ЧИН ВЕЛИКОГО ПОВЕЧЕРІЯ У НАВЕЧІР'Я БОГОЯВЛЕННЯ

ЧИН ВЕЛИКОГО ПОВЕЧЕРІЯ

За давніми уставами, «о 10-ій годині ночі» по благовісті дзвониться у всі дзвони. Ієрей одягає на себе тільки епітрахиль, диякони ж зодягають усі свої облачення. І відчинивши царські врата, кадять усе, як перед початком великої вечірні на Всенічному. По кадінні диякон мовить: Благослови, владико.

Ієрей: Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь. І початок звичайний:

(Ієрей зачиняє царські врата.)

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі. Царю Небесний: Трисвяте. Слава, і нині: Пресвятая Тройце: Господи, помилуй. (3) Слава, і нині: Отче наш:

Ієрей: Бо Твоє єсть Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Господи, помилуй (12). Слава, і нині:

Прийдіте, поклонімся Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся Христові, Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.

Псалом 4

Коли призвав я,* почув мене Бог правди моєї;

в утиску Ти дав мені простір;* пожалій мене і почуй молитву мою.

Сини людські, докіль ви тяжкосерді?* Чому любите марноту і шукаєте неправди?

І пізнайте, що подивугідним учинив Господь преподобного Свого.* Господь почує мене, коли взиватиму до Нього.

Гніваючись, не грішіте;* що говорите в серцях ваших, у тому кайтеся на ложах ваших.

Жертвуйте жертву правди* і уповайте на Господа.

Многі говорять: «Хто явить нам блага?»* – знаменувалося на нас світло лиця Твого, Господи!

Дав Ти веселість серцю моєму* – з того часу, як пшениця, вино і єлей у них примножилися.

В мирі ляжу і зразу засну,* бо Ти, Господи, єдиний у безпеці оселив мене.

Псалом 6

Господи, в ярості Твоїй не картай мене* і в гніві Твоєму не карай мене!

Помилуй мене, Господи, бо немічний я;* зціли мене, Господи, бо в сум’ятті кості мої,

і душа моя в сум’ятті великому;* і Ти, Господи, докіль?

Зглянься, Господи, вирятуй душу мою,* спаси мене заради милости Твоєї.

Бо ніхто в смерті не згадає Тебе;* і в аді – хто ісповідає Тебе?

Знемігся я од стогнання мого;* зволожу кожної ночі ложе моє,* слізьми моїми постіль мою зрошу.

Затьмарилося від досади око моє,* зістарівся я серед усіх ворогів моїх.

Відступіте від мене, всі, що чините беззаконня,* бо почув Господь голос плачу мого;

почув Господь благання моє,* Господь молитву мою прийняв.

Хай впадуть у сором і сум’яття всі вороги мої,* хай відступлять і осоромляться вельми скоро!

Псалом 12

Докіль, Господи, забуватимеш мене до краю?* Докіль відвертатимеш лице Твоє від мене?

Докіль снуватиму думи в душі моїй,* муки в серці моїм день і ніч?

Докіль підноситися буде ворог мій на мене?* Зглянься, почуй мене, Господи, Боже мій,

просвіти очі мої, щоб не заснув я на смерть,* щоб не сказав ворог мій: «Я подужав його!»

Гнобителі мої возрадуються,* якщо я похитнуся.

Та я на милість Твою уповаю,* возрадується серце моє спасінням Твоїм:

заспіваю Господеві, що благодіяв мені,* і заграю Імені Господа Вишнього!

І знову:

Зглянься, почуй мене, Господи, Боже мій,* просвіти очі мої, щоб не заснув я на смерть,

щоб не сказав ворог мій: «Я подужав його!»

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3)

Господи, помилуй. (3)

Слава, і нині:

Псалом 24

До Тебе, Господи, возношу душу мою.* Боже мій, на Тебе уповаю, –

хай не посоромлюся повік,* і хай не посміються з мене вороги мої,

бо й усі, що дожидають Тебе, не посоромляться;* хай посоромляться ті, що коять беззаконня марно.

Путі Твої, Господи, вкажи мені* і стежок Твоїх навчи мене.

Напути мене на істину Твою і навчи мене,* бо Ти – Бог Спаситель мій, і Тебе дожидаю весь день.

Пом’яни щедроти Твої, Господи,* і милості Твої, бо од віку вони.

Гріха юности моєї і невідання мого не пом’яни;* по милості Твоїй пом’яни мене Ти* ради благости Твоєї, Господи.

Благий і правий Господь,* тому дасть закон тим, що согрішають у путі.

Напутить сумирних у суді,* навчить сумирних путів Своїх.

Всі путі Господні – милість і вірність* тим, що шукають завіту Його і свідчень Його.

Ради Імені Твого, Господи,* і відпустиш гріх мій, бо многий він.

Хто той чоловік, що боїться Господа?* Йому дасть закон у путі, яку обрав він.

Душа його серед благ оселиться,* і насіння його успадкує землю.

Твердиня – Господь для тих, що бояться Його,* і завіт Свій явить їм.

Очі мої – завжди до Господа,* бо Він витягне з пастки ноги мої.

Зглянься на мене і помилуй мене,* бо одинак я і вбогий.

Утиски серця мого помножилися,* із нещасть моїх виведи мене.

Поглянь на упокорення моє і на знемогу мою,* і відпусти всі гріхи мої.

