УТРЕНЯ - ГЛАС5

Глас 5

Воскресний сідальний: Хрест Господній похвалімо,* гріб святий піснями вшануймо* і воскресіння його щиро прославмо;* бо Він, як Бог, владу смерти й силу диявола знищивши,* мертвих із гробів воскресив* і в аді сущих світлом осяяв.

Стих: Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука Твоя, не забудь убогих Твоїх до кінця.

Господи, Тебе, що умертвив смерть, названо мертвим;* Тебе, що порожніми вчинив гроби, в гробі покладено;* на землі воїни гріб стерегли,* під землею Ти мертвих од віку воскресив єси* Всемогутній і Незбагненний Господи, слава Тобі.

Слава, і нині: Радуйся, Горо Святая, що крізь Неї один Бог пройшов!* Радуйся, Купино одушевлена і неопалима!* Радуйся, єдиний для світу Мосте до Бога,* що мертвих до вічного життя ведеш.* Радуйся, Чиста Діво, що безмужньо породила Спаса душ наших.

Інший сідальний: Господи, після Твого на третій день воскресіння* і поклоніння Апостолів, Петро до Тебе взивав:* «Жони мали сміливість, я ж убоявся;* розбійник визнав Тебе за Бога, я ж одрікся;* чи надалі учнем мене назвеш, чи знов рибаком морським зробиш мене?* Прийми ж Боже, мене, що каюся, і спаси мене».

Стих: Буду славити Тебе, Господи, всім серцем моїм, розповідатиму про всі чудеса Твої.

Господи, посеред злочинців прибили Тебе беззаконники* і копієм прокололи ребро Твоє, Милостивий;* Ти, що браму адову розбив,* погребення прийняв і на третій день воскрес.* Прибігли жони побачити Тебе і сповістили Апостолам воскресіння.* Препрославлений Спасе, що Тебе славлять ангели,* Благословенний Господи, слава Тобі.

Слава, і нині: Невісто Неневістная, Богородителько,* що смуток Єви на радість змінила!* Ми, вірні, славимо і поклоняємось Тобі,* Ти бо нас із прокляття стародавнього вивела,* і нині Ти, Всехвальна Пречиста,* безперестанно моли, щоб спастися нам.

Іпакой: Мироносиці, видінням ангельським здивовані* і Божественним воскресінням в душі освічені,*, благовіствували Апостолам:* «Проповідуйте між народами воскресіння Господа,* Який чудесами помагає і подає нам велику милість».

Прокимен: Воскресни, Господи Боже мій,* нехай піднесеться рука Твоя,* бо Ти царствуєш повіки.

Стих: Славитиму Тебе, Господи, всім серцем моїм, розповім про всі чудеса Твої.

Канон воскресний

Пісня 1. Ірмос: Коня й вершника в море Червонеє,* перемагаючи ворогів силою могутньою, Христос повкидав,* Ізраїля ж врятував,* що пісню перемоги співав.

Приспів: Слава, Господи, Святому Воскресінню Твоєму.

Терноносна громада невірних, до Тебе, Доброчинче Христе, материної Любові не зберігши, терновим вінком увінчала Тебе, що родоначальника від кари тернової визволив.

Ти, Безгрішний Життєдавче, похилившись, підвів мене, до рову впалого, і тлінність мою злосморідну безсіменно прийнявши, Ти, Христе, благовонним миром Божественної істоти мене намастив.

Богородичний: Знищене прокляття, кінець смутку настав, бо Благословена й Благодатна вірним радість виростила, коли, немов цвіт, для всіх кінців землі благословення — Христа принесла.

Пісня 3. Ірмос: Ти, що велінням Своїм землю на нічому утвердив* і важку недержимо повісив єси,* утверди, Христе, Церкву Твою на непорушному камені заповідей Твоїх,* Єдиний Благий і Чоловіколюбний.

Невдячні діти Ізраїльські, що мед із каменя пили, жовч подали Тобі, Христе, Який чуда у пустині створив; а оцет за манну дали Тобі в подяку.

