На Великому Повечер’ї
ТРИПІСНЕЦЬ
кир
Андрея Критського, глас 8
Пісня 2
Ірмос: Воньми́, не́бо, – і я промо́влю, й
оспіва́ю Христа́, од Діви зро́дженого на спасіння на́ше.
Приспів: Сла́ва Тобі, Бо́же наш, сла́ва Тобі.
Ходімо з Христо́м до гори́ Єлео́нської,
та́йно з Апо́столами отаборімся з Ним.
Збагни́, смире́нне моє́ се́рце, що́
зна́чить пересторо́га про жо́рна, яку́ передрік Христо́с, і будь твере́зим
відни́ні.
Готу́й сама́ себе́, о душе́ моя́,
до ісхо́ду: прише́стя наближа́ється непідку́пного Судді.
Приспів: Пресвята́я Богоро́дице, спаси́ нас.
Богородичний: Пречи́стая Богоро́дице Діво, єди́на
Всеоспівана, Си́на Твого́ моли́ за рабів Твоїх.
Інший ірмос: «Ви́діте, ви́діте, що
я єсьм Бог, що в давнину́ Ізра́їля крізь Черво́не мо́ре провів, і спас, і живи́в,
і ви́зволив від гірко́го ра́бства Фарао́нові».
«Ви́діте, ви́діте, що я єсьм Бог,
пе́ред буття́м усього́, і пе́ред поста́нням не́ба і землі; відаю все, бо
всеціло су́щий я в Отці і всеціло ношу́ Його́ в собі».
«Сло́вом заснува́в я не́бо суку́пно
з земле́ю: бо був завжди́ з Отце́м, і сло́вом ношу́ се все, як Сло́во, му́дрість
і си́ла, й о́браз, і співдіючий і рівний дією».
Хто часи́ встанови́в? Хто віки́
пильну́є? Хто все окре́слює й урухо́млює? – якщо́ не Безнача́льний, завжди́
співсу́щий з Отце́м, як про́мінь зі світлом?
О незмірне Твоє́ чоловіколю́бство,
Ісу́се! Провісти́в бо єси́ нам заздалегідь час кінця́, утаївши годи́ну, але́ ви́світливши
я́сно його́ озна́ки.
Все відаєш, усе́ зна́єш, Ісу́се,
адже́ ма́єш у Собі все Отцівське досто́їнство богорівно, і всього́ Ду́ха вро́джено
но́сиш у Собі, співвічного з Отце́м.
Влади́ко Го́споди, віків Тво́рче,
удосто́й і нас свяще́нний той го́лос тоді почу́ти, що склика́є обра́нців Отця́
у Ца́рство Небе́сне.
Слава, троїчний: Безнача́льна, нество́рена Тро́йце,
нероздільна Односте, су́ща як Тро́є і Одно́; Отче, Си́ну і Ду́ше, єди́ний Бо́же,
прийми́ пісню від у́тлих язиків, немо́в від уст полум’я́них.
І нині, богородичний: Шатро́м святи́м Бо́жим яви́лася
єси́, Діво: всели́вшись бо в Те́бе пло́ттю, Небе́сний Цар ви́йшов прекра́сним,
люди́ну в Собі преобрази́вши боже́ственно.
Сідальний,
глас 2. Под. «Милосердія сущи»:
Милосе́рдям зру́шений, Хри́сте,*
Ти добровільно вихо́диш стражда́ти, Доброчи́нцю,* хотячи́ ізба́вити нас від
страсте́й і від за́суду на Ад.* Тим-то чесні Твої оспівуємо стражда́ння* і сла́вимо
всі, Спа́се, кра́йнє Твоє́ пони́ження.
Пісня 8
Ірмос:
Ангели і Небеса́! На
престо́лі сла́ви Возсіда́ючого і безнаста́нно як Бо́га сла́вимого благословіте,
оспівуйте і превозносіте по всі віки!
Всіля́ко чу́ла ти, душе́, як
Христо́с боже́ственним у́чням Своїм проголо́шував, про скінчення світу гово́рячи;
ти ж, пізна́вши свій кіне́ць, приготу́йся завчасу́: пора́ ісхо́ду надійшла́.
Втя́мила єси́, неплідная душе́,
лука́вого раба́ при́клад; бійся і не не́хтуй дарува́ння, яке́ прийняла́ єси́,
не щоб захова́ти в зе́млю, але́ щоб ним ору́дувати.
Хай світліється світи́льник, і хай
вилива́ється з країв його́, як тоді у дів, єле́й – співстражда́ння, щоб знайшла́
ти, душе́ моя́, весільний покій Христів тоді відкри́тим.
