УТРЕНЯ - ГЛАС3

Глас 3

Воскресний сідальний: Христос, перший із померлих, воскрес із мертвих;* перед усім творінням народжений, Творець усього сущого,* оновив у Собі Самому зотліле єство роду нашого.* Смерте, не пануєш більше,* бо Владика всього владу Твою знищив.

Стих: Воскресни, Господи Боже, нехай піднесеться рука Твоя, не забудь убогих Твоїх до кінця.

Тілом смерти зазнавши, Ти, Господи,* воскресінням Своїм гіркоту смерти знищив* і людині силу проти неї подав,* до перемоги над давнім прокляттям закликаючи.* Оборонче життя нашого, Господи, слава Тобі.

Слава, і нині: Здивований красою дівства Твого* і осяйною чистотою Твоєю, Гавриїл взивав до Тебе, Богородице:* «Яку достойну похвалу принесу Тобі?* Яким іменем назову Тебе?* Недомислююсь й жахаюся; тому, як мені наказано, взиваю до Тебе:* радуйся, Благодатная».

Інший сідальний: Незмінного Божества і вільного страждання Твого, Господи,* вжахнувшись, ад ридав:* «Трепету перед нетлінною істотою тіла, бачу Невидимого,* що таємно мене перемагає.* Тому й ті, що їх держу, взивають:* слава, Христе, воскресінню Твоєму».

Стих: Буду славити Тебе, Господи, всім серцем моїм, розповідатиму про всі чудеса Твої.

Незбагненне розп’яття і несказанне воскресіння ми, вірні,* за таємницю невимовну визнаємо,* нині бо смерть і ад подолані,* а рід людський у нетління зодягнувся.* Тому вдячно взиваємо: «Слава воскресінню Твоєму, Христе».

Слава, і нині: Незбагненного і Безмежного,* Одноістотного з Отцем і Духом Ти, Богородице,* таємно вмістила в утробі Твоїй;* різдвом Твоїм навчилися ми прославляти єдину в світі і незмісиму силу Тройці.* Тому вдячно взиваємо до Тебе: «Радуйся, Благодатная».

Іпакой: Світлий Ангел, дивуючи появою,* заспокоюючи словами, мироносицям казав:* «Чого шукаєте живого в гробі?* встав Той, Хто гроби порожніми вчинив;* Того, Хто змінив тління, визнайте за незмінного;* скажіть Богові: «Які страшні діла Твої, Ти бо спас рід людський».

Прокімен: Скажіть народам, що Господь воцарився,* бо Він створив світ,* який не похитнеться.

Стих: Заспівайте Господеві пісню нову: співай Господеві вся земля.

Канон воскресний

Пісня 1. Ірмос: Той, що колись велінням Божественним в одне вмістилище води зібрав* і розділив море для народу ізраїльського,* Цей є Препрославлений Бог наш,* Йому Єдиному співаймо — бо Він прославився.

Приспів: Слава, Господи, Святому Воскресінню Твоєму.

Той, що засудив землю приносити грішникові тернину, як плід праці аж до поту, Цей Бог наш, вінець терновий з руки беззаконної тілесно прийнявши, прокляття знищив, — бо Він прославився.

Страшна смерть Христова, переможницею смерти, що торжествує, виявилася; живе й підлегле стражданням тіло прийнявши і боротьбу з мучителем почавши, Цей Бог наш воскресив із Собою всіх, бо Він прославився.

Богородичний: Яко Істинну Богородицю, всі народи прославляють Тебе, що безсіменно породила; увійшовши бо в Святу Твою утробу, Цей Бог наш єство наше прийняв, і від Тебе, - як Бог і чоловік, народився.

Пісня 3. Ірмос: Вседержителю Господи,* що з небуття все сотворив,* Словом упорядковане, завершене Духом,* в любові Твоїй утверди мене.

Хрест Твій нечестивця осоромив, той бо до ями впав, що сам її викопав, воскресіння ж Твоє, Христе, піднесло силу упокорених.

Проповідь побожності покрила народи так, як вода моря наповняє; Ти бо, Чоловіколюбче, із гробу воскресши, світло Тройці відкрив єси.

