по́сланий Боже́ственну відкри́ти Тобі во́лю; чом страха́єшся мене́, Всеенепоро́чная, що ще більше Тебе́ страха́юся? Чом остеріга́єшся мене́, Влади́чице, що пе́ред Тобо́ю свяще́нно благоговію?
Сідальний Благовіщення, глас 8. Под. «Свирілей пастирских»:
Сло́во Бо́же на зе́млю ни́ні зійшло́, Ангел предста́в, взива́ючи до Діви: «Ра́дуйся, Благослове́нная, що печа́ть дівства єди́на зберегла́, прийня́вши в ло́но предвічне Сло́во і Го́спода, щоб Він від облу́ди спас, як Бог, рід лю́дський!»
Слава, і нині: глас той же, подібний Повелінноє тайно:
По́сланий був із небе́с Архистрати́г* Гавриїл від Бо́га,* і ско́ро предста́в Одушевле́нному Гра́дові,* гово́рячи Їй вира́зно:* «Зверши́теля при́ймеш, Діво, у ло́но,* і наро́диш Його́ без переміни пло́ттю.* Тому́ я по́сланий звісти́ти Тобі* про ди́вне різдво́, Чи́стая,* і стою́, взива́ючи до Те́бе:* Ра́дуйся, Невісто неневісная!»
ПІСНЯ 4 Ірмос: Возсіда́ючи у сла́ві на престо́лі Божества́, на хма́рі легкій прийшо́в Ісу́с Пребоже́ственний, носи́мий Нетлінною доло́нею, і спас тих, що взива́ють: «Сла́ва, Хри́сте, си́лі Твоїй!»
[Богородиця] Чу́ла я: проро́к у дре́вності провісти́в, що одна́ свяще́нна Діва наро́дить Еммануїла; та бажа́ю зна́ти, як зміша́ння з Божество́м перенесе́ приро́да сме́ртних?
[Ангел] Яви́ла купина́, охо́плена по́лум’ям і неопа́льною зоста́вшись, ди́во та́їнства на Тобі, Благода́тна неневісная; бо й по різдві зоста́нешся, Чи́стая, Приснодівою.
[Богородиця] Освітлюваний ся́йвом Бо́га Вседержи́теля, істини провіснику! Говори́, Гавриїле, саму́ істину: як я, нето́ркнутою зберігши чистоту́ мою́, наро́джу Сло́во, у пло́ті – Безпло́тного?
[Ангел] Зо стра́хом, як раб пе́ред Госпоже́ю, стою́ я пе́ред Тобо́ю; з тре́петом, Отрокови́це, не смію ни́ні поми́слити про Те́бе; бо як дощ на руно́, зійде на Те́бе Сло́во Отчеє, за Своїм благоволінням.
ПІСНЯ 5 Ірмос: Здивува́лось небе́сне й земне́ Боже́ственній сла́ві Твоїй: Ти бо, не зна́вши подру́жжя, Діво, носи́ла єси́ в утро́бі над усім Бо́га і зроди́ла єси́ Безлітнього Си́на, всім, хто оспівує Тебе́, – ми́ру Пода́теля.
[Богородиця] Не мо́жу досто́ту зрозуміти се́нсу слів Твоїх; бо чудеса́ бува́ли ча́сто – чудодіяні Боже́ственною си́лою знаме́ння та о́брази Зако́ну, але́ Діва, що не пізна́ла му́жа, не роди́ла ніко́ли!
[Ангел] Диву́єшся, Всенепоро́чная; і дійсно, ди́вне чу́до Твоє́; Ти бо єди́на при́ймеш у ло́но всіх Царя́, що ма́є воплоти́тися, і Тебе́ прообразу́ють проре́чення проро́ків і гада́ння та о́брази Зако́ну.
[Богородиця] Ніки́м Невмісти́мий і ніки́м Неви́димий, як Він змо́же всели́тися у ло́но Діви, яке́ Сам сотвори́в? І як же зачну́ я Бо́га Сло́во, собезнача́льного Отцю́ і Ду́хові?
[Ангел] Хто Твоє́му пра́отцю Дави́ду обіця́в посади́ти із Пло́ду утро́би Твоє́ї на престо́лі ца́рства його́, Той Тебе́, красу́ Якова, єди́ну обра́в на розу́мну осе́лю.
ПІСНЯ 6 Ірмос: Воскли́кнув, прообразу́ючи тридне́вне погребе́ння, проро́к Йо́на, в киті мо́лячись: «Від поги́белі ізба́в мене́, Ісу́се, Ца́рю Сил!»
