СУБОТА СВЯТОГО І ПРАВЕДНОГО ЛАЗАРЯ На Утрені

СУБОТА СВЯТОГО І ПРАВЕДНОГО ЛАЗАРЯ

На Утрені

На «Бог – Господь» тропар, глас 1:

Всезага́льне Воскресіння пе́ред Твоїми Страстя́ми завіря́ючи,* із ме́ртвих воздви́г єси́ Ла́заря, Хри́сте Бо́же.* Ти́м-то й ми, як діти, несучи́ си́мволи перемо́ги,* Тобі, Перемо́жцеві сме́рти, воскли́куємо:* «Оса́нна в ви́шніх, благослове́н, Хто йде в Ім’я́ Госпо́днє!»

По першому стихослов’ї сідальний, глас 1, под. «Камени запечатану»:

Звору́шений сльоза́ми Ма́рти і Марії,* повелів єси́ ка́мінь від гро́бу відвали́ти, Хри́сте Бо́же;* воскреси́в єси́ по́кликом ме́ртвого, Життєда́вче світу,* че́рез ньо́го завіря́ючи Воскресіння.* Сла́ва могу́тності Твоїй, Спа́се;* сла́ва вла́ді Твоїй;* сла́ва Тобі, що сло́вом усе́ уряди́в.

По другому стихослов’ї одразу, як звичайно в неділю, тропарі воскресні, глас 5:

Благослове́н єси́, Го́споди, навчи́ мене́ уста́вів Твоїх.

Ангельський собо́р здивува́вся,* ба́чачи, як Ти до ме́ртвих був причи́слений,* та сме́ртну, Спа́се, кріпость пове́ргнув* і з Собо́ю Ада́ма воздви́гнув,* і від Аду* всіх ви́зволив.

Благослове́н єси́, Го́споди, навчи́ мене́ уста́вів Твоїх.

«Пощо́ ми́ро сльоза́ми співчуття́,* о учени́ці, розчиня́єте?»* – світлося́йний Ангел у гро́бі* промовля́в до мироно́сиць,* – «Ви́діте ви гріб і зрозумійте,* що Спас воскре́с із гро́бу!»

Благослове́н єси́, Го́споди, навчи́ мене́ уста́вів Твоїх.

Ра́но-вра́нці поспіша́ли мироно́сиці* до гро́бу Твого́, рида́ючи,* але́ став пе́ред ни́ми Ангел і прорік:* «Час рида́нь мину́в, не пла́чте,* а Воскресіння* апо́столам звістіте!»

Благослове́н єси́, Го́споди, навчи́ мене́ уста́вів Твоїх.

Мироно́сиці-жінки́, з ми́ром прийшо́вши* до гро́бу Твого́, Спа́се, рида́ли,* але Ангел я́сно до них промо́вив:* «Чом до ме́ртвих Живо́го причисля́єте?* Адже́ як Бог* воскре́с Він із гро́бу».

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові.

Троїчний: Поклонімся Отцю́,* і Його́ Си́нові, і Свято́му Ду́хові,* Святій Тро́йці* у єди́ній су́щності,* з Серафи́мами взива́ючи:* «Свят, Свят, Свят єси́, Го́споди».

І нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.

Богородичний: Життєда́вця роди́вши,* Ада́ма від гріха́, Діво, ізба́вила єси́,* а Єві ра́дість* за́мість печа́лі подала́ єси́;* відпа́лих же від життя́* до ньо́го напра́вив* із Те́бе вопло́чений* Бог і Чоловік.

Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тобі, Бо́же. Тричі.

Сідальний, глас 5, под. «Собезначальне Слово»:

Джерело́ прему́дрости і передвідання,* Ти, до Вита́нії прийшо́вши,* пита́в єси́ прису́тніх з Ма́ртою:* «Де ви покла́ли, – мо́вив, – дру́га, Ла́заря?»* І за ним у співчутті сльо́зи проли́вши,* Ти чотириде́нного мерця́ воскреси́в єси́ ви́голосом Твоїм,* Чоловіколю́бче і Ще́дрий,* як Життєда́вець і Госпо́дь.