Ті, що колись хмарою світлою вкриті були, до гробу Життя — Христа поклали; але, силою Своєю воскреснувши, Він з висоти подав усім вірним сяєво Духа, що таємно отінює.

Богородичний: Ти, Мати Божа, безмужньо без материних страждань породила Того, Хто від нетлінного Отця засяяв; тому ми православні Тебе за Богородицю визнаємо, бо втілене Слово породила єси.

Пісня 4. Ірмос: Божественне Твоє зрозумівши пониження,* Авакум із трепетом прозорливо взивав до Тебе, Христе:* «На спасіння людей Твоїх,* щоб спасти помазаних Твоїх, прийшов єси».

Даючи прообраз Твого хреста пречистого, що гріховне споживання загладжує, Ти, Благий, прегіркі джерела Мерри деревом осолодив.

Спасе мій, за дерево пізнання Ти хрест прийняв, за поживу солодку — жовч, а за тління смертельне Божественну кров Твою пролив єси.

Богородичний: Безсіменно, непорушно зачала Ти в утробі і безболісно породила, і, Бога тілом породивши, по родинах Дівою зосталася.

Пісня 5. Ірмос: До Тебе, що в світло, немов у ризу, зодягаєшся,* я зрання прибігаю і взиваю:* «Душу мою затьмарену просвіти, Христе,* Ти бо Єдиний Милосердний».

Господь слави, у вигляді безславному, зневажений, на дереві хресному добровільно висить, про славу Божественну для мене піклуючись невимовно.

Ти, Христе, в нетління зодягнув мене, смертельного тління тілом нетлінно зазнавши і на третій день із гробу засяявши.

Богородичний: Ти, Богородице, що нам безсіменно оправдання й відкуплення — Христа породила, єство праотця вільним од прокляття вчинила.

Пісня 6. Ірмос: Смертоносною бурею* схвильоване море пристрасті утихомир, Владико Христе,* і з погибелі виведи мене,* як Милосердний.

У тління впав родоначальник, забороненого плоду споживши, але стражданням Твоїм, Владико Христе, він був до життя повернений.

Як життя, до аду зійшов Ти, Владико Христе, і погубою для губителя ставши, через смерть воскресіння подав єси.

Богородичний: Діва породила і, породивши, зосталася чистою, як Істинна Діва Мати, що Того, Хто все носить, на руках носила.

Пісня 7. Ірмос: Преславний отців Господь полум’я погасив,* отроків росою покрив,* які згідно співали:* «Боже, благословен єси».

Одягши на Себе тіло, як принаду на вудку, Ти Божественною силою Твоєю змія вниз стягнув, підносячи до гори тих, що співають: «Боже, благословен єси».

Невмістимого, що незмірний склад землі сотворив, у гробі тілом ховають; Йому всі ми співаємо: «Боже, благословен єси».

Богородичний: Ти, Всенепорочна, Єдину Іпостась у двох природах, втіленого Бога породила; Йому всі співаємо: «Боже, благословен єси».

Пісня 8. Ірмос: Тобі, Творче всього, отроки в печі,* всесвітній хор склавши, співали:* «Всі творіння, Господа прославляйте* і хваліте по всі віки».

Ти, Христе, за добровільну чашу спасенних страждань, ніби невільну, помолився, Ти бо дві волі двом єствам властиві носиш повік.

Ад, осміяний всемогутнім зшестям Твоїм, Христе, повернув всіх, що їх колись омана умертвила, які прославляють Тебе по всі віки.

Богородичний: Тебе, Діво, що для розуму незбагненно, а за Писанням, як Богочоловіка, Господа породила і Дівою зосталася, всі творіння благословимо й прославляємо по всі віки.

Потім співаємо пісню Богородиці.

Пісня 9 Ірмос: Ісає, ликуй!* Діва мала в утробі і родила Сина Еммануїла,* Бога й людину, Схід на ім’я Йому;* його величаючи, Діву прославляємо.

