В СУБОТУ НА ВЕЧІРНІ
Стихири на «Господи, взиваю я»
Десять стихир: три воскресні шостого
голосу, три Вознесіння і чотири Свв. Отців:
(г. 6, подібний: Поклавши всю надію):
Перед досвітньою зірницею ти народився* з лона Отця без матері перед віками.*
Хоч Арій славить тебе, як створіння,* а не як Бога,* зухвало й нерозумно
змішуючи тебе, Творця, із створінням,* збираючи собі цим паливо на вічний
вогонь,* але Собор у Нікеї проголосив тебе, Господи,* Сином Божим,*
співпрестольним з Отцем і Духом.
Хто твою, Спасе,* ризу роздер?* – Арій, –
сказав ти,* – який розділив однодостойне начало Тройці.* Він заперечив, що ти –
один із Тройці.* Він і Несторія навчив не признавати Богородицю.* Але Собор у
Нікеї проголосив тебе, Господи, Сином Божим,* співпрестольним з Отцем і Духом.
У пропасть гріха впадає Арій,* що
заповзявся не споглядати на світло.* З Божого допусту нутрощі в ньому
розриваються,* щоб насильно віддати життя і духа,* ставши другим Юдою* і
замислом своїм і ділом.* Але Собор у Нікеї проголосив тебе, Господи,* Сином
Божим,* співпрестольним з Отцем і Духом.
Безумний Арій розділив одноістотність
Пресвятої Тройці* на три нерівні і різні природи.* Тому богоносні Отці самочинно
зійшлись,* палаючи ревністю Іллі тесвітянина,* і духовним мечем посікли
ганебного богохульника,* як Дух їм підказав.
Слава (г. 6): Прославмо нині
богоносних Отців* таїнственні сурми Духа,* що виконали в Церкві гармонійну
богословську пісню:* про Тройцю єдину і незмінну природою і Божеством.* Вони –
переможці Арія і захисники правовір'я* – моляться завжди до Господа,* щоб
помилував душі наші.
І нині (догмат г. 6): Хто ж тебе не
прославлятиме, пресвята Діво?* Або хто не оспівуватиме твого пречистого різдва?*
Син бо єдинородний, що предвічно засяяв від Отця,* той вийшов з тебе, Чиста,
воплотившись несказанно.* Бувши з природи Богом, став задля нас правдивим
чоловіком;* неподільний на дві особи,* але пізнавальний у двох незлитих
природах.* Його моли, чиста Всеблаженна,* щоб помилував душі наші.
Вхід; Світло тихе; суботній прокімен і
читання:
Читець: З книги Второзаконня читання.
Того часу Мойсей сказав до синів Ізраїля:
Оце даю вам край у ваше посідання; йдіть і займіть землю, про яку клявся
Господь батькам вашим, Авраамові, Ісаакові та Яковові, що віддасть їм і
потомкам їхнім. Того часу промовив я до вас: Не здолаю я один узяти на себе
ваші тягарі. Господь, Бог ваш, намножив вас так, що ви оце нині численні, як
зорі небесні. Нехай Господь, Бог батьків ваших, додасть до вас тисячу разів
стільки, скільки вас є, і благословить вас, як обіцяв вам. Але як же міг би я
один нести ваші тягарі, ваші труднощі та ваші свари? Виберіть собі, отже, для
ваших поколінь людей мудрих, кмітливих, досвідчених, і я поставлю їх головами
над вами. І ви мені відповідаючи, сказали: Добру річ радиш зробити. Отож, я й
узяв головних із ваших поколінь, людей мудрих та досвідчених, і настановив їх
головами над вами, тисяцькими, соцькими, п'ятдесяцькими й десяцькими та
правителями ваших поколінь. Того ж самого часу я дав і суддям вашим такий
наказ: Вислуховуйте справи ваших братів і судіть справедливо між будь-ким і
його братом та чужинцем. Коли судите, не зважайте на лице; вислухайте так
малого, як і великого, нікого не страхайтеся, бо суд – Божий. А коли справа для
вас занадто тяжка, передайте її мені, я її вислухаю (1:8-17).
