неділя, 12 квітня 2020 р.

ВХІД ГОСПОДНІЙ У ЄРУСАЛИМ На Утрені

КВІТНА НЕДІЛЯ
ВХІД ГОСПОДНІЙ У ЄРУСАЛИМ
На Утрені
На «Бог – Господь» тропар, глас 1: Всезага́льне Воскресіння пе́ред Твоїми Страстя́ми завіря́ючи,* із ме́ртвих воздви́г єси́ Ла́заря, Хри́сте Бо́же.* Ти́м-то й ми, як діти, несучи́ си́мволи перемо́ги,* Тобі, Перемо́жцеві сме́рти, воскли́куємо:* «Оса́нна в ви́шніх, благослове́н, Хто йде в Ім’я́ Госпо́днє!»
Інший тропар, глас 4:
Похо́вані з Тобо́ю в хре́щенні, Хри́сте Бо́же наш,* безсме́ртного життя́ сподо́билися ми Воскресінням Твоїм* і, виспівуючи, кли́чемо:* «Оса́нна в ви́шніх,* благослове́н, Хто йде в Ім’я́ Госпо́днє!»

По першому стихослов’ї сідальний, глас 4. Под. «Удивися Йосиф»:
Як діти з галу́зками,** ми́сленно восхвалімо Христа́ з вірою,* очи́щені ду́шами,* дзвінкоголо́со кли́чучи до Влади́ки:* «Благослове́н єси́, Спа́се,* що у світ прийшо́в спасти́ Ада́ма* від прада́внього прокля́ття,* духо́вно ста́вши, Чоловіколю́бче, Нови́м Ада́мом* по благоволінню Твоє́му.* Все на ко́ристь уряди́в Ти, Сло́ве, сла́ва Тобі!»
Слава, і нині: інший сідальний, глас 4. Под. «Явился єси»:
Чотириде́нного Ла́заря з гро́бу воскреси́вши, Го́споди,* всіх навчи́в єси́ взива́ти Тобі* з па́ростками пальм і галу́зками:* «Благослове́н єси́, Гряду́щий!»

По другому стихослов’ї сідальний, глас 4. Под. «Удивися Йосиф»:
Над дру́гом Твоїм, Хри́сте,** сльо́зи ллєш таїнстве́нно* і воздвига́єш із ме́ртвих Ла́заря,* що лежа́в поме́рлим,* – на ньо́му співчуття́ показа́в Ти чоловіколю́бно.* Довідавшися ж про Твоє́ прише́стя, Спа́се,* мно́жество мале́чі ви́йшло днесь,* у рука́х пагіння пальм трима́ючи,* «Оса́нна!» – Тобі взива́ючи,* – «Благослове́нний Ти, що прийшо́в за́для спасіння світу!»
Слава, і нині: інший сідальний, глас 1. Под. «Камени запечатану»:
Восхваліте суголо́сно, племе́на й наро́ди:* бо Цар Ангелів возсів ни́ні на осля́* і гряде́, хотячи́ на Хресті* порази́ти ворогів, як Владу́щий.* Че́рез те і діти з па́льмами викли́кують пісню:* «Сла́ва Твоє́му перемо́жному прише́стю,* сла́ва Тобі, Спа́сові Христо́ві,* сла́ва Тобі, Благослове́нному,* Єди́ному Бо́гові на́шому!»

Полієлей і величання:
Велича́ємо Тебе́, Життєда́вче Хри́сте: «Оса́нна в ви́шніх!» – і ми до Тебе кли́чемо, – «Благослове́н, Хто йде в Ім’я́ Госпо́днє!»

Стих: Го́споди, Госпо́дь наш,* яке́ чу́дне Ім’я́ Твоє́ по всій землі! (Пс 8:2)
Стих: Із уст младе́нців і грудни́х діте́й* учини́в єси́ хвалу́. (Пс 8:3)
Стих: Госпо́дь на Сіо́ні вели́кий* і висо́кий над усіма́ наро́дами. (Пс 98:2)
Стих: Почу́в і возвесели́вся Сіо́н,* і возра́дувалися дочки́ юде́йські. (Пс 96:8)
Стих: Похвали́, Єрусали́ме, Го́спода,* хвали́ Бо́га твого́, Сіо́не! (Пс 147:1)
Стих: Возвістіте в Сіо́ні Ім’я́ Госпо́днє* і хвалу́ Йому́ в Єрусали́мі. (Пс 101:22)
Стих: Благослове́н, Хто йде в Ім’я́ Госпо́днє;* Бог – Госпо́дь, і яви́вся нам! (Пс 117:26,27)
Стих: Хвала́ Йому́ трива́є* повік-віку. (Пс 110:10)
Слава, і нині:
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тобі, Бо́же. Тричі.

