Історичний календар на Січень

СІЧЕНЬ

1 січня 1909 у Старому Угринові – народився Степан  Бандера – ідеолог українського націоналістичного руху ХХ століття, голова Проводу ОУН, Герой України.

Батько, Андрій Бандера, греко-католицький священик, був у той час парохом в Угринові Старому. Походив із Стрия. Мати, Мирослава Бандера   походила зі старої священицької родини (була донькою греко-католицького священика з Угринова Старого).

1 січня 1926 – народився Олексій Нирко – подвижник кобзарства Криму і Кубані, бандурист, історик кобзарства, голова Ялтинської “Просвіти”. Створив музей бандури в Ялті.   

5 січня 1880 народився Василь Верховинець (справжнє прізвище Костів) – український композитор, диригент і хореограф, перший теоретик українського народного танцю, співак,  і громадський діяч.  

Пережив Голодомор, під час якого померла його прабабуся  та прадід. Тоді ж був арештований його батько. До музики Олексія Нирка прилучив січовий стрілець Лука Карамельський. Закінчив Львівський культурно-освітній технікум. Навчався у Львівській державній консерваторії ім. М. Лисенка та закінчити не зміг, бо 1950 р. був засуджений до 10 років виправно-трудових робіт та 5 років заслання за антирадянську діяльність.  

2 січня 1892 народився український археолог Ярослав Пастернак.

Протягом 1928 -1939 рр. очолював музей НТШ.

Найважливіші розкопки провів на терені княжого Галича, де відкрив Успенський собор з саркофагом Ярослава Осмомисла. Був професором греко-католицької Богословської Академії у Львові, професором і завідувачем кафедри археології Львівського університету.

3 січня 1871 народився Агатангел Кримський – український історик, сходознавець, славіст, письменник і перекладач, один з організаторів Академії Наук України. Походив з татарського роду. 

Всього він знав шістдесят мов. Не маючи й краплини української крові, присвятив своє життя українській науці та культурі.

Був секретарем заснованої гетьманом Павлом Скоропадським Української Академії наук. Кримський був творцем українського сходознавства, очолював комісію словника живої мови, комісію історії української мови. Він також був директором Інституту української наукової мови, професором всесвітньої історії у Київському університеті. 

З 1929 року його почали переслідувати, позбавляти посад. У 1930-ті рр. Кримський був практично усунений від науково-викладацької роботи в академічних установах України.  1941 Кримського було заарештовано співробітниками НКВС, звинувачено в антирадянській націоналістичній діяльності і ув’язнено в одній із тюрем НКВС в Кустанаї (тепер Казахстан). 25 січня 1942 року вчений помер у лазареті Кустанайської загальної тюрми № 7.

3 січня 1919 – Українська Національна Рада схвалила постанову про з’єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Українською Народною Республікою в Києві.

 5 січня 1918 – Українська Народна Республіка випустила в обіг перші українські банкноти.

Його книга «Теорія українського народного танцю» витримала 5 перевидань.

У 1927 і 1932 рр. його двічі заарештовували у Полтаві по звинуваченню у приналежності до Спілки Визволення України, але за відсутністю доказів він був звільнений.  1937 року його знову заарештували. Верховинець звинувачувався у злочинах, як активний учасник контрреволюційної націоналістичної організації. Після нещадних багаточасових допитів Верховинець визнає себе винним. Слідчі не зупинялися ні перед чим, щоб довести неіснуючу вину допитуваного. Наголошувалось на тому, що Верховинець займався активною боротьбою проти Радянської влади протягом 20 років її існування. Його розстріляли у Києві 11 квітня 1938 р.

10 лютого 1895 народився Вільгельм Габсбург, ерцгерцог Австро-Угорщини. Українцям тих часів він був більше відомий як Василь Вишиваний – український військовий діяч, політик, дипломат, поет, полковник Легіону Українських Січових Стрільців.

За любов до України його прозвали в полку Василем Вишиваним. Розглядався як конкурент Павла Скоропадського, співпрацював з Директорією, Його вважали можливим майбутнім королем України, але він ніколи нічого подібного не висловлював, і навіть спростовував, коли його питали.

Василь Вишиваний емігрував у 20-их рр. на Захід, а в 40-их  потрапив в руки радянських спецслужб.

Помер 1948 року у Лук’янівській тюрмі Києва, після дев’яти місяців допитів. І ніхто не знає, де його могила.

12 лютого 1907 в Пустомитах народився митрополит Володимир Стернюк.

12 лютого 1919 народився селі Добрівляни на Ходорівщині у сім’ї залізничника Зеновій Ке́цало – український художник. За «антирадянську пропаганду» був засуджений до 8 років таборів і 3 років позбавлення громадянських прав. Термін ув’язнення відбув на Уралі.

З 1995 – Зеновій Кецало народний художник України.

Його творчий доробок – понад тисяча картин, які виставлялися не тільки у Львові і на українських виставках, а також на престижних вернісажах у Нью-Йорку, Торонто, Чикаго, Жешові та ін.

14 лютого 1897 помер Пантелеймон Куліш – український письменник, етнограф, мовознавець, перекладач. Автор першої фонетичної абетки для української мови, яка навіть після внесених до неї змін, лежить в основі сучасного українського правопису.

Іван Франко називав П. Куліша «перворядною звіздою» в українському письменстві. Відомий нам найбільше як автор першого україномовного історичного роману «Чорна рада» і, звичайно, як перекладач Біблії українською мовою разом з Іваном Пулюєм та Іваном Нечуєм-Левицьким. 

16 лютого 1792 в с. Підбірці поблизу Львова народився Митрополит та Архієпископ Львівський Григорій Яхимович 

Під час революції 1848 року очолив Головну Руську Раду. Став одним із провідних діячів українського національного відродження середини 19 століття. Брав участь у роботі Собору руських учених. Добивався запровадження викладання української мови у школах Галичини, вимагав від духовенства вживання української мови під час проповідей.

Як член Палати панів австрійського парламенту та імперський радник, відстоював права українського населення Галичини, виступав на захист української мови та за збереження східного церковного обряду.

16 лютого 1813 народився український композитор Семен Гулак-Артемовський.

Широку популярність Гулаку-Артемовському, як композиторові, принесла опера «Запорожець за Дунаєм», яка стала українською музичною класикою. Царська цензура забороняла її постановку на сцені протягом 20 років. 

Окреме місце у творчій спадщині Гулака-Артемовського посідають українські пісні, наприклад, «Ой, на горі та й женці жнуть», яку ми всі співаємо як народну.

16 лютого 1829 в с. Козарі Галицького повіту народився Ісидор Шараневич – галицький історик і громадський діяч, професор Львівського Університету; довголітній сеньйор Ставропігійського Інституту у Львові

Досліджував переважно історію Галицько-Волинської Руси, був одним з піонерів української археології в Галичині. Ісидор Шараневич єдиний мирянин учасник Львівського Синоду 1891.

Один із фундаторів Національного музею уЛьвові, заклав основу його фондів. Прищепив українській громадікульт музейництва.