Інші читання: – Второзаконня
10:14-21
Того часу сказав Мойсей до синів Ізраїля:
Небо й небеса небес, земля й усе, що на ній, усе належить до Господа, Бога
твого. А все ж таки прихилився Господь до твоїх батьків, щоб їх полюбити, і
вибрав вас, їхніх пізніших потомків, з-поміж усіх народів, як оце нині й
сталося. Обріжте ж ваше необрізане серце й ваш карк нехай більше не буде
впертим! Бо Господь, Бог наш, Бог над богами й Господь над володарями, Бог
великий, могутній і страшний, що не зважає на особу й не бере дарунків, що
творить суд сироті й удовиці та милує чужинця, даючи йому хліб і одежу. А
любіть і ви чужинця, бо ви самі були чужинцями в Єгипетській землі. Господа,
Бога твого, бійся, йому служи, його держись, його ім'ям клянись. Він твоя
слава, він – Бог твій, який для тебе виконав ті великі і страшні речі, що їх ти
бачив на власні очі (10:14-21).
Буття 14:14-20
Як же Аврам почув, що
його братанича взято в полон, озброїв своїх вправних слуг, що народилися в його
домі, числом триста вісімнадцять, і погнався за тими аж до Дану. Вночі він із
слугами, окремими загонами, вдарив на них, розбив їх і гнався за ними аж до
Хови, що на північ від Дамаску. Він відібрав усе майно, а й Лота, свого
братанича, з його добром, і привів назад, також і жінок з людьми. Коли ж він,
розбивши Кедорлаомера з царями, які були з ним, повертався назад, цар Содому
вийшов йому назустріч у Шаве-долину, себто в Царську долину. А Мелхіседек, цар
Салему, виніс хліб і вино – він був священик Бога Всевишнього – поблагословив
його й мовив: "Хай благословен буде Аврам Богом Всевишнім, що сотворив
небо й землю. Благословен хай буде Бог Всевишній, що видав ворогів твоїх тобі в
руки!" І дав йому (Аврам) десяту частину з усього.
Стихири на стиховні
Воскресні 6-го голосу, а тоді:
Слава (г. 4): Вшановуючи сьогодні
річницю правовірних зборів* у світлому місті Нікеї,* вірно вшановуємо
богоносних Отців,* що зібралися з усієї вселенної.* Вони бо побожно й мудро
відкинули безбожну науку єхидного Арія* і соборно прогнали його з Католицької
Церкви,* навчаючи всіх у Символі віри,* – виклавши його докладно й правовірно,*
– ясно визнавати одноістотного й споконвічного Сина Божого.* Тому й ми, йдучи
за їхнім божественним навчанням,* з несхитною вірою служимо з Отцем Синові і
Всесвятому Духові* в одності Божества, Тройці єдиносущній.
І нині: З любови сповнивши тайну,* споконвіку
закриту від людей,* прийшов ти, Господи, на гору Оливну з своїми учнями* і
Матір'ю своєю, що породила тебе, Творця і Владику всього.* Бо треба було, щоб
вона, яка більш усіх по-матерньому співстраждала у твоїх страстях,* втішалася
превеликою славою твого тіла.* Ставши її співучасниками у вознесінні твоїм на
небо,* теж і ми, Владико, славимо велику твою до нас милість.
Нині відпускаєш; Святий Боже;
Пресвята Тройце; Отче наш; і тропарі – (г. 6)
Ангельські сили на гробі твоїм,* і сторожі омертвіли;* Марія ж стояла при
гробі,* шукаючи пречистого тіла твого.* Полонив ти ад і, не переможений від
нього,* зустрів ти Діву, даруючи життя.* Воскреслий з мертвих, Господи, слава
тобі!
Слава: (г. 8) Препрославлений ти, Христе Боже наш,* що
на землі Отців наших появив світилами* і ними навів усіх нас на істинну віру.*
Багатомилосердний, слава тобі!;
І нині: (г. 4) Вознісся ти у
славі, Христе Боже наш,* учинивши учням радість, обітуванням Святого Духа,* і
скріпив їх своїм благословенням,* бо ти Син Божий, визволитель світу.
Немає коментарів:
Дописати коментар