Преподобної Марії Єгипетської.
В суботу на вечірні
На “Господи, взиваю” 6 стихир Октоїха, глас 5: Чесним Своїм
хрестом, Христе,* диявола посоромив Ти,* і воскресінням Своїм жало гріха
притупив* і спас нас од врат смерти.* Славимо Тебе, Єдинородний.
Воскресіння Даруючий родові людському* як овеча на заколення
був ведений.* Устрашилися Його князі Аду,* і піднялися врата скорботні;* бо
ввійшов Цар слави – Христос,* говорячи сущим в узах: «Виходьте!»,* і сущим у
пітьмі: «З’явіться!»
Велике чудо!* Творець невидимого,* з любови до людей плоттю
постраждавши,* воскрес, Безсмертний.* Прийдіте, племена народів,* Йому
поклонімся;* бо ми, добросердям Його від омани визволені,* єдиного в трьох
Іпостасях Бога* оспівувати навчилися.
Вечірнє поклоніння* приносимо Тобі – Невечірньому Світлу,*
яке в кінці віків через плоть неначе в дзеркалі возсіяло світові* і аж до Аду
зійшло,* і тамтешню темряву розсіяло,* і світло воскресіння народам показало.*
Світлодавче Господи, слава Тобі!
Основоположника нашого спасіння* – Христа славословмо;* бо з
Його воскресінням із мертвих світ від облуди спасся.* Радується хор Ангелів,*
тікає демонів облуда,* Адам упалий востав,* диявол силу втратив.
Навчали вартових беззаконники:* «Приховайте востання Христове:*
візьміть срібники і скажіть:* поки ми спали, викрадено мерця із гробу».* Хто
бачив, хто чув, щоб коли-небудь крадено мерця,* тим паче – смирною помазаного і
нагого,* що лишив у гробі й погребальні пелени свої?* Не обманюйте себе, вожді
юдейські,* навчіться сказань пророчих і пізнайте,* що Він є воістину
Відкупитель світу* і Всесильний.
Стихири преподобної, глас 8: Гріхи колись привабної скверни*
перешкоджали тобі бачити благочестя.* Твої почуття і твої Богом умудрені
розмисли про твої вчинки* до кращого навернення тобі сприяли.* Пильно
вдивившись в ікону Благословенної Богоотроковиці,* розкаялась ти у всіх своїх
гріхах колишніх, всехвальна,* і сміливо Чесному Древу поклонилася єси (двічі).
В радості поклонившись святим місцям,* спасительну настанову
чеснот звідти прийняла єси* і пішла праведною дорогою.* Течію Йорданську
перейшовши,* в пустині, де жив Предтеча,* добровільно оселилася єси* і лютість
пристрастей образом життя свого затьмарила єси,* відважно знесилюючи,* повік
незабутня мати, тілесні похоті.
В пустині оселившись,* викинула ти з душі уяви пристрастей
твоїх,* богосяйний образ написавши в душі прикладом чеснот.* І так просіяла
єси, блаженна,* щоб і воду легко переходити* і від землі до Бога линути в твоїх
молитвах,* а нині, всехвальна Маріє,* сміливо стоячи перед Христом, молися за
душі наші.
Слава: преподобній, глас 4-й: Явила чудо сила Хреста
Твого, Христе,* бо й колишня блудниця, поклавши на себе подвиг посту* і з тієї
пори відкинувши неміч,* відважно повстала проти диявола;* тому й шану
маючи за перемогу,* молиться за душі наші.
І нині, догмат, глас 5: У Червонім морі Невісти, що подружжя
не спізнала, образ написався в давнину. Там – Мойсей, розділитель води, тут же
– Гавриїл, служитель чуда. Тоді глибину пройшов, не змочивши ніг, Ізраїль, нині
ж Христа зродила безсіменно Діва. Море по проходженні Ізраїля зосталось
непрохідне, Непорочная по народженні Еммануїла зосталась нетлінна. Сущий і
Передсущий, явився Ти як Чоловік – Боже, помилуй нас.
На стиховні стихири октоїха, глас 5: Тебе, Спаса Христа,* що
воплотився й від небес не відлучився,* голосами пісень величаємо;* адже хрест і
смерть прийняв єси за рід наш,* як чоловіколюбний Господь;* повергнувши адові
брами, на третій день воскрес єси,* спасаючи душі наші.
Із проколених Твоїх ребер, Життєдавче,* Ти пролив усім
струмені відпущення,* життя і спасіння;* плоттю ж Ти смерть прийняв,* безсмертя
нам даруючи;* а вселившися в гріб, нас визволив,* воскресивши нас у славі з
Собою, як Бог.* Через те взиваємо:* «Чоловіколюбче Господи,* слава Тобі!»
Дивоглядне Твоє розп’яття* і до Аду зішестя, Чоловіколюбче:*
бо роззброївши його* і прадавніх в’язнів воскресивши з Собою* зі славою як
Бог,* Ти, отворивши рай, знову прийняти його їх удостоїв.* Тим-то і нам, що
славимо Твоє тридневне востання,* даруй очищення гріхів,* раю жителями стати
удостоюючи,* як єдиний Благоутробний.
Ти, Чоловіколюбче,* що задля нас плоттю страсть прийняв* і
на третій день із мертвих воскрес,* плотські наші страсті зціли* і воскреси з
прогрішень лютих,* і спаси нас.
Слава, преподобної, глас 2-й: Душевні спокуси і тілесні
пристрасті* мечем стриманости посікла єси,* гріхи помислу пустельницьким
подвигом заглушила,* і потоками сліз твоїх всю пустиню напоїла єси,* і
виростила нам плоди покаяння.* Тому й пам'ять твою, преподобна, святкуємо.
І нині, богородичний: О чудо нове, вище за всі чудеса давні!* Хто ж бо знав Матір,
що без мужа породила* і на руках носила Владику всіх?* З волі Божої походить
Народжене.* Його ж, Пречистая, що на Своїх руках носила* і до Нього
Матірню сміливість маєш,* безперестанно моли за тих, що почитають Тебе,*
помилувати і спасти душі наші.
Тропар воскресний, глас 5: Собезначальне Слово Отцю і
Духові,* від Діви роджене на спасення наше,* оспіваймо, вірні, і поклонімся,*
бо благоволив плоттю зійти на хрест* і смерть перетерпіти і воскресити умерлих*
славним воскресенням своїм.
Слава, тропар преподобній, глас 8: В тобі, мати, дбайливо
зберігся образ,* бо, прийнявши хрест, ти пішла слідом за Христом* і ділом
навчала ти погорджувати тілом, бо воно проминає,* а дбати про душу – єство безсмертне.*
Тим-то з ангелами разом радується,* преподобна Маріє, дух твій.
І нині, богородичний: Ти, що ради нас родився від Діви* і
розп’яття перетерпів, Благий,* подолав смертю смерть і воскресіння явив як
Бог.* Не покинь нас, створених рукою Твоєю,* вияви Твоє чоловіколюбство,
Милостивий,* вислухай Богородицю, Матір Твою, що молиться за нас,* і спаси,
Спасе наш, безнадійних людей.
Немає коментарів:
Дописати коментар