Ти, Владико Христе, від дівочої утроби впалу людину прийняв, цілком з нею з’єднавшись, але жодного гріха спільником не ставши, всю її з тління пречистими Твоїми стражданнями визволив єси.

Кров Боготочна, що сплила з Твого, Владико Христе, ребра пречистого й животворчого, край поклала жертві ідольській, і вся земля жертву хвали Тобі приносить.

Богородичний: Не Бога безтілесного, і не людину просту Чиста й Непорочна Діва породила, але звершену людину і по правді звершеного Бога, Його ми з Отцем і Духом величаємо.

Потім «Свят Господь Бог наш»

Стихири хвалитні

Стих: Учинити над ними суд написаний.* Слава ця буде всім преподобним Його.

Господи, хоч і запечатали гріб беззаконники,* але Ти вийшов із гробу так, як від Богородиці народився.* Твої Ангели Безтілесні не зрозуміли, як Ти тіло прийняв,* і воїни, що стерегли Тебе, не спостерегли, коли Ти воскрес;* обидва бо чуда запечатані були для допитливих,* але відкрилися для тих, що з вірою таємниці поклонялися;* нам, що її оспівуємо, подай радість і велику милість.

Стих: Хваліте Бога у святинях Його,* хваліте Його у твердині сили Його.

Засуви вічні розбивши і кайдани розірвавши,* Ти, Господи, із гробу воскрес,* похоронні Твої покривала залишивши,* як свідоцтво істинного погребення Твого трьохденного,* і попередив учеників у Галилеї, хоч і стерегли Тебе в печері.* Велика милість Твоя, Незбагненний Спасе,* помилуй і спаси нас.

Стих:Хваліте Його за сили Його,* хваліте Його в Його величі безмежній.

Господи, жони прийшли до гробу побачити Тебе Христа,* що задля нас постраждав,* і, прийшовши, знайшли ангела, що сидів на камені,* землетрусом одваленому,* і взивав до них, мовлячи:* «Воскрес Господь; скажіть учням,* що воскрес із мертвих Спаситель душ наших».

Стих: Хваліте Його голосом трубним,* хваліте Його в псалтирі і гуслях.

Господи, як вийшов Ти із гробу запечатаного,* так само й увійшов при дверях замкнених до учеників Твоїх* і показав їм рани тілесні,* що їх Ти, Довготерпеливий Спасе, перетерпів.* Як Той, що від сімени Давида походить, Ти рани перетерпів,* а як Син Божий, Ти світ визволив.* Велика милість Твоя, Незбагненний Спасе, помилуй і спаси нас.

Стих: Хваліте Його тимпаном і хором,* хваліте Його на струнах і сопілці.

Господи, Царю віків і Творче всього.* Ти задля нас тілом розп’яття й погребення перетерпів,* щоб усіх нас із аду визволити.* Ти єси Бог наш, крім Тебе іншого не знаємо.

Стих: Хваліте Його на кимвалах дзвінких,* хваліте Його на кимвалах гучних. Всяке дихання нехай хвалить Господа.

Господи, хто повідає про преславні чуда Твої?* або хто сповістить про страшні Твої таємниці?* Людиною бо задля нас з волі Своєї ставши,* явив Ти могутність сили Своєї:* Твоїм бо хрестом Ти розбійникові рай одкрив* і Твоїм погребом засуви аду розбив Ти,* а Твоїм воскресінням все збагатив. Милосердний, слава Тобі.

Слава: Жони мироносиці,* що дуже рано прийшли до гробу Твого,* шукали Тебе, Безсмертне Слово й Бога,* щоб помазати миром;* і, почувши слова ангела,* вони з радістю до Апостолів верталися,* щоб явно звістити, що Ти, Життя всіх,* воскрес і подаєш світові очищення й велику милість.

І нині, Преблагословенна Ти, Богородице Діво,* бо Воплочений з тебе полонив ад.* Покликав Адама, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть і ми ожили,* тому співаючи кличемо:* «Благословенний Христос Бог наш, що на це зволив, слава Тобі!»