За бажанням, співаємо також оці тропарі з Єрусалимського Послідування, глас 5:
Благослове́н єси́, Го́споди, навчи́ мене́ уста́вів Твоїх.
Ангельський собо́р здивува́вся,* ба́чачи, як Ти сиди́ш на осля́ті,* а діти, взя́вши пальм галу́зки,* Тобі «Оса́нна!» – взива́ли – «Си́ну Дави́дів!»,* оде́жі свої* на́вхрест розстеля́ючи.
Благослове́н єси́, Го́споди, навчи́ мене́ уста́вів Твоїх.
Ангельський собо́р здивува́вся,* ба́чачи, як Ти на осля́ зійшо́в,* як віттям пальм і галу́зками всі прославля́ють* на Херуви́мських колісни́цях Носи́мого,* і чу́ючи: «Оса́нна* Си́ну Дави́довому!»
Благослове́н єси́, Го́споди, навчи́ мене́ уста́вів Твоїх.
Херуви́м, що возсіда́є на раме́нах Серафи́мів,* як над усім Повновла́дний,* – Ти на осля́ зійшо́в єси́,* покоря́ючи племе́на і невірних батьків, Влади́ко,* че́рез вірних діте́й,* що Тебе прославля́ли.
Благослове́н єси́, Го́споди, навчи́ мене́ уста́вів Твоїх.
Ра́но-вра́нці поспіша́ли мироно́сиці* до гро́бу Твого́, рида́ючи,* але́ став пе́ред ни́ми Ангел і прорік:* «Час рида́нь мину́в, не пла́чте,* а Воскресіння* апо́столам звістіте!»
Благослове́н єси́, Го́споди, навчи́ мене́ уста́вів Твоїх.
«Пощо́ ми́ро сльоза́ми співчуття́,* о учени́ці, розчиня́єте?»* – світлося́йний Ангел у гро́бі* промовля́в до мироно́сиць,* – «Ви́діте ви гріб і зрозумійте,* що Спас воскре́с із гро́бу!»
Благослове́н єси́, Го́споди, навчи́ мене́ уста́вів Твоїх.
Мироно́сиці-жінки́, з ми́ром прийшо́вши* до гро́бу Твого́, Спа́се, рида́ли,* але Ангел я́сно до них промо́вив:* «Чом до ме́ртвих Живо́го причисля́єте?* Адже́ як Бог* воскре́с Він із гро́бу».
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові.
Троїчний: Поклонімся Отцю́,* і Його́ Си́нові, і Свято́му Ду́хові,* Святій Тро́йці* у єди́ній су́щності,* з Серафи́мами взива́ючи:* «Свят, Свят, Свят єси́, Го́споди».
І нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.
Богородичний: Життєда́вця роди́вши,* Ада́ма від гріха́, Діво, ізба́вила єси́,* а Єві ра́дість* за́мість печа́лі подала́ єси́;* відпа́лих же від життя́* до ньо́го напра́вив* із Те́бе вопло́чений* Бог і Чоловік.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тобі, Бо́же. Тричі.

Сідальний, глас 8. Под. «Повелінноє тайно»:
Хто сиди́ть на Престо́лі Херуви́мському* і на осля́ возсів нас ра́ди,* і до стражда́ння во́льного набли́зився,* – Той чу́є днесь діте́й,* що воскли́кують «Оса́нна!»,* і ю́рми, що виголо́шують:* «Си́ну Дави́дів, поспіши́ спасти́ тих, яки́х созда́в Ти,* благослове́нний Ісу́се!* На те бо прийшо́в єси́,* щоб розуміли ми сла́ву Твою́!»

