СВЯТО ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО І ЖИВОТВОРЯЩОГО ХРЕСТА ГНІХ НА УТРЕНІ

СВЯТО ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО І ЖИВОТВОРЯЩОГО ХРЕСТА ГНІХ

НА УТРЕНІ

Після Бог Господь: тропар празника (г. 1): Спаси, Господи, людей твоїх* і благослови спадкоємство твоє!* Дай перемогу благовірному народові над супротивниками* і хрестом твоїм охорони люд твій.

Сідальні

1 (г. 6): Як тільки застромлено дерево хреста твого, Христе,* підвалини смерти захиталися, Господи.* Бо ад, жадібно проглинувши тебе, відпустив з тремтінням.* Явив ти нам спасіння твоє, Святий,* тому прославляємо тебе:* Сину Божий, помилуй нас! (Слава і нині: той же).

2 (г. 6): Нині сповнилось пророче слово:* Ось бо поклоняємось на місці,* де стояли твої ноги, Господи;* скуштувавши з дерева спасіння, єдиний Чоловіколюбче,* прийняли ми молитвами Богородиці* звільнення від гріховних пристрастей. (Слава і нині: той же).

Після Полієлею співаємо Величання:

Величаємо тебе, Життєдавче Христе,* і почитаємо Хрест твій святий,* ним бо ти визволив нас від ворожої неволі.

Стих: Поклонімся на тому місці, де стояли його ноги.

Стих: Дав єси спадкоємство тим, що бояться тебе, Господи.

Стих: Яви нам світло лиця твого, Господи.

Стих: Бог же цар наш предвічний, вчинив спасіння посеред землі.

Стих: Побачили всі кінці землі спасіння Бога нашого.

Стих: Прославляйте Господа, нашого Бога, і поклоняйтеся підніжжю ніг його, бо святе воно.

Слава і нині:

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.).

Сідальний (г. 8, подібний: Зрозумівши): Колись у раю дерево відкрило наглу наготу* і за спожиття овочу принесло злощасну смерть.* А хресне дерево життя, застромлене в землю,* принесло людям одіння, і світ наповнився всією радістю.* Дивлячись, вірні, на його воздвиження, співаймо разом Богові:* Сповнився слави дім твій.

---

Степенна пісня: Антифон 4-й

Від юности моєї вельми воюють зі мною пристрасті,* але ти сам, Спасе мій, захорони мене і спаси.

Ненависники Сіону, ви будете засоромлені Господом,* бо як трава від вогню всохнете.

Слава і нині: Кожна душа живиться Святим Духом і чистотою пишається,* і таїнственно просвітлюється єдністю Святої Тройці.

Прокімен: Псалом 97 (г. 4)

Побачили всі кінці землі * спасіння Бога нашого.

Стих: Заспівайте Господеві нову пісню, бо Господь учинив чудеса.

Євангеліє від Івана (зач. 42; гл.12, 28-36)

Сказав Господь: Отче, прослав ім'я своє! Ізлинув голос із неба: − І прославив, і знову прославлю! Народ, що стояв там і чув це, говорив: − То був грім. Інші ж казали: − Ангел промовив до нього! Ісус у відповідь сказав: − Не ради мене ізлинув той голос, але ради вас. Тепер цьому світові суд; тепер буде вигнаний геть князь цього світу. І я, коли буду піднесений з землі, притягну всіх до себе. Це він казав, щоб зазначити, якою смертю мав умерти. Народ озвався до нього: − Ми чули в законі, що Христос перебуватиме повіки. Як, отже, ти кажеш, що Син Чоловічий має бути піднесений? Хто він – той Син Чоловічий? Ісус відповів їм: − Ще трохи часу світло з вами. Ходіть, поки світло у вас, щоб не обгорнула вас темрява. Хто ходить у темряві, не знає, куди йде. Поки маєте світло, віруйте у світло, щоб стати синами світла.

Воскресіння Христове...

Після 50-го псалма − Слава; І нині; та стих, як у неділю, тоді оця стихира:

(г. 6): Хресте Христовий, надіє християн,* керманичу заблуканих, пристане в бурі,* підпоро вселенної, лікарю недужих,* воскресіння померлих, − помилуй нас!