Поглянь на ворогів моїх, бо намножилися вони* і ненавистю неправедною ненавидять мене.

Збережи душу мою і ізбав мене,* щоб я не осоромився, що уповаю на Тебе.

Непорочні і праві прилучалися до мене,* бо я дожидав Тебе, Господи.

Визволь, Боже, Ізраїля* од усіх утисків його.

Псалом 30

На Тебе, Господи, уповаю, хай не осоромлюся повік;* у правді Твоїй визволь мене і вирятуй мене.

Прихили до мене вухо Твоє, поспіши вирятувати мене;* стань мені Богом-Оборонцем і домом укриття, щоб спасти мене!

Бо твердиня моя й укриття моє – Ти,* і ради Імени Твого Ти попровадиш мене і прогодуєш мене,

виведеш мене з пастки цієї, яку зачаїли на мене,* бо Ти – Оборонець мій, Господи.

В руки Твої віддам дух мій:* Ти ізбавив мене, Господи Боже вірности!

Ти зненавидів тих, що держаться суєт надаремно;* та я на Господа уповаю.

Возрадуюся і возвеселюся милістю Твоєю,* бо Ти споглянув на смирення моє, спас від нещасть душу мою

і не замкнув мене в руках ворога,* поставив на просторі ноги мої.

Помилуй мене, Господи, бо я терплю;* стривожилося од гніву око моє, душа моя і утроба моя.

Бо змарніло в стражданні життя моє* і літа мої – у стогнаннях;

знемогла в убогості кріпость моя,* і кості мої струсилися.

Для всіх ворогів моїх став я посміховищем,* і найпаче – для сусідів моїх,

і страховищем – для знайомих моїх;* ті, що бачили мене, втікали геть від мене.

Забули мене, мов мерця, від серця,* став я, мов посуд розбитий.

Бо чув я огуду многих, що жили довкола,* коли зібралися вони гуртом на мене, схопити душу мою змовилися.

А я на Тебе, Господи, уповав,* сказав: «Ти єси Бог мій».

В руках Твоїх – жереби мої;* визволь мене з руки ворогів моїх і від гонителів моїх.

Яви світло лиця Твого на раба Твого,* спаси мене у милості Твоїй.

Господи, хай не посоромлюся, що я призвав Тебе:* хай посоромляться нечестиві і будуть зведені до Аду.

Хай заніміють губи брехливі,* що наговорюють на праведного беззаконня з презирством і зневагою.

Як безмірна міра благости Твоєї, Господи,* яку заховав Ти для тих, що бояться Тебе,

вчинив для тих, що надіються на Тебе,* перед синами людськими!

Ти сховаєш їх під покровом лиця Твого від заколоту мужів,* укриєш їх у скинії від злослов’я язиків.

Благословен Господь,* що чудно явив милість Свою у місті обмурованому.

Та сказав я у потьмаренні моїм:* «Відкинутий я від погляду очей Твоїх!» –

тому почув єси голос благання мого,* коли візвав я до Тебе.

Возлюбіте Господа, всі преподобні Його,* бо вірности шукає Господь і відплачує з надміром тим,* що виявляють гординю.

Будьте мужні, і нехай кріпиться серце ваше,* всі, що уповаєте на Господа!

Псалом 90

Хто живе під опікою Вишнього,* під покровом Бога Небесного оселиться.

Скаже Господеві: «Заступник мій єси і Прибіжище моє, Бог мій,* і уповаю на Нього».

Бо Він визволить тебе од сіті ловецької* і од вісті тривожної.

Плечима Своїми отінить тебе,* і під крильми Його безпечний будеш, –

бронею оточить тебе істина Його.* Не побоїшся ні жаху нічного, ні стріли, що літає удень,

ні загрози, що бродить у темряві,* ні напасти і біса полуденного.

Впаде побіч тебе тисяча і десять тисяч – праворуч тебе,* але до тебе не наблизиться.

Тільки очима твоїми поглянеш* – і відплату грішникам побачиш.

Бо Ти, Господи, уповання моє!* Вишнього обрав єси за прибіжище твоє.

Не підступить до тебе зло,* і кара не наблизиться до шатра твого,

бо Ангелам Своїм Він заповість про тебе* берегти тебе на всіх путях твоїх, –

на руках понесуть тебе,* аби ти не спіткнувся об камінь ногою твоєю.

На гаспида і василіска наступиш,* і потопчеш лева і дракона.

«Бо на Мене уповав він, і Я визволю його;* покрию його, бо він пізнав Ім’я Моє.

Призове Мене – і почую його,* з ним Я в скруті, ізбавлю його і прославлю його.

Довготою днів сповню його* і явлю йому спасіння Моє».

Слава, і нині:

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3)

Господи, помилуй. (3)

Слава, і нині:

І співаємо стихи антифонно (у греків на глас 6), з приспівом після кожного. Увага: ієрей виходить на «З нами Бог» перед царські врата тільки в тому випадку, коли є лише один лик.

З НАМИ БОГ

(Іс 8: 8б–10; 12б–14а; 18а; 9: 2, 6)

Першим співає ієрей з іншими служителями, цілий стих: З нами Бог, розумійте, народи, і покоряйтеся, бо з нами Бог.

Після того лик, цілий стих.

Відтак ієрей до половини: З нами Бог, розумійте, народи. І закінчує лик: І покоряйтеся, бо з нами Бог.