Прокімен свята, глас 4:
Із уст младе́нців і грудни́х діте́й учини́в єси́ хвалу́. (Пс 8:3)
Стих: Го́споди, Госпо́дь наш, яке́ чу́дне Ім’я́ Твоє́ по всій землі! (Пс 8:2)

БЛАГОСЛОВЕННЯ ТА РОЗДАВАННЯ ГАЛУЗОК
Коли завершать 50 псалом, диякон або ієрей виголошує:
Го́сподеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Ієрей читає на повен голос першу молитву:
Го́споди, Бо́же наш, що сиди́ш на Херуви́мах, Ти віднови́в волода́рство Твоє́ і посла́в Єдиноро́дного Си́на Твого́, Го́спода на́шого Ісу́са Христа́, спасти́ світ че́рез Хрест, Погребе́ння і Воскресіння. Коли́ Він ішо́в у Єрусали́м на добровільне стражда́ння, наро́д, що сидів у те́мряві і тіні сме́рти, взяв си́мволи перемо́ги возлю́бленого Си́на Твого́ над сме́ртю – галу́зки дере́в і па́льмове віття, і тим провісти́в Його́ Воскресіння. Сам, Влади́ко, збережи́ і нас, які, той наро́д і діте́й наслідуючи, у передсвятко́вий день цей віття і галу́зки дере́в у рука́х несе́мо, і клич «Оса́нна!» Тобі прино́симо. Дай, щоб і ми, зустрівши Його́ велича́ннями, співами та пісня́ми духо́вними, удосто́їлися животворя́щого тридне́вного Воскресіння у Христі Ісусі Го́споді на́шім, з Яки́м благослове́н єси́ зі Всесвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Твоїм Ду́хом, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Ієрей: Мир всім.
Вірні: І ду́хові твоє́му.
Диякон або ієрей: Го́лови ва́ші Го́сподеві приклоніте.
Вірні: Тобі, Го́споди.
Ієрей читає другу молитву:
Го́споди Бо́же Вседержи́телю, Ти яви́в о́браз Це́ркви че́рез ковче́г пра́ведника й уго́дника Твого́ Но́я, провіща́ючи прише́стя Пресвято́го Ду́ха че́рез го́луба, що приніс оли́вкову па́рость. І цей проо́браз доверши́ли діти євре́йські, що зустріча́ли Тебе́ з оли́вковим віттям і па́льмовим галу́ззям, взива́ючи до Те́бе «Оса́нна во ви́шніх!» і промовля́ючи: «Благослове́н, Хто йде в Ім’я́ Госпо́днє!». Сам, Го́споди Ісу́се Хри́сте, Бо́же наш, що благослови́в наро́д, яки́й зустріча́в Тебе́ з віттям, – благослови́ й освяти́ віття і галу́зки ці, щоб усі, хто їх прийма́є, прийняли́ покро́в для своє́ї душі і тіла; щоб ста́ли ці ло́зи ліком на́шого спасіння і та́їнством Твоє́ї благода́ті; щоб на ко́жному місці, де бу́дуть вони́ покла́дені, Твоє́ благослове́ння отри́мали ті, що живу́ть там. А Ти, прогна́вши звідти вся́ку супроти́вну си́лу, покри́й Своє́ю десни́цею тих, кого ви́купив єси́ чесно́ю Твоє́ю Кро́в’ю, – щоб усі ми суголо́сно взива́ли до Те́бе: Оса́нна, благослове́н єси́, що прийшов і знов гряде́ш суди́ти по пра́вді, з Отце́м і Святи́м Ду́хом, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Ієрей кропить галузки свяченою водою, промовляючи:
Благословля́ються й освя́чуються галу́зки і ло́зи ці окро́пленням освя́ченої води́ цієї в Ім’я́ Отця́, і Си́на, і Свято́го Ду́ха. Амінь.

