УТРЕНЯ - ГЛАС8

Глас 8

Воскресний сідальний: Воскрес Ти із мертвих, Життя всіх,* і ангел світлий оповіщав жонам:* «Покиньте плакати, благовістіть Апостолам,* співаючи проголошуйте, що воскрес Христос Господь,* Який, як Бог, зволив спасти рід людський».

Стих: Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука Твоя, не забудь убогих Твоїх до кінця.

З гробу воістину воскресши,* велів Ти жонам побожним оповістити про воскресіння Апостолам, як написано.* Петро поспішився до гробу і, світло в гробі бачивши, здивувався;* по тому побачив покривала, що в ньому без Божественного тіла лежали,* і, увірувавши, викликнув:* «Слава Тобі, Христе Боже, бо спасаєш усіх, Спасе наш;* Ти бо єси Отця сяєво».

Слава, і нині: Прославмо Небесні Двері й Ковчег,* Гору Всесвятую, Ясну Хмару,* Ліствицю Небесну, Рай Словесний,* визволення Євине, усієї вселеної Скарб Великий,* через Неї бо сталося спасіння світу і відпущення гріхів стародавніх.* Тому взиваємо до неї:* «Молися Синові Твоєму й Богові,* щоб дарував Він відпущення гріхів тим,* хто побожно поклоняється всесвятим родинам Твоїм».

Інший сідальний: Люди запечатали гріб Твій, Спасе;* ангел одвалив камінь від дверей його.* Жони побачили Тебе воскреслого із мертвих* і самі благовістили ученикам Твоїм у Сіоні,* що Ти, Життя всіх, воскрес,* і кайдани смерти розірвано.* Господи, слава Тобі.

Стих: Буду славити Тебе, Господи, всім серцем моїм, розповідатиму про всі чудеса Твої.

Жони, що похоронне миро принесли,* почули з гробу голос ангела:* «Покиньте плакати, замість смутку радість несіть,* проголошуйте, співаючи, що воскрес Христос Господь.* Він, яко Бог, зволив рід людський спасти».

Слава, і нині: Тобою, Благодатная, радується всяке творіння* — Ангельський Собор і чоловічеський рід.* Освячений Храме і Раю Словесний, дівства Похвало.* Від Тебе Бог тіло прийняв і дитям став — Передвічний Бог наш.* Лоно бо Твоє престолом вчинив* і утробу Твою ширшую небес содіяв.* Тобою, Благодатная, радується всяке творіння. Слава Тобі.

Іпакой: Мироносиці, до гробу життя Подавця приступивши,* шукали безсмертного Владику між мертвими;* і, вість радісну від ангела одержавши,* сповістили Апостолів, що воскрес Господь,* подаючи світові велику милість.

Прокімен: Царюватиме Господь повік;* Бог твій, Сіоне, з роду в рід.

Стих: Хвали, душе моя, Господа. Буду хвалити Господа поки життя мого.

Канон воскресний

Пісня 1. Ірмос: Фараона, що гнав колісницею,* чудотворний жезл Мойсеїв колись потопив,* навхрест ударивши й розділивши море,* а врятував Ізраїля втікача, пішоходця, що співав пісню Богові.

Приспів: Слава, Господи, Святому Воскресінню Твоєму.

Як не дивуватися нам Всемогутньому Божеству Христовому, Яке через страждання всім вірним безстрастя й нетління розливає, із ребра ж святого джерело безсмертя, і з гробу—життя вічне виточує?

Який красний ангел нині жонам з’явився! І осяйні знаки природної невещественної чистоти носячи, а виглядом світло воскресіння являючи, він взиває: «Воскрес Господь».

Богородичний: Преславне провіщено в родах родів про Тебе, Богородице Діво, що в утробі Бога Слово вмістила і чистою зосталася. Тому всі ми Тебе, як нашу перед Богом оборону, шануємо.

Пісня 3. Ірмос: Небеса на початку премудро утвердив Ти, Христе,* і землю на водах поставив,* утверди мене на камені заповідей Твоїх,* нема бо святого, крім Тебе, Єдиний Чоловіколюбче.

Адама за спожиття плоду засудженого, оправдав Ти, Христе, від гріха спасенними стражданнями тіла Твого, бо Сам Ти, Безгрішний, іспитові смерти не підлягав.