[Богородиця] Віща́нь Твоїх, Гавриїле, глас ра́дісний прийня́вши, я спо́внилася боже́ственної весе́лости, бо ти повідомля́єш ра́дість і весе́лість возвіща́єш безконе́чну.
[Ангел] Тобі да́на, Богома́тір, ра́дість боже́ственна: Тобі, Богоневісто, все творіння воскли́кує «Ра́дуйся»: Ти бо єди́на Ма́тір’ю Си́на Бо́жого призна́чена бу́ти, Чи́стая.
[Богородиця] Засу́дження Єви ни́ні че́рез ме́не хай скасу́ється; хай возда́сться її довг че́рез ме́не сього́дні; че́рез ме́не ся дре́вня заборго́ваність хай бу́де віддана із на́длишком.
[Ангел] Обітува́в Бог Авраа́му пра́отцеві, що в сімені його́ благословля́ться всі наро́ди, Чи́стая; че́рез Те́бе ся обітниця сього́дні отри́мує викона́ння.
Кондак свята, глас 8 самоподібний:
Неперемо́жній Влада́рці на честь перемо́ги ми, врято́вані від ли́ха, благода́рні пісні випи́суємо Тобі, раби́ Твої, Богоро́дице. А Ти, що ма́єш си́лу нездола́нну, від уся́ких нас бід охорони́, щоб зва́ти Тобі: Ра́дуйся, Невісто неневісная!
ПІСНЯ 7 Ірмос: Не послужи́ли творінню Богому́дрі за́мість Сотвори́теля, але́, вогне́нну загро́зу му́жньо подола́вши, ра́дувалися, співа́ючи: «Преоспіваний отців Госпо́дь і Бог, благослове́н єси́!»
[Богородиця] Звіща́ючи, що Світло неземне́ з земно́ю пло́ттю з’єдна́ється че́рез милосе́рдя премно́ге, ти світле благовіщення, Боже́ственні вісті ни́ні виголо́шуєш мені: «Благослове́н, Всечи́стая, плід Твого́ ло́на!»
[Ангел] Ра́дуйся, Влади́чице Діво; ра́дуйся, Всечи́стая; ра́дуйся, вмісти́лище Бо́же; ра́дуйся, світи́льнику Світла, Ада́мове Покли́кання, Єви відку́плення, го́ро свята́я, пресвітле святи́лище і світли́це безсме́ртя!
[Богородиця] Ду́шу очи́стило, тіло освяти́ло Всесвято́го Ду́ха наше́стя; вчини́ло мене́ хра́мом, що вміща́є Бо́га, ски́нією Богоприкра́шеною, одушевле́нною святи́нею і Життя́ чи́стою Ма́тір’ю.
[Ангел] Як многосвітлу лампа́ду і Богопоста́влену пала́ту спогляда́ю Тебе́ ни́ні; як золоти́й киво́т, прийми́, Всенепоро́чная, Зако́ну Пода́теля, що благоволи́в че́рез Те́бе ізба́вити тлінне єство́ лю́дське.
ПІСНЯ 8 Ірмос: Слу́хай, Отрокови́це, Діво Чи́стая, – хай же ска́же Гавриїл Всеви́шнього за́дум дре́вній, істинний: «Будь гото́ва до прийняття́ Бо́га; бо че́рез Те́бе Невмісти́мий жи́тиме зі сме́ртними; тому́ в ра́дості і кли́чу я: Благословіте, всі діла́ Госпо́дні, Го́спода!»
[Богородиця] Вся́кий ум сме́ртних відступа́є, – відповіда́ла Діва, – досліджуючи небува́лі ре́чі, про які ти мені віща́єш. Я сприйняла́ твої слова́, але́ у по́диві бою́ся, щоб ти обле́сністю мене́, як Єву, не віддали́в від Бо́га; та водно́час ось ти взива́єш: «Благословіте, всі діла́ Госпо́дні, Го́спода!»
[Ангел] Ось розвіялося Твоє́ збенте́ження, – гово́рить на се Гавриїл,– адже́, як до́бре мо́вила єси́ слова́ми уст Твоїх, се діло незбагне́нне; скоря́ючись відни́ні, не сумніва́йся в то́му, як у ви́гадці, а як дійсності – віруй; ось бо я ра́дісно взива́ю: Благословіте, всі діла́ Госпо́дні, Го́спода!