Відтак по черзі кожний лик свій стих. Лівий лик.

Почуйте аж до краю землі.

Бо з нами Бог.

Могутні, покоряйтеся.

Бо з нами Бог.

Бо якщо знову зміцнієте, знову і переможені будете.

Бо з нами Бог.

І хоч би який задум ви задумали, зруйнує Господь.

Бо з нами Бог.

І хоч би яке слово ви промовили, не зостанеться у вас.

Бо з нами Бог.

Страху ж вашого не злякаємося і не збентежимося.

Бо з нами Бог.

Господа ж, Бога нашого, Його вшануємо як Святого, і Він буде нам страхом.

Бо з нами Бог.

І якщо на Нього надіятимуся, Він буде мені освяченням.

Бо з нами Бог.

І уповатиму на Нього, і спасуся Ним.

Бо з нами Бог.

Ось я і діти, яких дав мені Бог.

Бо з нами Бог.

Народ, що ходив у пітьмі, побачив світло велике.

Бо з нами Бог.

Ви, що живете в країні і тіні смертній, світло засяє на вас.

Бо з нами Бог.

Бо Дитя народилося нам, Син, і далося нам.

Бо з нами Бог.

Якого владарство було на плечі Його.

Бо з нами Бог.

І мирові Його немає краю.

Бо з нами Бог.

І нарікається ім’я Його: Великої Ради Ангел.

Бо з нами Бог.

Чудесний Дорадник.

Бо з нами Бог.

Бог Кріпкий, Володар, Князь миру.

Бо з нами Бог.

Отець майбутнього віку.

Бо з нами Бог.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Бо з нами Бог.

І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Бо з нами Бог.

Відтак обидва лики перший стих один раз: З нами Бог, розумійте, народи, і покоряйтеся, бо з нами Бог.

[Або ієрей, до половини: З нами Бог, розумійте, народи. І лик, до кінця: І покоряйтеся, бо з нами Бог.]

Й одразу наступні тропарі. Ієрей повертається у святилище.

Перший лик:

День скінчивши, благодарю Тебе, Господи; вечір з ніччю, прошу, без гріха подай мені, Спасе, і спаси мене.

Другий лик:

Слава: День пройшовши, славословлю Тебе, Владико; вечір з ніччю, прошу, без падіння подай мені, Спасе, і спаси мене.

Два лики:

І нині: День проживши, в піснях славлю Тебе, Святий; вечір з ніччю, прошу, без підступу подай мені, Спасе, і спаси мене.

Обидва лики разом (у греків на глас 6):

Безтілесне єство – Херувими немовчними співами Тебе славословлять.

Шестикрилі істоти – Серафими неперестанними голосами Тебе превозносять.

Ангелів же все воїнство трисвятими піснями Тебе восхваляє.

Бо сущий перед усіма єси Отець, і Собезначального маєш Твого Сина.

І, носячи рівного честю Духа життя, Тройці являєш неподільність.

Всесвятая Діво, Матір Божа, самовидці Слова і служителі,

Пророків і Мучеників усі хори, що безсмертне маєте життя,

за всіх моліться ревно, бо всі ми перебуваємо в бідах.

Щоб, облуди позбувшись лукавого, Ангельську вознесли ми пісню:

Святий, Святий, Святий, Трисвятий Господи, помилуй і спаси нас. Амінь.

І одразу [«низьким голосом»]:

¹Вірую в єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, і всього видимого і невидимого. ²І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, від Отця родженого перед усіма віками, – світло від світла, Бога істинного від Бога істинного, родженого, несотвореного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося. ³Він задля нас, людей, і нашого ради спасіння зійшов із небес, і воплотився з Духа Святого і Марії Діви, і стався чоловіком. ⁴І був розп’ятий за нас за Понтія Пилата, і страждав, і був похований. ⁵І воскрес у третій день, згідно з Писанням. ⁶І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця. ⁷І вдруге прийде зо славою судити живих і мертвих, а Його Царству не буде кінця. ⁸І в Духа Святого, Господа Животворящого, що від Отця ісходить, що з Отцем і Сином рівнопоклоняємий і рівнославимий, що говорив через пророків. ⁹В єдину, святу, соборну й апостольську Церкву. ¹⁰Ісповідую одне хрещення на відпущення гріхів. ¹¹Очікую воскресіння мертвих ¹²і життя будучого віку. Амінь.

І одразу

Всесвятая Владичице Богородице, моли за нас, грішних.

Всі Небесні Сили святих Ангелів і Архангелів, моліте за нас, грішних.

Святий Йоане, Пророче і Предтече і Хрестителю Господа нашого Ісуса Христа, моли за нас, грішних.

Святі славні Апостоли, Пророки, і всі Святі, моліте за нас, грішних.

Преподобні і богоносні отці наші, пастирі й учителі вселенної, моліте за нас, грішних.

Тут поминається і святий храму:

Священномучиниче Климентіє, моли за нас, грішних.

Непереможна, і нездоланна, і божественна сило чесного і животворящого Хреста, не залиш нас, грішних.

Боже, милостивий будь до нас, грішних.

Боже, милостивий будь до нас, грішних, і помилуй нас.

Трисвяте. Слава, і нині: Пресвятая Тройце: Господи, помилуй. (3) Слава, і нині: Отче наш:

Ієрей: Бо Твоє єсть Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

І тропар свята (один раз).