СУБОТА СВЯТОГО І ПРАВЕДНОГО ЛАЗАРЯ У п’ятницю ввечорі

СУБОТА СВЯТОГО І ПРАВЕДНОГО ЛАЗАРЯ

У п’ятницю ввечорі

На «Господи, візвав я» самогласний дня. Глас 8.

Душекори́сну зверши́вши Чотиридеся́тницю,* про́симо, Чоловіколю́бче,* і святу́ седми́цю Стра́сти Твоє́ї ви́діти,* щоб просла́вити в ній вели́чні діла́ Твої* і невимо́вний Твій за́для нас Про́мисел,* єдиноми́сленно співа́ючи:* «Го́споди, сла́ва Тобі!»

Мученичний: Му́ченики Госпо́дні,* моліть Бо́га на́шого,* і ви́просіть ду́шам на́шим мно́жество щедро́т* і очи́щення мно́гих прогрішень, мо́лимося.

Відтак співаємо 5 самогласних святого Лазаря.

Творіння царя Льва Премудрого. Глас 6.

Го́споди, бажа́ючи Ла́зарів гріб ви́діти,* Ти, що добровільно мав у гріб всели́тися,* пита́в єси́: «Де покла́ли ви його́?»* А як дізна́вся те, що знав уже́, * того́, кого́ люби́в, покли́кав Ти:* «Ла́зарю, ви́йди звідти!»* І послу́хав бездиха́нний* свого́ ди́хання Пода́теля* – Тебе́, Спа́са душ на́ших.

Го́споди, на гріб чотириде́нного прийшо́в єси́, на моги́лу Ла́заря,* і, над дру́гом сльо́зи проли́вши,* мерця́ чотириде́нного возста́вив єси́, Ко́лосе Життя́.* І так смерть була́ зв’я́зана го́лосом,* пелени́ – розв’я́зані рука́ми.* Тоді ра́дістю спо́внилася грома́да у́чнів,* і всі в єди́ному служи́ли суголо́ссі:* «Благослове́н єси́, Спа́се, поми́луй нас!»

Го́споди, го́лос Твій зруйнува́в а́дове ца́рство,* і сло́во вла́ди Твоє́ї воздви́гнуло з гро́бу чотириде́нного,* і став Ла́зар зновубуття́ передвіщенням спаси́тельним.* Усе́ можли́во Тобі, Влади́ко, всіх Царе́ві,* дару́й раба́м Твоїм очи́щення* і вели́ку ми́лість.

Го́споди, Твоїм у́чням завіря́ючи* Твоє́ із ме́ртвих Воскресіння,* на гріб Ла́зарів прийшо́в єси́;* і як закли́кав Ти його́, Ад був роззбро́єний* і відпусти́в чотириде́нного, що взива́в до Те́бе:* «Благослове́нний Го́споди, сла́ва Тобі!»

Го́споди, взя́вши у́чнів Твоїх,* у Вита́нію прийшо́в єси́,* щоб воскреси́ти Ла́заря;* і, просльози́вшися над ним, за зако́ном лю́дської приро́ди,* Ти як Бог його́, чотириде́нного, воздви́гнув,* і взива́в він до Те́бе, Спа́се:* «Благослове́нний Го́споди, сла́ва Тобі!»

Собор Архистратига Гавриїла

Собор Архистратига Гавриїла

На «Господи, воззвах», стихири празника, глас 4:

Шо́стого місяця по́сланий був Арха́нгел до Діви Чи́стої* і «Ра́дуйся!» їй промо́вивши,* благовісти́в, що з Не́ї ви́йде Відкупи́тель.* Тим-то Вона́, з вірою прийня́вши привіта́ння,* зача́ла Тебе́, Предвічного Бо́га,* що несказа́нно благоволи́в вочоловічитися* для спасіння душ на́ших.

Мо́ву, яко́ї не відала,* почу́ла Богоро́диця:* адже́ Арха́нгел промовля́в до Не́ї слова́ благовіщення.* Тим-то Вона́, з вірою прийня́вши привіта́ння,* зача́ла Тебе́, Предвічного Бо́га,* Че́рез те і ми, радіючи, кли́чемо до Те́бе:* «Бо́же, що безперемінно з Не́ї воплоти́вся,* мир світові дару́й* і ду́шам на́шим вели́ку ми́лість!»