Богородичний: Славне сказано було про Тебе, одушевлене Місто вічного Царя; через Тебе бо, Владичице, Бог із тими пожив, що на землі перебувають.

Пісня 4. Ірмос: Показав Ти любов до нас велику, Господи,* за нас бо на смерть Єдинородного Твого Сина віддав єси.* Тому до Тебе вдячно взиваємо:* «Слава силі Твоїй, Господи».

Милостиво рани й язви прийняв Ти, Христе, ганьбу поличників терпів і довготерпеливо оплювання переніс і цим мені спасіння приготував єси. Слава силі Твоїй, Господи.

Тілом смертним Ти, Життя, задля нещастя вбогих і стогону бідних до смерти приєднався, і, губителя знищивши, Ти, Найславніший, усіх із Собою воскресив.

Богородичний: Пом’яни, Христе, стадо, що його стражданням Твоїм придбав єси; жалісливі молитви Препрославленої Твоєї Матері прийнявши і паству лихом пригноблену навідавши, визволь силою Твоєю, Господи.

Пісня 5. Ірмос: Тобі вранці молюся, Творцеві всього,* Мирові над усяке розуміння вищому;* світло бо — веління Твої;* ними попровадь мене.

Всевидче, що всю землю праведно судиш, — через заздрість невірних судді несправедливому виданий бувши, Адама від осуду давнього визволив єси.

Непереможною силою хреста Твого подай, Христе, що з мертвих воскрес, Церквам Твоїм мир Твій і спаси душі наші.

Богородичний: Оселя свята й за небеса просторіша, що Слово Боже у всьому творінні невмістиме прийняла єси, Ти Єдина Вседівою явилася.

Пісня 6. Ірмос: Безодня найглибша гріхів оточила мене,* і знемагає дух мій;* але Ти, Владико, потужну руку Твою простягни* і, як Петра, Керманичу, спаси мене.

Безодня милості й милосердя через добросердечне зшестя Твоє оточила мене, Ти бо, Владико, тіло прийнявши і подобу раба на себе взявши, обожествив мене і з Собою прославив.

Смерти зазнав убивця, побачивши вбитого оживленим; це знаки Твого, Христе, воскресіння і за Твоє пречисте страждання нагорода.

Богородичний: Ти, Пречиста, що Єдина посередницею між Творцем і людьми незбагненно стала, ублагай Сина Твого, щоб змилувався Він над грішними рабами Твоїми і оборонцем їх був.

Пісня 7. Ірмос: Як оросив Ти колись трьох отроків побожних* у халдейському полум’ї,* і нас просвіти світлим вогнем Божества, що взиваємо:* «Благословен єси, Боже отців наших».

Під час розп’яття Творця розідралася церковна світла завіса, показуючи заховану в Письмі істину вірним, що взивають: «Благословен єси, Боже отців наших».

Краплі Боготочиві животворчої крови, що для діла спасіння людей на землю капали з Твого, Христе, проколотого ребра, оновили створених із землі, які кличуть: «Благословен єси, Боже отців наших».

Богородичний: Прославмо, вірні, Милосердного Духа вкупі з Отцем і Єдинородним Сином, в трьох почитаючи один початок і одне Божество, взиваючи: «Благословен єси, Боже отців наших».

Пісня 8. Ірмос: У нестерпний вогонь кинені,* та шкоди від полум’я не зазнавши,* отроки — поборники побожності* — пісню Божественну співали:* «Благословіть, всі творіння, Господа* і прославляйте по всі віки».

Роздерлася церковна світла завіса, коли хрест Твій на лобнім місці поставлено, і все творіння від страху замішалося, співаючи: «Благословіть, всі творіння, Господа і прославляйте по всі віки».

Воскрес Ти, Христе, із гробу і силою Божественною через дерево хреста оновив того, що через лестощі впав і взиває та кличе: «Благословіть, всі творіння, Господа і прославляйте по всі віки».

Богородичний: Ти, Пречиста Богородителько, храмом Бога, оселею живою і ковчегом стала, Ти бо Творця з людьми примирила, і всі ми, творіння, достойно оспівуємо Тебе і прославляємо по всі віки.

Потім співаємо Пісню Богородиці.