Канон (г. 8)

Ірмос 1: Хрест накресливши,* Мойсей просто жезлом море пересік для пішоходця Ізраїля,* а впоперек ударивши, знову його з'єднав* і фараона з колісницями потопив, знаменувавши непереможну зброю.* Тим-то величаймо Христа, Бога нашого,* бо він прославився.

Приспів: Слава, Господи, хресту Твойому чесному...

Образ пречесних страждань собою самим Мойсей з давніх-давен провістив, коли стояв серед священиків, бо, назнаменавши хреста руками простертими, він перемогу мав і владу гнобителя Амалика знищив. Тим Христу, Богові нашому, співаймо, Він-бо дивно прославився.

Поклав Мойсей на стовпі ліки на спасіння від отруйного й смертельного жаління і до дерева, що було образом хреста, змія прив'язав, що на землі плазував, посоромивши його підступ лукавий. Тим співаймо Богові нашому, Він-бо прославився.

Ірмос 3: Жезл Аронів, як образ тайни, являється,* бо, розквітнувши, він провістив священика;* у неплідній же раніше церкві нині розцвіло дерево хреста* – на її славу й утвердження.

Усічений з краю камінь, що виточив воду непокірливим і нечулим серцями людям, був образом тайни призваної Богом Церкви, що в ній хрест є сила й твердиня.

З ребра пречистого, пройнятого списом у Розп'ятого за нас на хресті, вода з кров'ю пролилася, відновляючи заповіт і обмиваючи гріхи, тим-то хрест є слава, і сила, і твердиня вірних.

Ірмос 4: Почув я, Господи, про тайну твого піклування,* зрозумів я діла твої* і прославив твоє Божество.

Гірку воду колись Мойсей у пустині деревом змінив на погожу, провіщаючи зміну язичників хрестом до життя небесного.

Дивно відзначився на небі хрест за царя Костянтина і сяяв ніби промінням сонця, і небеса сповіщали про славу Бога нашого.

Ірмос 5: О, триблаженне дерево, на якім був розп'ятий Христос, Цар і Господь,* і подоланий той, що деревом спокусив;* через тебе він піймався,* як розп'ятий був у тілі Бог,* що подав спокій душам нашим.

Тобою, завжди хвальне дерево, на якому розп'явся Христос, посоромлений був караючий меч, що рай охороняв; а страшний херувим відступив перед розп'ятим на тобі Христом, що подає мир душам нашим.

Підземні сили ворожі страшаться хреста над землею, де сили небесні й роди земні поклоняються Христу, що подає спокій душам нашим.

Як зоря духовна, явився хрест божественний потьмареним язичникам, що блукали в омані, і, осяявши їх світом, приєднав до Христа, розп'ятого на ньому, що подає спокій душам нашим.

Ірмос 6: Йона в утробі водяного звіра, хрестовидно руки розпростерши,* явно провістив страждання Христові;* вийшовши звідти на третій день,* він показав образ дивного воскресіння розп'ятого Христа Бога,* що воскресінням своїм світ просвітив.

Старістю згорблений і недугою обтяжений, випрямився Яків, коли навхрест руки перекладав, являючи силу живоносного хреста, бо розп'ятий на ньому Бог старість закону, тінню покритого, відновив і душогубну недугу омани прогнав.

Поклавши навхрест руки на голови онуків, божественний Ізраїль показав, що найдавніша слава належить підзаконним людям. І коли завважили йому помилку, він не змінив живоносного образа, бо стануть вище люди Христові, Божі,— казав він,— новоутверджені й хрестом спасенні.

Ірмос 7: Безумне повеління безбожного гнобителя,* люта погроза й богопротивне блюзнірство похитнуло людей;* а трьох юнаків ні лютість жорстока,* ані палючий вогонь не застрашив,* − і вони, серед полум'я, Духом росоносним обвіяні, співали:* Преславний отців і наш Боже, благословенний ти!

Покуштувавши плоду з дерева, перший чоловік тлінним став, бо, через засудження на безславну страту життя, передав роду всьому ніби якусь гнійну на тілі рану, але ми, земнородні, придбавши визволення через дерево хреста, взиваємо: «Преславний отців і наш Боже, благословенний Ти».