Ось, покли́кання ни́ні яви́лося нам:* по́над ро́зум Бог із людьми́ з’є́днується,* го́лосом Арха́нгела ома́на відганя́ється,* бо Діва прийма́є ра́дість;* земне́ ста́ло не́бом,* світ звільни́вся від дре́внього прокля́ття.* Неха́й радіє творіння і на всі голоси́ неха́й співа́є:* «Тво́рче і Відкупи́телю наш,* Го́споди, сла́ва Тобі!»

БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ На Утрені

БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ

На Утрені

На Бог – Господь тропар свята тричі, глас 4:

Днесь спасіння на́шого нача́ло* й одвічного Та́їнства явління:* Син Бо́жий стає́ Си́ном Діви,* і Гавриїл благода́ть благовісту́є.* Тому й ми з ним Богоро́диці возгласімо:* «Ра́дуйся, Благода́тная, Госпо́дь з Тобо́ю!»

Сідальний Благовіщення, глас 1. Подібний «Гроб Твой, Спасе»: Вели́кий воєво́да неорече́влених полків,* у гра́ді Назаре́ті предста́вши,* возвіща́є Тобі, Пречи́стая,* про Царя́ віків і Го́спода:* «Ра́дуйся, – мо́влячи Тобі, – благослове́нная Маріє,* неося́жне й несказа́нне чу́до,* сме́ртних Обно́во!»

Сідальний Благовіщення, глас 3. Под. «Красоті дівства»: Днесь усе́ творіння ра́дується,* бо «Ра́дуйся!» Тобі виголо́шує Арха́нгел:* «Благослове́нна Ти, свяще́нна й чи́ста, Всенепоро́чная!»* Днесь затьма́рюється змієва горди́ня,* бо розрива́ються у́зи прокля́ття пра́отця.* Тим-то і взива́ємо до Те́бе вся́ким гла́сом:* «Ра́дуйся, Благода́тная!»

Величання

Приспів: Архангельський привіт співаємо Тобі, Чистая: «Радуйся, Благодатная, Господь з тобою».

Стих: Бо́же, суд Твій царе́ві дай* і справедли́вість Твою́ – си́нові царя́. (Пс 71:1)

Стих: Благовістіте день у день* спасіння Бо́га на́шого. (Пс 95:2Б)

Стих: Із пло́ду утро́би твоє́ї* посаджу́ на престо́лі твоїм! (Пс 131:11Б)

Стих: Зійде́ як дощ на руно́* і як кра́пля, що ка́пає на зе́млю. (Пс 71:6)

Стих: І приклони́в Він небеса́ і зійшо́в,* і мо́рок під нога́ми Його́. (Пс 17:10)

Стих: Бо обра́в Госпо́дь Сіо́н-го́ру,* уподо́бав її на осе́лю Собі: (Пс 131:13)

Стих: Освяти́в оби́тель* Свою́ Всеви́шній. (Пс 45:5Б)

Стих: І напо́вниться сла́вою Його́ вся земля́.* Хай так бу́де, хай так бу́де! (Пс 71:19Б)

Слава, і нині:

Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тобі, Бо́же. Тричі.

БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ На великій вечірні

БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ

На великій вечірні

На «Господи, візвав»

Глас 8, подобен «Всю відклавши»: Ра́ду предвічну* відкрива́ючи Тобі, Отрокови́це,* Гавриїл предста́в, Тебе́ цілу́ючи й звіща́ючи:* «Ра́дуйся, Зе́мле незасіяна;* ра́дуйся, Купино́ неопали́ма;* ра́дуйся, Глибино́ непрогля́дна;* ра́дуйся, Мо́сте, що на Небеса́ перево́диш,* і Ліствице недося́жна, яку́ Яків ви́дів;* ра́дуйся, Боже́ственний Сосу́де ма́нни;* ра́дуйся, Звільнення від прокля́ття;* ра́дуйся, Ада́мове Покли́кання,* – з Тобо́ю Госпо́дь!»

«Явля́єшся мені як люди́на,* – гово́рить Нетлінна Отрокови́ця до Архистрати́га,* – і як же віща́єш слова́ надлю́дські?* Бо сказа́в єси́, що бу́де Бог зо мно́ю* і все́литься в утро́бу мою́.* І як же ста́ну я, скажи́ мені, кра́єм безкра́йнім* і місцем свяще́нним* То́го, Хто над Херуви́мами?* Не мани́ мене́ ома́ною,* бо не пізна́ла я насоло́ди,* не посвя́чена я в та́йну подру́жжя,* як же змо́жу я Дитя́ роди́ти?»

