У ЧЕТВЕР ТРЕТЬОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ

У ЧЕТВЕР ТРЕТЬОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ

Сідальний (г.6): Істинні Спасові учні, світила світу!* Просвітіть засліплену гріхами мою душу* і, через дотримання спасенних заповідей,* вчиніть мене учасником божественного дня* і визволіть від страшної тьми,* щоб я вас завжди прославляв.

Слава і нині: Чиста Мати Бога нашого,* Ти, що Творця всіх несказанно зродила!* Благай завжди зі священними апостолами його доброту,* щоб визволив нас від пристрастей* і дав нам прощення гріхів.

Інший сідальний (г. 6): Божественні Апостоли,* ви, як ясні зорі, просвічуєте всесвіт!* Зверніть своє проміння і на нас,* бо ми оспівуємо вас під час посту,* в якому збираємо заслуги.* Ми всі належно молимось,* щоб життєдайне дерево хреста очима чистими побачити* і нескверними устами його цілувати, радісно кличучи:* Господи, - слава тобі!

Слава і нині: Надіє світу, милостива Богородице Діво!* Просимо про твоє єдино могутнє заступництво:* Змилуйся над людьми беззахисними і моли милостивого Бога,* щоб душі наші спаслися від всякої загрози, єдина благословенна.

Тріодь, глас 6

Пісня 4 Ірмос: Христос моя сила – Бог і Господь;* чесна церква богопристойно співає, взиваючи;* від помислу чистого* у Господі празнуючи.

Піст, сльози, молитви, милостиню, смиренний но́ров, помисли пра́ві, життя чистоту, покажімо, вірні, щоб славою насолодитись.

Світлими світильниками на тверді чесної Церкви, пресвітло явились ви, апостоли: тож просвітіть наші серця божественим Духом.

Як божественні вуглинки, розпалені неоречевленим вогнем, попаліть сутність пристрастей сердець наших, мудрі апостоли Бога нашого.

Богородичний: Світильнику невгасний, Світлице всесвітла, вища понад серафимів, всенепорочна коліснице херувимська, від гріхів лютих і бід висвободи мне.

Пісня 8 Ірмос: Із полум’я преподобним Ти росу виточив* і жертву праведного водою спалив,* бо все твориш, Христе, як тільки захочеш.* Тебе превозносимо на всі віки.

Мойсея піст боговидцем показав, та Іллю вогненною колісницею узяв; старайся стриматись від помислів пагубних, душе, щоб визволитись від принизливої омани.

Оступився, і впав я у ще гірше, до рани струпів додаю: зціли, Христе, закам’янілу нечулість серця мого, апостольськими молитвами, Щедрий.

Світила світу богосяйні, пристрастей наших хмари розженіть, і поклонниками світлого воскресіння Сонця Слави співців ваших покажіть.

Богородичний: Роди родів Тебе, Богоблаженна, ублажають, як Ти колись провістила, Ти бо єдина людям блаженне Слово породила невимовно, воплочене із Тебе.

Пісня 9 Ірмос: Бога людям неможливо видіти, на нього й чини ангельські не, сміють дивитись, а через Тебе, Всечиста, з’явилося людям Слово воплочене. Його величаючи з небесним воїнством, Тебе ублажаємо.

Боже і Господи многомилостивий! Мого серця рани очисти, приклавши до них ліки покаяння; грішив, згрішив перед Тобою, змилосердися і спаси мене молитвами апостолів Твоїх, як многомилостивий.  

За поривами безглуздими пішов я, шкодячи уму́, увесь був я не в собі, і насолодами жорстокими кормився, позбавивши себе спасенної поживи, блудний. Христе, ущедри і спаси мене.

Душе моя, ти не позбулася ще злоби, ані не віддалиласья від розкошів розтлінних, чому ж завчасно тішишся із посту? Не такий бо пост вибрав Господь, - єдиний, що бажає нашої поправи.

Богородичний: Світлом божественним мене просвіти, Діво Богородице, Світла Родителько, і душі моєї імлу розжени, щоб ублажав я Тебе, яку ублажають всі людські роди, як ти це провістила.

Стихири на стиховні

(г. 6) Відпавши від гідності синівства,* я, блудний, по-рабському разом зі свиньми кормлюся,* і не насичуючись їхньою поживою,* приходжу до Тебе, милосердного Отця, якого зухвало покинув*. Повертаюся і в покаянні кличу згрішив проти неба і перед тобою, Отче,* подай мені у наверненні велику милість.

Стих: Насити нас уранці милістю твоєю, Господи, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші. Звесели нас мірою днів, за яких ти засмутив нас, мірою літ, що в них ми зазнали горя.* — Нехай виявиться твоїм слугам твоє діло, і слава твоя - їхнім дітям.

Відпавши від гідності синівства:

Стих: І милість Господа, Бога нашого, нехай буде над нами,* — і стверди діло рук наших; стверди його - діло рук наших.

Вибраних і святих прославив Бог наш.* Радійте і веселіться всі його слуги,* бо приготував він нам вінки і своє Царство.* Тому молимо вас: І про нас не забувайте.

Слава і нині: Богородице, ти єси лоза істинна,* що виростила нам Плід життя.* Тебе благаємо:* Молися, Владичице, з апостолами і всіма святими, щоб помилувані були душі наші.