На Богоявління, глас 1:

Коли в Йордані хрестився Ти, Господи,* Троїчне явилося поклоніння:* бо голос Родителя свідчив про Тебе,* воз-любленим Сином Тебе іменуючи,* і Дух у виді голубинім засвідчував твердість слова.* Явився Ти, Христе Боже,* і світ просвітив, слава Тобі.

Господи, помилуй (40). Слава, і нині:

Чеснішу від Херувимів і незрівнянно славнішу від Серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.

Іменем Господнім благослови, отче.

Ієрей, вийшовши перед царські врата: Молитвами святих отців наших, Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас.

Вірні: Амінь.

Молитва святого Василія Великого

Господи, Господи, що ізбавив нас од усякої стріли, що літає удень, ізбав нас і од усякої загрози, що бродить у темряві. Прийми жертву вечірню – рук наших здіймання. Удостой же нас і нічний шлях бездоганно пройти, не досвідчивши зла, і визволь нас од усякого сум’яття і боязні, що од диявола нам лучаються. Даруй душам нашим розкаяння і помислам нашим уболівання про іспит на страшному і праведному суді Твоєму. Пройми страхом перед Тобою плоті наші й умертви земні члени наші, щоб ми і в сонній безмовності просвіщалися спогляданням судів Твоїх. Віддали ж від нас усяке мріяння неподобне і пожадання згубне. І підніми нас у пору молитви утвердженими у вірі і здатними до поступу в заповідях Твоїх благоволінням і благістю Єдинородного Сина Твого, з Яким благословен єси зі Всесвятим, і Благим, і Животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Лик: Амінь. Ієрей відходить до святилища. Лик одразу:

Прийдіте, поклонімся Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся Христові, Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, по великій милості Твоїй,* і по множеству щедрот Твоїх загладь беззаконня моє.

Уповні обмий мене від беззаконня мого,* і від гріха мого очисть мене.

Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій передо мною завжди.

Проти Тебе, Єдиного, я згрішив і лукаве перед Тобою вчинив,* тож оправданий Ти будеш у словах Твоїх і переможеш, коли вступиш у суд.

Ось бо, в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.

Ось бо, істину возлюбив єси,* незвідане і таємне мудрости Своєї явив Ти мені.

Окропиш мене іссопом – і буду очищений;* обмиєш мене – і стану біліший від снігу,

даси мені відчути радість і веселість* – возрадуються кості упокорені.

Відверни лице Твоє від гріхів моїх* і всі беззаконня мої зітри.

Серце чисте сотвори в мені, Боже,* і дух правий обнови в нутрі моїм.

Не відкинь мене від лиця Твого* і Духа Твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння Твого* і духом владущим утверди мене.

Навчу беззаконників доріг Твоїх,* і нечестиві до Тебе навернуться.

Звільни мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* возрадується язик мій правді Твоїй.

Господи, губи мої відкриєш,* і уста мої сповістять хвалу Твою.

Бо якби Ти жертви захотів, я дав би її,* – та всепалення Тобі не до вподоби.

Жертва Богові – дух сокрушенний,* серцем сокрушенним і смиренним Бог не погордить.

Облагодій, Господи, благоволінням Твоїм Сіон,* і хай відбудуються стіни єрусалимські, –

тоді вподобаєш Собі жертву правди, возношення і всепалення,* тоді покладуть на вівтар Твій тельців.

Псалом 101

Почуй, Господи, молитву мою,* і крик мій до Тебе хай дійде!

Не відвертай лиця Твого від мене;* в день, коли терплю, прихили вухо Твоє до мене,

в день, коли призову Тебе,* скоро почуй мене.

Бо розтанули, як дим, дні мої,* і кості мої, як суха деревина, зісохлися.

Потоптано мене, як траву, і висохло серце моє,* аж забув я їсти хліб мій.

Від голосу стогнання мого* прилипли кості мої до плоті моєї.

Я уподібнився до пелікана в пустелі,* став, немов нічний пугач на румовищі.

Чував я і став, наче пташка,* що самотньо сидить на по-крівлі.

Ввесь день хулили мене вороги мої,* і ті, що мене хвалили, мною проклинали.

Адже попіл, як хліб, їв я* і пиття моє плачем розводив

од виду гніву Твого і ярости Твоєї,* бо, вознісши, Ти повергнув мене.

Дні мої, як тінь, схилилися,* і як сіно, я зсохся.

Ти ж, Господи, повік зостаєшся,* і пам’ять про Тебе – з роду в рід.

Ти, воставши, змилуєшся над Сіоном,* бо пора змилуватися над ним, бо прийшла пора,

бо возлюбили раби Твої каміння його,* і прах його жаліють.

І убояться народи Імені Господнього,* і всі царі земні – слави Твоєї,

бо відбудує Господь Сіон* і явиться у славі Своїй.

Він зглянувся на молитву смиренних* і не погордив благанням їх.

Хай запишеться се для роду прийдешнього,* і народ відбудовуваний прославить Господа,

бо схилився Він з висоти святої Своєї,* Господь із небес на землю споглянув –

почути стогін закованих,* звільнити синів умертвлених,

щоб возвістили в Сіоні Ім’я Господнє* і хвалу Йому в Єрусалимі,

коли зберуться народи разом* і царі – для служіння Господеві.

Відказав Йому на путі кріпости своєї:* «Про умаління днів моїх звісти мені;

не відклич мене у половині днів моїх:* у роді родів – літа Твої».