Замість Молитвами святих Апостолів лик співає на глас 2:
Слава: Днесь Христо́с вхо́дить у Град Святи́й, на осля́ті си́дячи і язи́чників визволя́ючи од лю́того неро́зуму, з да́вніх-даве́н безплідного.
І нині: той самий приспів.
Глас 6. Стих: Поми́луй мене́, Бо́же, по вели́кій ми́лості Твоїй,* і по мно́жеству щедро́т Твоїх загла́дь беззако́ння моє́.
Стихира: Днесь благода́ть Свято́го Ду́ха нас зібра́ла,* і всі, взя́вши Хрест Твій, промовля́ємо:* «Благослове́н, Хто йде в Ім’я́ Госпо́днє!* Оса́нна в ви́шніх!»

КАНОН
Творіння Косми Монаха. Глас 4.
Акростих у первотворі:
Ὡσαννὰ Χριστός, εὐλογημένος Θεός
тобто: «Осанна! Христос, благословенний Бог!»
Пісня 1
[Ω] Ірмос: Яви́лися джере́ла безо́дні позба́вленими воло́ги, і відкри́лися підва́лини бу́рею схвильо́ваного мо́ря; зна́ком бо вгамува́в Ти його́, наро́д же особли́вий спас єси́, що перемо́жну пісню співа́в Тобі, Го́споди.
Приспів: Сла́ва Тобі, Бо́же наш, сла́ва Тобі.
[Σ] Із уст младе́нців беззло́бних і грудни́х діте́й похва́льний хор Твоїх домоча́дців учини́в єси́, щоб розби́ти Супоста́та і відплати́ти стражда́нням на Хресті за падіння дре́внього Ада́ма, Дре́вом же і воскреси́ти його́, що перемо́жну пісню співа́є Тобі, Го́споди.
[Α] Хвалу́ Тобі, що живе́ш у Сіо́ні, прино́сить Це́рква преподо́бних, Хри́сте, Ізра́їль же Тобо́ю, Творце́м своїм, ра́дується, і го́ри – наро́дів о́браз камінносе́рдих – від лиця́ Твого́ возвесели́лися, перемо́жну пісню співа́ючи Тобі, Го́споди.

Пісня 3
[Ν] Ірмос: Зі струму́ючої за повелінням Твоїм, урви́стої твердо́ї ске́лі пив ізра́їльський наро́д; Ске́лею ж ціє́ю і Життя́м Ти єси́, Хри́сте, на Яко́му утверди́лася Це́рква, що взива́є: «Оса́нна, благослове́н єси́, Гряду́щий!»
[Ν] Мерця́ чотириде́нного з тре́петом ви́пустив Ад із ме́ртвих повелінням Твоїм Ла́заря; бо Воскресіння і Життя́ – Ти, Хри́сте, на Яко́му утверди́лася Це́рква, що взива́є: «Оса́нна, благослове́н єси́, Гряду́щий!»
[Α] Заспіва́йте, лю́ди, богодосто́йно в Сіо́ні і моли́тву возда́йте Христо́ві в Єрусали́мі: Він бо гряде́ у сла́ві з вла́дою – Той, на Яко́му утверди́лася Це́рква, що взива́є: «Оса́нна, благослове́н єси́, Гряду́щий!»

Іпакой, глас 6:
Пе́рше оспіва́вши Його́ з галу́зками, потім із кия́ми схопи́ла Христа́ Бо́га невдя́чна юрба́. Ми ж, вірою непору́шною завжди́ почита́ючи Його́ як Доброчи́нця, невпи́нно взива́ємо до Ньо́го: «Благослове́н єси́, Гряду́щий Ада́ма призва́ти!»

Пісня 4
[Χ] Ірмос: «Христо́с, гряду́щий відкри́то Бог наш, при́йде і не зволіка́тиме із Гори́, отіненої пу́щі: Отрокови́ці, що ро́дить, не зна́вши му́жа», – проро́к дре́вній гово́рить. Тому́ всі взива́ймо: «Сла́ва си́лі Твоїй, Го́споди!»
[Ρ] Хай ллють єле́єм го́ри і всі па́горби непогамо́вну весе́лість, і дере́ва дібро́вні хай запле́щуть: Христа́ хваліте, наро́ди, і Йому́, всі лю́ди, радіючи, закли́чте: «Сла́ва си́лі Твоїй, Го́споди!»
[Ι] Царю́ючий над віка́ми Госпо́дь при́йде, зодя́гнений у кріпость; пишно́та ж Його́ сла́ви і краси́ – незрівня́нна на Сіо́ні. Тому́ всі взива́ймо: «Сла́ва си́лі Твоїй, Го́споди!»
[Σ] Той, Хто п’я́ддю ви́міряв не́бо, а доло́нею зе́млю – Госпо́дь прийшо́в, бо обра́в Сіо́н, у яко́му жи́ти й царюва́ти зво́лив, і возлюби́в наро́д, що з вірою взива́є: «Сла́ва си́лі Твоїй, Го́споди!»