Бог мій Ісус світлом воскресіння осяяв сущих у темряві і тіні смертній і, Своїм Божеством зв’язавши сильного, здобув споруду його.

Богородичний: Ти, Богородице, вищою за Херувимів і Серафимів стала, Ти бо, Пречиста, одна в Твою утробу невмістимого Бога прийняла єси; тому ми всі, вірні, в піснях Тебе завжди ублажаємо.

Пісня 4. Ірмос: Ти моя кріпость, Господи, Ти моя й сила,* Ти мій Бог, Ти радість моя,* Ти, що не покинув лона Отця* і зглянувся на убогість нашу;* тому з пророком Авакумом до Тебе взиваю:* «Слава силі Твоїй, Чоловіколюбче».

Ти, Милосердний Спасе, мене, ворога, надто возлюбив; Ти з пониженням дивним на землю зійшов, від крайньої нечестивости моєї не відвернувшись; і, зоставшись на висоті невимовної слави Твоєї, Ти мене, колись зневаженого, прославив.

Владико, хто не дивується нині, бачачи, що страждання смерть нищить, хрест тління виганяє і смерть багатство аду пустошить? Це предивне діло Божественної могутности Тебе розп’ятого, Чоловіколюбче.

Богородичний: Ти, Неневістна, похвала вірних, Ти християн заступниця й пристановище, стіна й захист; Ти бо, Всенепорочна, молитви возносиш до Сина Твого й спасаєш від недолі тих, що з вірою й Любов’ю Тебе визнають за Чисту Богородицю.

Пісня 5. Ірмос: Нащо відкинув Ти мене від лиця Твого, Світло незаходиме,* і темрява ворожа покрила мене нещасного;* але наверни мене* і до світла заповідей Твоїх путі мої направ, молюся.

Перед стражданням Своїм зневажений, Ти, Спасе, одягнути Себе в багряницю допустив, соромну наготу первоствореного покриваючи, і нагий Ти, Христе, був до хреста прибитий, з Адама одежу смерти скидаючи.

Ти, Христе, воскресши із пилу смертного, моє впале єство відбудував і нетлінним його вчинив, явивши знов як образ царський, що світлом нетління сяє.

Богородичний: Матерню сміливість до Сина Твого маючи, Ти, Пречиста, не занедбай, як рідна, про нас піклування, благаємо, ми бо, християни, Одну Тебе ласкавою Заступницею перед Владикою маємо.

Пісня 6. Ірмос: Очисти мене, Спасе, великі бо беззаконня мої,* і з глибини недолі виведи, молюся,* до Тебе бо взивав я, і вислухай мене,* Боже спасіння мого.

Деревом послугуючись, причинник зла вельми зруйнував мене; але Ти, Христе, Сам на хрест вознесений, ще більш зруйнував, посоромивши його, а впалу людину воскресивши.

Ти, Христе, змилосердився над Сіоном, із гробу, воскреснувши, і, яко Милосердний, кров’ю Твоєю Божественною замість старого новий Сіон утворив, і нині царствуєш у ньому повік.

Богородичний: О, коли б визволитися нам від гріхів лютих Твоїми молитвами, Богородителько Чиста, і досягти Божественного сяйва Сина Божого, що несказанно від Тебе, Пречиста, тіло прийняв.

Пісня 7. Ірмос: Божого зшестя колись у Вавилоні вогонь посоромився;* тому отроки в печі, наче у квітнику,* веселими стопами походжали та співали:* «Благословен єси, Боже отців наших».

Славне пониження, Божественне багатство убозтва Твого, Христе, дивує ангелів, що дивляться на Тебе, пригвождженого задля спасіння тих, що з вірою взивають: «Благословен єси, Боже отців наших».

Підчас Твого Божественного зшестя світла сповнився ад, і темрява, що раніш навкруги була, розвіялася; тому в’язні, що од віку були, воскресли, взиваючи: «Благословен єси, Боже отців наших».

Троїчний: Православно богословствуючи, Тебе Господом усього і Отцем одного Єдинородного Сина проповідуємо, визнаючи й одного Правого, Рівноприродного і рівнобічного Духа, що від Тебе походить.

Пісня 8. Ірмос: Семикратно піч халдейський мучитель для побожних у люті розпалив;* але побачивши їх силою вищою визволених* Творцеві й Визволителеві співав:* «Отроки, благословіте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки».