В началі Ти, Господи, землю оснував,* і діла рук Твоїх – небеса;

вони загинуть, Ти ж перебуватимеш,* і всі, як одежа, зістаріються,* і як покривало, Ти зів’єш їх, і зміняться.

Ти ж той самий єси,* і літа Твої не скоротяться.

Сини рабів Твоїх розселяться,* і насіння їх повік утвердиться.

Ієрей, вийшовши перед царські врата, молиться:

Молитва Манассії, царя Юдейського

Господи Вседержителю, Боже отців наших, Авраама, й Ісаака, і Якова, і сімені їх праведного; Ти сотворив небо і землю з усією красою їх, Ти зв’язав море словом повеління Твого, Ти замкнув безодню і запечатав її страшним і славним Іменем Твоїм, Тебе все боїться і тремтить од виду сили Твоєї, бо ніхто не встоїть перед величністю слави Твоєї, і нестерпний гнів погрози Твоєї на грішників! Але безмірна і недослідима милість обітниці Твоєї; Ти бо єси Господь вишній, милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, і вболіваєш над злими ділами людськими. Ти, Господи, з багатства благости Твоєї, обіцяв покаяння і відпущення тим, що согрішили Тобі, і багатством щедрот Твоїх визначив покаяння грішникам на спасіння. Ти, отже, Господи, Боже Сил, не встановив покаяння праведним Авраамові, та Ісаакові, та Якову, що не согрішили Тобі, але встановив покаяння мені, грішному, тому що я згрішив більше числа піску морського. Намножилися беззаконня мої, Господи, намножилися беззаконня мої, і недостойний я поглянути й узріти висоту небесну від множества неправд моїх. Скорчений я многими оковами залізними, так що не можу підвести голови моєї, і нема мені полегші, тому що роз’ярив я лють Твою і лукаве перед Тобою вчинив, не сповнив волі Твоєї і не додержав повелінь Твоїх. І нині приклоняю коліна серця, потребуючи Твоєї благости. Согрішив я, Господи, согрішив я, і беззаконня мої я знаю; але прошу, благаючи: відпусти мені, Господи, відпусти мені, і не погуби мене з беззаконнями моїми; і, навік розгнівавшись, не достерігай злих діл моїх, і не засуди мене в глибини підземні. Адже Ти, Боже, – Бог каянників, і на мені явиш усю благостиню Твою, бо спасеш мене, недостойного, по многій милості Твоїй, і хвалитиму Тебе завжди за днів життя мого. Бо Тебе оспівує вся Сила Небес і Твоя слава на віки віків.

Вірні: Амінь. Ієрей відходить до святилища. Лик одразу:

Трисвяте. Слава, і нині: Пресвятая Тройце: Господи, помилуй. (3) Слава, і нині: Отче наш:

Ієрей: Бо Твоє єсть Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

І кондак свята (один раз).

На Богоявління, глас 4 самоподібний:

Явився єси днесь вселенній,* і світло Твоє, Господи, знаменувалося на нас,* що у спізнанні оспівуємо Тебе: * «Прийшов єси і явився єси – Світло неприступне!»

Господи, помилуй (40). Слава, і нині:

Чеснішу від Херувимів і незрівнянно славнішу від Серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.

Іменем Господнім благослови, отче.

Ієрей, вийшовши перед царські врата: Молитвами святих отців наших, Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас.

Вірні: Амінь.

Молитва святого Мардарія

Владико Боже, Отче Вседержителю, Господи, Сину Єдинородний Ісусе Христе і Святий Душе – єдине Божество, єдина Сило, помилуй мене, грішного, і якими задумами знаєш, спаси мене, недостойного раба Твого, бо благословен єси на віки віків.

Вірні: Амінь. Ієрей відходить до святилища. Лик одразу:

Прийдіте, поклонімся Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся Христові, Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.

(Тут братству і народові роздаються свічки.)

Псалом 69

Боже, на поміч мені прийди,* Господи, помогти мені поспішися.

Хай постидяться й посоромляться ті, що шукають душі моєї,* хай відступлять назад і постидяться ті, що бажають мені зла.

Хай відступлять зараз же, присоромлені,* ті, що говорять мені: «Добре, добре!».

Хай возрадуються і возвеселяться Тобою всі, що шукають Тебе, Боже,* і хай говорять невпинно: «Хай возвеличиться Господь!»* ті, що люблять спасіння Твоє.

А я – нужденний і вбогий; Боже, поможи мені!* Помічник мій і Визволитель мій єси Ти, Господи, – не зволікай!

Псалом 142

Господи, почуй молитву мою,* прийми моління моє в істині Твоїй,* почуй мене в правді Твоїй;

і не входь у суд з рабом Твоїм,* бо не оправдається перед Тобою ніхто з живих.

Бо пригнобив ворог душу мою,* втоптав у землю життя моє,* посадив мене в темряві, як померлих одвіку.

І поник у мені дух мій,* в мені стривожилося серце моє.

Спом’янув я дні прадавні,* вдумався в усі діла Твої,* над творами рук Твоїх роздумував.

Простягнув я до Тебе руки мої,* душа моя – мов земля безводна перед Тобою.

Скоро почуй мене, Господи,* знемігся дух мій;

не відвертай лиця Твого від мене,* бо уподібнюся до тих, що сходять до рову.