Пісня 9. Ірмос: Нове чудо й Боголіпне!* Крізь бо замкнені двері Діви явно проходить Господь;* безтілесний підчас входу, в тілі Бог явився, як виходив,* і двері замкнені перебувають,* її, як Богоматір,* несказанно величаємо.

Страшно бачити Тебе, Слово Боже, Творця, на дереві піднесеного Бога, що тілом за рабів страждає і бездиханний у гробі лежить і мертвих із аду визволяє. Тому, Христе, як Всемогутнього, Тебе величаємо.

У гробі, як мертвий, положений, спас Ти, Христе, праотців від погибелі смертної і життю розцвіт дав єси, мертвих воскресивши, єство людське до світла попровадивши і в безсмертя Божественне зодягнувши; тому Тебе, як джерело світла вічно живого, величаємо.

Богородичний: Ти, Пречиста, стала храмом і престолом Божим, що в нім оселився Той, Хто на висоті перебуває, Хто без мужа народився, дверей тіла Твого ніяк не відкривши. Тому безперестанними молитвами Твоїми, Чиста, скоро до кінця покори вождеві нашому ворогів наших.

Потім «Свят Господь Бог наш»

Стихири хвалитні

Стих: Учинити над ними суд написаний.* Слава ця буде всім преподобним Його.

Прийдіть, всі народи, зрозумійте силу страшної таємниці:* Христос бо Спаситель наш, споконвічне Слово,* з волі Своєї був розп’ятий задля нас і похований і з мертвих воскрес,* щоб усе спасти, Йому поклонімося.

Стих: Хваліте Бога у святинях Його,* хваліте Його у твердині сили Його.

Сторожа, що Тебе стерегла, Господи,* розповіла про всі чуда Твої,* але синедріон легкодушний, дарунками наповнивши руки їхні,* думав утаїти воскресіння Твоє,* що його світ прославляє.* Помилуй нас.

Стих: Хваліте Його за сили Його,* хваліте Його в Його величі безмежній.

Радості все сповнилося, свідоцтво воскресіння діставши;* Марія бо Магдалина до гробу прийшла,* знайшла ангела, що на камені сидів, одежею блищав і промовив:* «Чому шукаєте живого між мертвими?* Нема його тут, Він воскрес, як сказав,* і буде поперед вас у Галілеї».

Стих: Хваліте Його голосом трубним,* хваліте Його в псалтирі і гуслях.

У світлі Твоїм, Владико Чоловіколюбний,* ми побачимо світло,* Ти бо воскрес із мертвих,* даруючи родові людському спасіння,* щоб усе творіння прославляло Тебе, Єдиного Безгрішного.* Помилуй нас.

Стих: Хваліте Його тимпаном і хором,* хваліте Його на струнах і сопілці.

Жони мироносиці з сльозами ранню пісню Тобі, Господи, приносили;* пахощі бо благовонні маючи, прийшли до гробу Твого,* намастити Пречисте Тіло Твоє поспішаючи.* Ангел, що на камені сидів, благовістив їм:* «Чому шукаєте живого між мертвими?* Смерть подолавши, Він воскрес, яко Бог, подаючи всім велику милість».

Стих: Хваліте Його на кимвалах дзвінких,* хваліте Його на кимвалах гучних. Всяке дихання нехай хвалить Господа.

Осяйний Ангел при Животворчому Твоєму гробі мироносицям казав:* «Визволитель гроби пустими вчинив,* ад подолав, і на третій день воскрес,* яко Бог Єдиний і Всемогутній».

Слава: У гробі шукала Тебе, в перший день тижня прийшовши, Марія Магдалина;* та, не знайшовши, ридала, з плачем голосила:* «Горе мені, Спасе мій. Яким способом украли Тебе, Царю всіх?»* А два живоносні Ангели всередині гробу озвалися:* «Чому плачеш, жоно?»*—«Плачу — каже—бо взяли з гробу Господа мого, і не знаю, де поклали Його.* Коли ж обернулася, коли побачила Тебе, зараз викликнула:* «Господь мій і Бог мій! — Слава Тобі».

І нині, Преблагословенна Ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад.* Покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть і ми ожили,* тому співаючи кличемо:* «Благословенний Христос Бог наш, що на це зволив, слава Тобі!»