Непослух зламав повеління Боже, і дерево людям смерть принесло, бо невчасно спожито було плоду його; тим, під охороною раю заборонено було доступ до дерева життя, що розбійнику рай відкрило, коли він виголосив: «Преславний отців і наш Боже, благословенний Ти».

Ірмос 8: Благословляйте, юнаки,* числом рівні Святій Тройці, Сотворителя, Бога Отця,* оспівуйте Слово, що зійшло й вогонь на росу змінило,* і прославляйте всесвятого Духа, що всім життя подає повіки.

Співайте, сили небесні, коли воздвигається дерево, окроплене кров'ю втіленого Слова Божого; святкуючи визволення земних, люди, поклоніться Христовому хресту, що подав світові спасіння навіки.

Земнородні слуги благодати, побожно прославте хрест, на якому був розп'ятий Христос-Бог, і спис, що Слово Боже пройняв. Нехай усі народи бачать спасіння Боже, прославляючи Його повіки.

Пісня 9: Нема Величає душа моя Господа..., але зараз після виголошення Богородицю і Матір... хор співає ірмос із заспівом:

Заспів: Величай, душе моя, пресвятий хрест Господній.

Ірмос: Таїнственний ти, Богородице, рай*, що незбагненно зростила нам Христа.* Він бо на землі посадив нам хресне живоносне дерево.* Тим-то нині, як підносимо і поклоняємось йому,* тебе, Богородице, величаємо.

Стих: Слава, Господи, святому хресту твоєму і розп'яттю.

Нехай радіють усі дерева дібровні,* бо їхню природу освятив той,* хто їх спочатку насадив* − Христос, що розп'явся на дереві.* Тому нині, підносячи його,* кланяємось йому і тебе величаємо.

Стих: Слава, Господи, святому хресту твоєму і розп'яттю.

Над головою всіх вірних святою відзнакою з'явився хрест святий,* перед яким зникають знамена злобних грішників.* Тим-то нині, підносячи його,* кланяємось йому і тебе величаємо.

Слава і нині: Ти, Господи,* не зносячи смертоносної гіркости, що від дерева,* зовсім її знищив хрестом.* Тому засолодив ти колись деревом гіркі води Мери,* проображуючи діяння хреста,* що його всі небесні сили звеличують.

Заспів: Величай, душе моя, воздвиження животворного Хреста Господнього!

Катавасія – Ірмос (г. 8): Плід з дерева приніс людям смерть,* і нині хрестом вона знищена;* бо вселюдське прокляття праматері стало розв'язане плодом чистої Богоматері,* яку всі небесні хори величають.

Світильний: Хрест − охорона всієї вселенної,* хрест − окраса Церкви,* хрест – володарів сила,* хрест − вірних опора,* хрест – ангелів слава і демонів поразка.

Стихири на псалмі похвальнім

(г. 8, самоподібний): О, преславне чудо!* Як життєдайний сад,* хрест пресвятий* являється нині піднесений на висоту.* Славословлять його всі кінці землі,* і страхаються демонські полки.* О, який дар дано землянам!* Ним, Христе, спаси душі наші,* як єдиний Добросердий.

О, преславне чудо!* Немов гроно, сповнене життям,* бачимо, як нині понад землею підноситься хрест* і несе на собі Всевишнього.* Він привів усіх нас до Бога* і знищив остаточно смерть.* О, дерево пречесне!* Через тебе, прославляючи Христа,* дістали ми в раї овоч безсмертя.

О, преславне чудо!* Ширина і довжина хреста* дорівнює небові,* бо він божественною ласкою освячує вселенну.* Ним поганство перемагається* і ним справедливість утверджується.* О, божественна драбино,* якою висходимо на небо,* звеличуючи в піснях Христа Господа.

Слава і нині (г. 6): Сьогодні виноситься хрест Господній, а вірні з любов'ю його зустрічають* і приймають оздоровлення тіла й душі та всякої недуги.* Цілуймо його з радістю й острахом:* з острахом задля гріха, як недостоині;* з радістю ж заради спасіння,* яке світові подає розп'ятий на ньому Христос Бог,* що має велику милість.

Винесення Чесного Хреста

На початку славослов'я, священик, убраний в усі ризи, переносить святу євангелію з тетраподу на престол. Потім він, а не диякон, кадить престол і святий хрест, бере його в руки, опирає до голови й обходить навколо престолу: попереду нього йде диякон (з кадилом) і свіченосці.