Відчутною вчини мені вранці милість Твою,* бо на Тебе уповаю;

вкажи мені, Господи, путь, по якій мені йти,* бо до Тебе возніс я душу мою.

Віддали мене від ворогів моїх, Господи,* бо до Тебе прибіг я.

Навчи мене творити волю Твою,* бо Ти єси Бог мій;

Дух Твій благий виведе мене* на землю рівну.

Задля Імені Твого, Господи, живитимеш мене,* у правді Твоїй виведеш із печалі душу мою,

і в милості Твоїй винищиш ворогів моїх,* і вигубиш усіх гнобителів душі моєї,* бо я – раб Твій.

Мале славослов’я

(Ієрей одягає фелон)

Слава во вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління.

Хвалимо Тебе, благословимо Тебе, поклоняємося Тобі, славословимо Тебе,

благодаримо Тебе ради великої Твоєї слави.

Господи, Царю Небесний, Боже Отче Вседержителю, Господи, Сину Єдинородний Ісусе Христе, і Святий Душе!

Господи Боже, Агнче Божий, Сину Отця, що береш гріхи світу – помилуй нас.

Ти, що береш гріхи світу – прийми молитву нашу,

що сидиш праворуч Отця – помилуй нас.

Бо Ти єси єдин Свят, Ти єси єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь.

На всяку ніч благословлю Тебе і восхвалю Ім’я Твоє повік і повік-віку.

Й одразу:

Сподоби, Господи, в ніч оцю без гріха зберегтися нам.

Благословен єси, Господи, Боже отців наших, і хвальне і прославлене Ім’я Твоє повіки. Амінь.

Хай буде, Господи, милість Твоя на нас так, як ми уповаємо на Тебе.

Благословен єси, Господи, навчи мене уставів Твоїх.

Благословен єси, Владико, врозуми мені устави Твої.

Благословен єси, Святий, просвіти мене уставами Твоїми.

Господи, милість Твоя повік, ділами рук Твоїх не погорди.

Тобі подобає хвала, Тобі подобає пісня,

Тобі слава подобає, Отцю, і Сину, і Святому Духові

нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Ієрей відчиняє царські врата. І виходимо в притвор, співа-ючи литійні стихири свята. Ієрей, маючи ручний хрест у правиці, виходить царськими вратами, диякони – своїми. Перед духовенством ідуть свічоносці і лики. І стають у притворі: ієрей серед дияконів, лики ж напроти один одного. Диякони, прийнявши од ієрея благословення кадила, як на Господи, взиваю, починають по приході у притвор кадіння: кадять ієрея обидва разом, потім кожен – ікони, якщо вони є в притворі, свій лик і опісля народ, що в храмі молиться. Не слід кадити св. трапезу і намісні ікони.

ЛИТІЯ НА БОГОЯВЛІННЯ

Стихири на Литії, глас 4. Преподобного Косми Маюмського:

Той, Хто огортається світлом, наче ризою,* ради нас благоволив до нас уподібнитися;* Він у струмені повивається днесь Йорданські,* не Сам їх потребуючи для очищення,* але нам у Собі зготовляючи відродження.* О, чудо!* Без вогню переплавляє* і відбудовує без руйнування* і спасає тих, що в Нього просвіщаються,* Христос Бог і Спас душ наших.

Тебе, що Духом і вогнем очищуєш гріх світу,* Хреститель, бачачи грядущого до себе,* в жасі і трепеті взивав, промовляючи:* «Не смію торкнутися тім’я Твого пречистого;* Ти освяти мене, Владико, Божественним явлінням Твоїм,* Єдиний Чоловіколюбче!»

Прийдіте, наслідуймо мудрих дів,* прийдіте, зустріньмо явління Владики,* бо прийшов Він, як Жених, до Йоана.* Йордан, побачивши Тебе, убоявся і став.* Йоан же взивав:* «Не смію торкнутися глави Безсмертного!».* Дух низходив у виді голубиці освятити води* і голос лунав із Небес:* «Сей єсть Син Мій, що прийшов у світ спасти рід людський!»* Господи, слава Тобі!

Хрещається Христос і виходить із вод,* і виводить із Собою світ,* і споглядає небеса, що розкриваються,* які Адам замкнув для себе і нащадків своїх.* І Дух засвідчує Його Божество,* бо до Рівного Собі лине,* і глас із Небес:* звідтіля бо засвідчуваний – Спас душ наших.

Трепетала рука Хрестителева,* коли пречистого Твого тім’я торкнулася;* повернулася Йордан-ріка назад,* не дерзаючи служити Тобі;* бо якщо вона Ісуса Навина убоялася,* то як же мала Творця свого не вжахнутися?* Але весь Промисел спов-нив єси, Спасе наш,* щоб спасти світ явлінням Твоїм, Єдиний Чоловіколюбче.

Йоана Дамаскина. Глас 8:

Слава: Господи, бажаючи сповнити* те, що постановив єси од віку,* від усьоготворіння служителів тайни Твоєї прийняв єси:* від Ангелів – Гавриїла, від людей – Діву,* від небес – звізду і від вод – Йордан,* у якому беззаконня світу знищив;* Спасе наш, слава Тобі!

