НА УТРЕНІ
На Бог Господь тропар воскресний (двічі); слава: преподобній
Через тебе мати; і нині: Ти, Милосердний.
Далі порядок звичайний.
Канони: воскресний з Богородичним на 6; Тріоді иа 4 і преподобної на 4; катавасія: Відкрию уста
мої.
Приспіви: на воскресному: Слава, Господи,
Святому Воекре-сінню Твоєму.
На Тріоді: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Преподобній: Преподобна мати Маріє, моли Бога
за нас.
ПІСНЯ І
Ірмос, глас 8-й: Воду перейшовши, як по суші, і
єгипетського лиха позбувшись, Ізраїль взивав: Визволителеві й Вогу нашому
співаймо.
Віддав Ти мене ласолюбству
багатого, що кожний день веселиться в багатстві розкошів, але молю Тебе, Спасе,
врятуй мене від вогню, як Лазаря.
Зодягнувся я, Спасе, ласощами, як
той, що наряджався у вісон, золото і золототкану одежу, але не відішли мене в
огонь, як того.
Колись багатий втішався
багатством і ласолюбством у тлінному житті і тому був засуджений на муки,
бідний же Лазар блаженствував.
Богородичний: Чини ангельські і людські
безперестанно прославлять Тебе, Мати Безмужна, бо Творця їх, як Младенця, в
обіймах Своїх Ти носила.
ПІСНЯ ІІІ
Ірмос: Ти єси твердиня для тих, що
припадають до Тебе, Господи, Ти єси світло потьмарених, і прославляє Тебе дух
мій.
Як Лазаря спас єси від полум'я,
Христе, так і мене, недо-стойного раба Твого, врятуй від огню геенного.
Багатий я на пристрасті й
насолоди, а, як Лазар, убогий на добрі діла, але спаси мене, Господи.
В багряницю й вісон зодягався
багатий з похітливістю й гріхами, тому й мучиться в огні.
Богородичний: Дай мені поміч молитвами Твоїми, Всечистая, приступи лютих напастей
відганяючи.
Сідальиий, глас 8-й: Приборкавши всі тілесні похоті
постовими подвигами, відважні помисли душі своєї виявила єси. Забажавши бо
бачити Хрест Господній, ти саму себе для світу розп'яла, всечесна, і відтоді
любов'ю до ангельського життя усердно направляла себе, всеблаженна. Моли Христа
Бога дарувати відпущення гріхів тим, що з любов'ю шанують пам'ять твою.
Слава, і нині, Богородичний:
Прославмо Двері Небесні і Ковчег,
Всесвяту Гору, Світосяйну Хмару, Неопалиму Купину, Рай Словесний, Визволення
Єви, усієї вселенної Скарб Великий, через Неї бо сталося спасіння світу і відпущення
давніх гріхів. Тому й взиваємо до Неї: молися Синові Твоєму й Богові, щоб
дарував Він відпущення гріхів тим, хто побожно поклоняються Всесвятим Родинам
Твоїм.
ПІСНЯ IV
Ірмос: Почув я, Господи, про таємницю
Провидіння Твого, зрозумів діла Твої і прославив Твоє Божество.
Насолоджувався багатий їжею і
одежею пишався, — Лазар же бажав
насититися крихами з трапези його.
Навіть пси облизували язиком
струпи убогого Лазаря, співчутливішими буваючи до убогого, ніж розум багатого.
Колись Лазар в муках від ран
убожества валявся перед ворітьми багатого, Спасе, зате він нині прославляється.
Богородичний: Моли,
Пречистая, Народженого Тобою про спасіння від неволі спокусника тих, що Тебе
прославляють, бо Ти Єдина єси Заступниця за нас.
ПІСНЯ V
Ірмос: Нащо Ти відкинув мене від лиця
Твого, Світе Незаходимий, і покрила пітьма ворожа мене окаянного, але наверни
мене й до світла заповідей Твоїх стежки мої направ, — молюся.
Коли багатий побачив Лазаря, що
перебував у лоні Авраамовому в радості, світлі і сяйві, то заголосив: Отче
Аврааме, помилуй мене, в огонь засудженого, і язик мій від спраги горить.
Насолоджувався ти, багатством
життя веселячись, — Авраам сказав
багатому, — через те й мучишся тут,
перебуваючи вічно в огні; убогий же Лазар радощами вічними втішається.
Багато спокус мав я у житті,
подібно до багатого, в розкошах усе своє життя прожив, Чоловіколюбче, але прошу
Твоїх щедрот, щоб визволився я від вогню і, як Лазар, спасся.
Богородичний: Матірню
сміливість до Сина Твого маючи, єдинокровного піклування про нас, Пречиста, не
зневаж, — благаємо, бо ми, християни, одну
Тебе милостивою Заступницею перед Владикою
маємо.
ПІСНЯ VI
Ірмос: Очисти мене, Спасе, бо великі
беззаконня мої, і з глибини зла виведи, — молюся. Тебе бо я звав, і Ти почув мене, Боже спасіння мого.
Багатий засудив себе любострасшш
життям на огненне полум'я. Вбогий же Лазар, проживши в цьому житті в нужді, сподобився
безконечної радости.
В лоні Авраамовім Лазар
сподобився вічним життям втішатися. На вогонь же засуджений багатий мучиться
душею й тілом.
На вогонь засуджений багатий за
Лазаря. Не осуди мене, окаянного, Чоловіколюбче Господи, але, як Лазаря, світла
Твого сподоби.
