Глас
4
На
“Господи, взиваю”:
За
древо непослуху* Ти покару відмінив
єси, Спасе,* до Древа Хресного добровільно
давши Себе прибити;* і до аду зійшовши,
Могутній,* Ти окови смерти як Бог розірвав
єси.* Тому поклоняємося Твоєму з мертвих
воскресінню,* в радості викликуючи:*
«Всесильний Господи, слава Тобі!»
Врата
адові сокрушив єси, Господи,* і Своєю
смертю царство смерти зруйнував;* рід
же людський від зотління визволив,*
життя і нетління світові дарувавши,* і
велику милість.
Прийдіте,
люди, оспіваймо* Спасове на третій день
востання,* яким ми вирвалися з адових
нерозривних оков* і нетління та життя
всі отримали, що кличемо:* «Розп’ятий,
і Погребенний, і Воскреслий!* Спаси нас
воскресінням Твоїм,* єдиний Чоловіколюбче!»
Ангели
і люди, Спасе,* оспівують Твоє на третій
день востання,* яким просвітилися
вселенної кінці* і од рабства ворогові
визволилися всі ми, що кличемо:*
«Життєтворче, всесильний Спасе!* Спаси
нас воскресінням Твоїм,* єдиний
Чоловіколюбче!»
Брами
мідні повалив єси* і засуви поламав,
Христе Боже,* і рід людський падший
воскресив єси.* Тому суголосно взиваємо:*
«Воскреслий із мертвих Господи, слава
Тобі!»
Господи!
Від Отця Твоє народження* – позачасове
і вічне;* від Діви воплочення* – невимовне
для людей і непоясненне;* і до Аду зішестя*
– страшне для диявола та ангелів його:*
смерть бо подолавши,* на третій день
воскрес єси,* нетління людям даруючи* і
велику милість.
Званий
через Тебе Богоотцем, пророк Давид
піснею про Тебе возгласив Твоєї величі
Творцеві: «Предстала Цариця праворуч
Тебе». Тебе бо Матір’ю, Носійкою Життя
учинив Бог, що від Тебе без отця
вочоловічитися благоволив, щоб Свій
відновити образ, знівечений пристрастями,
і заблукану, горами зманену знайшовши
овечку, на плечі взявши, до Отця принести,
і за Своєю волею з Небесними злучити
Силами, і спасти, Богородице, світ –
Христос, що має велику і багату милість.
На
стиховні:
Господи,
вийшовши на Хрест,* Ти прадідне наше
прокляття усунув;* і зійшовши в Ад,
одвічних в’язнів визволив,* нетління
даруючи людському родові.* Тим-то ми,
оспівуючи, славимо* животворяще і
спасительне Твоє востання.
Повішений
на Древі, Єдиний Могутній,* Ти все творіння
похитнув єси,* а положений у гробі –
тих, що жили у гробах, воскресив єси,*
нетління і життя даруючи людському
родові.* Тим-то, оспівуючи, славимо*
тридневне Твоє востання.
Люд
беззаконний, видавши Тебе, Христе,
Пилатові,* на розп’яття засудив,*
невдячним супроти Доброчинця виявившись.*
Але Ти, добровільно перетерпівши
погребення,* самовладно воскрес на
третій день як Бог,* даруючи нам нескінченне
життя* і велику милість.
Зі
сльозами діставшись до гробу,* жінки
Тебе шукали,* та не знайшовши, побивалися*
і, з плачем голосячи, примовляли:* «Леле,
Спасе наш, Царю всіх!* Як украли Тебе?* І
яке місце вдержує живоносне Тіло Твоє?»*
Ангел же їм у відповідь:* «Не плачте, –
мовить, – але підіте і звістіте,* що
воскрес Господь,* подаючи нам радість,*
як єдиний Благоутробний!»
Зглянься
на моління Твоїх слуг, Всенепорочная,
зупиняючи лиха, що повстають на нас, з
усякої скорботи нас визволяючи: Тебе
бо єдину твердою і надійною опорою
маємо, і в Тобі заступництво здобули.
Тож хай не осоромимось, Владичице, Тебе
призиваючи! Поспіши, щоб Тебе вблагали
ті, що з вірою Тобі голосять: «Радуйся,
Владичице, всім Допомого, Радосте і
Покрове, і спасіння душ наших!»
(Переклад майстерні "Трипіснець")
Немає коментарів:
Дописати коментар