Про вте́чу в субо́ту і се́ред зими́
гово́рячи, Учи́тель загадко́во передвіща́є бу́рю сьо́мого дня тепе́рішнього
віку, в яко́му надійде кіне́ць, як зима́.[1]
Як шви́дко проно́ситься бли́скавка,
таки́м бу́де тоді се страшне́ прише́стя Влади́ки твого́, душе́ моя́; ти чу́ла,
тож гото́вою нада́лі бу́ти постара́йся.
Коли́ при́йде Суддя́ з ти́сячами й
міріа́дами Ангельських Чинів і Сил – яки́й тоді страх, душе́ моя́, яки́й тре́пет,
– го́ре мені! – коли́ наги́ми всі стоя́ть.
Благословім Отця́, і Си́на, і Свято́го Ду́ха, Го́спода. Троїчний: Дійсно Тро́йця – Єди́ний Бог: ні Оте́ць у синівство не перейшо́в, ні Син не
перемінився в ісхо́дження, але́ й ко́жен із Них зосібна, і ра́зом Вони́ –
Світло; Бо́га у Трьох сла́влю повіки.
І нині, богородичний: Блага́ннями Богоро́диці прийми́,
Бо́же, моли́тву на́шу, взамін же зішли́ ми́лості Твої на всіх преще́дро і мир Твій
пода́й наро́дові Твоє́му.
Пісня 9
Ірмос:
Пере́дше я́влене на
горі законода́вцеві у вогні і купині, Наро́дження від Приснодіви на спасіння
нас, вірних, пісня́ми невгомо́нними велича́ємо.
Чу́ла ти, душе́ моя́, як Суддя́
завча́сно проголо́шує і навча́є про час кінця́: готу́й до ісхо́ду свої діла́,
щоб не бу́ти тобі, як негодя́щій, відки́нутою Бо́гом.
Від смоко́вниці, о душе́, навчи́ся
кінця́! Коли́ пу́стить вона́ ли́стя ніжне і запарости́ться її віття – жнив пора́
незаба́ром; і ти, коли́ се поба́чиш, пізна́й, що Жнець при две́рях!
Хто інший, крім Те́бе, Твого́ зна́є
Отця́? Або́ хто, крім Те́бе, відає годи́ну або́ день? Бо в Тобі всі скарби́
прему́дрости перебува́ють, Хри́сте Бо́же.
Кни́ги розкри́ються тоді і престо́ли
поста́вляться; дія́ння ж ви́являться, коли́ наги́ми стоя́тимуть усі; ні свідки,
ні обвинувачі не бу́дуть прису́тні: бо все Бо́гові відкри́те.
Гряде́ всіх Суддя́, щоб приве́деним
бу́ти на суд; на престо́лі херуви́мському Возсіда́ючий – щоб як ви́нний ста́ти
пе́ред Пила́том, і все відстражда́ти, аби́ спа́сся Ада́м.
Набли́зилася Па́сха на́ша, вели́ка
і боже́ственна: бо че́рез два дні вона́, навча́є Христо́с, накре́слюючи стражда́ння
день, у яки́й же́ртва Отце́ві приведе́ться.
При Хресті Твоє́му, Спа́се,
предстоя́ла Ма́ти і, ба́чачи Твоє́ непра́ведне зако́лення, взива́ла: «Ле́ле,
Дитя́ моє́, Незахідне Світи́ло! Зася́й всім, Со́нце, сла́ви світлом!»
Слава, троїчний: О Одини́це Свята́я: Тро́йце – єди́не Божество́ і Бо́же, в Тро́йці Єди́ний,
Триіпоста́сне Єство́, рівночесна́ і нероздільна сла́во, ви́зволь од бід ду́ші
на́ші!
І нині, богородичний: Прийми́ Ма́тері Твоє́ї, Хри́сте,
засту́пництво і моли́твами Її світ умиротвори́, й утверди́ правління му́дре, і
злучи́ Церкви́ Твої воєди́но.
Кондак
дня, глас 2. Под. «Вишніх іщя»:
Про годи́ну кінця́, душе́, поми́сливши* і зруба́ння смоко́вниці
убоя́вшись,* да́ним тобі тала́нтом трудолю́бно ору́дуй, окая́нна,* чува́ючи і
взива́ючи:* «Не зоста́ньмося по́за світли́цею Христо́вою!»
Переклад майстерні літургійних
перекладів «Трипіснець»
[1] Піснеписець в
есхатологічному ключі тлумачить перестороги Христа з 24 глави Євангелія від
Матея. Хоч би скільки століть чи тисячоліть іще проіснувало людство, для
християн це останні часи – останній, сьомий день сотвореного всесвіту.
Немає коментарів:
Дописати коментар