Богородичний: О коли б нам визволитися від
гріхів лютих молитвами Твоїми, Божа Мати Чистая, і сподобитися Божественного
сяйва Сина Божого, що несказанно від Тебе тіло прийняв.
Кондак,
глас 3-й
Різними
гріхами раніше сповнена, ти через покаяння Христовою невістою нині явилася;
ангельське життя наслідуючи, зброєю Хреста демонів нищиш. Тому явилася
єси невістою Царства, Маріє преславна.
Ікос: Невісту
Христову і дочку піснями прославмо нині, Марію незабутню, що з'явилася овечам єгипетським; всіх цих
спокус уникла і єдиним приростом до Церкви
прибула, взявши на себе подвиг
отримання й молитви понад міру людського єства. Тому Єдиний Вседержитель підніс
і життя й діяння Марії Єгипетської.
ПІСНЯ VI
Ірмос: Отроки, що з Юдеї прийшли,
вірою в Тройцю полум'я в печі перемогли колись, співаючи: Отців наших Боже, Благословен єси.
Як колись Іов лежав на гноїщі з
червами і в бруді, так і перед ворітьми
багатого сидів Лазар, співаючи: Отців Боже, Благословен єси.
Валяючись
вдавні перед ворітьми немилосердного багатого, Лазар бажав крихот із його трапези, але ніхто не
давав йому: замість них знайшов Авраамове лоно.
Долі
немилосердного багатого позбав мене, Христе мій, — молюся,
прилучивши до вбогого Лазаря, сподоби взивати до Тебе з подякою: Отців наших Боже,
Благословен єси.
Богородичний: Із утроби дівочої тіло
прийнявши, явився Ти на спасіння наше. Тому
Матір Твою, Богородицю, визнаючи, вдячно взиваємо: Отців наших Боже,
Благословен єси.
ПІСНЯ VIІІ
Ірмос: В сім раз сильніше піч розпалив халдейський гнобитель на
богочестивих лютуючи, та, побачивши вищою силою спасених, Творцеві й
Визволителю заспівав: Отроки, благословляйте; священики, співайте; люди,
прославляйте по всі віки.
В багряницю, вісон і порфіру
вдавні пишно зодягався окаянний багач, убогий же Лазар при воротях його в муках
лежав, впалими від трапези крихтами бажаючи насититися, і ніхто не подав йому.
Тепер же в славі царствує з Христом.
При воротях багатого лежав Лазар
із гноїстими ранами на тілі і хотів насинитися крихтами від їжі, та ніхто не
дав йому, тільки пси співчутливо язиком облизували гній і струпи його. Тому
нині втіхи в раю сподобився.
В ласощах премногих, як колись
багатий, що кожного дня зодягався в багряницю, і я, Многомилостивии, в розкошах
життя цього себе осуджую за ласощі й спокуси. Тому благаю Тебе, Христе, від
огню вічного визволи мене по всі віки.
Троїчний: Трисвяте Божество, Єдиносяйну
Зорю від Єдиного Триіпостасного Єства: Предвічного Родителя, Єдиносущне з Отцем
Слово і Співвладаря Єдиносущного Духа, діти, благословляйте, священики,
оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.
Чеснішу.
ПІСНЯ IX
Ірмос: Тебе, Непорочіну Матір Бога
Вишнього, що незбагненно по Закону Істинного Бога породила, Вищу пречистих Сил,
невмовкними піснями слави величаємо.
Як Бог Істинний, уподібни мене
убогому Лазареві, Христе, — молюся, знищуючи жадобу мою до ласощів, чеснотами мене збагати, щоб я в
піснях усердно прославляв Тебе.
Розум мій зневажив те, за що
багатий і немилосердний вкинутий був до пекла силою заповідей Твоїх,
Чоловіколюбче. Але, як Співчутливий і Милосердний, поверни мене в попередній
стан, як колись чотириденного померлого друга Лазаря.
Всім нам відома притча Владична — тому, всі вірні, зненавидьмо
немилосердя багатого, щоб не зазнати мук і в лоні Авраамовім вічно радуватися.
Богородичний: Тебе, що на
руках носила на небесах прославлюваного всяким творінням Невидимого Бога, Який
через Тебе завжди дарує нам спасіння, з вірою величаємо.
Світильний воскресний, а також преподобної:
За приклад покаяння тебе,
всепреподобна Маріє, маючи, моли Христа, щоб у час посту і нам дарував його, і
ми з вірою і любов'ю в піснях тебе прославимо.
Богородичний: Утіхо
ангелів, скорботних Радосте, християн Заступнице, Діво, Мати Господня, охорони
нас і врятуй від вічних мук.
Хвалітні Стихири
Октоїха на 8.
Також Тріоді.
Стих: Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука Твоя, не забудь убогих
Твоїх до кінця. (Пс. 9, 33)
Стихира, глас 1-й: Царство Боже не в їжі і
питті, а в правді, стриманості і побожності, тому не багаті увійдуть до нього,
а ті, що скарби свої в руки убогих віддають. Цього і пророк Давид учить,
кажучи: праведний муж, що милосердує кожного дня, радується в Господі, в світлі
ходить і не спотикнеться. Це все для науки нам написано, щоб, постячи, ми добро
творили, а Господь дасть нам, замість земного, небесне.
Слава: та ж стихира, і
шині: Преблагословенна єси. Славословіє велике і Відпуст.
Текст
за Постовою тріоддю 1976 р.(Видання Консисторії Української Православної
Церкви в Сполучених Штатах Америки)
Немає коментарів:
Дописати коментар