Анатолієве. Глас той же:

І нині: Днесь творіння просвіщається,* днесь усе веселиться,* разом небесне і земне;* ангели і люди єднаються,* бо де Царя пришестя, там і порядок приходить.* Поспішім же на Йордан* і побачмо всі Йоана:* як він занурює Главу Нерукотворну і Безгрішну.* Тим-то, апостольське слово приспівуючи,* суголосно воскликнім:* «Явилася благодать Божа, спасенна всім людям,* осяваючи і подаючи вірним* велику милість!»

По закінченні стихир диякони поперемінно виголошують прошення литійної єктенії:

Спаси, Боже, народ Твій і благослови спадкоємство Твоє, навідай світ Твій милістю і щедротами, вознеси ріг християн православних і зішли на нас багаті Твої милості: молитвами всепречистої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, силою чесного і животворящого Хреста, заступництвом чесних Небесних Сил безтілесних, чесного, славного пророка, Предтечі і Хрестителя Йоана, святих славних і всехвальних Апостолів (або святого апостола і євангеліста ім’я та інших святих славних і всехвальних Апостолів); святих отців наших і вселенських великих учителів і святителів Василія Великого, Григорія Богослова та Йоана Золотоустого; Атанасія і Кирила; святого отця нашого Миколая, архиєпископа Мир Лікійських, чудотворця; святих рівноапостольних Кирила і Методія, учителів слов’янських; святого благовірного і рівноапостольного великого князя Володимира і блаженної великої княгині Ольги; святого священномученика Йосафата; святих славних і добропобідних мучеників; блаженних новомучеників та ісповідників українських; преподобних і богоносних отців наших Антонія і Теодосія Печерських та інших преподобних і богоносних отців наших; святих і праведних богоотців Йоакима і Анни; і святого (ім’я, що його є храм цей), і всіх Святих: молимо Тебе, многомилостивий Господи, вислухай нас грішних, що молимось Тобі, і помилуй нас.

Вірні: Господи, помилуй. (12)

Ще молимось за святішого вселенського архиєрея ім’я, Папу Римського, і за блаженнішого Патріарха нашого ім’я, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, [іноки ж додають: і за всечесніших отців наших, протоархимандрита ім’я, архимандрита ім’я, протоігумена ім’я, ігумена ім’я], за отців наших духовних, і все у Христі братство наше; і за всяку душу християнську, скорботну і пригноблену, що потребує милости і допомоги Божої; за опіку над містом (або: селом) цим і тими, що живуть у ньому (або: над обителлю цією святою і тими, що живуть у ній); за мир і благоустроєність усього світу; за добре стояння святих Божих Церков; за спасіння і допомогу отцям і братам нашим, що пильно і зо страхом Божим трудяться і служать; за відсутніх і на чужині сущих; за зцілення тих, що в немочах лежать; за упокоєння, полегшу, блаженну пам’ять і відпущення гріхів усім православним отцям і братам нашим, що раніше спочили і тут та повсюди поховані; за визволення полонених і за братів наших на служіннях, і за всіх, що служать і послужили у святім храмі цім (якщо в обителі: у святій обителі цій), промовмо всі:

Вірні: Κύριε, ἐλέησον. (12)

Ієрей виголошує:

Вислухай нас, Боже, Спасителю наш, уповання всіх кінців землі і тих, що в морі далеко, і милостивий, милостивий будь, Владико, до гріхів наших, і помилуй нас. Милостивий бо і чоловіколюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Ієрей (благословляє народ правицею хрестовидно): Мир всім.

Вірні: І духові твоєму.

Диякон: Голови наші перед Господом приклонім.

Вірні: Тобі, Господи.

Ієрей молиться чутно для всіх, а всі стоять з приклоненими головами аж до кінця молитви:

Владико многомилостивий, Господи Ісусе Христе, Боже наш! Молитвами всепречистої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, силою чесного і животворящого Хреста, заступництвом чесних Небесних Сил безтілесних, чесного, славного пророка, Предтечі і Хрестителя Йоана, святих славних і всехвальних Апостолів (або святого апостола і євангеліста ім’я та інших святих славних і всехвальних Апостолів); святих отців наших і вселенських великих учителів і святителів Василія Великого, Григорія Богослова та Йоана Золотоустого; Атанасія і Кирила; святого отця нашого Миколая, архиєпископа Мир Лікійських, чудотворця; святих рівноапостольних Кирила і Методія, учителів слов’янських; святого благовірного і рівноапостольного великого князя Володимира і блаженної великої княгині Ольги; святого священномученика Йосафата; святих славних і добропобідних мучеників; блаженних новомучеників та ісповідників українських; преподобних і богоносних отців наших Антонія і Теодосія Печерських та інших преподобних і богоносних отців наших; святих і праведних богоотців Йоакима і Анни; і святого (ім’я, що його є храм цей), і всіх Святих, – благоприємною вчини молитву нашу, даруй нам прощення прогрішень наших, покрий нас покровом крил Твоїх, віджени від нас усякого ворога і супостата, умиротвори наше життя, Господи, помилуй нас і світ Твій і спаси душі наші, як благий і Чоловіколюбець.

Вірні: Амінь. І, повертаючись у храм, співають стиховню.

Повернувшись на середину храму, священнослужителі стають в один ряд перед тетраподом, лики, співаючи, за ними.