Пребожественна сила Божества Ісусового в ділі нашого спасіння боголіпно засяяла, тілом бо смерти хресної за всіх зазнавши, Він силу аду знищив. Його безперестанно, отроки, благословіть, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

Розп’ятий воскрес, гордий впав, впалий і розбитий оновився; тління вигнане, і розцвіло нетління: бо життя поглинуло смерть. Отроки, благословіть, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

Троїчний: Трисвітле Божество, що сяє світлом єдиним від одного в трьох Особах єства, — Безначального Родителя і Рівноприродного Слова Отця і співпануючого Одноістотного Духа, отроки, благословіть, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

Потім співають пісню Богородиці.

Пісня 9. Ірмос: Вжахнулося небо, і кінці землі здивувалися* з того, що Бог з’явився людям тілесно,* і утроба Твоя за небеса просторіша стала;* тому, Богородице, чиноначалія ангельські й людські Тебе величають.

Ти, Слово Боже, з природи Божественної і безначальної простим бувши, через прийняття тіла складним стало, його поруч у Собі Самому поставивши, і, як людина, постраждавши, Ти, як Бог, вільний був від страждання. Тому Тебе в двох істотах нероздільно і незлито величаємо.

До рабів зійшовши, з природи людиною бувши, Ти, Всевишній, Отця Свого з істоти Божественної Богом називав; воскресши з гробу, Ти дав земнородним Отця по благодаті, Який з природи є Бог і Владика; із Ним Тебе ми всі величаємо.

Богородичний: Ти, Діво, Матір’ю Бога явилася, породивши тілом надприродно Милосердне Слово, що Його Отець із серця Свого передвічно провістив, як Милосердний, Яке нині ми за вище над тіла визнаємо, хоч Воно в тіло зодягнулося.

Потім «Свят Господь Бог наш»

Стихири хвалитні

Стих: Учинити над ними суд написаний.* Слава ця буде всім преподобним Його.

Господи, хоч і перед судом Ти стояв, коли Пілат судив Тебе,* але не покинув престолу, сидячи вкупі з Отцем;* і воскреснувши з мертвих,* Ти визволив світ із недолі ворожої,* як Милосердний і Чоловіколюбець,

Стих: Хваліте Бога у святинях Його,* хваліте Його у твердині сили Його.

Господи, Ти дав нам хрест Твій, як зброю проти диявола,* боїться бо він і тремтить,* неспроможний дивитись на силу його,* тому що він підіймає мертвих і знищив смерть.* Тому поклоняємось погребенню Твоєму й воскресінню.

Стих: Хваліте Його за сили Його,* хваліте Його в Його величі безмежній.

Господи, хоч і як мертвого поклали Тебе до гробу,* але як царя, що спить, воїни Тебе стерегли,* і як скарбницю життя печаттю запечатали,* але Ти воскрес* і подав нетління душам нашим.

Стих: Хваліте Його голосом трубним,* хваліте Його в псалтирі і гуслях.

Ангел Твій, Господи, що проповідав воскресіння,* варту настрашив, а жонам провістив, мовлячи:* «Пощо шукаєте живого між мертвими?* Він, як Бог, воскрес і світові життя дарував»

Стих: Хваліте Його тимпаном і хором,* хваліте Його на струнах і сопілці.

Ти, Христе Боже, вільний від страждань по Божеству,* перетерпів страждання хресні,* прийняв погребення триденне,* щоб визволити нас од неволі ворожої,* і, безсмертними, вчинивши,* оживити нас воскресінням Твоїм, Чоловіколюбче.

Стих: Хваліте Його на кимвалах дзвінких,* хваліте Його на кимвалах гучних. Всяке дихання нехай хвалить Господа.

Поклоняюся і прославляю, і оспівую Твоє, Христе,* з гробу воскресіння,* що ним визволив Ти нас од незламних кайданів аду* і, яко Бог,* дарував світові життя вічне й велику милість.

Слава: Коли Ти, Господи, прийшов до брами адової і сокрушив її,* він полонений так взивав:* «Хто Цей, що на ув’язнення в глибині землі не осуджується,* але, наче шатро, в’язницю смерти знищив?* я прийняв його, як смертного, а як Бога боюся».* Всемогутній Спасе, помилуй нас.

І нині, Преблагословенна Ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад.* Покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть і ми ожили,* тому співаючи кличемо:* «Благословенний Христос Бог наш, що на це зволив, слава Тобі!»