Собор Архистратига
Гавриїла
На «Господи, воззвах», стихири празника, глас 4:
Шо́стого
місяця по́сланий був Арха́нгел до Діви Чи́стої* і «Ра́дуйся!» їй промо́вивши,*
благовісти́в, що з Не́ї ви́йде Відкупи́тель.* Тим-то Вона́, з вірою прийня́вши
привіта́ння,* зача́ла Тебе́, Предвічного Бо́га,* що несказа́нно благоволи́в
вочоловічитися* для спасіння душ на́ших.
Мо́ву, яко́ї
не відала,* почу́ла Богоро́диця:* адже́ Арха́нгел промовля́в до Не́ї слова́
благовіщення.* Тим-то Вона́, з вірою прийня́вши привіта́ння,* зача́ла Тебе́,
Предвічного Бо́га,* Че́рез те і ми, радіючи, кли́чемо до Те́бе:* «Бо́же, що
безперемінно з Не́ї воплоти́вся,* мир світові дару́й* і ду́шам на́шим вели́ку
ми́лість!»
Ось, покли́кання
ни́ні яви́лося нам:* по́над ро́зум Бог із людьми́ з’є́днується,* го́лосом Арха́нгела
ома́на відганя́ється,* бо Діва прийма́є ра́дість;* земне́ ста́ло не́бом,* світ
звільни́вся від дре́внього прокля́ття.* Неха́й радіє творіння і на всі голоси́
неха́й співа́є:* «Тво́рче і Відкупи́телю наш,* Го́споди, сла́ва Тобі!»





