Час Третій

ЧАС ТРЕТІЙ

Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь. І початок звичайний:

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі. Царю Небесний: Трисвяте: Пресвятая Тройце: Отче наш: Ієрей: Бо Твоє єсть Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь. Господи, помилуй (12). Слава, і нині:

Прийдіте, поклонімся Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся Христові, Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.

Час Перший

ЧАС ПЕРШИЙ

Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь. І початок звичайний:

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі. Царю Небесний: Трисвяте: Пресвятая Тройце: Отче наш: Ієрей: Бо Твоє єсть Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь. Господи, помилуй (12). Слава, і нині:

Прийдіте, поклонімся Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся Христові, Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.

Історичний календар на Лютий

ЛЮТИЙ

17 лютого 1892 в селі Заздрість, Теребовельського повіту в багатодітній родині народився Патріарх Йосиф Сліпий (у світі Йосиф Коберницький-Дичковський) .

Після повернення з ув’язнення в Росії митрополит Андрей 30 вересня 1917 в Унівській лаврі висвячує Йосифа Сліпого на священика. У 1918 в Інсбруці він захищає докторську працю.

Історичний календар на Січень

СІЧЕНЬ

1 січня 1909 у Старому Угринові – народився Степан  Бандера – ідеолог українського націоналістичного руху ХХ століття, голова Проводу ОУН, Герой України.

Батько, Андрій Бандера, греко-католицький священик, був у той час парохом в Угринові Старому. Походив із Стрия. Мати, Мирослава Бандера   походила зі старої священицької родини (була донькою греко-католицького священика з Угринова Старого).

НЕДІЛЯ ПРО БЛУДНОГО СИНА

 

НЕДІЛЯ ПРО БЛУДНОГО СИНА

НА УТРЕНІ

Сідальний тріоді, глас 1-й: Батьківські обійми поспіши розкрити для мене:* прожив я блудно життя своє,* нині надіюсь на невичерпне багатство щедрот Твоїх, Спасе,* злиденного мого серця не відкинь.* До Тебе, Господи, в скорботі кличу,* згрішив я, Отче, проти неба* і перед Тобою.

Слава, і нині, Богородичний: Неневісна, Чистая Богородице Діво,* Єдина Заступнице і По­крово вірних,* від біди, скорбот і лютих напастей визволи всіх,* що на Тебе, Отроковице, надію мають,* і душі наші спаси* Божест­венними молитвами Твоїми.

По Полієлею «На ріках вавилонських».

КАНОН, глас 2-й.

ПІСНЯ 1. Ірмос: Мойсеєву пісню сприйнявши,* заспівай, душе:* Поміч­ник і Покровитель став мені на спасіння.* Він Бог мій, і прославлю Його.

Приспів: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.

Ісусе Боже, прийми нині і мене, що каюся, як блудного сина, що все життя в лінощах прожив і Тебе прогнівив.

Марно розтратив я божественне багатство, яке Ти раніше був дав мені, віддалився від Тебе і блудно жив. Милосердний Отче, прийми ж і мене, що вертаюсь до Тебе.

Слава: Отцівські обійми нині розпростерши, прийми, Всещедрий Господи, і мене, як блудного, щоб я, дякуючи, прославляв Тебе.

І нині: Виявивши, на мені, Боже, всю благостиню, зневаж, як Благодійник, безліч гріхів моїх за Божественні молитви Твоєї Матері.

НЕДІЛЯ ПРО МИТАРЯ І ФАРИСЕЯ

НЕДІЛЯ ПРО МИТАРЯ І ФАРИСЕЯ

НА УТРЕНІ

Сідальний чергового гласу.

Сідальний тріоді, глас 4-й: Смирення піднесло одержимого гріхами митаря,* що, застог­навши, благав Творця про очищення,* а самохвальство відкинуло від правди окаянного фарисея говорливого.* Тому, наслідуймо чес­ноти,* від зла відступаючи.

