У
ВІВТОРОК ТРЕТЬОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ
Сідальний
(г.1):
Постом і молитвою себе очистьмо* і
приподобаймося Богові, піклуючись про
злиденних.* В цей час навернення зітхаймо
й плачмо щирими сльозами,* щоб вічного
плачу уникнути в полум'ї пекельнім.* І
славу віддаваймо Христові,* що шлях
покаяння вказав усім людям,* які в
помислах своїх звертаються до праведности.
Слава і нині:
Піднеси божественні руки свої, Пресвята
Діво,* якими ти носила Творця, воплочене
Божество,* і благай його, щоб ми визволилися
від спокус, пристрастей і лиха* та
вихваляли тебе з любов'ю і кликали:*
Слава тому, що поселився в тобі!* Слава
тому, що вийшов з тебе!* Слава тому, що
визволив нас народженням твоїм!
Інший
сідальний (г.3):
Веселімся постом, радуймося піснями* і
молитвами здобуваймо панування над
пристрастями,* то й потопчемо диявольські
тенета.* Ідім за Христом, і кличмо:*
Сподоби нас з любов'ю споглядати на твій
святий хрест,* бо ти, як щедрий, подаєш
нам велику милість.
Слава і нині:
Богом благословенна, непорочна Мати!*
Вилікуй мою хвору душу,* бо я, Богородице,
опанований важкими гріхами.* Тим-то,
сердечно зітхаючи, благаю тебе
Всенепорочна:* Прийми мене, що силу
гріхів вчинив,* щоб я з довір'ям тобі
заспівав:* Радуйся, житло Боже!
Тріодь,
глас 6
Пісня
2 Ірмос:
Видіте,
видіте, що я є Бог,* що поневолених людей
Ізраїльських* Мойсеєві крізь пустиню
провадити звелів,* і спас їх як могутній
владою моєю.
Усиновив Ти
мене купіллю хрещення, Отче преблагий,
і всяким багатством добра прикрасив,
та добровільно поневолився я безплідним
помислам, тому й зубожів.
Милостивий,
милостивий, милостивий будь мені,
Господи, суди суд мій мені, праведний
Судде, мале зітхання моє прийнявши з
великої милості, Христе, і не знехтуй
мною.
Скинувши зі
себе скверну одіж нестриманості,
зодягнімось у світлу ризу стриманості,
і ставши світлими, Ізбавителя світлого
воскресіння достигнемо.
Богородичний:
Спаси мене, спаси мене, Родителько Спаса,
зглянься на скорботу мою, Чистая, якої
з відчаю спричинює душі моїй множество
безмірних злих вчинків моїх повсякденно.
Пісня
8 Ірмос:
Того,
кого жахаються ангели, і всі воїнства*
як Творця і Господа,* священники оспівуйте,
отроки, прославляйте,* люди, прославляйте
по всі віки.
Плачу і ридаю,
помишляючи про час, коли маю стати я
перед престолом страшним, бо покарання
повинен понести за множество зла, яке
здійснив я несвідомо і свідомо.
Мойсей прийняв
піст як очистилище і Бога зрів єдиного
чистого; душе моя, очистися постом, що
наблизитись тобі до Бога чоловіколюбця.
Возлюбімо піст,
матір чеснот; зненавидьмо розкіш,
родительку пристрастей, і закличмо:
Отче наш, що єси на небесах, спаси нас,
спаси молитвами святих Твоїх.
Богородичний:
Суддю, якого родила єси, Діво Маріям,
умоли в час суду змилосердитись наді
мною, Чистая, і спасти осудженого, єдина
заступнице роду людського.
Пісня
9 Ірмос:
Світлоносну
хмару, з якої зійшов Владика всіх,* як
дощ із небес на руно,* і прийняв ради нас
тіло, та Безначальний став людиною,*
величаємо всі, як чисту Матір Бога
нашого.
У гріховне море,
у відчаю глибінь, у бурю помислів, і
пристрастей пориви упав я і взиваю:
милості Безодне, допоможи мені, і
добросердям Твоїм пролий мені очищення
гріхів.
Постом тіло,
стриманням дух, слізьми душу очистьмо,
вірні, і чистими Чистого світло стрінемо,
споглядаючи спасенні страсті, яких
зазнав задля нас Ізбавитель.
Як митар зітхаю,
як блудниця сльози проливаю, і як
розбійник волаю: пом’яний мене, Щедрий;
як сліпий взиваю до Тебе: Сину Божий,
відкрий очі душі моєї, засліплені злобою
улесливого хижака.
Богородичний:
Недоторкану Гору, Двері непрохідні,
вищу від небес і всього створіння, Ручку
всезолоту, і Міст, і Матір Творця, Діву
ублажаймо, вірні.
Стихири
на
стиховні
(г.
7)
Блудно згрішивши, сповідаюся тобі,
Господи:* Не смію звести моїх очей до
неба,* бо звідтіля мене, нещасного,
скинено.* Я прогрішивсь проти неба і
супроти тебе* і дитиною твоєю я вже не
можу зватись.* Засуджую себе, не потребуючи
обвинувачів, ані свідків.* Засуджує мене
блуд і лихе моє життя;* осоромлює мене
моя нагота* і виставляє на ганьбу
лахміття, що на мені висить.* Отче
милосердний, Сину єдинородний, Душе
Святий,* прийми: мене, що каюся, і помилуй
мене.
Стих:
Насити
нас уранці милістю твоєю, Господи, щоб
ми раділи й веселились по всі дні наші.
Звесели нас мірою днів, за яких ти
засмутив нас, мірою літ, що в них ми
зазнали горя.* — Нехай виявиться твоїм
слугам твоє діло, і слава твоя - їхнім
дітям.
Блудно згрішивши:
Стих:
І милість Господа, Бога нашого, нехай
буде над нами,* — і стверди діло рук
наших; стверди його - діло рук наших.
Посеред судилища
законопреступників* радіючи взивали
страснотерпці Твої:* Господи, слава
Тобі.
Слава: і нині:
Родився Ти від Діви несказанно, Христе,
і просвітив єси сущих в темряві, що
взивали: Господи, слава Тобі.
Немає коментарів:
Дописати коментар