[Богородиця] Таки́й зако́н від Бо́га сме́ртним, – Непоро́чная зра́зу гово́рить, – щоб наро́дження похо́дило від обопільної любо́ви; але́ я зо́всім не зна́ю насоло́ди з чоловіком; як же гово́риш ти, що я наро́джу? Бою́ся, чи не мо́виш ти обма́ну, та водно́час ось ти взива́єш: «Благословіте, всі діла́ Госпо́дні, Го́спода!»
[Ангел] Слова́, які ти віща́єш мені, Всечесніша, – Ангел зно́ву гово́рить, – стосу́ються наро́дження сме́ртних люде́й; я ж возвіща́ю Тобі, що Бог істинний, ви́ще і сло́ва, і по́мислу від Те́бе вопло́чується, як відає Сам; і тому́ я ра́дісно взива́ю: Благословіте, всі діла́ Госпо́дні, Го́спода!
[Богородиця] Ти явля́єшся мені як промо́вець істини, – ви́снувала Діва, – бо прийшо́в єси́ як благовісник спільної ра́дости. Ото́ж, ду́шу очи́стила я з тілом, по сло́ву твоє́му неха́й ста́неться зо мно́ю: неха́й все́литься в ме́не Бог, Яко́му ра́зом з тобо́ю я воскли́кую: Благословіте, всі діла́ Госпо́дні, Го́спода!
Чеснішу не співаємо.
ПІСНЯ 9 Ірмос: Неха́й одушевле́нного Бо́жого Киво́ту нія́к не торка́ється рука́ невтаємни́чених, а уста́ вірних, Богоро́диці, не змовка́ючи, го́лос Ангела виспівуючи, в ра́дості неха́й зову́ть: «Ра́дуйся, Благода́тная, Госпо́дь з Тобо́ю!»
Приспів: Благовісту́й, зе́мле, ра́дість вели́ку, хваліте, небеса́, Бо́жу сла́ву.
Ви́ще по́мислу зача́вши Бо́га, Ти уста́ви приро́ди переве́ршила, Отрокови́це: Ти бо в різдві не зазна́ла матеря́м власти́вого, хоч за приро́дою й підвла́дна змінам; тому́ досто́йно чу́єш: «Ра́дуйся, Благода́тная, Госпо́дь з Тобо́ю!»
Приспів: Благовісту́й, зе́мле, ра́дість вели́ку, хваліте, небеса́, Бо́жу сла́ву.
Як молоко́ вито́чуєш Ти, Діво Чи́стая? Не мо́же сього́ ви́словити мо́ва сме́ртна, Ти бо явля́єш невласти́ву приро́ді річ, що переви́щує ме́жі звича́йного ро́дження, тому́ досто́йно чу́єш: «Ра́дуйся, Благода́тная, Госпо́дь з Тобо́ю!»
Приспів: Благовісту́й, зе́мле, ра́дість вели́ку, хваліте, небеса́, Бо́жу сла́ву.
У Свяще́нних Писа́ннях таїнстве́нно гово́риться про Те́бе, Ма́ти Ви́шнього; адже́ в дре́вності Яків, поба́чивши ліствицю, що Тебе́ прообразува́ла, мо́вив: се – Бо́жа осно́ва; тому́ досто́йно чу́єш: «Ра́дуйся, Благода́тная, Госпо́дь з Тобо́ю!»
Приспів: Благовісту́й, зе́мле, ра́дість вели́ку, хваліте, небеса́, Бо́жу сла́ву.
Дивогля́дне знаме́ння показа́ли Мойсе́єві-священнови́дцю купина́ й вого́нь; а шука́ючи здійснення його́ у пли́ні ча́су, він промо́вив: «Узрю́ се в Отрокови́ці Чи́стій, Якій, як Богоро́диці, хай бу́де ска́зано: Ра́дуйся, Благода́тная, Госпо́дь з Тобо́ю!»
Приспів: Благовісту́й, зе́мле, ра́дість вели́ку, хваліте, небеса́, Бо́жу сла́ву.
Даниїл назива́є Тебе́ горо́ю ми́сленною; Роди́телькою Бо́жою – Іса́я; Гедео́н же Тебе́ ба́чить як руно́; а Дави́д Святи́нею ймену́є; інший же – бра́мою; а Гавриїл воскли́кує Тобі: «Ра́дуйся, Благода́тная, Госпо́дь з Тобо́ю!»
