Глас
7
На
“Господи, взиваю”:
Хрест
перетерпів єси, Спасе,* і погребення
заради нас;* та смертю, як Бог, смерть
умертвив єси.* Тому поклоняємося Твоєму
на третій день воскресінню.* Господи,
слава Тобі!
Апостоли,
видівши воскресіння Звершителя,*
чудувалися, голосячи хвалу ангельську:*
«Се – слава Церкви,* се – багатство
Царства.* Постраждалий ради нас, Господи,
слава Тобі!»
Хоч
і схоплений був єси, Христе, беззаконними
мужами,* але Ти для мене єси Бог – і не
соромлюся;* бичований був Ти по спині –
не відкидаю;* до Хреста прицвяхований
був єси – і не приховую;* Востанням Твоїм
хвалюся,* бо смерть Твоя – життя моє.*
Всемогутній і чоловіколюбний, Господи,
слава Тобі!
Давидове
пророцтво сповняючи,* Христос власну
велич на Сіоні учням відкрив,* навчаючи
про Себе, як про хвали гідного* і постійно
славимого з Отцем і Святим Духом,* спершу
– безплотного, яко Слово,* опісля ж ради
нас воплоченого,* і умертвленого яко
чоловіка,* і воскреслого самовладно,*
яко Чоловіколюбця.
Зійшов
єси до Аду, Христе, як Сам волів,* роззброїв
єси смерть, як Бог і Владика,* і воскрес
єси на третій день,* воскресивши з Собою
з оков Аду і тління Адама,* що взивав і
промовляв:* «Слава воскресінню Твоєму,*
єдиний Чоловіколюбче!»
У
гробі покладений був єси, мов сплячий,
Господи;* і воскрес єси на третій день,
як сильний кріпостю,* воскресивши з
Собою Адама з тління смертного,* яко
Всемогутній.
Матір’ю
Ти пізналася єси – понад природу,
Богородице, бо зосталася Ти Дівою –
понад слово і розум, і чуда, як зродила
Ти, пояснити мова не може. Бо як предивне
було зачаття, Чистая, незбагненний і
спосіб народження, – адже там, де хоче
Бог, перемагається порядок природи.
Тому ми всі, визнаючи Тебе Матір’ю
Божою, молимось Тобі ревно: благай
спасіння душам нашим.
На
стиховні:
Воскрес
єси із гробу, Спасителю світу,* і воздвиг
єси людей разом із плоттю Твоєю;* Господи,
слава Тобі!
Воскреслому
із мертвих і Просвітителеві всього*
прийдіте, поклонімся;* від Адової бо
тиранії Він визволив нас,* Своїм тридневним
воскресінням* життя нам дарувавши і
велику милість.
До
Аду зійшовши, Христе,* смерть роззброїв
єси* і, на третій день воскреснувши, нас
із Собою воскресив єси,* що славимо Твоє
всесильне Востання,* Господи Чоловіколюбче.
Страшний
виглядав єси, Господи,* коли у гробі
лежав як сплячий;* воскреснувши ж на
третій день, як сильний,* воскресив єси
з Собою Адама, що кликав:* «Слава
воскресінню Твоєму, єдиний Чоловіколюбче!»
Під
покров Твій, Владичице, всі ми, земнородні,
прибігаючи, Тобі звемо: «Богородице,
надіє наша, ізбав нас од безмірних
прогрішень і спаси душі наші!»
(Переклад майстерні "Трипіснець")
Немає коментарів:
Дописати коментар