Пісня 5
[Τ] Ірмос: На го́ру Сіо́н зійди́, ти, що благовісту́єш і Єрусали́мові проповідуєш, і в кріпості го́лос піднеси́: «Пресла́вне гово́риться про те́бе, Гра́де Бо́жий, – мир на Ізра́їля і спасіння наро́дам!»
[Ο] Бог, що во ви́шніх возсіда́є на Херуви́мах і на до́лішнє спогляда́є, – Він гряде́ у сла́ві з вла́дою, і все спо́вниться боже́ственною Його́ хвало́ю, – мир на Ізра́їля і спасіння наро́дам!
[Σ] Сіо́не Бо́жий, горо́ свята́я, і Єрусали́ме, підведи́ о́чі твої і довко́ла погля́нь на зібраних у тобі чад твоїх: ось бо прийшли́ вони́ зда́лека поклони́тися Царе́ві твоє́му, – мир на Ізра́їля і спасіння наро́дам!

Пісня 6
[Ε] Ірмос: Візва́ли у весе́лості пра́ведних ду́хи: «Ни́ні світові Завіт Нови́й завіща́ється, і окро́пленням Божо́ю Кро́в’ю хай оно́вляться лю́ди!»
[Υ] Прийми́, Ізра́їлю, Бо́же Ца́рство, і заблука́лий у те́мряві хай узри́ть світло вели́ке, і окро́пленням Божо́ю Кро́в’ю хай оно́вляться лю́ди!
[Λ] Відпусти́, Сіо́не, в’я́знів своїх вільними і з безво́дного ро́ву невідання ви́веди, і окро́пленням Божо́ю Кро́в’ю хай оно́вляться лю́ди!

Кондак, глас 6 самоподібний:
На Небеса́х – на престо́лі,* на землі – на осля́ті носи́мий, Хри́сте Бо́же,* прийня́в єси́ хвалу́ від Ангелів* і оспівування від діте́й, що воскли́кували Тобі:* «Благослове́н єси́, Гряду́щий Ада́ма призва́ти!»
Ікос: Тому́, що Ад зв’яза́в єси́, Безсме́ртний, і смерть умертви́в єси́, і світ воскреси́в єси́, з па́льмами младе́нці вихваля́ли Тебе́, Хри́сте, як Перемо́жця, взива́ючи до Те́бе сього́дні: «Оса́нна Си́нові Дави́довому! Бо вже більше, – ка́жуть вони́, –не бу́дуть же́ртвами младе́нці че́рез Младе́нця – Си́на Маріа́м, але Оди́н за всіх младе́нців і ста́рців Ти розпина́єшся. Вже більше не проши́є нас меч: Твої бо ре́бра проко́ляться копіє́м. Тому́, радіючи, промовля́ємо:* Благослове́н єси́, Гряду́щий Ада́ма призва́ти!»

Пісня 7
[Ο] Ірмос: Ти, що спас у вогні Авраа́мових наща́дків – Твоїх о́троків, і халде́їв погуби́в тим, чим вони непра́ведно пра́ведних уловля́ли, преоспіваний Го́споди Бо́же отців, благослове́н єси́!
[Γ] Па́даючи на коліна і з у́чнями радіючи, лю́ди з па́льмовим віттям «Оса́нна Си́нові Дави́довому!» – взива́ли, – «Преоспіваний Го́споди Бо́же отців, благослове́н єси́!»
[Η] Мно́жество ще не затьма́рених злом, ще младе́нців єство́м, Тебе́ богопристо́йно, Ца́рю Ізра́їльський і Ангельський, оспіва́ли: «Преоспіваний Го́споди Бо́же отців, благослове́н єси́!»
[Μ] Со́нми з віттям пальм, Хри́сте, ма́яли Тобі галу́зками: «Благослове́н прибу́лий Цар віків!». І воскли́кували: «Преоспіваний Го́споди Бо́же отців, благослове́н єси́!»