Слава: Смиренність колись піднесла митаря,* що з плачем взивав: «очисти», — і оправдався.* Тому, наслідуймо всі, що в гли­бину зла упали,* кликнім до Спаса із глибин серця:* «згрішили — очисти, Єдиний Чоловіколюбче».

І нині: Скоро прийми моління наші, Владичице,* і принеси їх Синові і Богу, Госпоже Всенепорочная.* Від напастей звільни тих, що вдаються до Тебе,* зруйнуй підступи і знищ зухвальство тих,* що безбожно повстають на рабів Твоїх, Пречистая.

Неділя, 24 лютого 2013 року Божого
Читання Апостола – 2 Тимотея 3, 10-15	Читання Євангелія – Луки 18, 10-14
Неділя про митаря і фарисея    «Не молімось, як фарисей, браття, бо хто підносить себе, буде принижений. Тому смирім себе перед Богом і, постивши, з митарем кличмо. Боже, очисти нас грішних». (З Вечірні у Неділю митаря і фарисея)     «Відчини мені двері покаяння, Життєдавче, - молиться зранку дух мій у святім твоїм храмі, бо вся моя тілесна храмина осквернена; але ти, Щедрий, очисти мене своєю ласкавою милістю». (З утрені у неділю митаря і фарисея) Сьогодні на Божественній Літургії читається євангельська притча про митаря і фарисея, якою Церква нагадує вірним про смирення, як справжній початок і основу покаяння, і про гординю, як головне джерело гріхів. З цього дня до П’ятого Тижня Великого Посту включно на ранішньому воскресному богослужінні співаються стихири «Відчини мені двері покаяння, Життєдавче».
Святого священномученика Власія, єпископа Севастійського      Священномученик Власій жив у ІІІ столітті у місті Севастія, в Римській імперії. Власій з юності вирізнявся благочестивим життям, був лікарем і на прохання жителів був поставлений Севастійським єпископом. Під час гонінь християн імператором Діоклетіаном Власій потішав християн, відвідував мучеників у темницях. Гоніння, які продовжив імператор Лікіній, змусили Власія та інших християн міста ховатися у горах, де єпископ підтримував та утішав переслідуваних.                                    Переслідування продовжувались і одного разу місцевий правитель Агрікола наказав ловцям зібрати якомога більше диких тварин для знущання над християнами. Ловці помітили дивне скупчення різних тварин біля однієї з печер. Зайшовши в неї, вони побачили Власія, який молився. Тварини чекали, коли, як звичайно, святий вийде, щоб благословити їх. Святитель зціляв хворих тварин, покладаючи на них руки. Правитель наказав схопити та привести Власія до Севастії. По дорозі до Севастії Власій став творити різні чуда, призиваючи ім’я Христове – зціляв недужих, повертав вкрадене чи втрачене майно. У Севастії правитель Агрікола намагався змусити святителя відмовитися від християнської віри і поклонитися поганським богам. Але Власій залишався непохитним. Правитель жорстоко катував Власія. Бачачи його страждання, сім благочестивих жінок також засвідчили свою віру в Бога і безстрашно прийняли муки і смерть за Христову віру. Через деякий час правитель Севастії знову спробував прихилити святого до поганства, а коли Власій відмовився, то пригрозив кинути його у Севастійське озеро. Святий же відповів, що Христос врятує його і покаже свою силу. Перехрестивши воду, Власій зійшов на озеро і став ходити по воді. Сівши посередині озера, він запропонував слугам правителя, призвавши свої богів, зробити те ж саме. Язичники зійшли в озеро і зразу ж потонули. Коли святий зійшов на берег, правитель наказав відрубати йому голову мечем. За переданням тіло святого Власія поховала з великими почестями благочестива жінка на ім’я Елісса, на місці страти святого. Біля гробу святого відбувалися численні зцілення віруючих.