«Там, де хо́че Бог,* перемага́ється поря́док приро́ди,* – гово́рить безпло́тний,* – і те, що по́над люди́ну, сподіюється.* Моїм віруй істинним слова́м, Всесвята́ Пренепоро́чная».* Вона́ ж воскли́кнула:* «Хай ста́неться зо мно́ю ни́ні по сло́ву твоє́му,* і наро́джу Безпло́тного,* що плоть од ме́не при́йме,* щоб Він че́рез злиття́ привів люди́ну* до пе́рвісного досто́їнства,* як Єди́ний Си́льний».

БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ На малій Вечірні

БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ

На малій Вечірні

На «Господи, візвав»

Глас 4, подобен «Званий свише»: Пожалівши творіння, Зверши́тель,* і з милосе́рдя Свого́ приклони́вшись,* спіши́ть всели́тися в ло́но Діви Богоотрокови́ці,* до Яко́ї вели́кий прийшо́в Арха́нгел, провіща́ючи:* «Ра́дуйся, Богоблагода́тная,* ни́ні з Тобо́ю Бог наш!* Не жаха́йся мене́, Царе́вого Архистрати́га,* адже́ знайшла́ Ти благода́ть,* яку́ раніше втра́тила Єва, прама́тір Твоя́;* і зачне́ш, і зро́диш* Отцю́ Єдиносу́щного!»

«Ди́вне сло́во твоє́ і ви́гляд,* ди́вні твої проре́чення і вістува́ння!»* – мо́вить Маріа́м до Ангела,* – «В ома́ну не введи́ мене́:* я – Діва, в подру́жжя не втаємни́чена.* Гово́риш ти, що я зачну́ Безме́жного,* – і як же вмісти́ть моя́ утро́ба То́го,* Кого́ ве́личні про́стори Небе́с вмісти́ти не спромо́жні?»* – «Авраа́мова неха́й навчи́ть Тебе́ покрівля,* що коли́сь Бо́га вмісти́ла, Діво,* прообразу́ючи Богоприє́мне Твоє́ ло́но!»

В град Назаре́т ни́ні прибу́вши,* Тебе́, Град Одушевле́нний Царя́ Христа́,* Гавриїл віта́є, взива́ючи до Те́бе:* «Ра́дуйся, благослове́нная, Богоблагода́тная!* Ти при́ймеш у ло́но Твоє́ Бо́га, що вопло́чується* і че́рез Те́бе лю́дство до дре́внього блаже́нства* у Своє́му благосе́рді призива́є.* Благослове́н ло́на Твого́* боже́ственний Плід безсме́ртний,* що подає́ світові очи́щення* і вели́ку ми́лість!»

ЧИН ПОХОРОНУ ДИТИНИ

ЧИН ПОХОРОНУ ДИТИНИ

Коли помре православна дитина, її родина кличе ієрея. Ієрей, прийшовши в дім, де лежить тіло померлої, одягає єпитрахиль і фелон, насипає ладану в кадильницю, кадить тіло померлої та присутніх і зачинає, як звичайно:

Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Присутні зачинають:

Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас. (3)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, посіти і зціли немочі наші, імени Твого ради.

Господи, помилуй. (3)

Слава, і нині:

Отче наш, Ти, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам днесь; і прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим; і не введи нас у спокусу, але ізбав нас від лукавого.

Ієрей: Бо Твоє єсть царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

І тоді співають оці тропарі, глас 4:

З духами праведних померлих душу раба Твого (або раби Твоєї), Спасе, упокой, і збережи її у блаженній жизні у Тебе, чоловіколюбче.

У Твоїм місці спочинку, Господи, де всі святі Твої спочивають, упокой і душу раба Твого (або раби Твоєї), бо Ти єдиний чоловіколюбець.

Слава:

Ти єси Бог, що до аду зійшов, і з уз розрішив закованих, сам і душу раба Твого (або раби Твоєї) упокой.

І нині:

Єдина чиста і непорочна Діво, що Бога без сімени породила, моли, щоб спаслася душа його (або її).