Пісня 8
[Ε] Ірмос: Весели́ся, Єрусали́ме, торжеству́йте всі, що лю́бите Сіо́н: прийшо́в бо Госпо́дь Сил, що царю́є повіки; хай благоговіє вся земля́ пе́ред Лице́м Його́ і хай взива́є: «Всі творіння, оспівуйте Го́спода!»
[Ν] На молоде́ осля́ возсівши, Цар твій, Сіо́не, яви́вся – Христо́с: прийшо́в бо безтя́мну ідольську облу́ду зруйнува́ти і нестри́мний шал язи́чників угамува́ти, щоб і вони́ співа́ли: «Всі творіння, оспівуйте Го́спода!»
[Ο] Бог твій, Сіо́не – Христо́с воцари́вся повіки: ра́дуйся ве́льми! Він, як напи́сано, ла́гідний і спаса́ючий, пра́ведний Викупи́тель наш, прийшо́в на осля́ті, щоб зни́щити кінську зухва́лість ворогів, що не взива́ють: «Всі творіння, оспівуйте Го́спода!»
[Σ] Опиня́ється за боже́ственною огоро́дою протизако́нний Синедріо́н непокірних, тому́ що Бо́жий Дім моли́тви зроби́ли вони́ пече́рою розбійників, відки́нувши се́рцем Викупи́теля, Яко́му ми воскли́куємо: «Всі творіння, оспівуйте Го́спода!»

Чеснішу не співаємо.

Пісня 9
Приспів: Велича́й, душе́ моя́, Христа́, що сиди́ть на осля́ті.
[Θ] Ірмос: Бог – Госпо́дь і яви́вся нам! Урядіте свя́то і в весе́лості прийдіте возвели́чмо Христа́, з па́льмами і віттям у пісня́х кли́чучи: «Благослове́н Гряду́щий в Ім’я́ Го́спода Спа́са на́шого!»
Приспів: Велича́й, душе́ моя́, на осля́ті гряду́щого Го́спода.
[Ε] Язи́чники, чом ви заворуши́лися? Кни́жники і свяще́ники, на́що ма́рне ви уми́слили? «Хто Він», – мо́влячи, – «що Йому́ діти з па́льмами і віттям у пісня́х виголо́шують: Благослове́н Гряду́щий в Ім’я́ Го́спода Спа́са на́шого?»
Приспів: Велича́й, душе́ моя́, Христа́, що сиди́ть на осля́ті.
[Ο] Сей Бог наш, ні з ким не зрівня́нний, вся́кий пра́ведний шлях відшука́вши – дав возлю́бленому Ізра́їлю, а після сьо́го, яви́вшись, із людьми́ пожи́в; благослове́н Гряду́щий в Ім’я́ Го́спода Спа́са на́шого!
Приспів: Велича́й, душе́ моя́, на осля́ті гряду́щого Го́спода.
[Σ] Тене́та при стежка́х на́ших чому́ кладе́те, непокірливі? Но́ги ва́ші ско́рі на пролиття́ кро́ви Влади́ки; але Він, по́при все, воскре́сне, щоб спасти́ тих, що взива́ють: «Благослове́н Гряду́щий в Ім’я́ Го́спода Спа́са на́шого!»

Одразу на глас 4 тричі, зі стихами:
Свят Господь Бог наш.
Стих 1: Возносіте Го́спода Бо́га на́шого.
Стих 2: І поклоня́йтеся підніжжю ніг Його́, бо святе́ воно́.

НА ХВАЛИТНИХ стихири самогласні, глас 4.