Світильний свята. Подібний «Со ученики»:
Ангельських Сил воєнача́льник по́сланий був від Бо́га Вседержи́теля до Чи́стої і Діви благовісти́ти ди́вне і невисловле́нне чу́до: що Бог, як люди́на, із Не́ї младе́нцем стає́ без сімені, відтво́рюючи весь лю́дський рід. Благовісту́йте, лю́ди, відро́дження світу!
Слава, і нині: інший світильний. Подібний той же:
Ра́дуйся, відку́плення Ада́ма від прокля́ття, Богоро́дице; ра́дуйся, всечесніша Ма́ти Бо́жа; ра́дуйся, одушевле́нна купино́; ра́дуйся, Лампа́до; ра́дуйся, Престо́ле; ра́дуйся, Ліствице і Бра́мо; ра́дуйся, Божества́ Носійко; ра́дуйся, легка́ хмари́но; ра́дуйся, Хра́ме; ра́дуйся, всезолоте́ начи́ння; ра́дуйся, Горо́; ра́дуйся, Ски́ніє і Трапе́зо; ра́дуйся, Єви звільнення!
На хвалитних
стихири свята. Глас 1. Подібний «Небесних Чинов Радованіє»:
Хваліте Його́ за вла́дні чи́ни Його́,* хваліте Його́ за пишното́ю ве́личі Його́.
З небе́сних склепінь злетівши в Назаре́т,* Гавриїл предста́в Діві Марії,* взива́ючи до Не́ї: «Ра́дуйся!* Ти зачне́ш Си́на, древнішого від Ада́ма,* Творця́      все́світу    і        Відкупи́теля      тих,  що взива́ють до Те́бе:*         Ра́дуйся, Чи́стая!»
Хваліте Його́ у гла́сі тру́бнім,* хваліте Його́ на псалти́рі і гу́слях.
Співвічносу́ще Сло́во Пребезнача́льного Отця́,* не розлучи́вшись від Го́рішніх,* ни́ні предста́ло до́лішнім з кра́їнього милосе́рдя,* по́вне співчуття́ до нас, які спіткну́лися,* і, Ада́мову убо́гість упо́вні прийня́вши,* зодягну́лося в чужи́й Йому́ о́браз.
Хваліте Його́ на тимпа́ні і в хорово́ді,* хваліте Його́ на стру́нах і орга́ні.
Гавриїл, принісши Діві благовістя з Небе́с,* взива́в: «Ра́дуйся!* Ти зачне́ш у ло́ні Твоє́му* Вмісти́мого Тобо́ю та Невмісти́мого світом,* і я́вишся вагітною* Тим, Хто від Отця́ раніше ра́нньої Зорі возсія́в!»
Хваліте Його́ на кимва́лах милозву́чних, хваліте Його́ на кимва́лах велегла́сних.* Вся́ке диха́ння неха́й хва́лить Го́спода!
Понадсу́щне Сло́во,* пло́ттю всели́вшись у Те́бе за Отчим за́думом,* Богоро́дице Діво.* відтвори́ло рід наш, па́дший від дре́внього прокля́ття.* Тому́ «Ра́дуйся!» всі ми Тобі, Ма́тір Христо́ва,* з Ангелом кли́чемо вірно.
Слава. і нині:
Самогласний Теофана Начертанного, єпископа Нікейського. Глас 2:
Од віку скри́те та́їнство* днесь одкрива́ється,* і Син Бо́жий стає си́ном лю́дським,* щоб, гірше прийня́вши, пода́ти мені ліпше.* Обману́вся в давнину́ Ада́м* і, забажа́вши ста́ти бо́гом, не став.* Люди́ною стає́ Бог, щоб Ада́ма бо́гом учини́ти.* Хай ра́дується творіння,* хай лику́є приро́да,* бо Арха́нгел пе́ред Дівою стоїть зо стра́хом* і «Ра́дуйся!» прино́сить їй взамін печа́лі.* З найгли́бшої ми́лости вочоловічився Ти,* Бо́же наш, – сла́ва Тобі!
Тропар свята, глас 4:
Днесь спасіння на́шого нача́ло* й одвічного Та́їнства явління:* Син Бо́жий стає́ Си́ном Діви,* і Гавриїл благода́ть благовісту́є.* Тому й ми з ним Богоро́диці возгласімо:* «Ра́дуйся, Благода́тная, Госпо́дь з Тобо́ю!»

Переклад Андрія Шкраб'юка

Немає коментарів:

Дописати коментар