Прийшовши перед святі двері, священик чекає на кінець співу Святий Боже... Тоді диякон, а якщо його нема, то священик, виголошує: Премудрість, прості!

Хор співає тропар (г. 1): Спаси, Господи, людей твоїх* і благослови спадкоємство твоє!* Дай перемогу благовірному народові над супротивниками* і хрестом твоїм охорони люд твій.

Під час тропаря священик кладе святий хрест на тетрапод і обкаджує його з чотирьох боків. Згодом бере його з тетраподу обіруч, прикладає до голови, стає з дияконом лицем до престолу і диякон співає єктенію:

Помилуй нас, Боже, з великої милости твоєї, молимось тобі, вислухай і помилуй.

Хор співає 24 рази Господи, помилуй. В тому часі священик схиляється помалу з хрестом якнайнижче, а хор відповідно до того, як священик схиляється і підноситься, співаючи, притишує або підносить голос, а наостанок співає три рази Господи, помилуй. Священик, випрямившись, благословить св. хрестом, стає з дияконом по правім боці тетрапода, і диякон співає:

Ще молимось за святішого вселенського Архиєрбя нашого (ім'я), Папу Римського, щоб Господь Бог наш йому особливо допомагав і пособляв у всім, − промовмо всі.

Хор знову співає 24 рази Господи, помилуй і все відбувається, як попередньо. Потім священик з дияконом іде за тетрапод, а диякон виголошує:

Ще молимось за блаженнішого верховного Архиепископа нашого Кир (ім'я), і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім'я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім'я) і за всечесніших отців наших Протоархимандрита (ім'я), Архимандрита (ім'я) Протоігумена (ім'я), Ігумена (ім'я), і за всю во Христі братію нашу, за здоров'я і спасіння їх – промовмо всі. І відбувається спів і воздвиження, як за першим разом. Тоді священик іде з дияконом на лівий бік тетраподу і диякон виголошує:

Ще молимось за всяку душу християнську, скорбну й утиснену, за здоров'я, спасіння і відпущення гріхів − промовмо всі. І відбувається спів і воздвиження, як за першим разом. Потім хор співає кондак празника (г. 4): Зійшовши добровільно на хрест,* оновленому людові твоєму, Христе Боже,* що носить твоє ім'я,* даруй твої щедроти;* звесели силою твоєю і дай перемогу* над супротивниками твоєму народові,* щоб його допоміжною зброєю став твій мир, непоборна перемога. Наприкінці священик кладе св. хрест на тетрапод. Тоді співається тричі: Хресту твоєму поклоняємось, Владико, і святеє воскресіння твоє славим − з доземним поклоном. Після цього всі цілують святий хрест, а хор у тому часі співає стихири:

(г. 2): Прийдіть, вірні, поклонімся життєдайному дереву!* На ньому бо Христос, Цар слави, простерши добровільно руки,* підніс до первісного блаженства тих,* кого раніш ворог спокусив сласністю* та віддалив від Бога.* Прийдіть, вірні, поклонімось дереву,* яким ми вдостоїлись стерти голови невидимих ворогів!* Прийдіть усі покоління народів* і пошануймо піснями хрест Господній:* Радуйся, Хресте, впалого Адама досконале визволення!* Тобою вірні народи хваляться,* бо твоєю силою відважно перемагають безбожних людей!* Тебе нині ми, християни, з побожністю цілуємо* і на тобі прославляємо розп'ятого Бога, промовляючи:* Господи, на ньому ти розп'явся,* тож помилуй нас, як добрий і чоловіколюбець!

Далі єктенія:

Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.

Хор: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Хор: Господи, помилуй.

Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Хор: Подай, Господи (за кожним разом).

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Прощення і відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.

Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.

Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом'янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Хор: Тобі, Господи.

Священик: Бо ти Бог милости, ласк і чоловіколюбности, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор: Амінь.

Священик: Мир всім.

Хор: І духові твоєму.

Диякон: Голови ваші перед Господом схиліть.

Хор: Тобі, Господи.

Священик читає: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як добрий і чоловіколюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої:

Виголошення: Бо до тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор: Амінь.

і великий відпуст.