Преподобного Косми:
Вели́ке многолю́ддя, Го́споди,* розстеля́ло по доро́зі оде́жі свої,* інші ж різали галу́зки з дере́в і несли́;* а ті, хто йшов попе́реду й поза́ду Те́бе,* воскли́кували мо́влячи:* «Оса́нна Си́нові Дави́довому!* Благослове́нний Ти, що прийшо́в* і знов гряде́ш в Ім’я́ Госпо́днє!»
Коли́ хотів Ти ввійти́ у Святи́й Град, Го́споди,* галу́зки росли́н лю́ди несли́, Тебе́ оспівуючи, всіх Влади́ку;* і ба́чачи Тебе́ сидя́чим на осля́ті* – як Су́щого на Херуви́мах спогляда́ли,* і тому́ так взива́ли:* «Оса́нна во ви́шніх!* Благослове́нний Ти, що прийшо́в* і знов гряде́ш в Ім’я́ Госпо́днє!»
Вихо́дьте, племе́на, вихо́дьте і наро́ди,* і погля́ньте днесь на Царя́ Небе́сного,* що, на́че на престо́лі висо́кім,* на осля́ті просто́му до Єрусали́му вхо́дить!* Собо́ре юде́йський, невірний і перелю́бний,* прийди́ і поба́ч, як Той, Кого́ ви́дів Іса́я,* у пло́ті ра́ди нас яви́вся* і як Він, відки́нений і осу́джений синаго́гою,* бере́ Собі, немо́в цнотли́ву невісту, Нови́й Сіо́н.* І як при шлю́бі нетлінному і нескве́рному* – збіглися з ра́дісними хвала́ми нескве́рні й незлоби́ві діти,* з яки́ми і ми, співа́ючи,* голосімо пісню Ангельську:* «Оса́нна во ви́шніх* То́му, Хто ма́є вели́ку ми́лість!»
Андрея Єрусалимського:
Всезага́льне воскресіння* пе́ред во́льним Твоїм стражда́нням* показа́вши на упе́внення всім, Хри́сте Бо́же,* Ти Ла́заря у Вита́нії, чотириде́нного мерця́, могу́тньою си́лою Твоє́ю воскреси́в єси́;* сліпця́м же зір, як Світлода́вець, дарува́в єси́;* і в Святи́й Град з у́чнями Твоїми ввійшо́в єси́,* сповня́ючи про́повіді проро́ків,* ве́рхи на молодо́му осля́ті,* немо́в на Херуви́мах носи́мий;* і діти євре́йські з галу́зками і па́льмами* вихо́дили Тобі назу́стріч.* Тим-то і ми, галу́зки оли́вні і віття пальм трима́ючи,* благода́рственно до Те́бе кли́чемо:* «Оса́нна во ви́шніх,* благослове́н, Хто йде в Ім’я́ Госпо́днє!»
Слава, і нині: Андрея Пирра, глас 6: Шість день пе́ред Па́схою* прийшо́в Ісу́с у Вита́нію,* і приступи́ли до Ньо́го у́чні Його́, ка́жучи:* «Го́споди, де хо́чеш, щоб ми приготува́ли Тобі їсти Па́сху?»* Він же посла́в їх:* «Підіть у найбли́жчу части́ну Міста,* і стрінете чоловіка, що глек води́ нести́ме,* ідіть услід за ним і скажіть госпо́дареві до́му:* “Учи́тель гово́рить:* у те́бе споряджу́ Па́сху з у́чнями моїми”».

Після Великого славослов’я тропар, глас 1: Всезага́льне Воскресіння пе́ред Твоїми Страстя́ми завіря́ючи,* із ме́ртвих воздви́г єси́ Ла́заря, Хри́сте Бо́же.* Ти́м-то й ми, як діти, несучи́ си́мволи перемо́ги,* Тобі, Перемо́жцеві сме́рти, воскли́куємо:* «Оса́нна в ви́шніх, благослове́н, Хто йде в Ім’я́ Госпо́днє!»

Відпуст: Христо́с, істинний Бог наш, що на осля́ сісти і в Єрусали́м прийти́ зво́лив, і від діте́й євре́йських хвалу́ прийня́в спасіння на́шого ра́ди, моли́твами пречи́стої Своє́ї Мате́рі, святи́х сла́вних і всехва́льних апо́столів, преподо́бних і богоно́сних отців на́ших, і всіх святи́х, поми́лує і спасе́ нас, як благи́й і чоловіколю́бець.
Переклад майстерні літургійних перекладів «Трипіснець»

Немає коментарів:

Дописати коментар