Стихири на стиховні

Самогласні. Глас 2. Анатолієві:

На Йордан-ріці Йоан, Христе Боже,* узрівши Тебе, до себе грядущого, мовив:* «Пощо до раба прийшов єси, скверни не маючи, Господи?* В чиє ім’я маю Тебе хрестити?* Отця? Але Його Ти в Самому Собі носиш.* Сина? Але се Сам Ти, воплочений.* Духа Святого? І Його Ти знаєш, бо даєш вірним устами».* Боже, що явився, помилуй нас!

Стих: Море побачило – і побігло, Йордан повернувся назад. (Пс 113:3)

Виділи Тебе води, Боже,* виділи Тебе води й убоялися;* на Твою бо славу ні Херувими споглянути,* ні Серафими дивитися не можуть,* але, предстоячи зо страхом,* одні носять, а інші славлять силу Твою.* З ними ж, Милосердний, возвіщаємо хвалу Твою, промовляючи:* «Боже, що явився, помилуй нас!»

Стих: Що з тобою, море, що ти побігло, і з тобою, Йордане, що ти повернувся назад? (Пс 113:5)

Сьогодні неба і землі Творець* приходить плоттю на Йордан,* хрещення просячи, Безгрішний,* щоб очистити світ від омани ворожої,* і хрещається від раба Владика всіх,* і очищення водою родові людському дарує.* Йому воззовімо:* «Ти, що явився, Боже наш, помилуй нас!»

Глас 6. Теофана Начертанного, єпископа Нікейського:

Слава, і нині: Сяйливий світильник,* що спалахнув від безплідної,* бачачи від Діви Сонце,* що просить хрещення в Йордані,* з жахом і радістю взивав до Нього:* «Ти освяти мене, Владико,* Божественним явлінням Своїм!»

Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, у мирі, бо виділи очі мої спасіння Твоє, яке Ти уготовив перед лицем усіх людей: Світло на одкровення народам і славу люду Твого, Ізраїля.

Трисвяте. Слава, і нині: Пресвятая Тройце: Господи, помилуй. (3) Слава, і нині: Отче наш:

Ієрей: Бо Твоє єсть Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Коли почнуть співати тропар свята, ієрей бере кадильницю, 1-й диякон мовить: Благослови, владико, кадило: тоді ієрей, вложивши в кадильницю тиміам і мовивши: Благословен Бог наш: кадить хліби, поставлені на тетраподі, з чотирьох сторін, спершу з передньої, потім з південної, східної і, в кінці, з північної.

Тропар свята тричі, глас 1:

Коли в Йордані хрестився Ти, Господи,* Троїчне явилося поклоніння:* бо голос Родителя свідчив про Тебе,* возлюбленим Сином Тебе іменуючи,* і Дух у виді голубинім засвідчував твердість слова.* Явився Ти, Христе Боже,* і світ просвітив, слава Тобі.

Диякон: Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Ієрей бере один хліб і благословляє ним інші хліби, а потім кладе його на місце і піднесеним голосом виголошує:

Господи Ісусе Христе, Боже наш, що благословив п’ять хлібів і п’ять тисяч народу наситив! Сам благослови † і хліби ці †, пшеницю †, вино † і єлей, і примнож їх у місті цьому (або в селі цьому, або у святій обителі цій) і у всьому світі Твоєму, і вірних, що їх споживають, освяти.

Бо Ти благословляєш і освячуєш усе, Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з Безначальним Твоїм Отцем, і Всесвятим, і Благим, і Животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь. І співає:

Будь Ім’я Господнє благословенне від нині і до віку. (3)

Коли лик почне стихословити 33 псалом (до половини його), один з дияконів бере литійник з благословенними хлібами. Лик повертається на своє місце, священнослужителі входять у святилище, ієрей – царськими, а диякони своїми вратами.

І псалом 33 до половини:

Благословлю Господа на всякий час,* завжди хвала Йому – в устах моїх.

У Господі похвалиться душа моя,* – хай почують лагідні і возвеселяться.

Возвеличте Господа зо мною* і вознесімо Ім’я Його спільно.

Шукав я Господа – і Він почув мене,* і від усіх поневірянь моїх звільнив мене.

Приступіте до Нього і просвітітеся,* і лиця ваші не осоромляться.

Сей убогий візвав – і Господь почув його,* і від усіх скорбот його спас його.

Ополчиться Ангел Господній довкруг тих, що бояться Його,* і визволить їх.

Скуштуйте і спізнайте, що благий Господь,* – блажен муж, що уповає на Нього.

Бійтеся Господа, всі святі Його,* бо нема нестатку в тих, що бояться Його.

Багаті зубожіли й голодують,* а тим, що шукають Господа, не забракне ніякого добра.

Як виконають псалом, ієрей, обернувшись до народу і благословляючи його десницею хрестовидно, виголошує:

Благословення Господнє на вас, Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Великий відпуст

Диякон: Премудрість!

Вірні: Благослови.

Ієрей: Благословен Сущий – Христос Бог наш, завжди: нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки віків.

Ієрей: Пресвятая Богородице, спаси нас.

Вірні: Чеснішу від Херувимів і незрівнянно славнішу від Серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.

Ієрей: Слава Тобі, Христе Боже, уповання наше, слава Тобі.

Вірні: Слава, і нині: Господи, помилуй. (3) Владико, благослови.

Ієрей творить відпуст:

Христос, істинний Бог наш, що в Йордані хреститися зволив від Йоана, спасіння нашого ради, молитвами пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

Вірні: Амінь. І тропар та кондак свята (або величання).

(Текст у перекладі майстерні "Трипіснець")