У П’ЯТНИЦЮ П’ЯТОЇ СЕДМИЦІ УВЕЧОРІ

У П’ЯТНИЦЮ П’ЯТОЇ СЕДМИЦІ УВЕЧОРІ

Самогласний дня. Глас 6.

Стих: Ви́веди із темни́ці ду́шу мою́, * щоб сповідуватися Імені Твоє́му.

Як із Єрусали́му Твоїх Боже́ственних за́повідей ви́йшовши * і до при́страстей Єрихо́ну дійшо́вши, * сла́вою безче́стя жите́йських турбо́т прива́блений, * у розбійницькі впав я по́мисли, * яки́ми ри́зу благода́ті синівства з се́бе здер, * і в ра́нах, бездиха́нний, лежу́. * Свяще́ник же, прохо́дячи * і падіння ба́чачи, не згля́нувся; * і левіт – і той, цура́ючись, пройшо́в ми́мо. * Ти ж, Го́споди, що з Діви невимо́вно воплоти́вся * і що проли́в із спаси́тельного ребра́ Твого́ * – во́льним пролиття́м – кров і во́ду, * мов єле́ю кра́плями, Хри́сте Бо́же, * стру́пи ура́з моїх ко́рпією стягни́ * і до небе́сного приєдна́й хо́ру, * як Милосе́рдний.

Стих: Мене́ ждуть пра́ведники, * до́ки нагоро́диш мене́.

Як із Єрусали́му…

Мученичний.

Стих: Із глибини́ візва́в я до Те́бе, Го́споди; * Го́споди, почу́й го́лос мій.

Му́ченики Твої, Го́споди, * не відрекли́ся Тебе́, * не відступи́ли від за́повідей Твоїх; * їх моли́твами поми́луй нас.

Стихири подібні Пресвятій Богородиці.

Глас той же, подібний «Всю отложивше».

Стих: Неха́й бу́дуть ву́ха Твої ува́жливі * до го́лосу моління мого́.

Ра́ду предвічну * відкрива́ючи Тобі, Отрокови́це, * Гавриїл предста́в, Тебе цілу́ючи й звіща́ючи: * «Ра́дуйся, Зе́мле незасіяна; * ра́дуйся, Купино́ неопали́ма; * ра́дуйся, Глибино́ непрогля́дна; * ра́дуйся, Мо́сте, що на Небеса́ перево́диш, * і Ліствице недося́жна, яку́ Яків ви́дів; * ра́дуйся, Боже́ственний Сосу́де ма́нни; * ра́дуйся, Звільнення від прокля́ття; * ра́дуйся, Ада́мове Покли́кання, * – з Тобо́ю Госпо́дь!»

Стих: Якщо́ на беззако́ння зважа́тимеш, Го́споди, – Го́споди, хто всто́їться, * бо у Те́бе очи́щення є.

Ра́ду предвічну…

Стих: Імени Твого́ ра́ди чека́в я на Те́бе, Го́споди, чека́ла душа́ моя́ на сло́во Твоє́; * упова́ла душа́ моя́ на Го́спода.

Ра́ду предвічну…

Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі, від ра́нньої сторо́жі * неха́й упова́є Ізра́їль на Го́спода.

«Явля́єшся мені як люди́на, * – гово́рить Нетлінна Отрокови́ця до Архистрати́га, * – і як же віща́єш слова́ надлю́дські? * Бо сказа́в єси́, що бу́де Бог зо мно́ю * і все́литься в утро́бу мою́. * І як же ста́ну я, скажи́ мені, кра́єм безкра́йнім * і місцем свяще́нним * То́го, Хто над Херуви́мами? * Не мани́ мене́ ома́ною, * бо не пізна́ла я насоло́ди, * не посвя́чена я в та́йну подру́жжя, * як же змо́жу я Дитя́ роди́ти?»

Стих: Бо в Го́спода ми́лість і бага́те в Ньо́го ізбавління. * І Той ізба́вить Ізра́їля від усіх беззако́нь його́.

«Явля́єшся мені як люди́на…»

Стих: Хваліть Го́спода, всі наро́ди, * хваліть Його́, всі лю́ди.

«Там, де хо́че Бог, * перемага́ється поря́док приро́ди, * – гово́рить безпло́тний, * – і те, що по́над люди́ну, сподіюється. * Моїм віруй істинним слова́м, Всесвята́ Пренепоро́чная». * Вона́ ж воскли́кнула: * «Хай ста́неться зо мно́ю ни́ні по сло́ву твоє́му, * і наро́джу Безпло́тного, * що плоть од ме́не при́йме, * щоб Він че́рез злиття́ привів люди́ну * до пе́рвісного досто́їнства, * як Єди́ний Си́льний».

Стих: Бо утверди́лася ми́лість Його́ на нас, * і істина Госпо́дня перебува́є на віки.

«Там, де хо́че Бог…»

Слава: і нині:

Теофана Начертанного, єпископа Нікейського. Глас 2.

Од віку скри́те та́їнство * днесь одкрива́ється, * і Син Бо́жий стає си́ном лю́дським, * щоб, гірше прийня́вши, пода́ти мені ліпше. * Обману́вся в давнину́ Ада́м * і, забажа́вши ста́ти бо́гом, не став. * Люди́ною стає́ Бог, щоб Ада́ма бо́гом учини́ти. * Хай ра́дується творіння, * хай лику́є приро́да, * бо Арха́нгел пе́ред Дівою стоїть зо стра́хом * і «Ра́дуйся!» прино́сить їй взамін печа́лі. * З найгли́бшої ми́лости вочоловічився Ти, * Бо́же наш, – сла́ва Тобі!

Прокімен, глас 4: Ще́дрий і ми́лостивий Госпо́дь, довготерпели́вий і многоми́лостивий (Пс 102:8).

Стих: Благослови́, душе́ моя́, Го́спода, і все нутро́ моє́ – Ім’я́ святе́є Його́ (Пс 102:1).

З книги Буття читання 22:1-18.

Прокімен, глас 4: Які то вели́чні діла́ Твої, Го́споди, все в прему́дрості сотвори́в Ти (Пс 103:24).

Стих: Благослови́, душе́ моя́, Го́спода, Го́споди Бо́же мій, Ти возвели́чився єси́ ве́льми (Пс 103:1).

З книги Приповідок читання 17:17-28; 18:1-5.